Постанова

від 16.05.2018 по справі 910/21025/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/21025/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання Бойка В.С.,

представників учасників справи:

позивача - не з'явилися,

відповідача - не з'явилися,

третіх осіб: 1. - не з'явилися, 2. не з'явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018

(головуючий - Зеленін В.О., судді: Мартюк А.І., Зубець Л.П.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017

(суддя Чинчин О.В.)

у справі №910/21025/16

за позовом ОСОБА_5

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА"

за участю третіх осіб , які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: 1. Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації,

2. ОСОБА_4

про визнання недійсними рішення загальних зборів та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ОСОБА_5 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" (далі - ТОВ "МСА", відповідач) про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників, оформлених протоколом загальних зборів №5/13 від 20.11.2013 та скасування державної реєстрації змін від 19.12.2013.

1.2. Позовні вимоги мотивовано тим, що позивач є учасником ТОВ "МСА" з часткою у розмірі 800 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу товариства. 20 листопада 2013 року відбулися загальні збори учасників ТОВ "МСА", оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013. Позивач вважає зазначені рішення загальних зборів учасників відповідача недійсними, оскільки її не було повідомлено про проведення загальних зборів 20.11.2013, а протокол №5/13 від 20.11.2013 року є підробленим шляхом приєднання до протоколу №5-13 останньої сторінки з іншого протоколу з її підписом.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 позовні вимоги ОСОБА_5 задоволені повністю. Визнано недійсними рішення загальних зборів учасників ТОВ "МСА" від 20.11.2013, які оформлені протоколом №5/13 від 20.11.2013. Скасовано державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу - ТОВ "МСА", що не пов'язані зі змінами в установчих документах, по зміні керівника юридичної особи, зміні складу підписантів, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 19.12.2013 року №10691070013000003. Стягнуто з ТОВ "МСА" на користь позивача судовий збір у розмірі 2 756,00 грн та витрати за проведення експертизи у розмірі 28 840,40 грн.

2.2. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 залишено без змін.

2.3. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до Статуту ТОВ "МСА" учасниками товариства є ОСОБА_5 та ОСОБА_4, кожний із учасників повинен внести до статутного капіталу грошові кошти в сумі 800 000,00 грн, що становить 50% статутного капіталу відповідача.

2.4. За змістом протоколу №5/13 від 20.11.2013, яким оформлені рішення спірних загальних зборів учасників ТОВ "МСА" на вказаних зборах були присутні ОСОБА_5 та ОСОБА_4, що у сукупності володіють 100% статутного капіталу товариства.

2.5. Суди попередніх інстанцій дослідили, що у матеріалах справи наявні повідомлення учасників ТОВ "МСА" ОСОБА_5 та ОСОБА_4 від 02.08.2013, від 07.08.2013 та від 12.09.2013 про проведення чергових загальних зборів учасників ТОВ "МСА" 20.11.2013 із зазначенням попереднього порядку денного зборів, у яких міститься інформація про те, що учасники товариства з текстом повідомлення ознайомлені та копії повідомлень отримали.

За вказаних обставин, суди дійшли висновку про необґрунтованість доводів позивача про її неналежне повідомлення про проведення загальних зборів учасників ТОВ "МСА", що відбулися 20.11.2013.

2.6. Водночас з метою дослідження доводів позивача про те, що протокол №5/13 від 20.11.2013 є підробленим шляхом приєднання до протоколу №5-13 останньої сторінки з іншого протоколу з її підписом, суд першої інстанції призначив судову технічну експертизу документів, проведення якої доручив Київському науково - дослідному інституту судових експертиз.

2.7. На вирішення експертизи поставлено такі питання:

1) чи виготовлені сторінки 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року у різний час? Якщо так, то зазначити період;

2) чи виготовлені сторінки 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року на одному й тому самому копіювально-розмножувальному апараті?;

3) чи містять спільну родову (групову) належність фарбувальні речовини, що містяться на сторінках 1, 2, 3, 4 протоколу Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року?;

4) в який період часу виготовлений протокол Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 року?

2.8. Згідно з висновком експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №677/17-34/678/17-33/17359-17376/17-34/17377/17-33 від 13.09.2017 встановлено, що у досліджуваному документі - Протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013:

- друкований текст виконаний за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку;

- відтиски печатки від імені ТОВ "МСА", які містяться на лицевій та зворотній сторонах четвертого аркушу, нанесені рельєфним кліше печатки ТОВ "МСА", що виготовлена з використанням знаків стандартного шрифту;

- підписи від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виконані рукописно пастами кулькових ручок;

- друкований текст на аркушах 1-3 та 4-му аркуші досліджуваного документу - Протокол №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, виконаний за допомогою одного і того знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, але у різний період часу;

- у досліджуваному Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, ознак штучного зістарювання не виявлено;

- тонери друкованого тексту на сторінках 1, 2, 3, 4 Протоколу №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, збігаються за елементним складом тонеру та відсутністю компонентів, які екстрагуються диметилформамідом. Досліджувані тексти виконані тонером, що має спільну родову належність. Визначити, чи має тонер на аркушах 1-4 досліджуваного документу спільну або різну групову належність не представляється можливим через недостатню сукупність виявлених спільних ознак;

- встановити час виконання друкованого тексту у Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" № 5/13 від 20.11.2013 не виявилось можливим, в зв'язку з відсутністю в даний час впровадженої у судово-експертну практику України методики встановлення конкретного часу виконання друкованих текстів документів за допомогою знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку. Досліджувані відтиски печатки від імені ТОВ "МСА", в оригіналі досліджуваного документа - протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" № 5/13 від 20.11.2013 та вільні зразки відтиску печатки ТОВ "МСА", нанесені однією і тією ж печаткою ТОВ "MCA". Встановити час нанесення відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" у Протоколі Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА" №5/13 від 20.11.2013 не виявилось можливим в зв'язку із недостатньою кількістю наданих вільних зразків відтисків печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА".

- у наданому на дослідження Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, підписи від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виконані у період часу ймовірно раніше жовтня 2013 року. Більш точно встановити період виконання досліджуваних підписів у документі не представляється можливим із причини малої кількості наданих зразків порівняння зі штрихами такої ж рецептури пасти, як і у досліджуваних підписах.

- у наданому на дослідження Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, на зворотній стороні четвертого аркуша у правому верхньому кутку на приклеєній до аркуша паперовій бирці прямокутної форми підпис від імені ОСОБА_4, виконаний пастою кулькової ручки синьо - фіолетового кольору, але штрихи цього підпису перетинаються зі штрихами друкованого тексту, а також не можуть бути вирізані окремо від клеючої речовини між биркою та аркушем паперу.

- у зв'язку з цим, встановити час виконання підпису від імені ОСОБА_4 на зворотній стороні четвертого аркуша Протоколу №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, не представляється можливим.

2.9. Врахувавши зазначений висновок експертів, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що оскільки за висновком судової експертизи встановлено, що протокол №5/13 Загальних зборів учасників ТОВ "МСА" (датований 20.11.2013), виконаний за допомогою одного і того ж знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, але у різний період часу, а також у Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "МСА", датованому 20.11.2013, підписи від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виконані у період часу ймовірно раніше жовтня 2013 року, то такий протокол є підробленим, а ОСОБА_5 не підписувала протокол №5/13 Загальних зборів учасників ТОВ "МСА" від 20.11.2013, що також свідчить про те, що остання не була присутня на загальних зборах учасників ТОВ "МСА", які проводились 20.11.2013.

2.10. Таким чином, за висновками судів ОСОБА_5 не була присутня на загальних зборах учасників ТОВ "МСА", які відбулись 20.11.2013, а оскільки вона володіє 50% частки у статутному капіталі відповідача, то загальні збори, що нею оскаржуються, були проведені за відсутності кворуму, що є безумною підставою для визнання їх недійними.

2.11. Суди зазначили, що відсутність ОСОБА_5 на загальних зборах учасників ТОВ "МСА", які проводились 20.11.2013, свідчить про позбавлення позивача як учасника ТОВ"МСА" можливості взяти участь у загальних зборах та свідчить про наявність правових підстав для визнання рішень таких загальних зборів учасників недійсними, оскільки такі загальні збори не були повноважними у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону.

2.12. Зважаючи на такий висновок, суди зазначили про обґрунтованість вимог позивача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу ТОВ "МСА", що не пов'язані зі змінами в установчих документах - зміну керівника Товариства за №10691070013000003 від 19.12.2013, оскільки реєстраційні дії вчинені після 20.11.2013 як похідні вимоги від основної вимоги, яка визнана судом обґрунтованою та підлягає задоволенню відповідно до п.п. 1.5, 1.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 року № 4 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин".

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

3.1. Не погоджуючись з вищезазначеними рішенням та постановою, ОСОБА_4 звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення судів попередніх інстанцій скасувати.

3.2. Касаційна скарга скаржника мотивована такими основними аргументами.

3.2.1. Суд першої інстанції, розглядаючи справу, порушив ст.12 та 16 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), що знайшло свій прояв в тому, що встановивши "підробку" документа, суд вийшов за межі наданої йому компетенції. Зазначене, на думку скаржника, віднесено до компетенції судів кримінальної юстиції. Аналогічне порушення допустив і суд апеляційної інстанції, що свідчить про недотримання вимог ст.ст. 269, 270 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

3.2.2. В розвиток зазначеного у п.3.2.1, скаржник наполягає на тому, що висновок експертів, покладений судами в основу своїх рішень, не є належним доказом у справі, оскільки не є категоричним та містить припущення. Імовірний висновок судового експерта не містить конкретних науково встановлених доказів, і за своєю природою є лише суб'єктивною думкою судового експерта, яке підлягає ретельній перевірці.

3.2.3. Разом з тим, суди не досліджували інших доказів, на які скаржник звертав увагу та не надали його доводам належної юридичної оцінки, що є порушенням статей 32, 33, 34, 35, 36 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та статей 18, 73-79 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Так, скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій взагалі не досліджували подані ним судові рішення та постанови в інших судових справах між учасниками спору, що є предметом розгляду у цій справі. На думку скаржника, такі рішення мають суттєву значимість для вирішення спору по суті, оскільки свідчать про розбіжності позиції позивача під час розгляду різних справ, які спростовують одна одну.

3.2.4. Скаржник вважає, що суд першої інстанції порушив приписи ст.35 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017), оскільки не дослідивши такі судові рішення, не встановив обставин, які звільняли його від обов'язку доказування у цій справі. Суд апеляційної інстанції ці обставини не перевірив, що свідчить про порушення останнім положень ст. ст. 269, 270 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017).

Зокрема, скаржник зазначає, що в порядку адміністративного судочинства було встановлено факт наявності недостовірних відомостей щодо ТОВ "МСА" в ЄДР та спричинення перешкод керівнику ОСОБА_7 у здійсненні керівництва ТОВ "МСА" та необхідність їх скасування (справи №826/4855/14, 826/14135/14, 826/16568/14, 826/18547/14, 826/9962/15). Скаржник наполягає на тому, що позивач, заявляючи пояснення та приймаючи участь у всіх вище перелічених справах визнавала, що внесені записи у ЄДР про призначення ОСОБА_7 керівником ТОВ "МСА" є дійсними, в тому числі, підтримуючи позицію державного реєстратора з питання законності таких реєстраційних дій.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу позивач заперечує проти задоволення вимог касаційної скарги та просить залишити без змін постанову та рішення, що оскаржуються. Позиція ОСОБА_5 аргументована належністю та правильністю висновків судів попередніх інстанцій та цілком їм відповідає.

3.4. Від Відділу з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Оболонського району в м. Києві державної адміністрації надійшло клопотання про розгляд справи без участі їх представника.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

4. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

4.1. Відповідно до частини 1 ст.300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Спір у справі стосується питання визнання недійсними рішень загальних зборів відповідача. Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

4.3. Суд касаційної інстанції відзначає, що під час розгляду корпоративних спорів за позовами учасників (акціонерів) господарського товариства про визнання недійсними рішень загальних зборів юридичної особи, господарські суди враховують, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв'язку з порушенням прямих вказівок закону є: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України "Про господарські товариства", статті 41 та 42 Закону України "Про акціонерні товариства", стаття 15 Закону України "Про кооперацію"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України "Про акціонерні товариства"); - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п'ята статті 61 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України "Про господарські товариства"); - відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України "Про акціонерні товариства").

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

4.4. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте, зважаючи на прецеденту практику ЄСПЛ, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Суди повинні враховувати якість поданих сторонами доказів і, зокрема, те, чи породжують обставини, за яких вони були отримані, будь-який сумнів щодо їхньої достовірності й точності.

4.5. Як зазначено у п.1.2 цієї постанови, ОСОБА_5 обґрунтовує свої позовні вимоги про визнання недійсними рішення загальних зборів відповідача двома обставинами. А саме, тим, що її не було повідомлено про участь у таких загальних зборах, а також, що вона не брала у них участі, а протокол з її підписом є підробленим, оскільки остання сторінка протоколу "підкладена" з іншого протоколу загальних зборів відповідача у яких позивач брала участь.

4.6. Доводи позивача по першій підставі обґрунтовано відхилені судами попередніх інстанцій, оскільки у матеріалах справи наявні повідомлення учасників ТОВ "МСА" від 02.08.2013, від 07.08.2013 та від 12.09.2013 - ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про проведення чергових загальних зборів учасників ТОВ "МСА" 20.11.2013 із зазначенням попереднього порядку денного зборів (п.2.5 постанови). Судові рішення в цій частині не оскаржуються.

Тобто суди встановили, що учасник ТОВ "МСА" ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про проведення 20.11.2013 загальних зборів учасників відповідача та знала про порядок денних таких зборів.

Відповідно до п. "а" ч.1 ст.10 Закону України "Про господарські товариства" учасники товариства мають право брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

За встановлених судом обставин належного повідомлення позивача про проведення 20.11.2013 загальних зборів відповідача, безпідставним та помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про те, що "відсутність ОСОБА_5 на спірних загальних зборах учасників ТОВ "МСА" свідчить про позбавлення позивача як учасника відповідача можливості взяти участь у загальних зборах та свідчить про наявність правових підстав для визнання рішень таких загальних зборів учасників недійсними" Оскільки в даному випадку, достовірно знаючи про проведення таких загальних зборів, маючи намір реалізувати своє корпоративне право на управління справами ТОВ "МСА", участь позивача у загальних зборах залежала виключно від її суб'єктивного бажання та вчинення відповідних дій з метою його реалізації. Отже, зазначений висновок судів є невмотивованим, оскільки не відповідає встановленим ними фактичним обставинам.

4.7. Як зазначено у п. 2.9 цієї постанови, судові рішення у цій справі по суті ґрунтуються на висновку експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведення судово-технічної експертизи документів №677/17-34/678/17-33/17359-17376/17-34/17377/17-33 від 13.09.2017, у якому зазначено, що в наданому на дослідження Протоколі №5/13 Загальних зборів учасників ТОВ "МСА", датованому 20.11.2013, підписи від імені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_6 виконані у період часу ймовірно, раніше жовтня 2013 року, а друкований текст на аркушах 1-3 та 4-му аркуші досліджуваного протоколу виконаний за допомогою одного і того ж знакосинтезуючого пристрою з лазерною технологією друку, але у різний період часу.

4.7. Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про судову експертизу судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду."

За змістом приписів статті 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. У випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта господарський суд може призначити додаткову судову експертизу. При необхідності господарський суд може призначити повторну судову експертизу і доручити її проведення іншому судовому експерту.

4.8. Частина 5 статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Тобто висновок експерта є рівноцінним з іншими видами доказів. Висновок експерта не є обов'язковим для суду, оскільки жоден доказ не має заздалегідь установленої сили. Експертний висновок оцінюється судом сукупно з іншими доказами.

Метою оцінки є з'ясування можливості використання даного висновку як джерела фактів, на яких ґрунтується вирішення справи по суті, і водночас самих цих фактів як доказів. Як будь-які інші докази, висновок експерта оцінюється на предмет його допустимості, належності, достовірності та достатності для вирішення справи.

У перевірці й оцінці експертного висновку господарським судам слід з'ясовувати: чи було додержано вимоги законодавства у призначенні та проведенні судової експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта, якщо проведення судової експертизи доручено окремій особі, і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком судової експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

У разі необхідності господарський суд може зобов'язати судового експерта з'явитися в судове засідання на виклик суду, дати додаткові роз'яснення щодо поданого ним висновку, поставити йому усні питання, а також зобов'язати його відповісти на усні питання сторін у справі.

4.9. Як зазначалось вище у п.2.7 постанови, на вирішення експертизи було поставлено чотири питання в межах призначеної судом технічної експертизи документів.

Відповідно до п.3.1 Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів. У п.3 зазначеного нормативно-правового акту визначено основні завдання технічної експертизи документів, орієнтовний перелік вирішуваних питань та інші особливості проведення такого роду судових експертиз.

4.10. За ступенем визначеності висновок експертів за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у цій справі є ймовірним, оскільки не містить категоричних висновків стосовно вирішення поставлених судом питань.

Проте, прийнявши зазначений висновок експертів як достовірний, допустимий та достатній доказ у справі, суди попередніх інстанцій належним чином не з'ясували, чи не вийшли експерти за межі наданих їм повноважень, зважаючи на кількість поставлених судом питань та відповіді, надані експертами, повноту цих відповідей та їх відповідність іншим фактичним даним, які повинні були бути досліджені судами. Суди не викликали у судові засідання експертів для дачі відповідних пояснень.

Тобто висновок судів про "підробку" протоколу загальних зборів відповідача від 20.11.2013, обґрунтований виключно зазначеним вище висновком експертів, не може бути єдиною підставою для задоволення позовних вимог позивача, яка серед іншого не заперечує справжності свого підпису на цьому протоколі, проте й не заявляє клопотання про витребування іншого протоколу загальних зборів, з якого за її твердженням, "від'єднало" останню сторінку. Відтак, такий висновок є передчасним.

4.11. Обґрунтованими є і доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій, всупереч вимогам ст.43 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) та ст.86 ГПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017), обмежившись лише висновком експертів, про який йшла мова вище, взагалі не надали жодної оцінки його доводам стосовно судових прав між учасниками спору у цій справі, наявних у матеріалах справи, та не досліджували позицію позивача у них на предмет послідовності у питанні, яке є предметом судового розгляду у цій справі.

4.12. Разом з тим, суд касаційної інстанції зазначає, що згідно зі ст. 30 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) у судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів. Зазначені особи зобов'язані з'явитись до господарського суду на його виклик, сповістити про знані їм відомості та обставини у справі, подати на вимогу господарського суду пояснення в письмовій формі.

Беручи до уваги діаметрально протилежну позицію позивача і відповідача стосовно участі ОСОБА_5 у спірних загальних зборах та наявності її підпису на протоколі, справжність якого вона не заперечує, зважаючи на наявність у такому протоколі ще й підпису ОСОБА_6, судам слід було розглянути можливість використання процесуальних повноважень, визначених у ст.30 ГПК України стосовно залучення останнього до участі у справі.

4.13. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Ухвалені у справі рішення та постанова судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам не відповідають.

5. Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

5.1. Відповідно до ч.3 ст.310 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

5.2. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи у суді касаційної інстанції не дають права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

5.3. Під час нового розгляду справи господарським судам слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, прав і обов'язків сторін і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами такого розгляду.

6. Судові витрати

6.1. Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній з 15.12.2017) передбачено, що якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

6.2. Враховуючи, що судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа передається на новий розгляд до місцевого господарського суду, розподіл судового витрат у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 та рішення Господарського суду міста Києва від 12.10.2017 у справі №910/21025/16 скасувати.

3. Справу №910/21025/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко