Постанова

від 25.01.2018 по справі 921/17/16-г/5

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2018 р. Справа № 921/17/16-г/5

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Давид Л.Л.

ОСОБА_1

при секретарі Мокрій А.В.

розглянув апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк (далі - АБ) "Укргазбанк" № 50302/836/2017 від 16.11.2017 р. (вх. № 01-05/5888/17 від 12.12.2017 р.)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 р.

у справі № 921/17/16-г/5 (головуючий суддя Андрушків Г.З., судді: Гирила І.М., Стадник М.С.)

за позовом: АБ "Укргазбанк", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Газ-Пласт-Буд", м. Кременець, Тернопільська область

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Газ-Пласт", м. Київ

про стягнення 3 832 840, 37 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з`явився (належно повідомлений);

від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).

Відповідно до п.п.9 п.1 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) в редакції Закону від 03.10.17 р. №2147-VIII справи в судах апеляційної інстанції, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 25.01.2018 року.

Учасники судового процесу у судове засідання участі уповноважених представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованих відправлень від 18.12.2017р.

Від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання б/н від 24.01.2018р. (вх. №01-04/513/18 від 24.01.2018р.) про перенесення розгляду справи у зв'язку із неможливістю прибути в судове засідання представника АБ "Укргазбанк".

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав, зокрема, перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У поданому клопотанні представник позивача зазначив про неможливість прибути в судове засідання, однак не надав жодних доказів до поданого клопотання.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З урахуванням належного повідомлення позивача про розгляд справи, суд не вважає наведену причину поважною та відхиляє подане клопотання.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 р. (повний текст рішення складено 06.11.2017р.) у справі №921/17/16-г/5 (головуючий суддя Андрушків Г.З., судді: Гирила І.М., Стадник М.С.) позов АБ "Укргазбанк" задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Газ-Пласт-Буд" на користь АБ "Укргазбанк" 4885,02 грн. пені, 1600 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.

Судове рішення мотивоване ст.ст. 258, 525, 526, ч. 1 ст. 530, ч. 1.ст. 543, ст.ст. 546, 553, ч.ч. 1, 2 ст. 554, 599, ч.1 ст. 625, ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), ст.ст. 193, 202, 229, 232 Господарського кодексу України (надалі - ГК України). Місцевим господарським судом встановлено, що в процесі розгляду спору, позичальник та поручитель станом на 09.10.2017 повністю сплатили заборгованість за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р. як по тілу кредиту так по процентах за користування кредитом. Пеня на суми відсотків нарахована шляхом зворотного відрахування року від пред'явлення позову, що суперечить вимогам закону, так як змінює порядок обчислення позовної давності, а тому не застосовується судом. Суд вважав правомірним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, умовам кредитного договору (п. 3.4., 6.3.) нарахування пені за період з 06.12.2016р. по 08.10.2017р. (по дане число пеня нарахована позивачем) в сумі 4885,02грн., за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом нарахованих (проценти) за період листопад 2016 - вересень 2017. А відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом сумі 33837,35 грн. (яка нарахована позивачем на суму відсотків, нарахування яких було припинено з 01.05.2015 по 31.10.2016) не підлягають до задоволення.

АБ "Укргазбанк" не погоджується з ухваленим рішенням суду, вважає його необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт, зокрема, звертає увагу на те, що кредитні кошти надавались у строк по 09.07.2015р., а тому на час розгляду справи та прийняття рішення Господарським судом Тернопільської області строк виконання зобов'язання настав. Посилається на те, що позивач надав суду підтверджуючі документи щодо обґрунтованості та правильності нарахування пені як під час подачі позовної заяви до суду так і на вимогу суду під час розгляду справи по суті. Апелянт просить оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким стягнути з ТОВ "Газ-Пласт-Буд" грошові кошти в сумі 38722,37 грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів.

Відповідач та третя особа не скористалися своїм правом та не надали відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Вивчивши матеріали справи в сукупності з апеляційною скаргою, оцінивши зібрані по справі докази, та дослідивши фактичні обставини у справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, при цьому, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду встановила наступні обставини та керувалася такими мотивами.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, 10 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком "Укргазбанк" (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт" (Позичальник) укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №19/2013/К (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 2 900 000,00 грн., а Позичальник, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. Договору в розмірі 19% річних (а.с. 42-46, т.1).

Згідно п. 1.2. кредитного договору, цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів.

Строк кредитування сторонами встановлений в п. 1.3. кредитного договору.

Згідно п. 1.3.1. кредитного договору кредитна лінія відкривається з 10 липня 2013 року по 9 липня 2015 року.

Відповідно до п. 1.3.2. кредитного договору позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлюваної кредитної лінії (додаток 1 до цього Договору).

Згідно п. 3.3. кредитного договору нарахування процентів по Договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1. цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт» , виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому надано кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день дострокового розірвання цього Договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. Договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Згідно п. 3.4. кредитного договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.3. цього Договору, та в день дострокового розірвання цього Договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день , то така сплата здійснюється у день що передує такому вихідному або святковому дню.

Відповідно до п. 3.7 кредитного договору за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,0% річних.

Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору (п. 3.7 кредитного договору).

У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставив включно (п. 3.8 кредитного договору).

Згідно п. 3.9 кредитного договору за наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит, сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові комісії; 5) строкові проценти; 6) строкова заборгованість за основним боргом. Штрафи пені (у разі виникнення), які підлягають сплаті за порушення умов Договору, сплачується Позичальником окремо, на вимогу Банку.

Отримані від Позичальника грошові кошти Банк направляє на відповідні рахунки в день їх зарахування та має право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках, при цьому, Банк інформує Позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення заборгованості (п.3.9 кредитного договору).

Згідно п.3.10 кредитного договору у разі невиконання Позичальником умов п. 4.1 Договору, яким передбачено його обов'язок забезпечити щомісячне (95%) спрямування виручки від реалізації по безготівкових розрахунках на рахунки відкриті у Банку, процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановлюється в розмірі 22 % річних на період: на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник не виконав вимоги п. 4.1 Договору, який закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому Позичальник виконав зазначені зобов'язання, та нараховуються і сплачуються такі проценти у порядку, визначеному п.п.3.3 та 3.4 Договору.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору при розрахунку обсягу виручки від реалізації, що надійшла на рахунки Позичальника, відкриті в Банку, враховуються виключно надходження, у призначенні платежу яких зазначена оплата за надані/відвантажені Позичальником послуги/роботи/товари. При розрахунку обсягу виручки від реалізації, що надійшла на рахунки Позичальника, відкриті в інших банках, якщо Позичальник не надав додаткової інформації (наприклад, виписки по рахунках), яка б підтверджувала наявність надходжень на рахунки Позичальника, що не є виручкою від реалізації продукції, Банк враховує надходження на рахунки Позичальника відповідно до довідок про рух грошових коштів по поточних рахунках Позичальника.

Банк має право вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань по Договору, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, зокрема, у випадку, коли Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини) та/або сплаті плати за кредит, та/або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені Договором (п. 5.3.3 кредитного договору).

Згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку порушення Позичальником зобов'язань по Договору (пов'язаним договорам), Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому Позичальник зобов'язаний відшкодувати Банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші видатки, понесені Банком за Договором.

За порушення визначених в Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі (п. 6.3 кредитного договору).

Згідно п. 6.9 кредитного договору строк позовної давності (крім вимог про стягнення неустойки) становить три роки, а до вимог про стягнення неустойки один рік.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором ( п.9.11 кредитного договору).

Додатком №1 до кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №19/2013/К, сторонами погоджено графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії: з 10.07.2013 по 30.09.2014 - 2 900 000,00 грн.; з 01.10.2014 по 31.10.2014 - 2 400 000,00 грн.; з 01.11.2014 по 30.11.2014 - 1 900 000,00 грн.; з 01.12.2014 по 31.12.2014 - 1 400 000,00 грн.; з 01.01.2015 по 31.01.2015 - 900 000,00 грн.; з 01.02.2015 по 28.02.2015 - 800 000,00 грн.; з 01.03.2015 по 31.03.2015 - 700 000,00 грн.; з 01.04.2015 по 30.04.2015 - 600 000,00 грн.; з 01.05.2015 по 31.05.2015 - 500 000,00 грн.; з 01.06.2015 по 30.06.2015 - 400 000,00 грн.; з 01.07.2015 по 09.07.2015 - 200 000,00 грн. (а.с. 46 із звороту).

АБ "УКРГАЗБАНК" в січні 2016 звернулося в Господарський суд Тернопільської області з позовною заявою ТОВ "Газ-Пласт-Буд" про стягнення з ТОВ "Газ-Пласт-Буд" 3832840,37 грн., з яких 2 900 000,00грн. прострочена заборгованість за кредитом, 765 809,81грн. прострочена заборгованість по процентах, 135 189,04грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 10866,18грн. - заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів. Позивач посилається на те, що третя особа ТОВ "ГАЗ-ПЛАСТ" взяті на себе, визначені умовами кредитного договору про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №19/2013/К від 10.07.2013р. зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитними коштами не виконала належним чином, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитом та нарахованими процентами за користування кредитом, на які згідно умов договору нарахована пеня за несвоєчасне погашення кредиту та пеня за несвоєчасну сплату процентів, а оскільки в забезпечення виконання зобов'язань за даним кредитним договором між Кредитором - ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Газ-Пласт-Буд" як Поручителем 10.07.2013 року укладений Договір поруки №19/2013/П-4, то відповідно позивач просить стягнути суму заборгованості по кредиту та процентах за користування кредитом, а також нараховану пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань з поручителя в судовому порядку.

Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, а саме згідно клопотання б/н від 15.02.2016р. (а.с. 96, т.1), згідно заяви б/н від 17.07.2017р. (а.с. 204, т.1), згідно клопотання б/н від 25.07.2017р. (а.с. 221-223, т.1).

25.10.2017р. позивач в черговий раз звернувся до суду із заявою про зменшення позовних вимог в якій, посилаючись на те, що заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013, станом на 24.10.2017р. повністю погашена, залишилась непогашеною заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 38722,37 грн., позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 38722,37грн. пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013, яка нарахована за період з 25.10.2016 по 08.10.2017р. (а.с. 56-59, т.1).

Спір розглядається з врахуванням поданої заяви, а саме про стягнення з відповідача ТОВ "Газ-Пласт-Буд" заборгованості по пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013 в сумі 38722,37грн. за період з 25.10.2016 по 08.10.2017.

Відповідно до ст.1 ГК України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Згідно ч. 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. (ч.1 ст.626 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Між АБ "Укргазбанк" (Банк) та ТОВ "Газ-Пласт" (Позичальник) 10 липня 2013 року було укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №19/2013/К (далі - кредитний договір), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 2 900 000,00 грн., а Позичальник, зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. Договору в розмірі 19% річних.

На виконання умов кредитного договору АБ "Укргазбанк" надав ТОВ "Газ-Пласт" в порядку п. 3.1. кредитного договору кредитні кошти в розмірі, передбаченому п. 1.1. кредитного договору, а саме в сумі 2 900 000,00 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи меморіальним ордером № TR . 725146.5536.4147 від 10.07.2013р. (а.с. 30, т. 1), випискою по особовому рахунку позичальника №2063502183373.980 за період з 10.07.2013р. по 18.01.2016р.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Пунктом 2.1. кредитного договору визначено, що у забезпечення зобов'язань за цим Договором прийнято, зокрема, фінансову поруку ТОВ "Газ-Пласт-Буд".

Між АБ "Укргазбанк" (кредитор) та ТОВ "Газ-Пласт-Буд" (поручитель), та ТОВ "Газ-Пласт" (позичальник), укладено договір поруки за №19/2013/П-4 від 10.07.2013р. (надалі - договір поруки), відповідно до якого поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати за виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №19/2013/К від 10 липня 2013р. (надалі по тексту - Договір), укладеному кредитором з позичальником, згідно якого позичальник зобов'язаний у порядку та на умовах, викладених в кредитному договорі не пізніше 9 липня 2015р. повернути кредит у розмірі 2 900 000,00 грн., сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, виходячи з 19,0% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, з врахуванням змін та доповнень, якщо такі будуть прийняті сторонами договору (а.с. 49-50, т.1).

Відповідно до п. п. 1.2., 1.3. договору поруки поручитель несе солідарну відповідальність з позичальником перед кредитором за виконання зобов'язань по Договору. Поручитель відповідає за повернення заборгованості за Договором в тому ж обсязі, що і позичальник - за повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, комісій, неустойки (штрафу, пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язань - в повному обсязі.

Згідно п. 2.1. договору поруки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по Договору кредитор звертається з письмовою вимогою про виконання зобов'язань по кредитному договору до позичальника та поручителя.

Відповідно до п. 2.2. договору поруки поручитель зобов'язаний не пізніше 2-х робочих днів з дати отримання письмової вимоги кредитора, перерахувати суму заборгованості позичальника за Договором на рахунки, на яких враховується заборгованість позичальника.

Згідно ч. 1. ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

У зв'язку з тим, що позичальник за кредитним договором ТОВ "Газ-Пласт", свої зобов'язання за кредитним договором виконував несвоєчасно і не в повному обсязі, позивачем, відповідно до п. 2.1 договору поруки, на адресу поручителя направлена вимога -претензія за №503072/937/2015 від 14.12.2015р. про повернення заборгованості за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р. (а.с. 31-32, т.1). Претензія-вимога отримана відповідачем 28.12.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 23.12.2015р. (а.с. 72, т.1), згідно якої позивач повідомив відповідача про наявність заборгованості позичальника за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р. та просив не пізніше 10-ти днів після отримання даної претензії сплатити суму заборгованості за простроченими та поточними нарахуваннями по кредиту, процентам та штрафними санкціями за Кредитним договором.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції, позичальник та поручитель станом на 09.10.2017р. повністю сплатили заборгованість за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р. як по тілу кредиту так по процентах за користування кредитом, що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками по рахунку №2067902183373, №2068002183373, №2069102183373 та №2063502183373 (а.с. 45-54, т.2) та заявою позивача про зменшення позовних вимог б/н від 25.10.2017р. (а.с. 56-59, т.1).

Позивач просить про стягнення з відповідача ТОВ "Газ-Пласт-Буд" заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р. в сумі 38722,37грн. за період з 25.10.2016р. по 08.10.2017р.

У відповідності до вимог ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 229 ГК України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно п. 6.1 кредитного договору у випадку порушення Позичальником зобов'язань по Договору (пов'язаним договорам), Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань, при цьому Позичальник зобов'язаний відшкодувати Банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші видатки, понесені Банком за Договором.

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За порушення визначених в Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі (п. 6.3 кредитного договору)

Згідно виписок по рахунку позичальника, банком з 01.05.2015 по 31.10.2016 зупинено нарахування відсотків за користування кредитом за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013р., а надалі з 22.11.2016р. банком поновлено нарахування відсотків за вказаний період та нараховано відсотки за користування кредитом на загальну суму 1027583,56грн. і на частину яких, а саме: в сумі 696479,32грн. за період з 25.10.2016 по 29.10.2016, в сумі 637366,99грн. за період з 30.10.2017 по 30.10.2017 (включно), в сумі 696317,81грн. за період з 31.10.2016 по 29.11.2016 та в сумі 661971,32грн. за період з 30.11.2016 по 27.12.2016 позивачем нарахована пеня за несвоєчасну їх сплату, при цьому, як слідує з розрахунку позивача пеня на дані суми відсотків нарахована шляхом зворотного відрахування року від пред'явлення позову, що суперечить вимогам закону.

У постанові Верховного суду України від 18.05.2016 р. у справі № 6-474цс16 зазначено, що аналіз норм статті 266, частини другої статті 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом сумі 33837,35 грн. (яка нарахована позивачем на суму відсотків, нарахування яких було припинено з 01.05.2015 по 31.10.2016) підставно відхилені судом першої інстанції.

Перевіривши правильність здійсненого розрахунку, апеляційний господарський суд приходить до висновку про підставність позовних вимог в частині стягнення з ТОВ "Газ-Пласт-Буд" на користь АБ "Укргазбанк" 4885,02 грн. пені. на умовах кредитного договору (п. 3.4., 6.3.) і за період з 06.12.2016р. по 08.10.2017р. (по дане число пеня нарахована позивачем) в сумі 4885,02грн., за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом нарахованих (проценти) за період листопад 2016 - вересень 2017р.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Подаючи апеляційну скаргу, позивач не зазначив, які саме норми матеріального чи процесуального права порушені місцевим господарським судом, а виклав обставини справи, які не оспорюються сторонами і вірно встановлені судом першої інстанції, та норми матеріального права, які підлягають застосуванню до даних правовідносин і також вірно застосовані місцевим господарським судом.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, спростовуються вищенаведеними аналізом матеріалів справи та нормами матеріального права.

Усе викладене дає підстави для залишення без задоволення апеляційної скарги, оскаржуваного рішення суду без змін, у зв'язку із чим згідно із ст. 129 ГПК України на апелянта покладаються судові витрати.

Керуючись ст. ст. 86, 129, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 р. у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на АБ "Укргазбанк".

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ст.ст. 282, 284, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 06.02.2018р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Давид Л.Л.

Суддя Костів Т.С.