Постанова

від 07.02.2018 по справі 916/1513/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1513/17 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Величко Т.А.

суддів Бєляновського В.В., Поліщук Л.В.

секретар судового засідання Клименко О.В.

за участю представників учасників процесу:

від позивача - ОСОБА_1;

від відповідача - не з'явився.

за апеляційними скаргами Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін - Порт"

на рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017р.

по справі №916/1513/17

за позовом Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Грін - Порт"

про стягнення 109 865,49 грн.,

головуючий суддя суду першої інстанції: ОСОБА_2, судді: Літвінов С.В., Оборотова О.Ю.

час та місце ухвалення рішення: 14.11.2017 р., м.Одеса, пр. Шевченка, 29, господарський суд Одеської області, зал судових засідань № 12 , судове засідання тривало з 11.06 год. до 11.19 год.

повний текст рішення складений 20.11.2017 р.

Сторони повідомлені належним чином про час, дату та місце проведення судового засідання.

В судовому засіданні 07.02.2018 року згідно ст. 238 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

У червні 2016 року Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт» (далі - позивач, ДП „Одеський МТП» ) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Грін - Порт» (далі - відповідач, ТОВ „Грін-Порт» ) про стягнення збитків (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що зареєстровані місцевим господарським судом 17.07.2017 року за вх. №2-3830/17) в сумі 109865,49 грн.

Позов обґрунтований положеннями ст. ст. 11, 15, 509, 525, 530, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 193, 222 ГК України та вмотивований тим, що 01.10.2003 року між ДП „Одеський МТП» (орендодавець) та ТОВ „Грін-Порт» (орендар) було укладено договір оренди рухомого майна №КД-4602, згідно з яким орендодавець передав орендарю, а останній прийняв за актом приймання - передачі у строкове платне користування рухоме державне майно, визначене у додатку до договору, строк якого неодноразово проланговувався шляхом укладення сторонами додаткових угод до вказаного вище договору оренди. В подальшому, 31.08.2016 року між сторонами укладено додаткову угоду № КД - 4602/12 до договору оренди державного рухомого майна № КД - 4602 від 01.10.2003 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди державного рухомого майна № КД-4602 від 01.10.2003 року (п. 1 додаткової угоди) і 31.08.2016 року за актом приймання - передачі (повернення) майна орендарем передано орендодавцю рухоме державне майно, серед якого виявлено 10 інвентарних одиниць рухомого майна з технічними несправностями, внаслідок чого позивачем було проведено незалежну експертизу оцінки матеріальних збитків за пошкоджене майно, якою встановлено розмір збитків в сумі 106482,00 грн. Зважаючи на часткову оплату розміру збитків, позивач зазначив про наявність у відповідача заборгованості з оплати збитків в сумі 88569,09 грн. А також позивач просить стягнути з відповідача 20% ПДВ в сумі 21296,40 грн. та вартість проведеної незалежної експертизи в сумі 10000,00 грн. За викладених обставин, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх законних прав та інтересів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.06.2017 року порушено провадження у справі № 916/1513/17 із прийняттям позовної заяви ДП „Одеський МТП» до розгляду.

17.07.2017 року до місцевого господарського суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог (т.1, а/с 135-140).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.07.2017 року, в порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи № 916/1513/17 було відкладено на іншу дату.

Ухвалами господарського суду Одеської області від 10.08.2017 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи № 916/1513/17 на 15 днів та розгляд справи відкладено на іншу дату.

Ухвалами місцевого господарського суду від 04.09.2017 року справу №916/1513/17 призначено до колегіального розгляду, яку прийнято до свого провадження колегією суддів, сформованої Протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 04.09.2017 року із призначенням дати розгляду даної справи.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.09.2017 року, в порядку ст. 77 ГПК України відкладено розгляд справи № 916/1513/17 на іншу дату.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.10.2017 року, в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду справи № 916/1513/17 на 15 днів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.11.2017 року (з врахуванням ухвали місцевого господарського суду від 28.11.2017 року про виправлення описки) по справі № 916/1513/17 (головуючий суддя Цісельський О.В., судді: Оборотова О.Ю., Літвінов С.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю „Грін - Порт» на користь державного підприємства „Одеський морський торговельний порт» матеріальні збитки в сумі 79778,40 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 1196,60 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст.ст. 11, 12, 22, 525, 526, 530, 610, 629, 1166 ЦК України, ст. ст. 175, 224 ГК України та вмотивовано доведеністю позивачем певними засобами доказування завдання відповідачем матеріальних збитків позивачу в розумінні ст. ст. 224, 225 ГК України, що становлять 106482,00 грн., а також суд вказав про наявність законних підстав для стягнення з відповідача 21296,40 грн. - 20% ПДВ та 10000,00 вартості проведеної незалежної експертизи з оцінки розміру завданих відповідачем збитків, втім, зважаючи на наявні в матеріалах справи документальні докази щодо часткового погашення відповідачем розміру збитків, суд дійшов до висновку про наявність законних підстав для часткового задоволення вимог позову в сумі 79778,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду від 14.11.2017 року, ДП „Одеський МТП» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 30087,09 грн. як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям в цій частині рішення нового рішення про задоволення позову, а в решті оскаржуване рішення залишити без змін.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник наголошує на тому, що місцевим господарським судом не враховано ту обставину, що грошові кошти сплачені відповідачем у першу чергу зараховувались позивачем в рахунок заборгованості відповідача з орендної плати, що призвело до безпідставної відмови в задоволенні суми позову в розмірі 30087,09 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 року по справі № 916/1513/17 прийнято до провадження колегією суддів, сформованої Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2017 року із призначенням дати розгляду апеляційної скарги.

13.12.2017 року до господарського суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга ТОВ „Грін-Порт» на рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017 року по справі №916/1513/17, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині стягнення з відповідача 69778,40 грн. та 1196,60 грн. витрат по сплаті судового збору як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову у зазначеній вище частині оскаржуваного рішення з посиланням на положення ст. ст. 2, 6 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів» , п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення» № 6 від 23.02.2012 року, ст. 55 Конституції України, ст. ст. 103, 104 ГПК України. Водночас, скаржником заявлено клопотання в порядку ст. 93 ГПК України з посиланням поважності причин, викладених у скарзі.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.12.2017 року по справі № 916/1513/17 відновлено ТОВ „Грін-Порт» процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017 року та прийнято апеляційну скаргу до провадження колегією суддів, сформованою Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.12.2017 року із зазначенням про призначення розгляду скарги ТОВ „Грін-Порт» до сумісного розгляду зі скаргою ДП „Одеський МТП» , розгляд якої призначено на 18.01.2018 року.

У зв'язку із вступом в дію 15.12.2017 року нового Господарського процесуального кодексу України, ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.01.2018 року, в порядку ст.ст. 69, 169, 195, 207, 216, 234, 252, 270 ГПК України відкладено розгляд справи № 96/1513/17 на 01.02.2018 року, розпочато розгляд справи по суті з початку.

В судовому засіданні, що відбулось 01.02.2018 року оголошено перерву з обставин нез'явлення в судове засідання уповноваженого представника відповідача, який належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, внаслідок чого ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 01.02.2018 року, в порядку ч. 2, 3 ст. 120, ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 216 ГПК України ухвалено повідомити ТОВ „Грін-Порт» про те, що розгляд справи № 916/1513/17 відбудеться 07.02.2018 року об 11 годині.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.02.2018 року по справі № 916/1513/17, з підстав перебування члена колегії Філінюка І.Г. у відпустці, апеляційні скарги ДП „Одеський МТП» та ТОВ „Грін-Порт» на рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017 року по справі №916/1513/17 прийняті до свого провадження новим складом колегії суддів, сформованого відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.02.2018 року.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 17 ЗУ „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Місцевим господарським судом правильно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 01.10.2003 року між ДП „Одеський МТП» (орендодавець) та ТОВ „Грін-Порт» (орендар) укладено договір оренди державного рухомого майна №КД-4602, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування рухоме майно (далі - майно) згідно до Додатку №1 до цього Договору, що знаходиться на балансі орендодавця. Цей договір набуває чинності з дати підписання акта приймання - передачі. Майно використовується для надання послуг по прибиранню території та акваторії, збору, вивозу та переробці промислового, побутового і харчового сміття, усіх видів відходів, збору та утилізації сміття і відходів з суден на території Орендодавця (п.п.1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору обумовлено те, що вступ орендаря у користування майном настає після підписання сторонами договору і акту приймання - передачі вказаного майна (додаток №2), що є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що у разі розірвання цього договору, майно повертається орендодавцю. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта приймання -передачі про повернення майна.

Пунктами 5.3, 5.4 договору встановлено, що орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними і протилежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно з законодавством України. Своєчасно здійснювати усі види ремонтів орендованого майна.

Пунктом 10.1 договору обумовлено, що цей договір набуває чинності з дати підписання акта приймання - передачі. Договір укладений строком у три роки.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами неодноразово проланговувався строк дії зазначеного вище договору шляхом укладення сторонами додаткових угод до договору оренди державного рухомого майна № КД-4602 від 01.10.2003 року.

З матеріалів справи вбачається, що 31.08.2016 року між ДП „Одеський МТП» (орендодавець) та ТОВ „Грін-Порт» (орендар) укладено додаткову угоду №КД-4602/12 до договору оренди державного рухомого майна № КД-4602 від 01.10.2003 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди про розірвання договору оренди державного рухомого майна № КД-4602 від 01.10.2003 року. (п. 1 додаткової угоди).

Пунктом 2 додаткової угоди передбачено, що орендар зобов'язався в термін не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту укладання цієї додаткової угоди здійснити наступні дії: - передати орендодавцю підписаний акт приймання-передачі (повернення) майна (Додаток №1 до цієї Додаткової угоди, що є невід'ємною частиною); - передати майно, приналежності та документи до нього; - підготувати та привести майно у чистий, придатний для експлуатації стан, не гірший, ніж на час передачі його в оренду з урахуванням нормального зносу. Якщо на момент повернення майна згідно Акту приймання-передачі (повернення) майна, орендодавець встановить наявність технічно - несправного майна, орендар зобов'язується компенсувати орендодавцю витрати на виконання робіт, пов'язаних з відновленням та приведенням такого майна в технічно-справний стан . Сума відшкодування збитків визначається на підставі висновків, наданих незалежними експертами ; - сплатити заборгованість з орендної плати за фактичний час користування майном до моменту його повернення орендодавцю та підписання акту приймання-передачі (повернення) майна на підставі виставлених орендодавцем рахунків впродовж 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання цієї Додаткової угоди.

З наявної в матеріалах справи копії акта приймання-передачі (повернення) майна від 31.08.2016 року вбачається, що майно, інв. №№008508, 023030, 023031, 038605, 038608, 060042, 063038, 063039, 063047, 068776, є технічно несправним. Даний акт підписаний сторонами та скріплений печатками за відсутністю будь - яких зауважень та заперечень з боку сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1, 2 ст. 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з умов п. 2 додаткової угоди №КД-4602/12 від 31.08.2016 року до договору оренди державного рухомого майна № КД-4602 від 01.10.2003 року з врахуванням положення ст. 7 ЗУ „Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» позивач звернувся до незалежної експертної установи для здійснення оцінки з визначення розміру матеріальних збитків, заподіяних відповідачем державному майну у кількості 10 одиниць за інвентарними номерами 008508, 023030, 023031, 038605, 038608, 060042, 063038, 063039, 063047, 068776, внаслідок чого ТОВ „Консалтінгова компанія Бюро оцінки Степанович» складено відповідний звіт №2046/16 з якого вбачається, що розмір матеріальних збитків становить 106482,00 грн. без ПДВ.

Частинами 1, 2 ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі,.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ч. 1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства

Статтею 623 ЦК України встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Як зазначалось раніше, за умовами п.п. 5.3, 5.4 договору орендар зобов'язаний забезпечити збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, здійснювати заходи протипожежної безпеки. Утримувати орендоване майно в стані, передбаченому санітарними і протилежними правилами, виконувати вимоги охорони праці, нести відповідальність за їх порушення згідно з законодавством України. Своєчасно здійснювати усі види ремонтів орендованого майна.

А пунктом 2 додаткової угоди № 4602/12 від 31.08.2016 року обумовлено, що якщо на момент повернення майна згідно Акту приймання-передачі (повернення) майна, орендодавець встановить наявність технічно - несправного майна, орендар зобов'язується компенсувати орендодавцю витрати на виконання робіт, пов'язаних з відновленням та приведенням такого майна в технічно-справний стан. Сума відшкодування збитків визначається на підставі висновків, наданих незалежними експертами.

Наявний в матеріалах справи висновок незалежної експертизи державного майна за інв. №№008508, 023030, 023031, 038605, 038608, 060042, 063038, 063039, 063047, 068776, здійснений ТОВ „Консалтінгова компанія Бюро оцінки Степанович» свідчить про заподіяння позивачу матеріальних збитків в розмірі 106482,00 грн. без ПДВ.

Акт приймання-передачі (повернення) майна від 31.08.2016 року, а саме щодо майна за інв. №№008508, 023030, 023031, 038605, 038608, 060042, 063038, 063039, 063047, 068776, які виявились технічно несправними, ТОВ „Грін-Порт» підписано та скріплено печаткою за відсутністю будь - яких зауважень чи заперечень з цього приводу.

З наявних в матеріалах справи рахунків №250038 від 09.02.2016 року, №250143 від 10.03.2016 року, №250252 від 11.04.2016 року, №250358 від 10.05.2016 року, №250464 від 09.06.2016 року, №250572 від 11.07.2016 року, №250673 від 09.08.2016 рок, №250821 від 08.09.2016 року; оборотно - сальдових відомостей по рахунку 37735 та по рахунку 3740 за 07.11.2016 року, за період з 08.11.2016 року по 01.12.2016 року, за період з 02.12.2016 року по 23.12.2016 року, за період з 24.12.2016 року, за період з 09.02.2017 року по 31.05.2017 року; банківських виписок за № БВ00002992 від 08.11.2016 року, за № БВ00003100 від 01.12.2016 року, № БВ00003340 від 23.12.2016 року, № БВ0000396 від 08.02.2017 року, № БВ0000642 за 02.03.2017 року вбачається, що відповідачем частково сплачено за грошове зобов'язання з врахуванням збитків.

Зважаючи на викладені обставини з врахуванням відсутності в матеріалах справи ані документальних доказів, ані письмових заперечень відповідача на спростування обставини спричинення позивачу збитків в розмірі 106482,00 грн. без ПДВ, розмір яких позивачем частково сплачено, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доведеність позивачем розміру збитків спричинених відповідачем.

Як зазначалось раніше, позивач звертаючись до місцевого господарського суду з позовом (з врахуванням уточнень позовних вимог) просив суд стягнути з відповідача 106482,00 грн. збитків, 10000,00 грн. вартості незалежної експертизи та 21296,40 грн. - 20% ПДВ.

Зважаючи на доведеність обставини спричинення відповідачем збитків позивачу в розмірі 106482,00 грн. без ПДВ, колегія суддів апеляційної інстанції звертає свою увагу на тому, що відповідно до листа ДФС №28710/6/99-99-15-03-02-15 від 30.12.2016 року, кошти що надходять платнику ПДВ на його банківський рахунок як відшкодування збитків за пошкоджене або знищене майно (без урахування штрафних санкцій і пені), розцінюються як компенсація вартості такого майна та відповідно включається до бази оподаткування ПДВ, а відтак, місцевий господарський суд дійшов до правильного висновку про наявність законних підстав для нарахування позивачем на суму матеріального збитку (в розмірі 106482,00 грн.) податку на додану вартість у розмірі 20%, що за правильним розрахунком позивача становить 21296,40 грн.

Також, наявні в матеріалах справи копій додаткової угоди №КД-9588/75 від 23.08.2016 року до договору №КД-9588 від 09.10.2016 року на виконання робіт з незалежної оцінки майна; акта від 05.09.2016 року до додаткової угоди №КД-9588/75 від 23.08.2016 року та платіжне доручення за №2721 від 29.09.2016 року підтверджують ту обставину, що позивачем сплачено 10000,00 грн. за проведення експертною установою з незалежної оцінки розміру заподіяних відповідачем збитків, а відтак, місцевий господарський суд дійшов до правомірного висновку про наявність законних підстав для задоволення позову в цій частині.

Крім цього, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про необхідність врахувати часткову сплату відповідачем розміру збитків, що вбачається з банківських виписок №БВ0000642 від 02.03.2017 року на суму 10000,00 грн.; №БВ0000396 від 08.02.2017 року на суму 10000,00 грн.; №БВ00003340 від 23.12.2016 року на суму 18000,00 грн.; №БВ0003100 від 01.12.2016 року на суму 20000,00 грн., що загалом становить 58000,00 грн., а відтак, 106482,00 грн. (збитків) - 58000,00 грн. (сплачених відповідачем грошових коштів) + 21296,40 грн. (20% ПДВ) + 10000,00 грн. (вартість експертизи) = 79778,40 грн.

Серед доводів апеляційної скарги ДП „Одеський МТП» наголосило на тому, що місцевим господарським судом не враховано тієї обставини, що грошові кошти сплачені відповідачем у першу чергу зараховувались позивачем в рахунок заборгованості відповідача з орендної плати, що призвело до безпідставної відмови в задоволенні суми позову в розмірі 30087,09 грн., колегією суддів апеляційної інстанції не приймається до уваги з огляду на недоведеність скаржником такої обставини зважаючи на призначення платежів, що містяться у банківських виписках, а також наявності у позивача можливості на звернення до суду з відповідним позовом щодо стягнення з відповідача розміру заборгованості з орендної плати за договором № КД-4602 від 01.10.2003 року, тоді як матеріали справи містять в собі лист бухгалтерії ДП „Одеський МТП» від 13.10.2017 року за вих.№03/1925 з якого вбачається, що заборгованість з орендної плати за договором № КД-4602 від 01.10.2003 року у відповідача відсутня.

Зважаючи на ту обставину, що ТОВ „Грін-Порт» вищевикладені обставини не спростовані будь - якими іншими документальними доказами, а також не доведено скаржником порушення місцевим господарським судом положень ст. ст. 2, 6 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів» , п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про судове рішення» № 6 від 23.02.2012 року, ст. 55 Конституції України, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для зміни або скасування оскаржуваного рішення місцевого господарського суду від 14.11.2017 року.

Керуючись ст. ст. 232, 233, 240, 270, 275, 276, 281, 282, 283 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт» та ТОВ „Грін - Порт» залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 14.11.2017р. у справі № 916/1513/17 - без змін.

Постанова в порядку ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку, передбаченому параграфом 1 глави 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 08.02.2018р.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Судді В.В. Бєляновський

ОСОБА_3