Постанова

від 30.05.2018 по справі 2а-17139/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 2а-17139/12/2670 Суддя (судді) першої інстанції: Донець В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Кобаля М.І., секретар судового засідання Харитонова Х.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

14.12.2012 р. Державна податкова інспекція у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби звернулася до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" про стягнення з рахунків у банках Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем не сплачені самостійно нараховані податкові зобов'язання з земельного податку, орендної плати за використання земельної ділянки.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено наявність у відповідача податкового боргу.

Не погодившись з таким рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального права та неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами, аналогічними позовній заяві.

Сторони в судове засідання не з'явилися.

Справу розглянуто у відкритому судовому засіданні без фіксації судового процесу, в порядку ч. 4 ст. 229 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та аргументи апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Центральний гастроном" зареєстроване як юридична особа 30.03.1994 р., присвоєно ідентифікаційний код 01565307, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 42-А, місцезнаходження реєстраційної справи - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація, на час розгляду справи судом першої інстанції перебувало в стані припинення підприємницької діяльності.

Відкритим акціонерним товариством "Центральний гастроном" подано до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777 на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно).

У зв'язку з несплатою відповідачем узгодженого податкового зобов'язання йому вручено першу від 03.09.2010 р. №1/3674 на суму 11878,80 грн. та другу від 24.11.2010 р. №2/4405 на суму 34771,66 грн. податкові вимоги, що підтверджується, відповідно повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання та розписка уповноваженої особи відповідача про отримання на корінці другої податкової вимоги.

Як убачається зі зворотного боку облікових карток відповідача з орендної плати з юридичних осіб за 2010-2013 роки, податковий борг відповідача з вказаного податку з часу вручення йому другої податкової вимоги не переривався.

Разом з тим, представником відповідача долучено до матеріалів адміністративної справи уточнюючі розрахунок від 13.02.2013 р. №1300008581 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777, яким податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік зменшено на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно). Зазначений уточнюючий розрахунок прийнято Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, про що свідчить відповідна відмітка.

Вказані обставини підтверджені належними, достатніми та допустимими доказами. Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно п. 287.3 ст. 287 Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 191.1.1 п.191.1 ст.191 Податкового кодексу України встановлено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів.

Згідно абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таке стягнення відбувається відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, згідно з яким, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно матеріалів справи, відповідачем самостійно було узгоджено податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік шляхом подання до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777 на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно).

Водночас, ВАТ "Центральний гастроном" подано контролюючому органу уточнюючий розрахунок від 13.02.2013 р. №1300008581 до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік від 31.01.2011 р. №3777, яким податкове зобов'язання з плати за землю за 2011 рік зменшено на загальну суму 142548,57 грн. (по 11879,05 грн. щомісячно), тобто до 0,00 грн.

Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби даний уточнюючий розрахунок за 2011 рік прийнятий 13.02.2013 р. за номером №1300008581, при цьому доказів неприйняття вказаного уточнюючого розрахунку позивачем не надано.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Отже, враховуючи те, що Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби прийнято уточнюючу податкову декларація відповідача за 2011 рік, якою скориговано податкове зобов'язання відповідача з орендної плати з юридичних осіб за 2011 рік до нульових показників, тобто таке грошове зобов'язання є узгодженим, відповідно у відповідача відсутній податковий борг з орендної плати з юридичних осіб за вересень - листопад 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати з юридичних осіб за вересень-листопад 2011 року в розмірі 47516,17 грн.

Таким чином, обставини встановлені судом першої інстанції та перевірені апеляційним судом, апелянтом не спростовано, внаслідок чого, всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Під час апеляційного розгляду справи Державною податково інспекцією у Солом`янському районі ГУ ДФС у м. Києві надано клопотання про надання доказів, яким просили долучити до матеріалів справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про ліквідацію ВАТ "Центральний гастроном" без правонаступника.

Відповідно до ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

В той же час, частиною 2 статті 319 КАС України передбачено, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Таким чином, враховуючи те, що судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, відсутні правові підстави для прийняття даних доказів до уваги.

Повний текст постанови виготовлено 04.06.2018 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 р. - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 лютого 2013 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом`янському районі м. Києва Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства "Центральний гастроном" про стягнення податкового боргу - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

М.І. Кобаль