Рішення

від 08.02.2018 по справі 826/818/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

08 лютого 2018 року письмове провадження № 826/818/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши адміністративну справу

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД доДержавної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві про визнання протиправним та скасування ППР До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД (далі по тексту - позивач або ТОВ Фірма Гефест ЛТД ) з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач або ДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві від 14.03.2016 №№ 0009871201, 0009851201.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечує, про що надав відповідні письмові заперечення, які наявні в матеріалах справи.

В судове засідання представник позивача не прибув, через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про часі місце судового розгляду.

Сторонами заявлено спільне клопотання про розгляд справи за їх відсутності на підставі ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи приписи ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Разом з тим, 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 №2147-VIII, яким внесено зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виклавши його в новій редакції.

Відповідно до підпункту 10 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України в новій редакції передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 241 Кодексу адміністративного судочинства України судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Враховуючи викладене, суд закінчує розгляд даної справи ухваленням рішення за правилами нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ Сказатною Л.В. на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

В ході проведення перевірки встановлено порушення п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної перевірки посадовою особою ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві складено акт від 14.03.2016 № 729/26-54-12-01-11.

В подальшому, на підставі висновків акта від 14.03.2016 № 729/26-54-12-01-11 заступником начальника ДПІ Юрчук Є.Ф. винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0009871201, відповідно до якого ТОВ Фірма Гефест ЛТД за затримку на 57 51 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 092,80 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2 018,56 грн та податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0009851201, відповідно до якого ТОВ Фірма Гефест ЛТД за затримку на 24 22 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 490,70 грн зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 49,07 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД не погоджуючись з рішеннями ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві, звернулось до суду з даним позовом.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, 57 51 29 за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 62 Податкового кодексу України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

У відповідності до п. п. 20.1.4, п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно абз.1 п. 75.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п. 75.1.1. ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Згідно п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно п.76.2 ст.76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 8 6 цього Кодексу.

Згідно п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), Акт про результати камеральної перевірки складається у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 і складається у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналіз вищенаведених правових положень дозволяє дійти до висновків, що у даному випадку камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків; камеральна перевірка даних, заявлених у податковій звітності, повинна бути проведена протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання такої звітності.

Як вбачається зі змісту акта від 14.03.2016 №729/26-54-12-01-11 та письмових заперечень відповідача, в даному випадку контролюючим органом проведена камеральна перевірка.

Згідно складеного акту перевірки, фіскальний орган проводив перевірку не податкової звітності Товариства обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД , а перевірку своєчасності сплати (перерахування) Товариством суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки.

В той же час, відповідно до Методичних рекомендацій (додатку №2 форма акту) камеральні перевірки можуть бути проведені лише з приводу перевірки даних, задекларованих у податковій звітності та з використанням податкової декларації (розрахунку) та бази даних Міністерства доходів і зборів.

В той же час, на відміну від камеральної перевірки, документальна невиїзна перевірка потребує наявності наказу про призначення документальної перевірки та обов'язкового доведення до відома платника податків про дату та місце її проведення. Проте, позивач не отримав від відповідача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку перевірки та місце її, що є підтвердженням порушення відповідачем при проведенні перевірки вимог діючого законодавства, зокрема контролюючий орган діяв не у спосіб, передбачений Законом.

Таким чином, діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 №№ 0009871201, 0009851201 прийняті відповідачем передчасно, з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акту перевірки, який складений з порушенням, а тому є протиправними і підлягають скасуванню, відповідно позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, суду не надав.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваних рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД (код ЄДРПОУ 22889540, 04212, м.Київ, пр.-т.Оболонський, буд.36) задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 14.03.2016 №№ 0009871201, 0009851201.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД (код ЄДРПОУ 22889540, 04212, м.Київ, пр.-т.Оболонський, буд.36) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління державної фіскальної служби України в м. Києві (код ЄДРПОУ 26088825, 04213, м.Київ, пр.-т.Героїв Сталінграда, 58)

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Р.О. Арсірій