Постанова

від 07.02.2018 по справі 2а-17139/12/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ВЕРХОВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.02.2018 Київ К/9901/4602/18 справа №2а-17139/12/2670 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: головуючого судді Пасічник С.С., суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П., розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекцієї у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі судді Шостака О.О. від 04 листопала 2014 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства Центральний гастроном про стягнення боргу,

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства Центральний гастроном про стягнення податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування ним норм матеріального і процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, з врахуванням приписів частини 4 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент постановлення ухвали; далі - КАС України), апеляційну скаргу було залишено без руху в зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й без порушення питання про його поновлення. При цьому, особі, що подала скаргу, надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання підтвердженої відповідними доказами заяви про його поновлення.

Матеріалами справи підтверджується факт отримання позивачем вказаної ухвали 17 квітня 2014 року, а тому, відповідно, останнім днем тридцятиденного строку на усунення недоліків апеляційної скарги, враховуючи вихідні дні, було 19 травня 2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопала 2014 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено на підставі абзацу 2 частини 4 статті 189 КАС України.

Вказана ухвала мотивована тим, що у встановлений ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху строк, який, за висновком апеляційного суду, закінчувався 28 квітня 2014 року, позивачем не усунуто недоліків апеляційної скарги, а зазначені в поданому 15 травня 2014 року клопотанні про поновлення строку апеляційного оскарження підстави є неповажними.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просив рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, позивач зазначив, що оскільки ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року, яка отримана ним 17 квітня 2014 року (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення), було надано тридцятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали для подання заяви про поновлення строків, останнім днем її виконання було 17 травня 2014 року, а тому надіслане 15 травня 2014 року засобами поштового зв'язку клопотання про поновлення пропущеного строку свідчить про своєчасне виконання позивачем вимог ухвали суду від 09 квітня 2014 року, що виключало підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

У визначені ухвалою строки заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 січня 2018 року передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно із частиною 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).

Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом частини 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Відповідно до частини 3 статті 160 КАС України у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як п'ять днів з дня закінчення розгляду справи, однак суд повинен проголосити у тому самому засіданні, в якому закінчився розгляд справи, вступну та резолютивну частини постанови. Постанова суду, яка містить вступну та резолютивну частини, перед оголошенням має бути підписана всім складом суду і приєднана до справи.

Згідно із абзацом 1 частини 4 статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо ж заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження (абзац 2 частини 4 статті 189 КАС України).

Матеріали справи свідчать, що постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 лютого 2013 року ухвалена останнім у відкритому судовому засіданні із застосуванням частини 3 статті 160 КАС України, а тому строк її апеляційного оскарження становить десять днів з дня отримання особою (в даному випадку позивачем) її копії.

Однак, постановляючи ухвалу від 09 квітня 2014 року про залишення апеляційної скарги позивача без руху та констатуючи факт пропуску ним строку апеляційного оскарження, апеляційний суд хоча й навів приписи частини 2 статті 186 КАС України (щодо строку на подання акляційної скарги у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу), виходив лише з того, що рішення суду першої інстанції прийнято 26 лютого 2013 року і представник позивача був присутній в судовому засіданні, не встановивши, при цьому, дати отримання позивачем такого рішення, з якою, як вже зазначалось, і пов'язується початок перебігу строку апеляційного оскарження.

Разом з тим, враховуючи надання позивачу тридцятиденного строку для подання заяви про поновлення строків, постановляючи ухвалу про відмову у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою 04 листопада 2014 року, суд апеляційної інстанції, встановивши факт отримання позивачем ухвали про залишення апеляційної скарги без руху 17 квітня 2014 року, помилково стверджує про закінчення строку для усунення недоліків 28 квітня 2014 року й, як наслідок, про подачу 15 травня 2014 року клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження поза його межами; при цьому, вказуючи на неповажність наведених в ньому причин, суд не наводить будь-яких мотивів й обґрунтувань, за яких він дійшов такого висновку.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекцієї у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 листопала 2014 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя С.С. Пасічник

Судді: І.А. Васильєва

В.П. Юрченко