Рішення

від 07.02.2018 по справі 826/15580/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 07 лютого 2018 року                                № 826/15580/17           Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді  Шейко Т.І. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомПублічного акціонерного товариства “Славутич” до  Головного управління ДФС у м. Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення встановив:           Публічне акціонерне товариство “Славутич” звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ ГУ ДФС у м. Києві від 09.10.2017 №1797140304.           В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення №1797140304 від 09.10.2017 винесене відповідачем з пропущенням строків, встановлених п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а також з застосуванням скасованої редакції норми п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, яка встановлює граничну межу виключно річної суми платежу по орендній платі за землю та не врегульовує вимог до суми платежу за півроку.           В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.           Представник відповідача проти позову заперечив.           Від представників сторін надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.           У зв'язку з наявним клопотанням суд подальший розгляд справи вирішив продовжити в порядку письмового провадження.           Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 11.02.2014 Публічним акціонерним товариством “Славутич” (надалі — ПАТ “Славутич”) подано звітну декларацію за 2014 рік з задекларованим податковим зобов'язанням по орендній платі за землю річною сумою в 2440362,46 грн. за ставкою податку 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку було доставлено згідно квитанції №1 і прийнято, згідно квитанції №2 за №9005783426.            23.08.2017 позивачем подано уточнюючі декларації за липень 2014 року №9082308782, за серпень 2014 року №9082308780, за вересень 2014 року №9082308781, за жовтень 2014 року №9082308783, за листопад 2014 року №9082308784, за грудень 2014 року №9082308785, з задекларованим податковим зобов'язанням по орендній платі за землю річною сумою в 3660543,96 грн. за ставкою податку 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, в кожній з яких за відповідний місяць задекларовано податкове зобов'язання по орендній платі за землю сумою в 305045,33 грн. і які було доставлено та прийнято, що підтверджується відповідними квитанціями №1 та №2.           Згідно наведених уточнюючих податкових декларацій, позивачем зазначено заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів у сумі 101681,79 грн. по кожному місяцю за період липень-грудень 2014 року, та визначений штраф у розмірі 3% від вказаної суми — 3050,46 грн.            25.09.2017 за результатами документальної планової виїзної перевірки ПАТ “Славутич”, яка проводилась з 29.08.2017 по 18.09.2017, податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, валютного — за період з 01.01.2014 по 30.06.2017, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування — за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 ГУ ДФС у м. Києві складено акт №388/26-15-14-02-02.           Згідно п. 3.7.3.2 акту №388/26-15-14-02-02 від 25.09.2017 перевіркою повноти визначення орендної плати за землю ПАТ “Славутич” за період з 01.01.2014 по 30.06.2017 контролюючим органом встановлено її заниження всього у сумі 610090,58 грн., у тому числі за 1 півріччя 2014 року — в сумі 610090,58 грн., оскільки ПАТ “Славутич” за перевіряємий період задекларовано податкове зобов'язання по орендній платі за землю у сумі 18682769,60 грн. у зв'язку з порушенням п.п. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та як наслідок незастосуванням ставки 3% від нормативної грошової оцінки з урахуванням коефіцієнтів індексації грошової оцінки земель відповідно до ст. 289 Податкового кодексу України.           На підставі акту №388/26-15-14-02-02 від 25.09.2017 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №1797140304 від 09.10.2017 на суму 762613,22, у тому числі за податковими зобов'язаннями у сумі 610090,58 грн. та за штрафними санкціями у сумі 152522,64 грн.            31.10.2017 позивачем направлено скаргу на податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у м. Києві від 09.10.2017 №1797140304 та яку, згідно рішення ГУ ДФС у м. Києві від 20.11.2017 №26744/6/99-99-11-03-01-25, залишено без розгляду, оскільки позивачем порушено десятиденний строк звернення, встановлений п. 56.3 ст. 56 Податкового кодексу України.           Не погоджуючись з винесеним відповідачем податковим повідомленням-рішенням №1797140304 від 09.10.2017, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.           Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.           Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI.           Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції від 02.02.2014, що діяла на момент подачі позивачем річної податкової декларації 11.02.2014) податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.           В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України). До перших, згідно п.п. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України, зокрема належить плата за землю.           Платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом (п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України).           Платник податків, згідно п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, зобов'язаний, зокрема: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.           Згідно п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.           Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).           Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).           Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності (п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).           Функції контролюючих органів визначені в ст. 19№ Податкового кодексу України, згідно п.п. 19№.1.2 п. 19№.1 якої контролюючі органи контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.           Відповідно до 19№.1.34 п. 19№.1 ст. 19 Податкового кодексу України контролюючі органи забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.           Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами (п.п. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).           Як визначено в п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.           Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49  Податкового кодексу України).           Керуючись приписами ст. 288 Податкового кодексу України, а саме п. 288.7, вбачається, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України).           Як вказано в акті перевірки №388/26-15-14-02-02 від 25.09.2017, згідно із Державним кадастром по м. Києву на підставі Договору оренди земельної ділянки від 07.06.2004 (реєстрація 09.07.2004 №91-6-00289) за ПАТ “Славутич” обліковується земельна ділянка загальною площею 24724 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, 13 (кадастровий номер 8000000000:91:132:0006). Договір оренди укладено на 25 років. Розмір орендної плати встановлюється у розмірі 2% від нормативної грошової оцінки (п. 4.2 Договору).           Так, згідно декларації №9005783426 від 11.02.2014 позивачем у встановлений податковим законодавством строк подано звітну декларацію за 2014 рік з задекларованим податковим зобов'язанням по орендній платі за землю річною сумою в 2440362,46 грн. за ставкою податку 2% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку, відповідно до квитанції №1 та №2, було доставлено і прийнято.           За п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України (в редакції від 10.09.2017, що діяла на момент складання акту перевірки №388/26-25-14-02-02 від 25.09.2017) контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.           У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.           Як повідомляє Державна фіскальна служба України у листі №11356/7/99-99-14-03-03-17 від 05.05.2017, при плануванні, організації та проведенні документальних перевірок слід враховувати, що з 01.01.2017 строки давності поширюються також на період, який може бути охоплений перевіркою.           Також, у наведеному вище листі Державна фіскальна служба України звертає увагу на те, що у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.           А отже, у випадках подання у періоді, що підлягає перевірці, платником податків уточнюючих розрахунків за податкові періоди, граничні терміни визначення податкових зобов'язань за якими, станом на дату початку перевірки минули, можливість проведення перевірок таких уточнюючих розрахунків та податкових декларацій передбачено абзацом другим п. 102.1 ст. 102 Кодексу.           Як вже зазначалося, документальна планова виїзна перевірка відповідачем ПАТ “Славутич” податкового законодавства, валютного законодавства, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншого законодавства охоплювала період з 01.01.2014 по 30.06.2017 та проводилась з 29.08.2017 по 18.09.2017.           Уточнюючі декларації за липень 2014 року №9082308782, за серпень 2014 року №9082308780, за вересень 2014 року №9082308781, за жовтень 2014 року №9082308783, за листопад 2014 року №9082308784, за грудень 2014 року №9082308785 до звітної податкової декларацію за 2014 рік №9005783426 від 11.02.2014 позивачем були подані 23.08.2017.           Відповідно, станом на дату початку проведення перевірки позивача контролюючим органом, минули граничні терміни визначення податкових зобов'язань, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, передбачені абзацом першим п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а уточнюючі розрахунки до звітної податкової декларації за 2014 рік, були подані позивачем поза межами періоду, який охоплювала документальна планова виїзна перевірка ПАТ “Славутич”, за результатами якої відповідачем складено акт №388/26-25-14-02-02 від 25.09.2017 так як наслідок — винесено податкове повідомлення-рішення №1797140304 від 09.10.2017.           Таким чином, у відповідача були відсутні підстави застосовувати строки давності передбачені абзацом другим п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, а самостійно визначити суми грошових зобов'язань платника податків відповідач мав право не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.           З урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а відтак — задовольняє їх у повному обсязі.            Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.           Керуючись статтями  241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва –                                                                     в и р і ш и в:            1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства “Славутич” до Головного управління ДФС у м. Києві — задовольнити.            2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ ГУ ДФС у м. Києві від 09.10.2017 №1797140304.                  3. Присудити на користь Публічного акціонерного товариства “Славутич” (код ЄДРПОУ 04594640, МФО 351005, р/р 26000500222600 в ПАТ “УкрСиббанк”, адреса: 04050, м. Київ, вул. М. Пимоненко, 13) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати у розмірі 11439,20 грн.                      Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.           Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 – 297 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                Т.І. Шейко