Рішення

від 05.02.2018 по справі 918/925/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 лютого 2018 р. Справа № 918/925/17

Господарський суд Рівненської області у складі судді Марач В.В.,

при секретарі Ярощук О.П., розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Заступника керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради

до відповідача ОСОБА_1 малого підприємства - фірма "Міто Експортс"

про стягнення збитків у формі упущеної вигоди в сумі 67 500,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився;

від відповідача: представник не з'явився;

від органу прокуратури : ОСОБА_2 .

Статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтями 35, 37 ГПК України відсутні.

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Рівненської міської ради (надалі Позивач, Рада) звернувся в господарський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 малого підприємства - фірми "Міто Експортс" (надалі Відповідач, Підприємство, ПМПФ "Міто Експортс") в якому просить стягнути з останнього на користь Рівненської міської ради збитки у формі упущеної вигоди у сумі 67 500 грн..

Позовні вимоги заступник керівника Рівненської місцевої прокуратури обґрунтовує тим, що 19.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області зареєстровано декларацію РВ 083133530664 про початок виконання будівельних робіт, об'єкт - "Будівництво громадсько-житлової будівлі" за адресою вул. О. Теліги, 27-а, м. Рівне, замовником якого є Приватне мале підприємство-фірма "Міто Експортс". В подальшому Управлінням держархбудінспекції у Рівненській області 24.03.2015 зареєстровано декларацію РВ 143150830203 про готовність вказаного вище об'єкта до експлуатації. Згідно зі ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту. Разом з тим, Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не звертався та відповідний договір пайової участі не укладало. Згідно із декларацією РВ 143150830203 від 24.03.2015 про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 4 500 тис. грн. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено.

Розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, відповідно до розрахунку величини пайової участі, проведеного Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за вищевказаною формулою, яке повинне сплатити Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс", складає ПУ = (4 500 000 - 0 - 0 - 0) х 1,5 % = 67 500 грн.

Представник Рівненської місцевої прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Рівненська міська рада явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена належним чином про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправленні № 33013 090 6601 5.

Відповідач відзиву на позов суду не надав, явку повноважного представника в жодне судове засідання не забезпечив. До господарського суду повернулися ухвали суду, які направлялась на адресу Відповідача, вказану в позовній заяві - 35325, Рівненська область, Рівненський район, с. Шубків, вул. Незалежності, 51, з відміткою поштового відділення "за закінченням встановленого строку зберігання".

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зробленого на запит судді Марача В.В., місцезнаходженням Відповідача є - 35325, Рівненська область, Рівненський район, с. Шубків, вул. Незалежності, 51.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того частиною пунктом 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п. 1 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача та відзиву з його боку за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками судового процесу, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, давши належну оцінку доказам, які мають значення для справи, господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. При цьому господарський суд керувався наступним.

19.12.2013 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Рівненській області (далі - Інспекція) зареєстровано декларацію РВ 083133530664 про початок виконання будівельних робіт, об'єкт - "Будівництво громадсько-житлової будівлі" за адресою вул. О. Теліги, 27-а, м. Рівне, замовником якого є Приватне мале підприємство-фірма "Міто Експортc".

В подальшому Управлінням держархбудінспекції у Рівненській області 24.03.2015 зареєстровано декларацію РВ 143150830203 про готовність вказаного вище об'єкта до експлуатації.

Згідно зі ст. 40 Закону України 2Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон), замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до ч. 9 ст. 40 Закону, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.

Згідно із ч. 1 ст. 40 Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Рішенням Рівненської міської ради за № 2703 від 27.12.2012 року затверджено Порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного (далі - Порядок), відповідно до п. 1.8 якого, обумовлення Рівненською міською радою або Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради у своєму рішенні (щодо відведення земельної ділянки під забудову чи надання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки) про зобов'язання фінансового характеру щодо пайової участі є офіційним повідомленням замовника будівництва про настання у нього договірних зобов'язань в частині дотримання визначених у рішенні строків укладення договору пайової участі.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Судом встановлено, що Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради 29.04.2013 року за № 01-М/54 ПМПФ "Міто Експортс" видано містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки за адресою: м. Рівне, вул. О.Теліги, 27-А.

Пунктом 13 вказаних містобудівних умов і обмежень передбачено необхідність замовнику укласти договір на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, норми чинного законодавства покладають на Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс", як замовника будівництва, обов'язок звернутися до органу місцевого самоврядування та взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Разом з тим, Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс" з відповідною заявою до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради не зверталося та відповідний договір пайової участі не укладало.

Згідно зі ст. 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Враховуючи викладене та той факт, що у строк, визначений чинним законодавством (зокрема, до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію) Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс" не виконало зобов'язання та не уклало договір з Рівненською міською радою на оплату коштів пайової участі у розвитку інфраструктури міста та, відповідно, не сплатило 67 500 грн. пайової участі у розвитку інфраструктури міста Рівного, вказана сума коштів повинна бути стягнута з останнього в судовому порядку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника, збитками та вини.

Оскільки відповідач - Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс" не звернулося до Рівненської міської ради чи до Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради та не уклало договору про пайову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Рівне, то це свідчить про його бездіяльність у вчиненні передбачених законодавством обов'язкових дій щодо такого звернення та укладення договору.

Таким чином, неправомірна бездіяльність відповідача щодо його обов'язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, який кореспондується зі зверненням відповідача до Рівненської міської ради із заявою про укладення такого договору, є протиправною формою поведінки, внаслідок якої Рівненська міська рада позбавлена права отримати відповідну суму коштів на розвиток інфраструктури населеного пункту, яка охоплюється визначенням упущеної вигоди. При цьому наслідки у виді упущеної вигоди перебувають у безпосередньому причинному зв'язку із наведеною неправомірною бездіяльністю відповідача.

Дана правова позиція наведена у постанові Верховного суду України від 22.03.2017 р. у справі № 908/312/16 (№ 3-1553гс16).

Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону, граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотки від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків.

Згідно із п. 2.6 Порядку, розмір пайової участі визначається за формулою: ПУ = (ЗКВБ - Вз - Вбм - Вім) х 10 % (або інша кількість відсотків), у якій:

ПУ - пайова участь;

ЗКВБ - загальна кошторисна вартість будівництва;

Вз - витрати, пов'язані з придбанням та виділенням земельної ділянки;

Вбм - витрати, пов'язані із звільненням будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, що включають також вартість придбання знесеного майна;

Вім - витрати на влаштування внутрішньо- та позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій;

10 % (або інша кількість відсотків) - відсоток від вартості будівництва, визначений згідно з пунктом 2.4 Порядку.

Відповідно до п. 5 рішення Рівненської міської ради № 2703 від 27.12.2012 р. та п. 2.4 Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників будівництва у розвитку інфраструктури м. Рівного, пайову участь замовника в розвитку інфраструктури міста Рівного (у відсотках від загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта) для будівництва житла затверджено у розмірі 1,5 відсотка, що відповідає положенням Закону.

Згідно із декларацією РВ 143150830203 від 24.03.2015 р. про готовність об'єкта до експлуатації, кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією складає 4 500 тис. грн.. Про здійснення витрат на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій в декларації не зазначено.

Таким чином, розмір пайової участі у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури м. Рівне, відповідно до розрахунку величини пайової участі, проведеного Управлінням містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за вищевказаною формулою, який повинне сплатити Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс", складає ПУ = (4 500 000 - 0 - 0 - 0) х 1,5 % = 67 500 грн.

Оскільки договір про пайову участь не укладено саме внаслідок протиправної бездіяльності ОСОБА_1 малого підприємства - фірми "Міто Експортс", зазначена сума являється збитками у формі упущеної вигоди, яку б Рівненська міська рада могла отримати при укладанні відповідного договору.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно із ч.4 ст. 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, вповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, поняття "інтереси держави" є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

В п.3 зазначеного рішення Суд в загальному, не пов'язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Відповідно до п. 4-1 ч.1 ст. 71 Бюджетного кодексу України, кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку місцевого бюджету.

Частиною 3 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Бюджетом розвитку, згідно з п. 19 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", визнаються доходи і видатки місцевого бюджету, які утворюються і використовуються для реалізації програм соціально-економічного розвитку та зміцнення матеріально-фінансової бази.

Пред'являючи позов в інтересах держави в особі Рівненської міської ради, Рівненська місцева прокуратура виходить з того, що несплата пайового внеску на розвиток інфраструктури міста Рівне завдає майнову шкоду міській раді, яка внаслідок цього позбавлена можливості виконувати покладені на неї функції та реалізувати фінансово-економічні повноваження, здійснювати заходи щодо розвитку інфраструктури міста, а уповноваженим органом не вживаються заходи щодо захисту інтересів держави.

Функціонування місцевого самоврядування в Україні, матеріальною і фінансовою основою якого є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля - гарантується державою.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст.ст. 7 та 142 Конституції України, держава гарантує існування місцевого самоврядування в Україні та бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування.

Відповідно до ст. 62 Закону України "Про місцеве самоврядування", держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Таким чином, ненадходження коштів зі сплати пайового внеску на розвиток інфраструктури міста перешкоджає належному функціонуванню органу місцевого самоврядування, що порушує інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на дотримання встановлених Конституцією України принципів верховенства права та законності, а також задоволення суспільної потреби у дотриманні вимог чинного законодавства під час здійснення містобудівної діяльності.

Слід звернути увагу, що згідно із п. 54 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004, правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес".

Оскільки кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту спрямовуються до бюджету розвитку бюджету м. Рівне, Рівненська міська рада як представницький орган місцевого самоврядування є органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

В свою чергу Рівненська міська рада протягом тривалого часу (з 05.08.2015) не використовує надані їй чинним законодавством повноваження щодо відновлення своїх порушених прав.

У зв'язку з цим, прокурор звертається на захист інтересів держави в особі Рівненської міської ради, оскільки останньою не вжито заходів цивільно-правового характеру шляхом звернення до суду з позовом про стягнення відповідних коштів, що має наслідком ненадходження до місцевого бюджету значних коштів.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання зазначеної позовної заяви підлягає сплаті 1 600 грн. судового збору.

Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України, судовими витратами вважається в тому числі і судовий збір. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідач - Приватне мале підприємство - фірма "Міто Експортс" зобов'язане відшкодувати сплачений прокуратурою Рівненської області судовий збір у сумі 1 600 грн.

Керуючись статями 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 малого підприємства - фірми "Міто Експортс" (вул. Незалежності, 51, с. Шубків, Рівненський район, Рівненська обл., код ЄДРПОУ 21080925) на користь Рівненської міської ради (вул. Соборна, 12-а, м. Рівне, ЄДРПРОУ 34847334) збитки у формі упущеної вигоди у сумі 67 500 (шістдесят сім тисяч п'ятсот) грн..

3. Стягнути з ОСОБА_1 малого підприємства - фірми "Міто Експортс" (код ЄДРПОУ 21080925, вул. Незалежності, 51, с. Шубків, Рівненський район, Рівненська обл.) на користь прокуратури Рівненської області (вул. Гарна, 29, м. Рівне, ЄДРПОУ 02910077, р/р 35214079015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, в Головному Управлінні Державної Казначейської служби України, код класифікації видатків 2800) судовий збір у сумі 1 600 (одну тисячу шістсот) грн. за подання позовної заяви.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано "07" лютого 2018 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Марач В.В.