Рішення

від 06.02.2018 по справі 815/6442/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/6442/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Куща М.О.,

представників позивача: Армаш Г.А., Фольгіна О.Л.,

представника відповідача: Караханяна А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень рішень від 05.09.2017 року № 0029241415, № 0053561307, №0053571307, 0053551307, 0029191402, податкового повідомлення-рішення №0029161415 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем 112919, 74 грн., за штрафними санкціями 28229,94 грн., -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень рішень від 05.09.2017 року № 0029241415, № 0053561307, №0053571307, 0053551307, 0029191402, податкового повідомлення-рішення №0029161415 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем 112919, 74 грн., за штрафними санкціями 28229,94 грн.

Ухвалою від 14.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі.

Ухвалою від 26.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження.

09.01.2018 року (вх. № 429/18) представником відповідача до канцелярії суду подано клопотання про продовження терміну для надання відзиву на позовну заяву.

12.01.2018 року (вх. № 782/18) представником позивача до канцелярії суду подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи.

18.01.2018 року (вх. № 1251/18) представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву.

25.01.2018 року (вх. № 2212/18) представником позивача подано до канцелярії суду письмові пояснення по справі.

25.01.2018 року (вх. № 2213/18) представником позивача подано до канцелярії суду відповідь на відзив.

В судовому засіданні 01.02.2018 року приєднано до матеріалів справи письмові пояснення по справі позивача та рішення про результати розгляду скарги.

В судовому засіданні 20.12.2017 року приєднано до матеріалів справи відзив на позовну заяву.

Ухвалою від 20.12.2017 року Одеським окружним адміністративним судом розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за результатами документальної планової виїзної перевірки складено акт, висновки якого базуються на припущеннях і не враховують докази та відомості щодо господарської діяльності ТОВ Зелена Лінія у періоді, який перевірявся, та, відповідно, донарахування податкових зобов'язань та покладення на позивача відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним та таким, що суперечить чинному законодавству. Так, позивач вказав, що має в наявності всі первинні документи, що відповідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підтверджують здійснення господарських операцій з його контрагентами, що свідчить про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, необґрунтованість та протиправність винесення відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. Крім того, зазначено що позивачем були надані копії документів на підтвердження господарських операцій з ТОВ Транфорт та ТОВ Епіцентр К , проте з невизначених причин відповідачем не були взяті до уваги надані до перевірки та до скарги документи.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву (т.7, а.с. 161-163). В обґрунтування правової позиції зазначено, що при складанні оскаржуваних податкових повідомлень - рішень контролюючий орган діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України, та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, зокрема посилаючись на акт проведеної перевірки (т.1 а.с. 19-47) Серез інншого, відповідачем зазначено, що запити щодо тримання доказів, які не були надані під час здійснення перевірки надані не були. Зокрема, позивачем не спростовано правомірність винесення податкових рішень.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).

За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ТОВ Зелена лінія Одеському окружному адміністративному суду.

Головним управлінням ДФС в Одеській області на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 77.1 ст. 77 ПК України, плану-графіка проведення документальних виїзних перевірок платників податків на III квартал 2017 року, наказу Головного управління ДФС в Одеській області від 12.07.2017 року № 2769, направлень на перевірку від 25.07.2017 року №№ 4503/14-15, 4500/14-15, 4498/14-15, 4501/14-15, 4502/14-15, 4499/14-15 проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ Зелена Лінія (код ЄДРПОУ 33988717), з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 року по 31.03.2017 року.

За наслідками перевірки складено акт № 406/15-32-14-15/33988717 від 14.08.2017р. (т.1, а.с. 19-65), відповідно до висновків якого встановлено порушення:

п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України (редакції 2014р.) в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за період 2014 рік всього у сумі 627332 грн;

пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, п. 5, п. 6, п. 7 положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 Витрати , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року № 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за № 27/4248, п.п. 1.3 п. 1 Інструкції з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 01.07.1997 року № 141 (у редакції наказу міністерства фінансів України від 24.12.2004 року № 818) зі змінами, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.1997 року за № 284/2088 в результаті чого:

завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015 рік у сумі 658625 грн., за 2016 рік у сумі 727242 грн.,

занижено об'єкт оподаткування податком на прибуток всього на суму 727242 грн., у т.ч. за 1 квартал 2017 року на суму 727242 грн. та занижено податок на прибуток всього в сумі 130903 грн., у тому числі за 1 квартал 2017 року у сумі 130903 грн.

пп. 141.4.1, пп. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не утримання та не сплати податку за ставкою 15% від суми виплаченого доходу нерезидента в розмірі 6294,75 грн., в результаті чого занижено податок з доходу нерезидента в сумі 944,2 грн. за 1 квартал 2017 року.

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 64575 грн., у т.ч. по періодам звітності:

серпень 2014 року в сумі 51399 грн.

вересень 2014 року в сумі 13176 грн.

пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п. 163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2 ст. 163, пп. 164.1.1., пп. 164.1.2 п. 164.1.2 п. 164.1, п.164.5 ст. 164, п. 167.1, ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1, п. 168.3., пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.3, 168.4.4., пп. 168.4.7. п. 168.4 ст. 168, п. 171.1, абз. а п.171.2 ст. 171 ПК України в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року на загальну суму 10 971,41 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 4605,61 грн., за 2016 рік в сумі 5378,00 грн., за 2017 рік в сумі 987,80 грн.

п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп. 162.1.1., пп. 162.1.2., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163 ПК України, в результаті чого не сплачено військовий збір за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року на загальну суму 826,50 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 391,50 грн., за 2016 рік в сумі 367,50 грн., за 2017 рік в сумі 67,50 грн.

п. 201.10 ст. 201 ПК України ТОВ Зелена лінія здійснено реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних при визначенні податкових зобов'язань на платників ПДВ з порушенням термінів на суму ПДВ 1449,91 горн., в тому числі за період грудень 2015 року в сумі 1449,91 грн.

п. 2.3 Положення про проведення касових операцій у національній валюті України , яке затверджено постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зі змінами, внесеними постановою Правління Національного банку України від 06.06.2013 року № 210 Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою .

Як зазначено у відзиві на позовну заяву, посадовими особами з метою отримання документів та пояснень щодо встановлених порушень чинного законодавства, на адресу ТОВ Зелена лінія , надано запит від 03.08.2017 року щодо надання копій документів та пояснень щодо операцій з JSC Bennet distributors (Литва) в термін до 04.08.2017 року (т. 7 а.с. 201), та запит від 03.08.2017 року з терміном виконання до 07.08.2017 року документів щодо господарських взаємовідносин ТОВ Зелена лінія з ТОВ Епіцентр К та ТОВ Трансфорт (т.7 а.с. 202-203). На вказаному запиті міститься підпис головного бухгалтера ТОВ Зелена лінія ОСОБА_5 про його одержання 03.08.2017 року (т.7 а.с. 202-203).

Проте, позивачем не надано у встановлений строк витребуваних документів, що підтверджується актом від 07.08.2017 року № 2192/15-32-14-15/33988717 про відмову посадових осіб ТОВ Зелена лінія код ЄДРПОУ 33988717 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від надання письмових пояснень щодо встановлених перевіркою порушень та перелік документів, які не були надані в ході перевірки (т.7 .а.с 167).

Зокрема, зазначені обставини підтверджуються постановою Приморського районного суду м. Одеси від 12.10.2017 року по справі № 522/18068/17 та постановою Приморського районного суду м. Одеси по справі № 522/18066/17. (т.7 а.с. 223-227).

Також в судовому засіданні 30.01.2018 року, викликаний та допитаний у якості свідка головний бухгалтер ТОВ Зелена лінія ОСОБА_5, яка зазначила, що отримувала запити, проте не пом'ятає які саме, підтвердила власний підпис на запиті від 03.08.2017 року про його одержавння.

Акт перевірки було підписано ОСОБА_6 та ОСОБА_5 14.08.2018 року з поміткою про підписання акту перевірки з завуваженнями та зазначенням, що в строки, встановлені законодавством, будуть надані відповідні заперечення. При цьому, на останньому аркуші акту перевірки міститься підпис відповідальної особи - ОСОБА_5 про те, що її ознайомлено з обов'язками, правами, відповідальністю платника податків, порядком надання заперечень (зауважень) та оскарження рішень і дій посадових осіб контролюючих органів (т.7 а.с. 185).

Окрім того, в матеріалах справи містяться заперечення позивача на акт № 406/15-32-14-15/33988717 від 14.08.2017 року (т. 7 а.с. 186-192), проте, з урахуванням висновків акту перевірки про відсутність первинних документів, позивачем не було надано до заперечень відповідних доказів існування первинних документів по взаємовідносинам з контрагентами.

Беручи до уваги встановлені Головним управлінням ДФС в Одеській області під час здійснення перевірки порушення з боку ТОВ Зелена лінія , з урахуванням заперечень до акта перевірки, Головним управлінням ДФС в Одеській області було прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 05.09.2017 року № 0029161415, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 163629 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 130903 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 32726 грн. (т.1 а.с. 13);

від 05.09.2017 року № 0029241415, яким позивача збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 80719 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями - на суму 64575 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - на суму 16144 грн. (т.1 а.с. 14);

від 05.09.2017 року № 0053561307, яким позивачу застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за платежем податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 510 грн. (т.1 а.с. 15);

від 05.09.2017 року № 0053571307, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання у зв'язку з чим ТОВ Зелена лінія визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем військовий збір на загальну суму 1450,63 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 826,50 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 589,13 грн. (т.1 а.с. 16);

від 05.09.2017 року № 0053551307, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені на загальну суму 80838,20 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 10971,40 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 7866,80 грн. (т.1 а.с. 17);

від 05.09.2017 року № 0029191402, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податків та зборів, у тому числі з податку на доходи фізичних осіб, пені за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб на загальну суму 1180,26 грн., в тому числі за податковим зобов'язанням - на суму 944,21 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - на суму 236,05 грн. (т.1 а.с. 18).

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями рішеннями ТОВ Зелена лінія подало скаргу до ДФС України № 31 від 14.09.2017 року (т.7 а.с. 240-248).

При цьому, до вказаної скарги ТОВ Зелена лінія було надано частково документи, які витребовувалися перевіряючими під час здійснення перевірки (т. 7 а.с. 201-203).

10.11.2017 року ДФС України прийнято рішення про результати розгляду скарги, яким скаргу позивача залишено без задоволення (т.8 а.с. 1-9).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (п.п.75.1.2 п.75.1 ст. 75 ПК України).

Згідно ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до пп.20.1.4 п. 20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечувалось сторонами у судовому засіданні, 13.07.2017 року копію наказу контролюючого органу особисто вручено під розписку головному бухгалтеру ОСОБА_5 про проведення документальної планової виїзної перевірки.

Окрім ОСОБА_5 у судовому засіданні також в якості свідка було допитано ОСОБА_7, яка в т.ч. здійснювала перевірку ТОВ Зелена лінія . При цьому, ОСОБА_7 підтвердила, що ОСОБА_8 було вручено запит про витребування засвідчених документів, проте ТОВ Зелена лінія витребуваних документів не надало.

Підставою для винесення Головним управління ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 року № 0029241415 стало встановлення порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 ПК України та п. 123.1 ст. 123 ПК України.

Згідно акту перевірки за період з 01.07.2014р. по 31.03.2017р. ТОВ "Зелена Лінія" задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 9504560 грн. Перевіркою правомірності визначення податкового кредиту за період з 01.07.2014р. по 31.03.2017р. встановлено його заниження на суму 64575 грн. (т.1 а.с. 45).

Згідно п.п. 14.1.181 п.14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. ст.198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 44.3 ст. 44 ПК України передбачено, що платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні № 996-ХІV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Статтею 2 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог п.2 ст.3 вказаного Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р., та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704 (зі змінами та доповненнями), відповідно до якого первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Зокрема, ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України№88 від 24.05.1995р., первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.п.2.15, 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам, а відтак, для надання юридичної сили і доказовості, первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, із системного аналізу вищеокреслених законодавчих положень вбачається, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, акти приймання передачі товарів (робіт, послуг), тощо), мають силу первинних документів лише у разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності усіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Також, право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наступних умов: наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної, яка має усі обов'язкові реквізити.

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутністю факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів (робіт, послуг) однією стороною, та їх отримання іншою стороною, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Отже, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відтак, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, за відсутності факту придбання товарів (робіт, послуг) або в разі, якщо придбані товари (роботи, послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів чи сплати грошових коштів. До того ж, наявність цивільно-правового договору також не є безумовним свідченням правомірності та реальності вчинення платником податку господарської операції навіть у тому разі, якщо такий договір не визнано недійсним у судовому порядку.

Так, в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011р. судом касаційної інстанції наголошено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

Слід також зазначити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, позаяк саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

У постанові від 8 вересня 2009 року (додаток до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 22.04.2010 р. № 568/11/13-10) Верховний Суд України зазначив, що надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Сутність доктрини ділової мети полягає в тому, що передбачені податковим законодавством податкові вигоди поширюються лише на операції, які мають розумну економічну причину. При вирішенні податкових спорів презюмується добросовісність платника податку і, відповідно, обґрунтованість отриманої ним податкової вигоди (тобто зменшення податкового зобов'язання).

Однак, податковий орган може довести, що отримана платником податку податкова вигода є необґрунтованою. Так, податкова вигода може бути необґрунтованою, зокрема, якщо для цілей оподаткування враховані операції не у відповідності з їх дійсною економічною метою чи враховані операції не обумовлені розумними економічними чи іншими причинами (метою ділового характеру). При цьому діловою метою діяльності платника податку може бути отримання економічного ефекту, однак податкова вигода не є самостійною діловою метою.

Для встановлення правильності відображення у податковому обліку господарських операцій платника податку судам слід: з'ясувати реальність задекларованих господарських операцій; встановити наявність ділової мети у операціях, що досліджуються; визначити об'єктивний зміст вчинених операцій у порівнянні із задекларованим; підтвердити або спростувати добросовісність позивача, у зв'язку з тим, що його контрагенти мають дефекти правового статусу; оцінити дотримання учасниками господарської операції норм податкового законодавства щодо змісту та наслідків для податкового обліку відповідної операції.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, ТОВ Зелена лінія сформовано витрати на збут в серпні 2014 року у сумі 195746,67 грн. за рахунок придбання у постачальника ТОВ Епіцентр К (код ЄДРПОУ 32490244) послуг по організації просування товарів (торгової марки).

ТОВ Зелена лінія (Замовник) укладено Договір № 18910 надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 06.02.2013 року з ТОВ Епіцентр К (Виконавець) інформаційних, маркетингових та інших послуг (т.1 а.с. 100-102), згідно якого послуги щодо просування товару передбачають надання наступної консультативної інформації:

п.п. 1.3.1 Розміщення товару на окремих стелажах та площадках Виконавця;

п.п. 1.3.2 Формування Виконавцем споживчого кошику покупця поденно;

п.п. 1.3.3. Проведення інформаційного обслуговування товарів та цільового опитування клієнтів, як фактичних так потенційних;

п.п. 1.3.5 Надання інформації замовнику стосовно періодів проведення рекламних заходів всередині гіпермаркетів Виконавця та інформування про зміну попиту на товари, що постачаються Замовником;

п.п. 1.3.6. Проведення аналізу рекламно-інформаційної продукції за аналогічними видами продукції;

п.п. 1.3.7 Проведення аналізу результатів маркетингових досліджень, формування висновків і рекомендацій;

п. 1.4 Вся консультаційна інформація надається Виконавцем Замовнику в усній формі, або в іншій формі, погодженій сторонами;

п. 1.6 Надання послуг підтверджується актом прийому-передачі послуг, який оформлюється Виконавцем та підписується сторонами протягом 5 робочих днів від дати оформлення.

Порядок оплати за послуги по організації просування товару, яку Замовник зобов'язаний сплатити Виконавця складає: за надання послуг за п.п. 1.3.1-1.3.5 - 8% з ПДВ від суми реалізованого товару, поставленого за договором поставки № 1042/10/10 від 01.04.2010 року, за кожний квартал; за надання послуг за п.п. 1.3.6-1.3.7 - 2.5% ПДВ від суми реалізованого товару, поставленого за договором поставки № 1042/10/10 від 01.04.2010 року за кожний місяць. У випадку, якщо сума до сплати за відповідний звітний місяць не перевищує 50000 грн. дана сума переноситься до сплати на наступний місяць та сплачується разом з сумою, що підлягає до сплати за наступний звітний період, але не рідше одного разу на квартал.

Оплата здійснюється безготівковим шляхом на поточний рахунок Виконавця протягом 10 календарних днів з дня виставлення рахунку.

Договір вступає в дію з дати його укладення обома Сторонами та діє до 31.12.2014 року та автоматично (без укладення додаткової угоди) продовжує сою дію на наступний рік, якщо за місяць до зазначеної дати сторони не заявлять про намір його розірвання.

На підтвердження факту виконання зазначеного договору до суду надано акт від 19.08.2014 року № Ком/01-0010796 приймання-передачі послуг на загальну суму 234896 грн., в тому числі ПДВ 39149,33 грн., податкову накладну, рахунок, договір поставки, додаткову угоду до договору поставки, звіт до договору надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 15.07.2014 року, таблиці, звіт до договору надання послуг по організації просування товарів (торгової марки) від 30.09.2014 року (т.1 а.с. 103-147).

Проте, в акті приймання-передачі послуг від 19.08.2014 року № Ком/01-0010796 відсутній конкретний перелік наданих послуг, всі умови наданих послуг - період і місце проведення досліджень, вимоги, їх дотримання, вартість, додаткові витрати, якщо такі були, і їх обґрунтування. Таким чином відповідач дійшов висновку, що вказаний акт має знеособлений характер та не містить конкретної інформації про проведене виконавцем вивчення ринку, стимулювання збуту товарів, рекомендації щодо політики цін, організації та управління рухом товарів, а тому не може бути належним доказом факту здійснення відповідних господарських операцій.

Крім того, зміст розглядуваних послуг передбачає матеріалізацію їх результату, зокрема у вигляді складених звітів, оформлених документів, розроблених матеріалів, висновків, рекомендацій. Втім відповідні документи за серпень 2014 року відсутні та до суду надані не були.

Перевіркою встановлено факт формування ТОВ Зелена лінія витрат на збут в квітні-вересні 2014 року у сумі 431585,24 грн. за рахунок придбання у постачальника ТОВ Трансфорт (код ЄДРПОУ 31829841) послуг перевезення вантажу.

ТОВ Зелена лінія (Відправник) укладено Договір перевезення вантажів № 01/14-П від 08.01.2014 року з ТОВ Трансфорт (Перевізник) (т.1 а.с. 148-156), згідно якого Перевізник зобов'язується надати послуги транспортної логістики, пов'язані з плануванням доставки вантажів, перевезенням, навантаженням, розвантаженням, зберіганням вантажів на складах та допоміжні послуги, пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом та видачу вантажів уповноваженим на отримання вантажу особам (вантажоотримувачам), а Відправник зобов'язується приймати та сплачувати дані послуги на умовах визначених договором.

Розділом 2 Договору № 01/14-П від 08.01.2014 року визначені права та обов'язки Сторін в тому числі Відправник зобов'язаний підготувати вантаж та документи до прибуття автомобіля на навантаження, забезпечити передачу вантажу в узгодженому обсязі та термін згідно товаросупроводжувальних документів, підписати Акти виконаних робіт протягом 3-х робочих днів з моменту їх надання Перевізником. В свою чергу, Перевізник зобов'язаний забезпечити наявність транспортних засобів для безперервної доставки вантажів, зберігати вантаж з моменту отримання від відправника до моменту передачі вантажу вантажоотримувачу, забезпечити подачу транспорту на склад Відправника під навантаження до 12 години дня, що передує даті поставки.

За закінчення кожного календарного місяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, надавати Відправнику акту виконаних робіт.

Вартість послуг, наданих за Договором, визначається сторонами в додаткових узгодженнях, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Оплата за надані послуги здійснюється щомісяця до 15-го числа місяця, наступного за місяцем, в якому було надано оригінал рахунка за надані послуги, в розмірі, узгодженому Сторонами в актах виконаних робіт. Договір вступає в силу з дня його підписання Сторонами та діє до 31.12.2014 року. В випадку відсутності наміру Сторін щодо припинення дії Договору, він автоматично продовжується на наступний рік.

Договір підписаний директором ТОВ Зелена лінія ОСОБА_6 та директором ТОВ Трансфорт ОСОБА_9 Додаткові узгодження або специфікації до Договору за квітень-вересень 2014 року до перевірки не надано.

Як зазначено в акті перевірки, посадовими особами ТОВ Зелена лінія під час перевірки не надано акти виконаних робіт та товаросупроводжувальні документи на підтвердження надання послуг перевезення вантажів в квітні-вересні 2014 року ТОВ Трансфорт у сумі 431585,24 грн., яку включено до складу витрат на збут в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік.

Сальдо взаєморозрахунків на 01.01.2014 року - 0,00 грн., станом на 31.12.2014 року 80486,83 грн. (Кт 634).

На підтвердження факту виконання зазначеного договору позивачем надано до суду рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), реєстри виконаних доставок, реєстри товарно-транспортних накладних, товарно-транспортні накладні (т.1 а.с. 157-181, т.2 а.с. 4-214, т.3 а.с. 1-161, т.4 а.с. 1-179, т.5 а.с. 1-153, т.6 а.с. 1-198, т.7 а.с. 1-158).

Проте, посадовими особами ТОВ Зелена лінія , як під час перевірки так і до суду не надано актів виконаних робіт та товаросупроводжувальних документів на підтвердження надання послуг перевезення вантажів в квітні-вересні 2014 року ТОВ Трансфорт у сумі 431585,24 грн., яку включено до складу витрат на збут в податковій декларації з податку на прибуток за 2014 рік, що також вплинуло на завищення податкового кредиту з ПДВ.

Ведення бухгалтерського обліку, який є підставою для податкового обліку, регламентується Законом України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 року № 996-XIV, із змінами та доповненнями та Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704.

Згідно п. 2 ст. 3 Закону від 16.07.1999 року № 996-XIV - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону від 16.07.1999 року № 996-XIV встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій. Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2. ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Згідно з п.2.4 Положення № 88, первинні документи (на паперових і машинолічильних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до ст. 8 Закону від 16.07.1999 року № 996-XIV, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган ( посадова особа), яка здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Пунктом 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 ПК України, платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - передбаченого цим кодексом граничного терміну подання такої звітності .

Витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснених для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником (пп. 14.1.27, п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 ПК України визначено, що витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг включають:

г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;

е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно- експедиторські та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів).

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Таким чином, на порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 138.2 ст. 138 ПК України встановлено завищення задекларованих ТОВ Зелена лінія показників у рядку 06.2 Декларації Витрати на збут на загальну суму 627332 грн., в тому числі за 2014 рік на 627332 грн.

Перевіркою проведеною за період з 01.01.2014р. по 31.03.2017 р., встановлено здійснення виплат доходів нерезидентам з джерелом походження з України, а саме:

ТОВ Зелена лінія (Замовник) укладено договір № 1 від 24.10.2016 року з нерезидентом JSC Bennet distributors - ЗАТ Беннет Дистрибьюторс (Виконацець, реквізити: Вильнюс, Литва, Metalo str. 2B, acc LT13 7300010000202164, Swedbsnk, code: 73000, Bank's VAT: LT НОМЕР_7) (т.1 а.с. 83-89).

У 2017 році, на виконання вимог договору ТОВ Зелена лінія 10.01.2017 року перераховано на користь нерезидента оплату за послуги по доставці, зберіганню та опрацюванню замовлення щодо поставки товару на стороні ТОВ Зелена лінія у сумі 220,00 євро (6 294,75).

Підпунктом 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями визначено, що будь які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею. Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерел їх походження з України, слід розуміти, зокрема, інші доходи від провадження нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України з винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів/виконаних робіт/наданих послуг, переданих/виконаних/наданих резиденту від такого нерезидента(постійного представництва), у тому числі інші доходи пп. й пп. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПК України.

Відповідно до п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України, резидент або постійне представництво, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.141.1 цього пункту, за ставкою в розмірі 15 відсотків (крім доходів, зазначених у п. 141.4.3-141.4.6 та 141.4.11 цього пункту) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.

Відповідно до п. 103.2, п. 103.3 ст. 103 ПК України, особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента. Бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку вважається особа, що має право на отримання таких доходів. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або тільки посередником щодо такого доходу.

Відповідно до п. 103.4 ст. 103 ПК України, підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерел їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 103.5 і 103.6 цієї статті, особі (податковому агенту), яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Як зазначено в акті перевірки, позивачем надано довідки про підтвердження місця реєстрації резидента Литви JSC Bennet distributors від 02.12.2016 року та від 18.04.2017 року, видані Державною податковою інспекцією при Міністерстві фінансів Литовської Республіки та підписані головним спеціалістом відділу упорядкування та архівації документів департаменту обов'язкових платежів Віолєттою Думскіенс.

Згідно наданої до перевірки СMR встановлено, що в графі 16 Перевізник наявний штемпель перевізника ОСОБА_10, НОМЕР_8, Бровари, Київська область , проте в зазначеному документі відсутнє посилання на договори № 1 від 24.11.2016 року, № 04/14-П від 30.01.2014 р. (т.1 а.с. 92).

До перевірки наданий акт від 14.12.2016 року № б/н укладений між компанією нерезидентом JSC Bennet distributors - Виконавець та ТОВ Зелена лінія - Замовник за надані послуги: навантаження/розвантаження піддонів - 3 шт. та послуги транспорту - Естонія Вільнюс - 1 шт. на загальну суму 220 евро (т.1 а.с. 91).

Таким чином, відповідно наданих документів, послуги з перевезення (транспортування) надавались іншою особою, а не компанією нерезидентом JSC Bennet distributors (Литва).

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не оподаткування за ставкою в розмірі 15 відсотків виплаченого доходу з джерелом його походження з України у 1 кв. 2017 року, отриманого нерезидентом JSC Bennet distributors в сумі 220 євро (6294,75 грн.).

Відповідно до п. 103.9 ПК України, особа яка виплачує доходи нерезидентові, зобов'язана у разі здійснення у звітному періоді (кварталі) виплат нерезидентам доходів із джерелом їх походження з України подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів у строки та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

За таких обставин, в порушення п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 року Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , ТОВ Зелена лінія не надано Податкову накладну до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходів нерезиденту за 1 квартал 2017 року JSC Bennet distributors (Литва).

Перевіркою дотримання ТОВ Зелена лінія встановленого порядку заповнення Розділу I Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма N 1 ДФ), достовірності, повноти відображення в ньому відповідних відомостей, встановлено порушення Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб , і сум утриманого з них податку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року № 4 та п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПК України, податкова звітність про суми доходів нарахованого (сплаченого) на користь платників податку та суми утриманого з них податку за період, що перевірявся, надавалася не в повному обсязі до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, а саме: не відображення за період, що перевірявся, суми доходів та суми утриманого податку, отриманих співробітниками ТОВ Зелена лінія у вигляді додаткового блага за (послуги мобільного зв'язку) на загальну суму 55100,00 грн., а саме:

2015 рік - 26100.00 грн.;

2016 рік - 24500,00 грн.;

2017 рік - 4500,00 грн.;

Як зазначено в акті перевірки, перевіркою первинних документів по рахунку № 31 Рахунки у банках та первинних документів аналітичного обліку з метою виявлення, надання працівника та стороннім громадянам матеріальних та соціальних благ за рахунок ТОВ Зелена лінія встановлено, що на протязі періоду з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р., згідно щомісячних роздруківок рахунків та актів виконаних послуг мобільного оператора МТС (Vodafone), підприємство сплачує за послуги мобільного зв'язку згідно договору від 30.10.2012 року № 2-00000012 з ПрАТ МТС Україна ) по відповідним рахункам.

Проте, під час перевірки та і до суду не надано наказу про облікову політику підприємства, де було б визначено, що мобільні телефони відносяться до складу основних засобів або малоцінних необоротних матеріальних активів. Також не установлено ліміт на мобільний зв'язок. Наказом по підприємству не затверджено перелік номерів - контрагентів: організацій, інших осіб, яким можливо здійснювати дзвінки у виробничих цілях. Також на підприємстві відсутні журнали обліку дзвінків та деталізація рахунків. Не розроблено правил користування мобільного зв'язку, де було б зазначено заборона на користування мобільним зв'язком для особистих та інших неворобничих потреб. У періоді, що перевірявся, співробітниками не складались звіти про використання службового телефону, а тому відсутня інформація, що використання співробітниками мобільного зв'язку та роумінгу пов'язано з веденням господарської діяльності.

Так, телефонні апарати, які використовуються для мобільного зв'язку, не належать підприємству як на праві власності (відсутні на балансі), так і не використовуються на підставі договору оренди, який укладається письмово з дотриманням обов'язкових умов (предмет оренди, плата за користування предметом договору, порядок передачі орендованого майна, строк дії договору та інше), предбачених 1 главою ст. 58 ЦКУ, а є особистою власністю працівників, а тому не маючи мобільних телефонів на балансі позивача, співробітники не мають змоги користуватися послугами мобільного зв'язку за рахунок підприємства, що призвело до порушення пп. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14, пп. 162.1.1., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п. 163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2 ст. 163, пп. 164.1.1., пп. 164.1.2 п. 164.1.2 п. 164.1, п.164.5 ст. 164, п. 167.1, ст. 167, пп. 168.1.1, пп. 168.1.2, п. 168.1, п. 168.3., пп. 168.4.1, пп. 168.4.2, пп. 168.4.3, 168.4.4., пп. 168.4.7. п. 168.4 ст. 168, п. 171.1, абз. а п.171.2 ст. 171 ПК України в результаті чого не утримано та не перераховано податок на доходи фізичних осіб у період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року на загальну суму 10 971,41 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 4605,61 грн., за 2016 рік в сумі 5378,00 грн., за 2017 рік в сумі 987,80 грн.

За таких обставин, у зв'язку з не відображенням доходів за період з 01.01.2015р. по 31.03.2017 р. сплачених на користь директора ТОВ Зелена лінія ОСОБА_6 за послуги мобільного оператора на загальну суму 55100,00 грн., позивачем не сплачено військовий збір за період з 01.01.2015 р. по 31.03.2017 р. на загальну суму 826,50 грн., а саме:

2015 рік - 391,50 грн.;

2016 рік - 367,50грн.;

2017 рік - 67,50 грн.

Згідно пп. 1.1, 1.2 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу

Підпунктом 1.4 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України передбачено, що нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Підпунктом 1.3 п. 16-11 підрозділу 10 Розділу XX "Перехідні положення" ПК України визначено, що ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Таким чином, висновки про порушення позивачем в тому числі п. 16-1 підрозділу 10 розділу XX Інші перехідні положення , пп. 162.1.1., пп. 162.1.2., пп. 162.1.3, п. 162.1, ст. 162, пп. 163.1.1, пп. 163.1.2, п.163.1, пп. 163.2.1., пп. 163.2.2. п. 163.2. ст. 163 ПК України, в результаті чого не сплачено військовий збір за період з 01.01.2015 по 31.03.2017 року на загальну суму 826,50 грн., у т.ч. за 2015 рік в сумі 391,50 грн., за 2016 рік в сумі 367,50 грн., за 2017 рік в сумі 67,50 грн., є обґрунтованими, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 05.09.2017 року № 0053571307 не підлягає скасуванню.

Підставою для винесення Головним управління ДФС в Одеській області податкового повідомлення-рішення від 05.09.2017 року № 0053561307 станоло виявлені порушення п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Відповідно до п.119.2 ст.119 ПК України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобовязань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Знідно з п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

У разі якщо відокремлений підрозділ юридичної особи не уповноважений нараховувати, утримувати і сплачувати (перераховувати) податок до бюджету, податковий розрахунок у вигляді окремого витягу за такий підрозділ подає юридична особа до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням та надсилає копію такого розрахунку до контролюючого органу за місцезнаходженням такого відокремленого підрозділу в установленому порядку;

в) подавати на вимогу платника податку відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку;

г) подавати контролюючому органу інші відомості про оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та згідно з процедурою, визначеною цим розділом та розділом IIцього Кодексу;

ґ) нести відповідальність у випадках, визначених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивачем не надано у встановлений строк витребуваних документів, що підтверджується актом від 07.08.2017 року № 2192/15-32-14-15/33988717 про відмову посадових осіб ТОВ Зелена лінія код ЄДРПОУ 33988717 ОСОБА_6 та ОСОБА_5 від надання письмових пояснень щодо встановлених перевіркою порушень та перелік документів, які не були надані в ході перевірки (т.7 .а.с 167).

Також до перевірки наданий акт від 14.12.2016 року № б/н укладений між компанією нерезидентом JSC Bennet distributors - Виконавець та ТОВ Зелена лінія - Замовник за надані послуги: навантаження/розвантаження піддонів - 3 шт. та послуги транспорту - Естонія Вільнюс - 1 шт. на загальну суму 220 евро (т.1 а.с. 91).

Таким чином, відповідно наданих документів, послуги з перевезення (транспортування) надавались іншою особою, а не компанією нерезидентом JSC Bennet distributors (Литва).

Враховуючи вищезазначене, перевіркою встановлено порушення п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 ПК України в частині не оподаткування за ставкою в розмірі 15 відсотків виплаченого доходу з джерелом його походження з України у 1 кв. 2017 року, отриманого нерезидентом JSC Bennet distributors в сумі 220 євро (6294,75 грн.).

Так, в порушення п.п. 16.1.3, п. 16.1 ст. 16, п. 103.9 ст. 103 ПК України, Наказу Міністерства фінансів України № 897 від 20.10.2015 року Про затвердження форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства , ТОВ Зелена лінія не надано Податкову накладну до податкової декларації з податку на прибуток підприємства відносно виплат доходів нерезиденту за 1 квартал 2017 року JSC Bennet distributors (Литва).

Таким чином, висновки про порушення позивачем в тому числі п. 119.2 ст. 119, п. 176.2 ст. 176 ПК України, є обґрунтованими, в зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення від 05.09.2017 року № 0053561307 не підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що оскаржувані ТОВ Зелена Лінія" податкові повідомлення-рішення прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області відповідно до вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення, прийняті Головним управлінням ДФС в Одеській області в межах компетенції та у спосіб, що передбачені законодавством, що регулює спірні правовідносини та обґрунтовано. Представник відповідача довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, враховуючи, що докази, наведені позивачем під час розгляду адміністративної справи є недоведеними та безпідставними та не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію представника відповідача, суд дійшов висновку, що у задоволені позову ТОВ Зелена Лінія" необхідно відмовити повністю.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність відмовити у задоволенні позову повністю, судові витрати сплачені позивачем не стягується за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДФС в Одеській області.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Лінія" (місцезнаходження: 65012, Одеська обл., місто Одеса, провулок Катаєва, будинок 3; код ЄДРПОУ 33988717) до Головного управління ДФС в Одеській області (місцезнаходження: 65044, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Семінарська, будинок 5; код ЄДРПОУ 39398646 про скасування податкових повідомлень рішень від 05.09.2017 року № 0029241415, № 0053561307, №0053571307, 0053551307, 0029191402, податкового повідомлення-рішення №0029161415 в частині нарахування грошового зобов'язання за основним платежем 112919, 74 грн., за штрафними санкціями 28229,94 грн. - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.ст. 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII Перехідні положення КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 06.02.2018 р.

Суддя О.М. Тарасишина

.