Рішення

від 09.02.2018 по справі 526/1485/17

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1485/17

Провадження № 2/526/13/2018

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01 лютого 2018 року м.Гадяч

Гадяцький районний суд Полтавської області в складі:

головуючого Киричка С.А.,

за участю секретаря Широколави О.В.,

представника позивачів ОСОБА_1,

представників відповідачів ОСОБА_2,

ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гадяч цивільну справу за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства ""Нива", ОСОБА_5 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_7, треті особи: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 про визнання незаконними та скасування рішень та визнання недійсними договорів оренди,-

встановив:

Позивачі звернулися у липні 2017 року до суду з позовом та після уточнення у січні 2018 року позовних вимог просили визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_7 та визнати недійсними договори оренди землі від 30.12.2016 року, укладені між відповідачами про передачу в оренду земельних ділянок на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Позовні вимоги мотивують тим, що позивач ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна КСП Нива , що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена КСП серія ПО №000271; СПОП Нива є правонаступником КСП Нива , що підтверджується архівним витягом №01-16/158 від 01.06.2017 року із протоколу від 15.02.2000 року про реорганізацію КСП Нива в СПОП Нива та довідкою відділу статистики від 05.05.2017 року. Згідно Державного акту на право колективної власності серії ПЛ № 4 від 06.12.1995 року, виданого Краснолуцькою сільською радою народних депутатів Гадяцького району Полтавської області, КСП Нива передано у колективну власність 3022,4 га землі в межах згідно плану. Місце розташування: Полтавська область, Гадяцький район, Краснолуцька сільська рада. Також даний факт підтверджується рішенням Краснолуцької сільської ради народних депутатів та витягом з протоколу Загальних зборів членів КСП Нива від 12.11.1995 року. Віднесення спірних земельних ділянок до ділянок, що передані у колективну власність підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області, тому передача їх в оренду Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області є незаконною, так як управління не мало права ними розпоряджатися.

У судовому засіданні представник позивача уточнені позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях. Окрім того зазначила, що укладанням договорів оренди землі позивач СПОП Нива фактично визнав віднесення спірних земельних ділянок до державної власності, так як вони містять зазначення про це і позивач не заперечував дану обставину при укладанні договорів, тому управління діяло правомірно та в межах своїх повноважень.

Представники відповідача ОСОБА_7 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначили, що відомості щодо державної форми власності містяться у витягах з Державного земельного кадастру, тому є достовірними. Позивач СПОП Нива протягом тривалого часу орендує спірні земельні ділянки, тому вони належать йому на праві оренди, а не на праві колективної власності, так як позивачем не надано належних доказів на підтвердження правонаступництва СПОП Нива щодо спірних земельних ділянок. Правомірність передачі в оренду СПОП Нива земельних ділянок саме Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області підтверджена численними рішеннями судів, які мають преюдиційне значення при вирішенні даного спору.

Треті особи ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 у судове засідання не з'явилися, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду.

Заслухавши представника позивачів, представників відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням четвертої сесії Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 05 червня 1995 року передано у колективну власність КСП Нива 3022,4 га земель (т.с.1.а.с.43) на підставі затвердженого загальними зборами членів КСП Нива проекту роздержавлення і приватизації земель КСП Нива (т.с.1.а.с.44).

Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ № 4 з планом меж земель, переданих у колективну власність підтверджується право колективної власності КСП Нива . (т.с.1 а.с.68-70).

Згідно архівного витягу (т.с.1 а.с.71) з протоколу засідання зборів уповноважених членів КСП Нива від 15 лютого 2000 року прийнято рішення про реорганізацію КСП Нива в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Нива .

Відповідно до п.1.1. Статуту сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Нива , останнє є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства Нива (т.с.1 а.с.73).

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки (т.с.1 а.с. 96 - 138) цільовим призначенням ділянок зазначено ведення товарного сільськогосподарського виробництва; форма власності державна; державна реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно наданих відповідачем копій документів, на підставі заяв ОСОБА_7, планів - схем розташування земельних ділянок, копії диплому ОСОБА_7, обґрунтування розмірів земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області видано накази від 29.01.2016 року про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності НОМЕР_19, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9 (т.с.1 а.с. 159-199)

Після чого, 30.12.2016 року між відповідачами укладено спірні договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: НОМЕР_9, площею 11,3462 га; НОМЕР_11 площею 45,5513 га; НОМЕР_12 площею 8,676 га; НОМЕР_13, площею 11,2249 га; НОМЕР_14 площею 17,6939 га; НОМЕР_15 площею 7,6004 га; НОМЕР_16, площею 38,3277 га; НОМЕР_1 площею 3,2863 га; НОМЕР_17, площею 10,3433 га на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області (т.с.1 а.с.200-254)

Відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області від 14 квітня 2017 року підтверджується належність спірних земельних ділянок до земель, переданих у колективну власність КСП Нива згідно державного акту серії НОМЕР_18 зареєстрованого за №1 06.12.1995 року. (т.с.1а.с.46)

Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земельне законодавство базується на принципах: забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; забезпечення гарантій прав на землю (пункти б, в, г статті 5 Земельного кодексу України).

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів. Статтею 58 Конституції України встановлено, що Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Таким чином на час набуття права колективної власності, така форма власності була передбачена законом, а тому подальша зміна законодавства не може мати наслідком позбавлення права власності набутого у спосіб передбачений законом.

Відповідно до ч.5 статті 84 Земельного кодексу України держава набуває права власності на землю у разі:

а) відчуження земельних ділянок у власників з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

б) придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами;

в) прийняття спадщини;

г) передачі у власність державі земельних ділянок комунальної власності територіальними громадами;

ґ) конфіскації земельної ділянки.

Згідно частин 1-5 статті 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку.

Договір про спільну часткову власність на земельну ділянку укладається в письмовій формі і посвідчується нотаріально.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації.

Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Учасник спільної часткової власності відповідно до розміру своєї частки має право на доходи від використання спільної земельної ділянки, відповідає перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільною земельною ділянкою, і повинен брати участь у сплаті податків, зборів і платежів, а також у витратах по утриманню і зберіганню спільної земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство об'єктами права колективної власності підприємства є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об'єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об'єднань, учасником яких є підприємство.

Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Згідно частин 2,3 статті 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві.

Пай може успадковуватися відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

У разі виходу з підприємства його члени мають право на пай натурою, грішми або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі.

Спори, що виникають при здійсненні цього права, розглядаються судом.

Відповідно до ч. 1,3 статті 10 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство земля може належати підприємству на праві колективної власності, а також може бути надана у постійне або тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, а право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.

Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Згідно статті 11 вказаного Закону власники земельних ділянок і землекористувачі мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і посадки сільськогосподарських культур і насаджень.

Власники землі мають право надавати належну їм земельну ділянку або її частину у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, у випадках і в порядку, передбачених земельним законодавством.

Згідно пунктів 7,8,16,17 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Громадянам - власникам земельних часток (паїв) за їх бажанням виділяються в натурі (на місцевості) земельні ділянки з видачею державних актів на право власності на землю.

Відповідних рішень органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про переведення земель колективної власності до земель запасу не приймалося, держава не набула права власності на землю відповідно до визначених ч.5 статті 84 Земельного кодексу України підстав. У підтвердження цих підстав відповідачі не подали відповідних доказів.

Таким чином, віднесення спірних земельних ділянок до земель державної власності на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) без прийняття відповідних рішень порушує права колишніх членів КСП Нива , які не реалізували свої права на виділення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та в порушення передбаченої законодавством процедури та підстав позбавлені права колективної власності на землю.

Позовні вимоги позивачів та їх обґрунтування з посиланням на встановлені факти та законодавство відповідачами та третіми особами не були спростовані.

Так, представниками відповідачів зазначено про необхідність критично оцінювати довідку відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області від 14 квітня 2017 року, якою підтверджується належність спірних земельних ділянок до земель, переданих у колективну власність КСП Нива згідно державного акту серії НОМЕР_18 зареєстрованого за №1 06.12.1995 року. Однак, будь-яких доказів, які спростовували б зазначені обставини відповідачами не надано.

Судом також не можуть бути прийняті як доказ правомірності дій Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області рішення судів, надані відповідачами в обґрунтування своїх заперечень (т.с.2 а.с.120-193) тому, що як вбачається з їх змісту питання правомірності вилучення земельних ділянок з колективної до державної власності не досліджувалося судами.

У частині правонаступництва СПОП Нива суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Якщо об'єктом правонаступництва є одне право чи один обов'язок або кілька прав та обов'язків, то у такому разі йдеться про часткове, окреме (сингулярне) правонаступництво.

Якщо до одного чи кількох правонаступників переходить увесь комплекс тих прав та обов'язків, які можуть переходити до іншої особи, правонаступництво є загальним, повним (універсальним).

Як вбачається зі змісту правовстановчих документів СПОП Нива , зазначена юридична особа є правонаступником КСП Нива без будь-яких виключень та обмежень, тобто має місце загальне правонаступництво, в тому числі в частині права власності на землю.

Доказів, які спростовували б правомірність реорганізації КСП Нива в СПОП Нива чи скасування рішення загальних зборів членів КСП суду не надано.

Отже, приймаючи всі права та обов'язки КСП Нива , позивач СПОП Нива прийняв на себе зобов'язання щодо забезпечення можливості в подальшому колишнім членам КСП (їх спадкоємцям) реалізувати право на отримання нерозподілених на даний час земельних ділянок. Вилучення їх з колективної власності та передача їх в оренду іншій особі фактично позбавляє права осіб, які працювали в сільськогосподарському підприємстві на отримання земельних часток.

Також, не є підтвердженням правомірності видання наказів та укладання договорів Головним управлінням Держгеокадастру той факт, що СПОП Нива було тривалий час орендарем спірних ділянок, зверталося про поновлення договорів оренди та зверталося за захистом своїх прав до судових інстанцій, так як це не виключає можливість оспорювання укладених з ОСОБА_7 договорів оренди з інших підстав, а саме з підстав належності землі на праві колективної власності правонаступнику КСП Нива та колишнім членам КСП.

Згідно пунктів "г", "д" ч.3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом п.10 ч.2 статті 16 Цивільного кодексу України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідач Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, видаючи накази від 29.01.2016 року про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_7, діяв протиправно, всупереч актам цивільного законодавства, що порушує цивільні права та інтереси як СПОП Нива , так і колишніх членів КСП Нива . Відтак, ці накази підлягають скасуванню.

Укладені в наступному між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_7 договори оренди земельних ділянок від 30 грудня 2016 року, мають бути визнані судом недійсними, так як ці правочини вчинені на підставі протиправно виданих наказів. Відтак, ця вимога позивача є похідною від вимоги про скасування наказу і підлягає задоволенню судом.

Керуючись ст. ст.3-5, 11, 13-16, 205, 764, 792 ЦК України, ст. ст.12, 81, 176, 247 ч.2, 259, 263- 265, 273 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29.01.2016 року про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_7 : НОМЕР_19, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_3 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_4, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_5, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_6, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_7 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_10, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_9.

Визнати недійсними договори оренди землі від 30.12.2016 року, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_7 про передачу йому в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: НОМЕР_9, площею 11,3462 га; НОМЕР_11 площею 45,5513 га; НОМЕР_12 площею 8,676 га; НОМЕР_13, площею 11,2249 га; НОМЕР_14 площею 17,6939 га; НОМЕР_15 площею 7,6004 га; НОМЕР_16, площею 38,3277 га; НОМЕР_1 площею 3,2863 га; НОМЕР_17, площею 10,3433 га на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.02.2018 року.

Головуючий: С. А. Киричок