Постанова

від 24.05.2018 по справі 826/818/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/818/17 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Беспалова О.О., Губської О.А.,

при секретарі судового засідання Гужві К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року, винесене за наслідками розгляду справи в порядку письмового провадження, у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма Гефест ЛТД (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - відповідач, податковий, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 14.03.2016 №№ 0009871201, 0009851201.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, головним державним ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ Сказатною Л.В. на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, ст.76 Податкового кодексу України проведено перевірку своєчасності сплати (перерахування) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість.

Результати проведеної перевірки відображено в акті ДПІ у Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 14.03.2016 № 729/26-54-12-01-11 (далі акт перевірки), в якому встановлено порушення позивачем вимог п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України.

На підставі акта перевірки від 14.03.2016 № 729/26-54-12-01-11 заступником начальника ДПІ Юрчук Є.Ф. винесено податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0009871201, відповідно до якого ТОВ Фірма Гефест ЛТД за затримку на 57 51 29 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 10 092,80 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 2 018,56 грн. та податкове повідомлення-рішення від 14.03.2016 № 0009851201, відповідно до якого ТОВ Фірма Гефест ЛТД за затримку на 24 22 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 490,70 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 49,07 грн.

За наслідками оскарження прийнятих відповідачем спірних рішень в адміністративному порядку скаргу платника податків залишено без розгляду.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що діючи не у спосіб, передбачений Законом, відповідач провів камеральну перевірку з питань, які є відмінними від питань, що входять до предмета камеральної перевірки, в результаті чого податкові повідомлення-рішення від 14.03.2016 №№ 0009871201, 0009851201 прийняті відповідачем передчасно, з порушенням встановленого законом порядку, на підставі акта перевірки, який складений з порушенням, а тому є протиправними і підлягають скасуванню.

Перевіряючи законність та обґрунтованість такого висновку суду, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Разом з цим пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Камеральною, в силу вимог підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу, вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

В той же час, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків (абзац 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України).

Статтею 76 Податкового кодексу України врегульовано порядок проведення камеральної перевірки, згідно пункту 76.1 якої камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Таким чином, податковий орган наділений повноваженнями проводити камеральну перевірку, при проведенні якої підлягають перевірці дані, задекларовані платником податків у поданій ним до податкового органу податковій звітності.

Аналогічні положення містяться у Методичних рекомендаціях щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 червня 2013 №165.

З аналізу наведених правових норм вбачається, у відповідача відсутні повноваження під час проведення камеральної перевірки досліджувати своєчасність сплати позивачем податків, оскільки камеральною перевіркою охоплюються лише показники податкової звітності, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами даної перевірки.

З огляду на те, що спірна перевірка проведена з порушенням встановленого порядку, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення, винесені контролюючим органом на підставі акта такої перевірки, не можуть вважатися законними та підлягають скасуванню.

Виходячи з викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями ст.ст. 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.Б. Парінов Судді О.О. Беспалов О.А. Губська

Повний текст постанови складено 24.05.2018