ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.
Суддя-доповідач:Охрімчук І.Г.
ПОСТАНОВА
іменем України
"31" січня 2018 р. Справа № 817/995/17
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Охрімчук І.Г.
суддів: Капустинського М.М.
Моніча Б.С.,
за участю секретаря судового засідання Полоневич Т.Ю.,
сторін та їх представників:
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" вересня 2017 р. у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" до Державної служби геології та надр України, Міністерства екології та природних ресурсів України про визнання протиправними та скасування наказів, рішення та зобов'язання вчинення певних дій
ВСТАНОВИВ:
До суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" (далі - позивач) з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (надалі по тексту відповідач - 1), Міністерства екології та природних ресурсів України ( надалі по тексту відповідач - 2) про визнання протиправними та скасування наказів, рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
Відповідно до позовних вимог позивач просив: визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2017 №106 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України №15 від 02.03.2017, яким оформлено рішення щодо відмови у погодженні надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надр у користування; визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 №163 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України №20 від 13.04.2017, яким оформлено рішення щодо відмови у погодженні надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надр у користування; визнати протиправним та скасувати рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлене листом від 01.06.2017 №12625/03/12-17, про повернення заяви від 23.03.2017 за вих. №01/056 з доданими до неї документами та відмову у продовженні Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" строку дії спеціального дозволу на користування надрами №998 від 22.07.1997; зобов'язати Державну службу геології та надр України продовжити Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" дію спеціального дозволу на користування надрами №998 від 22.07.1997 та видати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли марки "75" - "100", з Басівкутського родовища, що знаходиться: Рівненська область, Рівненський район, 3,0 км на південь від м. Рівне, площею 32 га, з продовженим строком дії.
Обґрунтовуючи неправомірність вищевказаних рішень відповідачів, позивач зазначив, що вичерпний перелік документів, що подаються надрокористувачем з метою продовження строку дії спеціального дозволу, та вимоги до них визначено додатком 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, при цьому поданий позивачем до Державної служби геології та надр України пакет документів був повним та відповідав переліку, наведеному в додатку 1 до Порядку. Будь-які зауваження щодо повноти, порядку оформлення чи змісту поданих документів відповідачем -1 у листі від 01.06.2017 №12625/03/12-17 висловлені не були. Окрім цього, позивач вказав на безпідставність відмови відповідача-2 у погодженні надання позивачу надр у користування, оскільки відсутні будь-які встановлені законом підстави для такої відмови. Вважає, що зобов'язання відповідача-1 продовжити строк дії спеціального дозволу та видати дозвіл з продовженим строком дії є належним способом відновлення прав та інтересів позивача, які порушені внаслідок неправомірної поведінки суб'єктів владних повноважень, що діяли в спірних правовідносинах всупереч установленому законом порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 року позов Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 № 163 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України № 20 від 13.04.2017, яким оформлено рішення про відмову у погодженні надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надання надр у користування.
Визнано протиправним та скасовано рішення Державної служби геології та надр України, яке оформлене листом від 01.06.2017 № 12625/03/12-17, про повернення заяви від 23.03.2017 № 01/056 та відмову у продовженні Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" строку дії спеціального дозволу на користування надрами № 998 від 22.07.1997.
Зобов'язано Державну службу геології та надр України продовжити Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" дію спеціального дозволу на користування надрами № 998 від 22.07.1997 та видати спеціальний дозвіл на користування надрами з метою видобування суглинків, придатних для виробництва цегли марки "75" - "100", з Басівкутського родовища, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, 3,0 км на південь від м. Рівне, площею 32 га, з продовженим строком дії.
В решті позову відмовлено.
Присуджено на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної служби геології та надр України судовий збір в розмірі 2400,00 грн., за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України судовий збір в розмірі 1200,00 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачами по справі подані апеляційні скарги.
Державна служба геології та надр України (далі - Держгеонадра) вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до Держгеонадр з заявою від 19.01.2017 №01/008 на продовження строку дії спеціального дозволу № 988 від 19.01.1997 на користування надрами Басівкутського родовища. Держгеонадра опрацювали обумовлену заяву та листом від 28.03.2017 № 6993/13/12-17 повідомили позивача про те, що заява підлягає поверненню у зв'язку з тим, що комплектність документів не відповідає вимогам пункту 14 та додатку 1 Порядку надання спеціальних дозволів № 615, а саме: відсутній позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, таким чином позивачу відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку.
Позивач повторно звернувся до Держгеонадр з заявою від 23.03.2017 № 01/056 на продовження строку дії спеціального дозволу, після опрацювання якої позивача було повідомлено, що заява підлягає поверненню у зв'язку з тим, що подані документи не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами №615, а саме: наказом Мінекології від 13.04.2017 № 163 позивачу відмовлено у погодженні надання надр у користування. Таким чином, позивачу відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку.
Таким чином вважають, що Держгеонадра, відмовляючи у продовженні спеціального дозволу, діяли в межах чинного законодавства, оскільки відповідно до п.15 Порядку № 615 відмова Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу є підставою для відмови надрокористувачеві у продовженні строку дії дозволу. Окрім цього, зазначив, що виключно до повноважень Державної служби геології та надр України у межах і формах, визначених законом України, належить, зокрема, вирішення питання щодо надання спеціальних дозволів. Суд не може своїм рішенням зобов'язувати відповідача як суб'єкта владних повноважень приймати відповідне конкретне рішення, тобто вирішувати питання, яке віднесене до компетенції іншого органу держави. За наведених підстав відповідач-1 просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.
Міністерство екології та природних ресурсів України (далі Мінприроди) вважаючи рішення суду першої інстанції протиправним, звернулось до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2017 року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог позивачу у повному обсязі.
Заслухавши суддю доповідача, представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими у судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги відповідачів не підлягають задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи стверджено, що Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" з 13.10.1994 зареєстроване як юридична особа, основним видом господарської діяльності якого є виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини (код КВЕД 23.32). Станом на 29.06.2017 в Товаристві працює 98 працівників (а.с.60,61).
Державною службою геології та надр України видано Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" спеціальний дозвіл на користування надрами №998 від 22.07.1997 на видобування суглинків, придатних для виробництва цегли марки "75" - "100", з Басівкутського родовища, що знаходиться за адресою: Рівненська область, Рівненський район, 3,0 км на південь від м. Рівне, площею 32,0 га, строком дії до 22.07.2017 (далі - спеціальний дозвіл) (а.с.38).
Листом від 19.01.2017 вих. №01/008 Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" направило до Державної служби геології та надр України заяву про продовження строку дії спеціального дозволу з доданими до неї документами.
Листом від 23.03.2017 вих. №01/056 Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" повторно направило до Державної служби геології та надр України заяву про продовження строку дії спеціального дозволу з виправленим пакетом документів (а.а.62-63,64). До заяви були долучені:
- пояснювальна записка з характеристикою об'єкта, стану його геологічного вивчення, методу розробки, обґрунтуванням необхідності використання надр, із зазначенням потужності підприємства (а.с.18-20);
- копія протоколу від 31.10.2016 №3695 Державної комісії України по запасах корисних копалин, відповідно до якого, зокрема, затверджено запаси Басівкутського родовища та визнано Басівкутське родовище суглинків підготовленим до подальшого промислового освоєння (а.с.21-30);
- каталог географічних координат кутових точок Басівкутського родовища (а.с.31);
- оглядова карта Басівкутського родовища (а.с.32);
- ситуаційний план Басівкутського родовища з нанесеними межами площі видобування та географічними координатами її кутових точок (а.с.33);
- план підрахунку запасів корисних копалин на топографічній основі з нанесеними межами категорії запасів, контуром ліцензійної площі з географічними координатами кутових точок ділянки надр, а також з лінями геологічних розрізів (а.с.34);
- характерні геологічні розрізи з межами категорій запасів та умовними позначками (а.с.35);
- довідка про виконання особливих умов спеціального дозволу (а.с.36);
- довідка про виконання програми робіт (а.с.37);
- копія спеціального дозволу (а.с.38);
- експертний висновок № 3 (позитивний) з проведення геологічної експертизи щодо продовження дії спеціального дозволу, затверджений 08.02.2017 директором Державного науково-виробничого підприємства "Державний інформаційний геологічний фонд України" Державної служби геології та надр України, проведеної за замовленням Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів", у відповідності до п.27 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615, наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2013 № 95 "Про затвердження Положення про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів" (а.с.40-57).
Листом від 01.06.2017 №12625/03/12-17 Державна служба геології та надр України повернула заяву позивача від 23.03.2017 за вих. №01/056 з доданими до неї документами, у зв'язку з тим, що вони не відповідають вимогам Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615, а саме: згідно з наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 №163 Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" відмовлено у погодженні надання надр у користування. Враховуючи зазначене, позивача повідомлено, що йому відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами (а.с.108).
Листом від 13.06.2017 № 5/4-11/4766-17 Міністерство екології та природних ресурсів України надіслало Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" копію наказів Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 №163, від 03.03.2017 №106 та витяги з протоколів засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017№20, від 02.03.2017 №15 (а.с.65).
Разом з цим наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 03.03.2017 №106 "Про погодження надання надр у користування" введено в дію протокол засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України №15 від 02.03.2017, яким оформлено рішення Комісії: відповідно до пункту "е" частини першої статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та з метою об'єктивного розгляду питання щодо погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, звернутися до суб'єкта господарювання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" з метою надання інформації стосовно наявності висновку державної екологічної експертизи, щодо запланованої діяльності, а також інші документи дозвільного характеру в сфері охорони навколишнього природного середовища (а.с.66,67).
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 №163 "Про погодження надання надр у користування" введено в дію протокол засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України №20 від 13.04.2017, яким оформлено рішення Комісії щодо відмови у погодженні надання надр у користування Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" на підставі абзацу 6 пункту 4 Регламенту погодження Мінприроди надання надр у користування (а.с.68,69).
Оцінюючи встановлені в судовому засіданні фактичні обставини справи в розрізі норм матеріального закону суд першої інстанції прийняв рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Судова колегія частково погоджується з таким рішенням суду першої інстанції і враховує наступне.
Відповідно до абз. 3 ст. 14 Кодексу України про надра, надра надаються у користування, серед іншого, для видобування корисних копалин.
Згідно з ч.1, ч.3 ст.15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.
Пунктом 4 частини 1 статті 24 Кодексу України про надра передбачено, що користувачі надр мають право на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.
Частиною 8 статті 16 Кодексу України про надра визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту першого Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 391/2011, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.
Таким чином, продовження дії спеціальних дозволів на користування надрами віднесене чинним законодавством до компетенції Державної служби геології та надр України.
Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 (далі - Порядок № 615).
Відповідно до абз. 1 п. 14 Порядку № 615 в разі виникнення потреби у закінченні геологічного вивчення, геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, та затвердження запасів родовища корисних копалин, продовженні видобування корисних копалин строк дії дозволу продовжується за наявності інформації про відсутність порушень надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр, за результатами здійснення останнього заходу державного нагляду (контролю).
Згідно з абз. 5-6 п. 14 Порядку № 615 для продовження строку дії дозволу на видобування корисних копалин надрокористувач подає органу з питань надання дозволу заяву на видобування корисних копалин не пізніше ніж за шість місяців, на геологічне вивчення надр та геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку, - за три місяці до закінчення строку його дії. У заяві зазначається причина продовження строку дії дозволу. Надрокористувач, що не подав заяву в установлений строк, втрачає право на продовження строку дії дозволу. Для продовження строку дії дозволу надрокористувач подає ті ж документи, що і для отримання дозволу без проведення аукціону.
Пунктом 8 Порядку № 615 передбачено, що для отримання дозволу без проведення аукціону заявник подає органові з питань надання дозволу заяву разом з документами, зазначеними у додатку 1. Разом із заявою подаються дві копії заяви та доданих до неї документів. У заяві зазначаються назва і місцезнаходження ділянки надр, вид корисних копалин, відомості про заявника (найменування, місцезнаходження, код згідно з ЄДРПОУ юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця чи серія та номер паспорта такої особи (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган ДФС і мають відмітку у паспорті), інформація для здійснення зв'язку із заявником (номер телефону, адреса електронної пошти), а також підстава для надання дозволу згідно з пунктом 8 цього Порядку.
Додатком 1 до Порядку № 615 пунктом 2 визначено Перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону.
До перелічених документів також додаються:
- для підприємств, які розпочинають розробку родовища, - програма робіт із введення родовища в експлуатацію із зазначенням окремих етапів та строку їх проведення, джерел фінансування до досягнення підприємством проектної потужності
- у разі продовження строку дії дозволу - позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.
Абзацом 4 пункту 1 Порядку № 615 встановлено, що видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності".
За змістом абзацу 10 частини 1 статті 4 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV, виключно законами, які регулюють відносини, пов'язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються перелік та вимоги до документів, які суб'єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.
Таким чином, чинним законодавством України, а саме Порядком №615 та додатком 1 до цього Порядку, визначено вичерпний перелік документів, що подаються надрокористувачем з метою продовження строку дії спеціального дозволу, та вимоги до них.
Дослідженням зібраних у справі доказів встановлено, що з метою продовження строку дії спеціального дозволу Товариством з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" було подано до Державної служби геології та надр України повний пакет документів, у відповідності до переліку, наведеного у додатку 1 до Порядку.
Оцінюючи фактичні обставини справи стосовно дотримання позивачем строків звернення з заявою про продовження строку дії спеціального дозволу, суд враховує наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівненський завод будматеріалів" вперше звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою про продовження спеціального дозволу 19.01.2017 № 01/008, про що зазначено в листі позивача на адресу відповідача-1 № 01/056 від 23.03.2017, яким до попередньо поданої заяви надрокористувач надіслав до Держгеонадр виправлений пакет документів (а.с.64).
Наведені обставини підтвердив відповідач-1 зазначивши, що заява позивача від 19.01.2017 № 01/008 про продовження строку дії спеціального дозволу підлягала поверненню у зв'язку з тим, що комплектність документів не відповідає вимогам пункту 14 та додатку 1 Порядку № 615, а саме відсутній позитивний висновок про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, таким чином позивачу відмовлено у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку № 615, про що повідомлено листом від 28.03.3017 № 6993/13/12-17. Повторно позивач звернувся до Держгеонадр з заявою від 23.03.2017 № 01/056 про продовження строку дії спеціального дозволу (а.с.131).
Судом встановлено, що позивачем при направленні до Держгеонадр заяви від 19.01.2017 № 01/008 не було долучено позитивного висновку про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів. Обумовлений експертний висновок було направлено в пакеті документів разом із заявою від 23.03.2017 № 01/056.
Наведені вище обставини, які не заперечуються та не ставляться під сумнів сторонами у справі, дають суду підстави для висновку, що Товариство з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" звернулось до Державної служби геології та надр України з заявою про продовження строку дії спеціального дозволу 19.01.2017, з дотриманням строку звернення з відповідною заявою, встановленого пунктом 14 Порядку №615. Додаткове направлення позивачем до раніше поданої заяви документів 23.03.2017, ще до повідомлення Державною службою з геології та надр України про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу у зв'язку з поданням заявником документів не в повному обсязі (28.03.2017), не є самостійним зверненням із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу та не повинно розцінюватись як звернення надрокористувача із відповідною заявою вперше. При цьому суд зауважує, що зазначені обставини не є визначальними при оцінці доказів у справі, позаяк позивач не заперечує правомірність поведінки відповідача-1 щодо повернення поданих документів листом від 28.03.2017, а відповідач-1 в оскарженому рішенні про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу, викладеному в листі від 01.06.2017 № 12625/03/12-17, не покликався на порушення строку звернення надрокористувача з заявою про продовження строку дії спеціального дозволу, обґрунтовуючи підстави відмови лише відмовою Міністерства екології та природних ресурсів України у погодженні надання надр в користування.
Разом з тим, суд враховує, що в силу приписів абзаців 8-9 частини 5 статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 №2806-IV, у разі усунення суб'єктом господарювання причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, повторний розгляд документів здійснюється дозвільним органом у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дня отримання відповідної заяви суб'єкта господарювання, документів, необхідних для видачі документа дозвільного характеру, і документів, які засвідчують усунення причин, що стали підставою для відмови у видачі документа дозвільного характеру, якщо інше не встановлено законом. При повторному розгляді документів не допускається відмова у видачі документа дозвільного характеру з причин, раніше не зазначених у письмовому повідомленні заявнику (за винятком не усунення чи усунення не в повному обсязі заявником причин, що стали підставою для попередньої відмови).
Суд першої інстанції зазначив, що відповідач-1 Державна служба геології та надр України, приймаючи рішення про відмову в продовженні строку дії спеціального дозволу, що оформлене листом від 01.06.2017 №12625/03/12-17, на основі документів, поданих позивачем із заявою від 23.03.2017 №01/056, і зазначаючи у ньому інші причини для відмови, про які не вказував раніше, діяв з порушенням вказаних норм Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV.
Судова колегія частково вважає помилковим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.
Оцінюючи доводи відповідача-1 щодо правомірності відмови в продовженні позивачу строку дії спеціального дозволу на підставі пункту 15 Порядку № 615 у зв'язку з відмовою Міністерства екології та природних ресурсів України в погодженні надання надр в користування, суд враховує наступне.
Відповідно до абз. 7 п. 14 Порядку № 615 органом з питань надання дозволу погоджується продовження строку дії дозволу на всі види користування надрами з Мінприроди у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку. Згідно з абз. 1-4 п. 9 Порядку № 615 надання надр у користування, за винятком надання надр на умовах угод про розподіл продукції, погоджується з:
- Радою міністрів Автономної Республіки Крим, відповідними обласними, Київською і Севастопольською міськими радами - на користування ділянками надр з метою геологічного вивчення, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а також для цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин;
- відповідними районними, міськими, селищними, сільськими радами - на користування ділянками надр, що містять корисні копалини місцевого значення;
- Мінприроди - на всі види користування надрами.
При цьому, абзацом 5 пункту 9 Порядку № 615 передбачено, що видача дозволу здійснюється на підставі заяви і документів, зазначених у додатку 1, та погоджується органами, визначеними абзацами другим - четвертим цього пункту.
Абзацом 6 пункту 9 Порядку № 615 визначено, що дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу.
Пунктом 15 Порядку № 615 встановлено, що надрокористувачеві відмовляється у продовженні строку дії дозволу у разі відмови Мінприроди у погодженні продовження строку дії дозволу (абзац 9).
Суд встановив, що Державна служба геології та надр України листом від 31.03.2017 №7479/131/12-17 звернулась до Міністерства екології та природних ресурсів України відповідно до наведеного вище порядку з проханням у встановлений термін розглянути питання щодо погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами від 22.07.1997 № 998 (а.с.154).
Процедуру здійснення організаційних заходів Мінприроди щодо погодження надання надр у користування у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони встановлено Регламентом погодження Мінприроди надання надр у користування, що затверджений Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15.02.2016 №56, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.02.2016 за №308/28438 (далі - Регламент).
Відповідно до п. 2 Регламенту для здійснення погодження Мінприроди надання надр у користування Держгеонадра не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від суб'єкта господарювання, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді до Мінприроди згідно з переліком, наведеним у додатку 1 до Порядку, та встановлює строк розгляду Мінприроди зазначених документів. У випадку продовження дії спеціального дозволу на користування надрами Держгеонадра додатково до зазначених у пункті 2 цього Регламенту копій документів надає до Мінприроди інформацію щодо виконання суб'єктом господарювання умов спеціального дозволу на користування надрами.
Згідно з п. 4 Регламенту Мінприроди приймає рішення щодо погодження надання надр у користування за таких умов:
- надання до Мінприроди копій документів в повному обсязі згідно з вимогами цього Регламенту;
- відсутність на території, на якій запланована діяльність з користування надрами, встановлених законодавством обмежень щодо здійснення цього виду діяльності;
- виконання умов користування надрами, передбачених дозволом або відповідною угодою, у випадку продовження строку дії дозволу на користування надрами;
- відсутність рішення про обмеження користування надрами відповідно до законодавства у випадку продовження строку дії дозволу на користування надрами;
- наявність та достатність визначених природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користуванні надрами відповідно до законодавства.
Пунктом 5 Регламенту передбачено, що рішення комісії Мінприроди щодо надання надр у користування оформлюється протоколом та реалізується шляхом видання відповідного наказу Мінприроди.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що відмова у погодженні надання надр у користування з підстав, передбачених абзацом 6 пункту 4 Регламенту, як у випадку спірних правовідносин, може мати місце лише за умови, якщо на основі поданих надрокористувачем до Держгеонадр для продовження строку дії спеціального дозволу документів, перелічених у додатку 1 до Порядку, буде встановлено відсутність та недостатність визначених надрокористувачем природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користуванні надрами відповідно до законодавства. Тому, вимога Міністерства екології та природних ресурсів України щодо надання заявником будь-яких додаткових документів, не передбачених у додатку 1 до Порядку та/або відмова у погодженні надання надр у користування з причин ненадання таких документів є виходом за межі повноважень відповідача-2 та суперечить вимогам законодавства.
Відповідно до приписів статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи.
Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Ухвалою суду першої інстанції від 10.07.2017 при призначенні справи до розгляду було зобов'язано відповідачів надати всі наявні докази, що повинні були бути враховані при прийнятті оскаржуваних рішень.
Відповідач-2 не виконав процесуального обов'язку доказування та не надав суду жодного доказу, врахованого ним при прийнятті оскаржених наказів. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції вирішив справу справу стосвно даного відповідача на основі наявних доказів і прийшов до правильного висновку про протиправність його дій.
Судова колегія погоджується з такою позицією суду першої інстанції і зазначає.
З наданого позивачем витягу з протоколу № 15 від 02.03.2017 засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України, уведеного в дію наказом Міністерства екології та природних ресурсів України №106 від 03.03.2017 (а.с.66,67), встановлено, що означеною Комісією відповідно до пункту "е" частини першої статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та з метою об'єктивного розгляду питання щодо погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами прийнято рішення звернутися до суб'єкта господарювання Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" з метою надання інформації стосовно наявності висновку державної екологічної експертизи, щодо запланованої діяльності, а також інші документи дозвільного характеру в сфері охорони навколишнього природного середовища.
Позивач зазначив, що в усному порядку працівниками Міністерства екології та природних ресурсів України повідомлено, що відмова у погодженні продовження строку дії спеціального дозволу була обумовлена відсутністю висновку державної екологічної експертизи.
З урахуванням рішення, прийнятого відповідачем-2 відповідно до протоколу № 15 від 02.03.2017, введеного в дію наказом № 106 від 03.03.2017, про необхідність висновку державної екологічної експертизи для вирішення питання щодо погодження продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 №1264-XII, державна екологічна експертиза проводиться відповідно до Закону України "Про екологічну експертизу".
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 до Переліку видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, віднесено видобування корисних копалин, за винятком корисних копалин місцевого значення, які видобуваються землевласниками і землекористувачами в межах наданих їм земельних ділянок для господарських і побутових потреб (пункт 6).
Частиною 3 статті 39 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР передбачено, що реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР, державна екологічна експертиза організовується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, із залученням інших органів виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, проводить державну екологічну експертизу щодо об'єктів, які стосуються території зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, та/або рішення щодо затвердження (схвалення) яких приймається Кабінетом Міністрів України. Експертиза проектів будівництва проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно з ч. 4 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР, проведення додаткових державних екологічних експертиз здійснюється за ініціативою заінтересованих осіб на підставі договору про надання еколого-експертних послуг або за рішенням Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад.
Частиною 2 статті 34 Закону України "Про екологічну експертизу" від 09.02.1995 №45/95-ВР передбачено, що державна екологічна експертиза видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, проводиться після оголошення замовником через засоби масової інформації Заяви про екологічні наслідки діяльності і подання еколого-експертним органам комплекту документів з обґрунтуванням оцінки впливу на навколишнє природне середовище.
З викладеного слідує, що проведення державної екологічної експертизи є обов'язковим безпосередньо під час здійснення діяльності з видобування корисних копалин, які використовуються для виробничих потреб, однак не на стадії вирішення питання про продовження надрокористувачу строку дії спеціального дозволу на їх видобування.
При цьому, чинним законодавством взагалі не передбачено можливості проведення за ініціативою надрокористувача, що звертається із заявою про продовження строку дії спеціального дозволу, обов'язкової державної екологічної експертизи, а лише додаткової.
Також, проведенню державної екологічної експертизи видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, у тому числі видобування корисних копалин, повинно передувати вчинення надрокористувачем певних додаткових дій, що суперечить нормам Порядку № 615, якими визначено алгоритм подання заяви для продовження строку дії спеціального дозволу та документів, перелічених у додатку 1 до нього.
Разом з тим, відповідно до пункту 27 Порядку № 615 орган з питань надання дозволу для геологічного вивчення, геологічного вивчення з дослідно-промисловою розробкою та видобування корисних копалин продовжує строк дії дозволів за умови надання позитивного висновку спеціалізованим державним геологічним підприємством, установою, організацією, що належать до сфери управління органу з питань надання дозволу, за результатами проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2013 № 95, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 березня 2013 р. за № 513/23045, затверджене Положення про проведення державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів, яке розроблене відповідно до підпункту 9 пункту 4 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 452, підпунктів 13 та 14 пункту 4 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391, пункту 27 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року № 615, та визначає основні організаційні та методичні засади, а також порядок та умови проведення спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Держгеонадр України, державної експертизи звітів щодо результатів геологічного вивчення надр, а також інших геологічних матеріалів (далі - геологічна експертиза) стосовно дотримання умов користування надрами, включаючи континентальний шельф України, з метою ефективного та раціонального використання надр.
Відповідно до пунктів 2,3 означеного Положення геологічна експертиза здійснюється спеціалізованими державними геологічними підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Держгеонадр України та які визначаються Держгеонадрами України на конкурсних засадах, ураховуючи їх статутні завдання та спеціалізацію (далі - спеціалізовані підприємства).
Геологічна експертиза - це проведення спеціалізованими підприємствами аналізу документів та матеріалів, у яких відображені геологічні та техніко-економічні показники проведеної надрокористувачем діяльності щодо використання ділянки надр, наданої згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами; визначення достовірності та обґрунтованості цих показників, а також встановлення економічної ефективності промислового освоєння ділянки надр.
Згідно з абз. 18 пункту 7 цього Положення, геологічною експертизою (залежно від умов укладеного договору) може здійснюватися аналіз, серед іншого, виконання заходів з охорони навколишнього природного середовища та охорони надр.
Таким чином системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що оцінка наявності та достатності визначених природоохоронних заходів для підтримання належного екологічного стану навколишнього природного середовища при користуванні надрами здійснюється Міністерством екології та природних ресурсів України під час погодження продовження строку дії спеціального дозволу виключно на основі висновків звіту геологічної експертизи.
Як встановлено з експертного висновку №3 з проведення геологічної експертизи щодо продовження дії спеціального дозволу від 22.07.1997 №998, який було долучено до заяви позивача від 23.03.2017 № 01/056 про продовження строку дії спеціального дозволу, у ньому знайшли своє відображення висновки за наслідками проведеного аналізу виконання позивачем заходів з охорони навколишнього природного середовища та охорони надр. Так, в експертному висновку вказано, що природоохоронні заходи, передбачені екологічною картою від 08.07.1996 Держуправління екобезпеки в Рівненській області, підприємством виконуються; підприємство зобов'язується забезпечувати виконання особливих умов спеціального дозволу на користування надрами, угоди та законодавства в сфері надрокористування та охорони навколишнього природного середовища. У висновках надрокористувачу рекомендовано дотримуватись вимог природоохоронного законодавства (а.с.40-57).
Будь-які докази порушення позивачем вимог природоохоронного законодавства чи недотримання визначених природоохоронних заходів протягом усього періоду видобування корисних копалин на підставі спеціального дозволу, відповідачами до справи не надано, в експертному висновку такі відомості також не відображені.
Встановлені в ході судового розгляду справи фактичні обставини дають суду підстави для висновку про відсутність передбачених чинним законодавством України підстав для відмови Міністерства екології та природних ресурсів України у погодженні надання надр у користування Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів".
З огляду на наведене, судова колегія вважає, що позивач своєчасно вчинив всі передбачені законодавством дії, спрямовані на продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами та надав дозвільному органу Державній службі геології та надр України в повному обсязі визначені законом документи, при цьому зміст таких документів давав підстави уповноваженим державним органам погодити та продовжити дію спеціального дозволу.
Натомість суб'єкт владних повноважень Міністерство екології та природних ресурсів України у спірних правовідносинах діяв необґрунтовано, з порушенням порядку, встановленого законом, без урахування всіх обставин справи, чим порушив права та законні інтереси позивача як надрокористувача, першочергове право якого на продовження строку тимчасового користування надрами визначено законом.
Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 № 163 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України № 20 від 13.04.2017, яким оформлено рішення про відмову у погодженні надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надання надр у користування, є протиправним та підлягало скасуванню, а адміністративний позов в цій частині до задоволення.
Разом з цим судова колегія зазначає, що на підставі наведеного слід зробити висновок, що погодження продовження дії спеціального, відповідно до абз. 7 п. 14 Порядку № 615 органом з питань надання дозволу погоджується продовження строку дії дозволу на всі види користування надрами з Мінприроди у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку, є окремим та обов'язковим етапом у вирішенні зазначеного питання. Таке погодження обов'язково повинно враховуватись відповідачем -1 Держгеонадрами при прийнятті рішення про продовження такого дозволу. Таким чином у разі відсутності такого погодження Держгеонадра приймає рішення відмову у продовжені строку дозволу. Отже дії Державної служби геології та надр України щодо відмови позивачу у задоволенні його заяви про продовження строку спецдозволу на той час були правомірними, так як Мінприроди відмовило у такому погоджені, тому були відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства екології та природних ресурсів від 03.03.2017 № 106, в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування № 15 від 02.03.2017, яким оформлено рішення щодо відмови у погодженні надання позивачу надр у користування, судова колегія зазначає.
Судом встановлено, що позивач звернувся до суду за захистом прав та інтересів, порушених внаслідок відмови у продовженні строку дії спеціального дозволу на користування надрами.
Доводи позивача про те, що протоколом засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування № 15 від 02.03.2017 оформлене рішення щодо відмови у погодженні надання позивачу надр у користування, не відповідають фактичним обставинам справи, позаяк відповідно до такого протоколу було прийнято рішення звернутись до суб'єкта господарювання з метою отримання додаткової інформації (а.с.67). Повний пакет документів, передбачених чинним законодавством для отримання спеціального дозволу, позивач подав до Державної служби геології та надр України разом з заявою № 01/056 від 23.03.2017, що позивачем не заперечується.
Таким чином, наказ Мінприроди від 03.03.2017 № 106, яким введено в дію протокол засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування № 15 від 02.03.2017, був виданий в часі раніше, аніж всі необхідні документи були подані позивачем до уповноваженого державного органу для вирішення питання щодо продовження строку дії спеціального дозволу.
Окрім цього, оскаржена позивачем в судовому порядку відмова Державної служби геології та надр України в продовженні позивачу строку дії спеціального дозволу обґрунтована виключно наказом Мінприроди №134 від 13.04.2017.
Таким чином наказ Мінприроди від 03.03.2017 № 106, в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування № 15 від 02.03.2017, не впливав на відмову Державної служби геології та надр України у продовженні позивачу спеціального дозволу, а відтак, співвідносно до змісту позовних вимог, таким наказом відповідача-2 Мінприроди права та законні інтереси позивача, за захистом яких він звернувся до суду, порушені не були, тому у суду відсутні підстави для визнання протиправним та скасування означеного наказу Міністерства екології та природних ресурсів України і разом з тим адміністративний позов в цій частині не підлягав до задоволення. До такого висновку пришов і суд першої інстанції.
Крім того судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до абз. 14 п. 14 Порядку № 615, рішення про продовження строку дії дозволу приймається органом з питань надання дозволу протягом 45 днів після надходження документів у повному обсязі.
Згідно з абз. абз. 1, 7-8 п. 25 Порядку № 615, про надання, продовження строку дії, зупинення, поновлення, переоформлення, видачу дубліката, анулювання дозволу та внесення змін до нього Держгеонадра видає наказ, а Рада міністрів Автономної Республіки Крим - розпорядження. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання, відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу розміщуються протягом п'яти робочих днів на офіційному веб-сайті відповідного органу. Наказ Держгеонадр та розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим про зупинення, анулювання дозволу, рішення про відмову в наданні чи продовженні строку дії дозволу можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.
Отже, в силу приписів Порядку № 615 відповідач-1, незалежно від дати отримання наказу Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 №163, був зобов'язаний протягом 45 днів з моменту отримання повного пакету документів від позивача прийняти рішення у формі наказу про продовження строку дії спеціального дозволу або про відмову у його продовженні з визначених законом підстав, яке протягом 5 робочих днів розмістити на власному офіційному веб-сайті.
Натомість рішення про відмову у продовженні строку дії спеціального дозволу було доведене до відома позивача листом від 01.06.2017 №12625/03/12-17, що відповідачем-1 не заперечується; відповідний наказ Державною службою геології та надр України з цього приводу не приймався.
Європейський суд з прав людини справах Bimer S.A. проти Молдови №15084/03, параграф 49, від 10 липня 2007 року та Megadat.com SRL проти Молдови, №21151/04, параграфи 62-63, від 8 квітня 2008 року, визначав ліцензію на здійснення господарської діяльності як "майно" у значенні Першого Протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до змісту статті 1 Першого Протоколу кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.
Відтак, безпідставна відмова уповноважених суб'єктів владних повноважень у продовженні строку дії дозвільного документа свідчить про незаконне втручання у право мирного володіння своїм майном, що є порушенням статті 1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Частина 2 статті 19 Конституції України гарантує, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Кодексом адміністративного судочинства України також визначено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії ( п. 4 ч.2 ст. 245 ). В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач.
Верховний Суд України у постанові від 16.09.2015 в справі №21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
У спірних правовідносинах праву позивача отримати рішення про продовження дії спеціального дозволу за наслідками встановленої судом безпідставності відмови у його продовженні кореспондує обов'язок відповідача-1 прийняти таке рішення.
Таким чином суд апеляційної інстанції вважає, що в даному випадку рішення на захист порушених прав позивача має бути саме про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певну дію.
У рішенні Європейського Суду з прав людини по справі Олссон проти Швеції від 24.03.1988 Суд вказав, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців.
Закон вимагає, щоб він був доступний для особи і вона також могла передбачити наслідки його застосування до неї, та щоб закон не суперечив принципові верховенства права. В національному праві має існувати засіб правового захисту від свавільного втручання з боку державних органів у права, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Небезпека свавілля є особливо очевидною, коли виконавча влада здійснює свої функції закрито (Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Гавенда проти Польщі" від 14.03.2002; рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Аманн проти Швейцарії" від 16.02.2000).
Загальні принципи диференціації між підміною органу державної влади судом та здійсненням правосуддя безпосередньо сформульовано в рішенні у справі "Фадеева проти Росії" від 09.06.2005, в якому Європейський Суд з прав людини з відсилкою до справи "Баклі проти Сполученого Королівства", зазначив, що: "Згідно з усталеною практикою Суду саме національні органи влади мають дати вихідну оцінку "необхідності" втручання як стосовно законодавчого поля, так і реалізації конкретного заходу, але, незважаючи на надану національним органам влади свободу розсуду, їхнє рішення підлягає перевірці судом на предмет його відповідності вимогам Конвенції".
Крім того, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, адже завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права.
Оскільки продовження строку дії спеціального дозволу законодавчо віднесено до виключної компетенції відповідача-1 Держгеонадр, а останній під час розгляду даного питання діяв в порядку та у спосіб, що передбачені законодавством ( відмова у продовженні спецдозволу на підставі відсутності погодження Мінприроди), таким чином за встановлених обставин він прийняв правомірне рішення про відмову у продовженні спецдозволу, відтак судова колегія вважає, що зобов'язання відповідача-1Держгеонадр продовжити строк дії такого спеціального дозволу та видати позивачу спеціальний дозвіл з продовженим строком дії є передчасним, тому позов у цій частині не міг бути задоволений.
Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 № 163 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України № 20 від 13.04.2017 визнаний протиправним та скасований судом і ці обставини не були і не могли бути відомі Держгеонадрам на час прийняття рішення про відмову у продовженні дії спецдозволу.
Отже судова колегія прийшла до висновку, що порушене право позивача може бути захищене шляхом зобов'язання відповідачів по справі, а саме Державну службу геології та надр України, Міністерство екології та природних ресурсів України, повторно розглянути заяву від 23.03.2017 № 01/056 Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами № 998 від 22.07.1997 та видачі спеціального дозволу на користування надрами, з прийняттям рішення відповідно до вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та висновків суду апеляційної інстанції, викладених в цій постанові.
Відповідно до ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції задовольняє апеляційну скаргу і скасовує рішення або ухвалу суду першої інстанції, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення без додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції розглянув спір з порушенням норм матеріального права, внаслідок чого не обґрунтовано задовольнив позов, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування оскаржуваної постанови в повному обсязі. Враховуючи те, що суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог та частково з інших мотивів, судом апеляційної інстанції приймається нова постанова.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 317, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Міністерства екології та природних ресурсів України залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України задовольнити частково, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "29" вересня 2017 р. скасувати та прийняти нову постанову.
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 13.04.2017 № 163 "Про погодження надання надр у користування" в частині введення в дію протоколу засідання Комісії з питань погодження надання надр у користування Міністерства екології та природних ресурсів України № 20 від 13.04.2017, яким оформлено рішення про відмову у погодженні надання Товариству з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" надання надр у користування.
Зобов'язати Державну службу геології та надр України, Міністерство екології та природних ресурсів України повторно розглянути заяву від 23.03.2017 № 01/056 Товариства з додатковою відповідальністю "Рівненський завод будівельних матеріалів" щодо продовження дії спеціального дозволу на користування надрами № 998 від 22.07.1997 та видачі спеціального дозволу на користування надрами, з прийняттям рішення відповідно до вимог Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" від 06.09.2005 № 2806-IV, Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 №615 та висновків суду апеляційної інстанції, викладених в цій постанові.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.Г. Охрімчук
судді: М.М. Капустинський
Б.С. Моніч
Повне судове рішення складено "06" лютого 2018 р.
Суд | Житомирський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.01.2018 |
Оприлюднено | 12.02.2018 |
Номер документу | 72089340 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Житомирський апеляційний адміністративний суд
Охрімчук І.Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні