Рішення

від 06.02.2018 по справі 243/11426/17

СЛОВ'ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 243/11426/17

Номер провадження № 2/243/512/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2018 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

Головуючого судді Мірошниченко Л.Є.

за участю:

секретаря судового засідання Мирошниченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Слов'янська цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до КП Миколаївської міської ради «Миколаївське управління капітального будівництва» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку , -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

У грудні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 міської ради, КП «Миколаївське управління капітального будівництва» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, обґрунтувавши свої вимоги тим, що вона працювала у відповідача з 03.03.2014 року на посаді інженера виробничо-технічного відділу. 01.11.2016 року вона була звільнена згідно ст. 38 КЗпП України, при її звільненні з підприємства відповідач повністю не розрахувався з нею. Заборгованість з заробітної плати була виплачена 13.04.2017 року. У зв'язку з наведеним просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку у розмірі 27709 грн. 25 коп.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про час, дату і місце судового засідання повідомлялася належним чином, надала заяву про розгляд справи за своєю відсутністю, вимоги просила задовольнити (а.с.41). Суд, вважає за можливе розглянути справу за відсутністю позивача, що відповідає положенням ст. 130 ЦПК України.

Представник позивача адвокат ОСОБА_4, що діє на підставі ордеру серія ДН №000717 від 16.01.2018 року (а.с.22), в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєю відсутністю (а.с.43), вимоги просив задовольнити.

В судове засідання представник відповідача ОСОБА_5 , в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового засідання повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи за своєю відсутністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог з врахуванням наданої відповідачем довідки (а.с.42).

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України,у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 дійсно працювала у КП «Миколаївське управління капітального будівництва» в період часу з 03.03.1914 року по 01.11.2016 року, що підтверджується копією трудової книжки позивача (а.с.7-8), наказом №1-К від 03.03.2014 року «Про призначення ОСОБА_6Д.» та Наказом №2-К від 31.10.2016 року «Про звільнення ОСОБА_1Д.»

При звільненні з підприємства остаточний розрахунок по заробітній платі з позивачем проведений не був.

Відповідно до довідки №04-01 від 24.01.2018 року (а.с.31), наданої КП «Миколаївське управління капітального будівництва» , середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 становить - 4073 грн. 30 коп., (яку вирахувано з суми нарахованої заробітної плати у розмірі 5060 грн. за календарний місяць та відрахування податків в сумі 986 грн. 70 коп. за місяць), виходячи з цієї суми розмір середньоденного заробітку становить 193 грн. 97 коп. Остаточний розрахунок з ОСОБА_1 був проведений 12.04.2017 року.

V. Оцінка Суду.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю; кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата повинна виплачуватися робітнику регулярно у робочі дні у строки, встановлені колективною угодою, але не ріже двох разів на місяць через проміжок часу, не перевищуючий шістнадцяти календарних днів.

Частиною першої ст. 47 КЗпП України визначено, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені у ст.116 КЗпП України.

Зі змісту ч. 7 ст. 43 Конституції України, ч. 1 ст. 115 КЗпП України, відповідач мав виплачувати працівнику заробітну плату регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженому у встановленому порядку, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з вимогами ч. 1 ст.116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці.

Зазначені норми трудового права структурно віднесені до розділу VІІ "Оплата праці" указаного Кодексу. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

З урахуванням вимог ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з підприємства середній заробіток за час затримки з 01.11.2016 року по 13.04.2017 року у розмірі 27709 грн. 25 коп. (5060 грн. 00 коп. - середньомісячна заробітна плата, 240 грн. 95 коп. - середньоденний заробіток).

В той же час, представник відповідача зазначає суму середньомісячного заробітку за останні два місяця роботи ОСОБА_7 у розмірі 4073 грн. 30 коп., (яку вирахувано з суми нарахованої заробітної плати у розмірі 5060 грн. за календарний місяць та відрахування податків в сумі 986 грн. 70 коп. за місяць), виходячи з цієї суми розмір середньоденного заробітку становить 193 грн. 97 коп. Дату розрахунку з позивачем зазначає 12.04.2017 року.

Суд, не приймає суми наведені представником відповідача в частині середньомісячного та середньоденного розміру заробітної плати, з огляду на наступне.

Так, відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у ч. 3 ст. 32 Постанови № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи, невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3 Постанови КМУ № 100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки , стягнення аліментів тощо.

Таким чином, суд з огляду на довідку надану позивачем вважає вірним розмір середньомісячної заробітної плати ОСОБА_1 саме в сумі 5060 грн., розмір середньоденного заробітку - 240 грн. 95 коп.

Крім того, датою повного розрахунку з відповідачем по заробітній платі є саме - 13.04.2017 року, що підтверджується роздруківкою стану зарплатного рахунку ОСОБА_1 відкритого в ПАТ «Укрсоцбанк» (а.с.44), з якого вбачається, що заборгованість із заробітної плати зарахована відповідачем на рахунок ОСОБА_1 - 13.04.2017 року.

У відповідність до п. 25 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" встановлено, що закінчення строку виплати заробітної плати (ст. 115 КЗпП) не є початком перебігу зазначеного процесуального строку, якщо не оспорюється право на її одержання; у відповідних випадках ця обставина може бути підставою для вимог про компенсацію втрати частини заробітку у зв'язку із затримкою його виплати. Не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 р. "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці", задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Як вбачається із роз'яснень, даних в пункті 20, частині 5 пункту 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 Про практику застосування судами законодавства про оплату праці не проведення розрахунку з працівником у день звільнення є підставою для застосування відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України. Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таке ж роз'яснення цієї норми права, крім наведеної вище постанови Пленуму Верховного Суду України, надав і Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 лютого 2012 року №4-рп/2012 у справі щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв'язку з положеннями статей 117,237-1цьогокодексу.

Аналіз наведених положень ст.117 КЗпП України свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Відповідно до положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року № 348) середньоденний заробіток позивача складає 240грн. 95 коп., середньомісячна заробітна плата за останні два місяці роботи складала 5060 грн. 00 коп., зазначена сума визначена з урахуванням довідки відповідача № 04-01 від 24.01.2018 року (а.с.38).

У відповідність до п. 8 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення середньої заробітної плати" № 100 від 08 лютого 1995 року, нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів (годин).

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2016 рік« від 20.07.2015 року № 10846/0/14-15/13, кількість робочих днів у 2016 році за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року складає - 44 дні.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік« від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13, кількість робочих днів у 2017 році по 13.04.2017 року (20+20+22+9) складає - 71 день.

Отже, сума середнього заробітку за весь час затримки виплати складає 27709 грн. 25 коп., з розрахунку: 240 грн. 95 коп. (середньоденна заробітна плата) х 115 (робочих днів).

У зв'язку з наведеним, суд вважає, заявлені вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з викладеним з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті нею судового збору у розмірі 640,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 116,117 КЗпП України, Законом України "Про оплату праці", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до КП Миколаївської міської ради «Миколаївське управління капітального будівництва» про стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку - задовольнити.

Стягнути з Комунального Підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївське управління капітального будівництва» (ЄДРПОУ: 38660622, що розташоване за адресою: Донецька область, Слов'янський район, м. Миколаївка, вул. Віце-Адмірала Синецького, 1) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ) суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, а саме з 01.11.2016 року по 13.04.2017 року, у розмірі 27709 грн. 25 коп. та судовий збір в сумі 640 грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних положень ЦПК України. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Слов'янського

міськрайонного суду ОСОБА_8