Постанова

від 24.01.2018 по справі 808/1674/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

(49083, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 29)

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"24" січня 2018 р. справа № 808/1674/17 м. Дніпро

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Діловий будинок"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року (суддя Прасов О.О., м. Запоріжжя)

у справі №808/1674/17

за позовом Приватного підприємства "Діловий будинок"

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

У червні 2017 року позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 03 травня 2017 року № 0005561406, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 383387,50 грн., у тому числі: 306710,00 грн. за податковими зобов'язаннями та 76677,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року в задоволенні позову відмовлено повністю. Постанова мотивована тим, що позивачем документально не підтверджено формування ПП "Діловий будинок" податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС". у періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі позивач посилається на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Зазначає, що між ПП "Діловий будинок" і ТОВ "ТБС і К", ПП "Діловий будинок" і ТОВ "ТД "ФОРАС" було укладено низку договорів, які належним чином виконувались та потягли за собою зміну фінансово-майнового стану сторін, на підставі чого виникло право та обов'язок в платника податків на формування показників податкової, бухгалтерської та фінансової звітності.

Контрагенти позивача ТОВ "ТБС і К" та ТОВ "ТД "ФОРАС" зареєстрували податкові накладні та сплатили податкові зобов'язання, що свідчить про реальність укладених угод.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції не було доведено належними та

допустимими доказами недійсність угод між контрагентами. Позивачем було надано всі необхідні документи, які відображають господарські операції та підтверджують їх реальність.

Між ПП "Діловий будинок" та ТОВ "ТБС і К" в перевіряємий період (з 01.10.2015 по 31.12.2015) укладено 4 договори, три з них - договори підряду на виконання робіт з реконструкції водопроводу, один - договір поставки електрозварювального апарату. Загальна сума, що підлягає сплаті за договорами становить 1 163 202,40 (з яких фактичне сплачено 1 041 202,40 грн., залишок заборгованості - 122 000,00 відступлено за договором про відступлення прав вимоги № 1/2016 від 23.05.2016).

За рахунок здійснених господарських операцій з ТОВ "ТДС і К" позивач сформував податковий кредит на загальну суму 193 867,07 грн.

Бездоказовим є висновок суду про те, що 10 осіб в штаті не могло виконувати будівельні роботи на різних об'єктах, при цьому суд не наводить жодних доказів не підтвердження того, що роботи в один день виконувались на різних об'єктах. Крім того, виконання робіт може здійснюватись із залученням осіб за цивільно-правовими договорами, при цьому за відображення їх в обліку контрагента позивач не повинен нести відповідальність.

Також необґрунтованим є посилання на відсутність складських приміщень для зберігання матеріалів, необхідних для виконання робіт, оскільки нормами діючого законодавства не передбачено обов'язку заздалегідь придбавати матеріали, вони можуть придбаватись безпосередньо під час виконання робіт та одразу використовуватись.

В постанові міститься посилання на наявність пояснень директора підприємства ОСОБА_1 в рамках кримінального провадження, відповідно до яких останній зазначає, що не мав жодного відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства. Проте, відповідно до вироку Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03.02.2017 року по справі № 337/5060/16-к слідством не встановлено факту здійснення фіктивних господарських операцій, не встановлено що саме з ПП "Діловий будинок" укладались угоди без наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність. Судом лише встановлено той факт, що директор не мав доступу до засновницьких документів підприємства та не розпоряджався розрахунковим рахунком на власний розсуд (арк. 21-22 акту).

ОСОБА_1 не приймав рішення стосовно діяльності підприємства, однак, це не свідчить про відсутність такої діяльності.

Європейський суд з прав людини, зокрема 09.01.2007 року у рішенні "Інтерсплав проти України", а також Верховний Суд України (постанова № 21- 1578 від 13.01.2009 року) вказують на недопустимість покладення тягаря негативних наслідків від встановлення протиправності дій контрагента платника податків.

Між ПП "Діловий будинок" та ТОВ "ТД "ФОРАС" в перевіряємий період (з 01.04.2016 по 31.05.2016) укладено 2 договори підряду на виконання робіт з реконструкції водопроводу. Загальна сума, що підлягає сплаті за договорами становить 677 059, 20 грн.

За рахунок здійснених господарських операцій з ТОВ "ТД "ФОРАС" позивач сформував податковий кредит на загальну суму 112 843,00 грн.

Факт відсутності у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати у контрагента на праві оренди або лізингу. Відповідачем не наведено, які саме ресурси та в яких обсягах необхідні для виконання розглядуваних операцій з урахуванням видів виконаних робіт, тощо.

Доводи відповідача про участь спірних постачальників у схемах транзитного руху грошових коштів з метою їх незаконного виведення з господарського обороту засновані на пропущеннях та не підтверджені належними доказами.

У відношенні до контрагента ТОВ "ТД "ФОРАС" не винесено обвинувального вироку суду, що свідчить про недоведеність факту здійснення фіктивної господарської діяльності.

Відповідачем під час розгляду адміністративної справи не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності чи недотримання принципу належної обачності при виборі контрагента, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Висновки суду першої інстанції про необхідність доведення підприємством залучення контрагентами необхідної кількості працівників або наявність у контрагентів необхідних документів для обліку будівельних машин не є по суті законодавчими вимогами для отримання права на податковий кредит. Факт отримання позивачем апарату для зварки ПЕТ труб (тобто отримання товару за договором поставки) підтверджено відповідними бухгалтерськими документами внутрішнього обліку основних засобів.

У повному тексті оскарженої постанови на сторінці 11 (абзац 10) суд вказує, що позивачем не було надано певні документи, однак, вказані документи витребувані судом не були, а підприємство для підтвердження факту виконання та закінчення реконструкційних робіт надало Декларації про готовність до експлуатації об'єктів, які безпосередньо видані Департаментом архітектурно-будівельної інспекції в Запорізькій області.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позову.

19.01.2018 року до суду надійшло клопотання про проведення судово-економічної експертизи. Колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні цього клопотання, оскільки судом з'ясовано, що спору стосовно числових показників первинної бухгалтерської документації, калькуляцій між сторонами немає.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Представник позивача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Причина неявки, про яку повідомив представник позивача, визнана судом неповажною, оскільки не підтверджена жодними доказами.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що у період з 28.03.2017 по 03.04.2017 ГУ ДФС в Запорізькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "Діловий будинок" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з ТОВ "ТБС і К" за період з 01.10.2015 по 31.12.2015 та ТОВ "ТД "ФОРАС" за період з 01.04.2016 по 31.05.2016, за результатами якої складено акт перевірки №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017.

Відповідно до акту перевірки №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017 перевіркою встановлено порушення ПП "Діловий будинок" пп.4.1.36, пп.14.1.181, пп.14.1.231 п.14.1 ст.14, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.10 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті на загальну суму 306710 грн., в тому числі по періодам: жовтень 2015 р. на суму 131859 грн., грудень 2015 р. на суму 62008 грн., квітень 2016 р. на суму 32205 грн., травень 2016 р. на суму 80638 грн.

В обґрунтування зазначеного висновку відповідач в акті зазначає, що ПП "Діловий будинок" безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару на загальну суму 306710 грн. від постачальника ТОВ "ТБС і К" за жовтень, листопад, грудень 2015р. на суму 193867 грн. та ТОВ "ТД "ФОРАС" за квітень, травень 2016р. на суму 112843 грн., оскільки господарські операції за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами ТОВ "ТБС і К" та ТОВ "ТД "ФОРАС", не мали реального характеру.

На підставі акта перевірки №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017 відповідачем 03.05.2017 прийнято податкове повідомлення-рішення №0005561406 від 03.05.2017, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 383387 грн. 50 коп., у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 306710 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями - 76677 грн. 50 коп.

Судом досліджено розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки ПП "Діловий будинок" №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017, в якому зазначено про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість за: жовтень 2015 року на суму 131859 грн., грудень 2015 року на суму 62008 грн., квітень 2016 року на суму 32205 грн., травень 2016 року на суму 80638 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 76677 грн. 50 коп. за ставкою 25%, передбаченою п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України.

Судом з'ясовано, що спору стосовно числових показників первинної бухгалтерської документації, калькуляцій між сторонами немає.

Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог позивача, оскільки:

- надані позивачем до суду докази у сукупності не підтверджують фактичне виконання саме ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС" робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт (Форми КБ-2в), підсумкових відомостях ресурсів, довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (Типова форма №КБ-3), реальне здійснення господарських операцій у періоди, оподаткування яких становить предмет спору у справі;

- досліджені документи не підтверджують постачання ТОВ "ТБС і К" зварювального апарату для зварки ПЕТ труб "КОМІТЕХ" за Договором поставки №26/11 від 27.11.2015 р.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог позивача з огляду на таке.

У пп.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України зазначено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України зазначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При цьому пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Одним із основних принципів на яких ґрунтується бухгалтерський облік та фінансова звітність, відповідно до ст. 4 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

У ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зазначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 1.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі - "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку"), записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів.

З урахуванням норм ст. 61 та ст. 44 ПК України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.

Встановлення факту недійсності, в тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції або відсутність зв'язку між такою операцією та господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до акта перевірки №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017 позивач неправомірно задекларував 306710 грн. податковий кредит з податку на додану вартість у період з 01.10.2015 по 31.05.2016, оскільки господарські операції за договорами, укладеними між позивачем та його контрагентами - ТОВ "ТБС і К" та ТОВ "ТД "ФОРАС"., не мали реального характеру.

До вказаних висновків відповідач дійшов на підставі того, що ТОВ "ТБС і К":

- не звітує з квітня 2016 року;

- у штаті працювало - 10 осіб, за цивільно-правовими договорами - 0 осіб.;

- основний вид діяльності - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами;

- згідно з АІС "Податковий блок", Баланс форми №1, Додаток до Декларації з податку на прибуток до інспекції не подано, що свідчить про відсутність будь-яких основних фондів та виробничих потужностей, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарську діяльність на підприємстві;

- відповідно до баз даних ДФС України встановлена відсутність придбання товарів (робіт та послуг), що були реалізовані підприємством на адресу ПП "Діловий будинок";

- відсутня інформація щодо оренди складських приміщень, щодо транспортування товару від постачальників до ТОВ "ТБС і К";

- в періоді який аналізується, відсутні операції з оренди транспортного засобу або використання послуг з перевезення;

- в актах виконаних робіт ТОВ "ТБС і К" зазначено виконання земельних робіт з розробки ґрунту з використанням спеціальної техніки (екскаватор, самоскид), яка у даного підприємства відсутня та придбання послуг з оренди у сторонніх організацій не встановлено, матеріали надавались підрядником, але згідно баз даних ДФС (ЄРПН) ТОВ "ТБС і К" не придбавались;

- відсутня інформація щодо зберігання, перевезення (навантаження, розвантаження) або виробництва товарів, яка передбачає наявність основних засобів, необхідних для такої операції;

- підприємство за податковою адресою відсутнє, про що складено акт від 27.10.2016 №237/05-22-14-03/35113434.

Щодо ТОВ "ТД "ФОРАС" відповідачем встановлено, що:

- у Декларації з податку на прибуток за 2016 рік до інспекції не подано, що ставить під сумнів можливість ведення фінансово-господарську діяльність на підприємстві;

- відповідно до акта приймання будівельних робіт за квітень 2016 року витрати праці робітників - будівельників на зазначений у даному акті обсяг робіт становили 943,29 людино-годин, при фактичній кількості 4 працівника. За умови дотримання трудового законодавства України, чотири працівника протягом квітня 2016 року могли виконати максимальний обсяг робіт у 836 люд-год.;

- згідно з актом приймання будівельних робіт за травень 2016 року витрати праці робітників - будівельників на зазначений у даному акті обсяг робіт становили 2820,66 людино-годин при фактичній кількості 2 працівника;

- в актах виконаних робіт ТОВ "ТД "ФОРАС" зазначено виконання земельних робіт з розробки ґрунту з використанням спеціальної техніки (екскаватор, самоскид), яка у цього підприємства відсутня та придбання послуг з оренди у сторонніх організацій не встановлено, матеріали надавались підрядником, але згідно баз даних ДФС за весь період діяльності не придбавались;

- у зв'язку з відсутністю підприємства (посадових осіб) ТОВ "ТД "ФОРАС" за податковою адресою складено акт від 21.10.2016 №135/08-29-14-01;

За результатом аналізу комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем та АРМів відповідачем не встановлено придбавання ТОВ "ТБС і К" та ТОВ "ТД "ФОРАС" зварювального апарату, послуг з реконструкції водопровідної мережі та можливість самостійно виконувати дані послуги, які в подальшому були надані ПП "Діловий будинок".

Судом встановлено, що між ПП "Діловий будинок" (Замовник) та ТОВ "ТБС і К" (Генпідрядник) укладено Договори підряду від 26.10.2016 №10/24, від 12.10.2015 №10/21, від 28.12.2015 №29/12, від 28.09.2015 №09/20. Між ПП "Діловий будинок" (Замовник) та ТОВ "ТД "ФОРАС". (Генпідрядник) укладено Договори підряду від 14.04.2016 №4/04, 28.04.2016 №7/04.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 зазначених Договорів підряду ТОВ "ТБС і К" (як Генпідрядник) зобов'язаний виконати роботи, передбачені кошторисом у відповідності до діючих в Україні нормативно-технічних документів (ДБН, СНіП, ДСТУ).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано до суду ліцензію ТОВ "ТБС і К" на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури Серії АД №075178.

Відповідно до витягу та виписки Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ТОВ "ТД "ФОРАС" відсутні види діяльності пов'язані з будівництвом..

Ліцензію на здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури стосовно ТОВ "ТД "ФОРАС" позивач до суду не надав.

Отже, ТОВ "ТД "ФОРАС" фактично не мало можливості виконувати свої зобов'язання за договорами підряду, зокрема у зв'язку з відсутністю відповідної ліцензії та невідповідністю виконуваних робіт видам діяльності, які здійснює ТОВ "ТД "ФОРАС".

Позивачем до суду надано податкові накладні та докази їх реєстрації в ЄРПН, виписані ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС", на користь ПП "Діловий будинок" (т.1, а.с.129-142). При цьому, податкові накладні № 6 від 12.10.2015, №42 від 22.12.2015, №28 від 27.11.2015, №16 від 26.10.2015 виписані ТОВ "ТБС і К" за підписом ОСОБА_1

Судом досліджені надані позивачем до суду документи: список працівників ПП "Діловий будинок" без зазначення коли, в які періоди перелічені працівники працювали у ПП "Діловий будинок"; наявність основної техніки та обладнання без зазначення дати набуття прав на ці об'єкти; свідоцтво АРС 117024 про реєстрацію 17.01.2009 транспортного засобу ГАЗ за ПП "Діловий будинок".

Відповідно Додатку "Т" до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 "Правила визначення вартості будівництва", яким встановлено форму акту приймання виконаних будівельних робіт (Примірна форма №КБ-2в), є обов'язковим зазначення найменування субпідрядників.

Надані позивачем акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) не містять відомостей про використання субпідрядних організацій, хоча ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ФОРАС" і вказані як генеральні підрядники за відповідними Договорами підряду, але фактично є субпідрядними організаціями.

Дослідженням підсумкових відомостей ресурсів, актів приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) з'ясовано, що ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС" використовувались: "Автомобілі-самоскиди", "Бульдозери потужністю 59 кВт", "Екскаватори одноківшові дизельні на пневмоколісному ходу", "Компресори пересувні з двигуном внутрішнього згоряння, тиском до 686 кПа [7ат], продуктивністю 2,2 м3/мін", Екскаватори "драглайн" або "зворотній заступ" з ковшем місткістю 0,25м3", тощо.

Позивачем не надано до суду документів, які б підтверджували використання саме ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС", наведених у підсумкових відомостях ресурсів, актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в) машин та механізмів.

Жодних документів про хід виконання договорів підряду, здійснення контролю за виконанням договірних зобов'язань позивач до суду також не надав.

Позивач не надав доказів того, що серед працівників ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС". є особи, зайняті на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів (мають відповідні посвідчення, допуски до роботи тощо).

Отже, позивачем документально не доведена можливість виконання особами, які офіційно працюють у підрядників ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС", робіт, зазначених в актах приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), підсумкових відомостях ресурсів, довідках про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (типова форма №КБ-3) з урахуванням їх складності, необхідності певних фахових вмінь та навичок.

Суд погоджується з розрахунками наведеними відповідачем в акті перевірки №209/08-01-14-06/31182813 від 10.04.2017 щодо недостатності кількості працівників та спеціальної будівельної техніки для виконання обсягу будівельних робіт за Договорами підряду.

Виписки по особовому рахунку (т.1, а.с.120-124, 127-128) без надання: Балансу (Звіту про фінансовий стан) на 31.12.2016 (31.12.2015), Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) за 2015, 2016 роки, Звіту про рух грошових коштів (за непрямим методом) за 2015 рік та за 2016 рік, - не підтверджують у повній мірі рух активів позивача за операціями з ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС".

27.11.2015 між ПП "Діловий будинок" (Покупець) та ТОВ "ТБС і К" (Постачальник) укладено Договір поставки №26/11, відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором поставити продукцію та матеріали, а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених Договором, прийняти й оплатити таку продукцію (т.2, а.с.39-41).

Відповідно до п.1.2 Договору поставки №26/11 від 27.11.2015 загальна кількість продукції, що є предметом поставки за Договором, її дольове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються у специфікації, що додається до цього Договору і є його невід'ємною частиною.

Однак, позивачем Специфікацію на продукцію, яку ТОВ "ТБС і К" (як Постачальник) повинен був поставити позивачу - до суду не надано.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вироком Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2017 по справі № 337/5060/16-к, що набрав законної сили 07.03.2017, затверджено угоду про визнання винуватості, укладену 20.12.2016 між ОСОБА_1 та прокурором відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України Ковальчуком Олександром Петровичем, та визнано винуватим ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України, а також яким призначено йому покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень (т.2, а.с.109-114).

У зазначеному вироку Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 03.02.2017 по справі №337/5060/16-к зазначено: "… З моменту формального призначення ОСОБА_1 директором ТОВ "ТБС і К" та введення його як єдиного (одноособового) учасника ТОВ "ТБС і К", ОСОБА_1 участі у діяльності товариства фактично не брав, розрахунковим рахунком на власний розсуд не користувався, статутними, реєстраційними, фінансово-господарськими та іншими документами ТОВ "ТБС і К" не володів, не розпоряджався і доступу до них не мав, печаткою ТОВ "ТБС і К" не володів та не розпоряджався, використовував печатку лише на виконання вказівок особи 1 та особи 2 …".

В Ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 14.07.2017 у справі №757/40527/17-к зазначено: "… за результатами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, передбачених ст..263 КПК України - зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, встановлено причетність до організації створення та придбання наступних підприємств з ознаками фіктивності, а саме: … ТОВ "ТД "ФОРАС". (код 36576581) …" (т.2, а.с.116-117).

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем до суду докази, документи у сукупності не підтверджують фактичне виконання саме ТОВ "ТБС і К", ТОВ "ТД "ФОРАС" зазначених робіт та постачання ТОВ "ТБС і К" зварювального апарату для зварювання ПЕТ труб "КОМІТЕХ" за Договором поставки №26/11 від 27.11.2015. Отже, відображення позивачем у податковому обліку господарських операцій з цими контрагентами у період, що перевірявся, є необґрунтованим.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Колегія суддів погоджується з доводами позивача, що вироком по справі №337/5060/16-к безпосередньо не встановлено факту здійснення ТОВ "ТБС і К" фіктивних господарських операцій з позивачем, проте, податкові накладні № 6 від 12.10.2015, №42 від 22.12.2015, №28 від 27.11.2015, №16 від 26.10.2015 виписані ТОВ "ТБС і К" саме за підписом ОСОБА_1, який відповідно до зазначеного рішення по справі №337/5060/16-к визнав те, що не приймав участі у здійсненні діяльності ТОВ "ТБС і К". Також, ОСОБА_1 є єдиним учасником цього товариства. Таким чином, зазначені податкові накладні не мають правового значення і не можуть свідчити про реальне здійснення господарських операцій та бути підставою для формування податкового кредиту.

Доводи позивача щодо того, що судом не було витребувано документів щодо не надання яких вказує суд першої інстанції, також є безпідставними, оскільки витребування таких документів не є обов'язком суду, а наведені позивачем доводи та надані докази не спростовують обставин, встановлених відповідачем під час перевірки.

Інші доводи позивача також не спростовують висновку суду першої інстанції щодо завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 03 травня 2017 року №0005561406 є таким, що прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, та ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Діловий будинок" залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №808/1674/17 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Панченко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: В.Є. Чередниченко