Постанова

від 29.01.2018 по справі 910/21025/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Справа№ 910/21025/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Мартюк А.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Вінницькій Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_2 голова ради директорів;

від третьої особи 1: не з'явився;

від третьої особи 2: ОСОБА_3 особисто;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА"

на рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017

у справі №910/21025/16 (суддя Чинчин О.В.)

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА"

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Відділ з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації; ОСОБА_5

про визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 (повне рішення складено 17.10.2017) у справі №910/21025/16 позовні вимоги ОСОБА_4 - задоволені повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" від 20.11.2013 року, які оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013 року. Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "МСА", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, по зміні керівника юридичної особи, зміні складу підписантів, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 19.12.2013 року №10691070013000003. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" на користь ОСОБА_4 судовий збір у розмірі 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. та витрати за проведення експертизи у розмірі 28 840 (двадцять вісім тисяч вісімсот сорок) грн. 40 (сорок) коп.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "МСА" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скарга мотивована тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач була повідомлена про проведення спірних загальних зборах учасників товариства, була на них присутня, приймала рішення по першому, другому і третьому питанням порядку денного, та підписала протокол загальних зборів, а висновок судової експертизи є неналежним доказом і не підлягав врахуванню судом.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Зубець Л.П.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 11.12.2017.

21.11.2017 від представника позивача надійшло клопотання про надання матеріалів справи для ознайомлення.

11.12.2017 від представника позивача надійшли письмові пояснення, у яких вона заперечує проти задоволення апеляційної скарги.

11.12.2017 від представника відповідача надійшли додаткові письмові пояснення по суті справи.

11.12.2017 від третьої особи 2 надійшло клопотання про надання можливості ознайомитись із матеріалами справи.

11.12.2017 від представника відповідача надійшло клопотання про визнання висновку експертизи неналежним доказом.

11.12.2017 від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неявкою третьої особи 2.

11.12.2017 від третьої особи 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю його явки через незадовільний стан здоров'я, а також з метою забезпечення права на правову допомогу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 розгляд справи відкладено на 20.12.2017.

14.12.2017 представник позивача подав заперечення на клопотання апелянта про визнання доказів недопустимими.

Відповідно до п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017), який набрав чинності з 15.12.2017, справи у судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності редакцією цього Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

19.12.2017 відповідач подав додаткові письмові пояснення стосовно перевищення судом першої інстанції меж компетенції.

19.12.2017 відповідач подав додаткові письмові пояснення стосовно викрадення 2-го примірника протоколу.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.12.2017 відкладено розгляд справи на 29.01.2018.

15.01.2018 відповідачем подані додаткові письмові пояснення стосовно розміру внесків до статутного капіталу.

15.01.2018 відповідачем подані додаткові письмової пояснення стосовно висновку експерта.

15.01.2018 відповідачем подані додаткові письмові пояснення сто воно порушень, допущених суддею при розгляді справи в суді першої інстанції.

15.01.2018 відповідачем подана заява про залучення копій документів до матеріалів справи.

29.01.2018 позивачем подано клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, до якого додані додаткові пояснення.

Третя особа 1 представника у судове засідання не направила, не повідомивши про причини. Про дату та час судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу повністю, просив її задовольнити.

Третя особа 2 - ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу відповідача, просив її задовольнити.

Статтями 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача та третьої особи 2, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається зі Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №595004 Оболонською районною державною адміністрацією м. Києва 11.12.2002 було зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до пункту 2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", затвердженого рішенням зборів учасників, оформленого протоколом №10 від 14.06.2006 року (далі - Статут), учасниками товариства є ОСОБА_6 та ОСОБА_4.

Згідно з пунктом 3.1 Статуту для здійснення Товариством діяльності, передбаченої цим Статутом, за рахунок грошових вкладів учасників створюється статутний капітал у розмірі 1600000 грн. 00 коп. Розмір і вид вкладів та розмір часток кожного з учасників в статутному капіталі Товариства визначаються наступним чином:

- ОСОБА_6 вносить грошові кошти в сумі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства;

- ОСОБА_4 вносить грошові кошти в сумі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства.

Пунктом 3.2 Статуту передбачено, що до моменту державної реєстрації кожен з учасників зобов'язаний внести до Статутного капіталу 50% свого вкладу. Частки вкладів учасників, що залишились несплаченими, підлягають протягом першого року діяльності товариства. В разі невиконання зобов'язання учасника щодо своєчасного внесення вкладу, товариство вправі стягнути з цього учасника 10% річних з недовнесеної суми.

Згідно інформації, що міститься у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 15.11.2016, у графі "Дані про розмір статутного капіталу (статутного або складеного капіталу) та про дату закінчення його формування" значиться "1 600 000 грн., 26.06.2007". Отже, статутний каптіал сформовано повністю.

Відповідно до п. 10.1 Статуту вищим органом управління товариства є Загальні збори учасників.

У пункті 10.5 Статуту встановлено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням відомостей, обсяг яких встановлюється Загальними зборами учасників або чинним законодавством України.

Відповідно до п.10.6 Статуту загальні збори є повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотків голосів.

Рішенням загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", оформленим протоколом №5/13 від 20.11.2013 року, в якому зазначено, що на зборах були присутні ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що у сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства, вирішено:

- стан фінансово господарської діяльності, та роботу голови ради директорів ОСОБА_6 визнано задовільною;

- дозволено Голові ради директорів укладати довгострокові договори оренди приміщення, що знаходиться за адресою м. Київ, Мельникова 12-А, кв. 15. строком до 10 років;

- задля поліпшення роботи Товариства з обмеженою відповідністю "МСА", змінено юридичну адресу Товариства з існуючої юридичної адреси: м. Київ, вул. Лайоша Гавро, буд. 5-А, кв. 185, на наступну: м. Київ, вул. Мельникова 12-А, кв. 15;

- згідно заяви ОСОБА_6 звільнено його з посади Голови ради директорів Товариства з обмеженою відповідністю "МСА", з 17 грудня 2013 року відповідно до заяви ОСОБА_6 від 01.11.2013 року;

- дозволено ОСОБА_2 представництво інтересів ОСОБА_6 за довіреністю;

- задоволено заяву ОСОБА_2 та призначено його на посаду Голови ради директорів Товариства з обмеженою відповідністю "МСА", з 18 грудня 2013 року відповідно до заяви від 11.11.2013 року;

- доручено ОСОБА_2 протягом 10 днів вчинити всі необхідні дії для реєстрації всіх вищезазначених змін у органах державної реєстрації.

Остання сторінка зазначеного протоколу містить підписи ОСОБА_4, ОСОБА_6 та печатку товариства. Також наявна відмітка про ознайомлення з протоколом ОСОБА_7 і його підпис.

Звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним вказаного рішення загальних зборів учасників товариства позивач посилалась на те, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів 20.11.2013 року, а протокол №5/13 від 20.11.2013 року є підробленим шляхом приєднання до протоколу №5-13 останньої сторінки з іншого протоколу з її підписом. За таких підстав, просила суд визнати недійсним всі рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013 року та скасувати державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміну керівника Товариства за №10691070013000003 від 19.12.2013 року.

Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що позивач була неодноразово та завчасно повідомлена про проведення спірних загальних зборах учасників товариства, була на них присутня, приймала рішення по першому, другому і третьому питанням порядку денного, та підписала протокол загальних зборів, а тому позовні вимоги є необґрунтованими. Також відповідачем було подано клопотання про застосування строків позовної давності.

За наслідками розгляду спору суд першої інстанції дійшов висновків, що позовні вимоги ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" про визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 113 ЦК України встановлено, що господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками. Господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Згідно зі ст. 167 Господарського кодексу України (далі - ГК України) корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 140 ЦК України та ч. 1 ст. 50 Закону України "Про господарські товариства", товариством з обмеженою відповідальністю є засноване одним або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділений на частки, розмір яких встановлюється статутом.

Статтею 97 ЦК України встановлено, що управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 145 ЦК України та ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори його учасників. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган (колегіальний або одноособовий), який здійснює поточне керівництво його діяльністю і є підзвітним загальним зборам його учасників. Виконавчий орган товариства може бути обраний також і не зі складу учасників товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, створення та відкликання виконавчого органу товариства.

Відповідно до положень статті 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом. У випадках, встановлених законом, юридична особа може набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх учасників. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Згідно зі ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на час проведення спірних загальних зборів) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Як зазначалось вище, положеннями Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" визначено, що учасниками товариства є ОСОБА_6 та ОСОБА_4, кожний із учасників повинен внести до статутного капіталу грошові кошти в сумі 800000 грн., що становить 50% статутного капіталу Товариства.

Зі змісту протоколу №5/13 від 20.11.2013 року, яким були оформлені рішення спірних загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", вбачається, що на вказаних зборах були присутні ОСОБА_6 та ОСОБА_4, що у сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства.

Відповідно до п. 2.8. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин", у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України. Тому господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи.

Пунктом 2.9 зазначеної Постанови Пленуму роз'яснено, що не може бути визнано недійсним рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи з тих підстав, що його прийнято загальними зборами з питань, які належать до компетенції інших органів товариства (наглядової ради, виконавчого органу тощо), оскільки статтею 98 ЦК України передбачено право загальних зборів учасників товариства приймати рішення з усіх питань діяльності товариства. Положення установчих документів товариства, які обмежують це право, не застосовуються.

Господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше. Вимоги про визнання рішень загальних зборів або інших органів дійсними задоволенню не підлягають (п. 2.11 вказаної Постанови Пленуму).

Також, відповідно до п.2.12 наведеної Постанови Пленуму ВГСУ, рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

У зв'язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства");

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства");

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення (п. 2.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").

Так, в якості однієї з підстав для визнання спірних рішень загальних зборів недійсними, позивач посилалась на те, що її не було повідомлено про проведення загальних зборів 20.11.2013 року.

Відповідно до ч. 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

У пункті 10.5 Статуту відповідача передбачено, що про проведення загальних зборів учасники повідомляються усно чи письмово із зазначенням відомостей, обсяг яких встановлюється Загальними зборами учасників або чинним законодавством України.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, у матеріалах справи наявні повідомлення учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" від 02.08.2013 року, від 07.08.2013 року та від 12.09.2013 року - ОСОБА_6 та ОСОБА_4 про проведення чергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" 20.11.2013 року із зазначенням попереднього порядку денного зборів, з яких вбачається, що учасники товариства з текстом повідомлення ознайомлені та копії повідомлень отримали.

За вказаних обставин, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок, що ОСОБА_4 була належним чином повідомлена про проведення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" 20.11.2013 року відповідно до п.10.5 Статуту Товариства та положень чинного законодавства, а тому доводи позивача про її неповідомлення про спірні загальні збори є безпідставними.

Також, в якості підстави для визнання недійсними спірних рішень загальних зборів, позивач посилалась на те, що протокол №5/13 від 20.11.2013 року є підробленим шляхом приєднання до протоколу №5-13 останньої сторінки з іншого протоколу з її підписом.

Зокрема, позивач посилалась на те, що ОСОБА_8, чий підпис також міститься на останній сторінці протоколу зборів, є директором дочірнього підприємства "ІБК", єдиним засновником якого є ТОВ "МСА", запис до ЄДР про його призначення було внесено 29.08.2013 і він був призначений на підставі відповідного рішення зборів, що пояснює його підпис на протоколі.

З метою дослідження вказаних доводів, ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2016 було призначено судову технічну експертизу документів, проведення якої доручено Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

На вирішення експертизи поставлено наступні питання:

- чи виготовлені сторінки 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року у різний час? Якщо так, то зазначити період.

- чи виготовлені сторінки 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року на одному й тому самому копіювально-розмножувальному апараті?

- чи містять спільну родову (групову) належність фарбувальні речовини, що містяться на сторінках 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року?

- В який період часу виготовлений протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року?

Висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документі №677/17-34/678/17-33/17359-17376/17-34/17377/17-33 від 13.09.2017 року встановлено, що у досліджуваному документі Протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013:

- друкований текст виконаний за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку;

- відтиски печатки від імені ТОВ "МСА", які містяться на лицевій та зворотній сторонах четвертого аркушу, нанесені рельєфним кліше печатки ТОВ "МСА", що виготовлена з використанням знаків стандартного шрифту; - підписи від імені ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ОСОБА_8 виконані рукописно пастами кулькових ручок;

- друкований текст на аркушах 1-3 та 4-му аркуші досліджуваного документу - Протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, виконаний за допомогою одного і того знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, але у різний період часу;

- у досліджуваному Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, ознак штучного зістарювання не виявлено;

- тонери друкованого тексту на сторінках 1, 2, 3, 4 Протоколу №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, збігаються за елементним складом тонеру та відсутністю компонентів, які екстрагуються диметилформамідом. Досліджувані тексти виконані тонером, що має спільну родову належність. Визначити, чи має тонер на аркушах 1-4 досліджуваного документу спільну або різну групову належність не представляється можливим через недостатню сукупність виявлених спільних ознак;

- встановити час виконання друкованого тексту у Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" № 5/13 від 20.11.2013 не виявилось можливим, в зв'язку з відсутністю в даний час впровадженої у судово-експертну практику України методики встановлення конкретного часу виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку. Досліджувані відтиски печатки від імені ТОВ "МСА", в оригіналі досліджуваного документу - Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" № 5/13 від 20.11.2013 та вільні зразки відтиску печатки ТОВ "МСА", нанесені однією і тією ж печаткою ТОВ "MCA". Встановити час нанесення відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" у Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 не виявилось можливим в зв'язку із недостатньою кількістю наданих вільних зразків відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА".

- у наданому на дослідження Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, підписи від імені ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виконані у період часу ймовірно раніше жовтня 2013 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваних підписів у документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння зі штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних підписах.

- у наданому на дослідження Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, на зворотній стороні четвертого аркуша у правому верхньому кутку на приклеєній до аркуша паперовій бирці прямокутної форми підпис від імені ОСОБА_6, виконаний пастою кулькової ручки синьо - фіолетового кольору, але штрихи цього підпису перетинаються зі штрихами друкованого тексту, а також не можуть бути вирізані окремо від клеючої речовини між биркою та аркушем паперу.

- у зв'язку з цим, встановити час виконання підпису від імені ОСОБА_6 на зворотній стороні четвертого аркуша Протоколу №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, не представляється можливим.

Експертиза була проведена комісією експертів лабораторії криміналістичних видів досліджень у складі:

- ОСОБА_9 - завідувача відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів, судового експерта першого кваліфікаційного класу, який має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, науковий ступінь доктора філософії, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 2.2 "Дослідження матеріалів документів" (свідоцтво від 30.01.2013 № 282-ПІ видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 30.01.2018), стаж експертної роботи з 1992 року;

- ОСОБА_10 - заступника завідувача відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів, судового експерта першою кваліфікаційного класу, який має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 2.2. "Дослідження матеріалів документів" (свідоцтво від 05.11.2014 № 347-14, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 05.11.2019), стаж експертної роботи з 1993 року;

- ОСОБА_11 - головного судового експерта відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів, судового експерта другою кваліфікаційного класу, яка має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальністю за спеціальність 2.2. "Дослідження матеріалів документів" (свідоцтво № 60-11 від 28.11.2011 видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 28.11.2017), стаж експертної роботи 1 2004 року;

- ОСОБА_12 - старшого судового експерта відділу досліджень матеріалів, речовин та виробів, судового експерта третього кваліфікаційного класу, яка має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 2.1 "Дослідженні реквізитів документів" та 2.3. "Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів" (свідоцтво № 43-11 від 30.03.2012, видане ЕКК Київського НДІСЕ, дійсне до 30.03.2017), стаж експертної роботи з 2011 року;

- ОСОБА_13 - провідного судового експерта відділу трасологічних досліджень, досліджень зброї та технічних досліджень документів, судового експерта першого кваліфікаційного класу, яка має вищу освіту другого рівня за ступенем магістра, кваліфікацію судового експерта за спеціальностями 2.1 "Дослідження реквізитів документів", 2.3 "Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів", (свідоцтво №32-11 від 11.12.2009, видане ЕКК КНДІСЕ, дійсне до 24.12.2019), стаж експертної роботи з 2001 року.

У суду не має сумнівів в достовірності та правильності висновків судово-технічної експертизи у даній справі, оскільки вона проведена з виконанням встановленого процесуального порядку особами, які мають спеціальні пізнання для вирішення поставлених перед ними питань, атестованими судовими експертами, попередженими про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку експерта та за відмову експерта без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Для проведення судово-технічної експертизи та досліджень використаний необхідний матеріал.

Доводи скаржника, викладені у клопотанні про визнання доказу недопустимим, про те, що у судового експерта ОСОБА_12 закінчився строк дії свідоцтва 30.03.2017, відхиляються колегією суддів, оскільки згідно картки атестованого судового експерта, рішенням експертно-кваліфікаційної комісії КНДІСЕ від 01.03.2017 (тобто до закінчення строку дії попереднього свідоцтва) ОСОБА_12 видано свідоцтво зі строком дії до 01.03.2022. Також судом відхиляються доводи скаржника про те, що експерти вийшли за межі ухвали суду, оскільки відповідно до п.п. 2.1, 4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (зі змінами та доповненнями) експерт має право указувати у висновку експерта на факти, виявлені під час проведення експертизи, які мають значення для справи, але стосовно яких йому не були поставлені питання, та на обставини, що сприяли (могли сприяти) вчиненню правопорушення; у вступній частині висновку експерта зазначаються, у тому числі, питання, які вирішуються експертом у порядку експертної ініціативи (якщо таке розглядалось). Інші доводи скаржника також не спростовують висновків судової експертизи.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом щодо того, що висновки судової експертизи узгоджені між собою, обґрунтовані, не суперечать іншим матеріалам справи і не викликають сумнівів у їх неправильності.

Таким чином, оскільки за висновком судової експертизи встановлено, що протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датований 20.11.2013, виконаний за допомогою одного і того знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, але у різний період часу, а також у Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, підписи від імені ОСОБА_4, ОСОБА_6 та ОСОБА_8 виконані у період часу ймовірно раніше жовтня 2013 року, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що вказаний протокол є підробленим, а ОСОБА_4 не підписувала протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" від 20.11.2013 року, що також свідчить про те, що остання не була присутня на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", які проводились 20.11.2013 року.

Відповідно до п.10.6 Статуту відповідача та ч.1 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на час проведення спірних зборів) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Враховуючи встановлені судом першої інстанції обставини та докази, наявні у матеріалах справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що на Загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", які відбулись 20.11.2013 року, не приймала участь ОСОБА_4, яка володіє 50% у статутному капіталі Товариства, що свідчить про відсутність кворуму на зазначених Загальних зборах учасників товариства.

Відповідно до п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" права учасника (акціонера) товариства можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо. При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них акціонерів (учасників) товариства судам необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття рішення, яке оскаржується.

Відповідно до п. 25 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України, відсутність кворуму на загальних зборах є безумовною підставою для визнання в судовому порядку прийнятих загальними зборами рішень недійсними.

Порядок скликання та визначення кворуму в засіданні колегіального виконавчого органу товариства повинні передбачатися в установчих документах товариства. У разі їх неврегульованості судам необхідно за аналогією застосовувати положення законодавства, що встановлюють кворум та інші питання щодо загальних зборів відповідного товариства(обов'язковість повідомлення усіх членів колегіального виконавчого органу про проведення засідання, надання інформації з питань порядку денного, правомочність, порядок прийняття рішення).

Встановлені законом вимоги про порядок скликання та проведення загальних зборів, порушення якого є підставою для задоволення позову у даному випадку, мають завданням забезпечити учасникам реальну можливість реалізувати своє право на участь у зборах.

При вирішенні спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства з підстав недопущення до участі в них всіх учасників (акціонерів) товариства, необхідно з'ясувати, чи могла їх відсутність (або наявність) істотно вплинути на прийняття спірних рішень. Водночас законодавством встановлено, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства обов'язково необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства (п.40 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 р. № 13).

Отже, відсутність ОСОБА_4 на загальних зборах учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", які проводились 20.11.2013 року, свідчить про позбавлення позивача як учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" можливості взяти участь у загальних зборах та свідчить про наявність правових підстав для визнання рішень таких загальних зборів учасників недійсними, оскільки такі загальні збори не були повноважними у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону, а тому є вірним висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача є обґрунтованими.

Як зазначалось вище, в процесі розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності до вимог позивача.

Відповідно до п. 2.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 р. "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, відповідно до ст. 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" ратифікована Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція), підписана від імені України 9 листопада 1995 року, Перший Протокол, протоколи №4 і №7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року та Протоколи №2 і №11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі із застереженнями.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в статті 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивач просив визнати недійсним рішення загальних зборів учасників товариства від 20.11.2013 року, а тому відповідно до статті 257 ЦК України позивач мав право на звернення до суду з вказаним позовом протягом 3 років в межах строку позовної давності, тобто по 20.11.2016 року. З позовом позивач звернулась 17.11.2016 року (згідно з вхідним штампом канцелярії суду), тобто в межах загального строку позовної давності відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовна давність позивачем не пропущена.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги в частині визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013 року, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміну керівника Товариства за №10691070013000003 від 19.12.2013 року, оскільки реєстраційні дії вчинені після 20.11.2013 року, як похідні вимоги від основної вимоги, яка визнана судом обґрунтованою та підлягає задоволенню відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

Відповідно до ч. 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Апеляційним господарським судом також не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/21025/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі № 910/21025/16 - без змін.

2. Матеріали справи №910/21025/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 07.02.2018.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді А.І. Мартюк

Л.П. Зубець