Постанова

від 17.05.2018 по справі 526/1485/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/1485/17 Номер провадження 22-ц/786/793/18Головуючий у 1-й інстанції Киричок С. А. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді: Абрамова П.С.,

Суддів: Карпушина Г.Л., Дорош А.І.,

За участю секретаря судового засідання - Колодюк О.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_3, з участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень і визнання недійсними договорів оренди

за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_9 на рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року , ухваленого у період часу з 12:14:25 год. до 13:57:07 год. 01 лютого 2018 року, під головуванням судді Киричок С.А..,-

В С Т А Н О В И В:

короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

Позивачі в липні 2017 року звернулися до суду з позовом та, уточнивши в січні 2018 року позовні вимоги, просили визнати незаконними та скасувати накази Головного управління Держгеокадастру в Полтавській області про надання земельних ділянок в оренду ОСОБА_8 та визнати недійсними договори оренди землі від 30 грудня 2016 року, укладені між відповідачами про передачу в оренду земельних ділянок на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

Позовні вимоги вмотивовують тим, що позивач ОСОБА_2 має право на пайовий фонд майна КСП Нива , що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена НОМЕР_1; СПОП Нива є правонаступником КСП Нива , що підтверджується архівним витягом №01-16/158 від 01 червня 2017 року із протоколу від 15 лютого 2000 року про реорганізацію КСП Нива в СПОП Нива та довідкою відділу статистики від 05 травня 2017 року.

Згідно Державного акту на право колективної власності серії ПЛ № 4 від 06 грудня 1995 року, виданого Краснолуцькою сільською радою народних депутатів Гадяцького району Полтавської області, КСП Нива передано у колективну власність 3022,4 га землі в межах згідно плану. Місце розташування: Полтавська область, Гадяцький район, Краснолуцька сільська рада. Також даний факт підтверджується рішенням Краснолуцької сільської ради народних депутатів та витягом з протоколу Загальних зборів членів КСП Нива від 12 листопада 1995 року.

Вказують на те, що віднесення спірних земельних ділянок до ділянок, що передані у колективну власність підтверджується довідкою відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області, а тому передача їх в оренду Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області є незаконною, так як управління не мало права ними розпоряджатися.

Рішенням Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано незаконними та ухвалено скасувати накази Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 29 січня 2016 року про надання земельної ділянки в оренду ОСОБА_8: НОМЕР_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 НОМЕР_4 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_12, НОМЕР_5 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_13 НОМЕР_6 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_14, НОМЕР_7 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_15 НОМЕР_8 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_16, НОМЕР_9 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_17 НОМЕР_10 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_18 НОМЕР_11 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_19

Визнано недійсними договори оренди землі від 30 грудня 2016 року, укладені між Головним управлінням Держгеокадастру у Полтавській області та ОСОБА_8 про передачу йому в оренду земельної ділянки для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: НОМЕР_20, площею 11,3462 га; НОМЕР_18 площею 45,5513 га; НОМЕР_17 площею 8,676 га; НОМЕР_15 площею 11,2249 га; НОМЕР_21 площею 17,6939 га; НОМЕР_14, площею 7,6004 га; НОМЕР_12, площею 38,3277 га; НОМЕР_2 площею 3,2863 га; НОМЕР_16 площею 10,3433 га, на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області.

короткий зміст вимог апеляційної скарги :

З даним рішенням не погодився відповідач ОСОБА_8 та в особі свого представника ОСОБА_10 подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу :

Апелянт вважає висновки суду такими, що не відповідають дійсним обставинам справи. Також вважає, що суд невірно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого неправильно вирішив спір.

Доводи апеляційної скарги вмотивовує тим, що з даних, встановлених з витягів Державного земельного кадастру стосовно спірних земельних ділянок, власником (розпорядником) земельних ділянок є Головне управління Держземагенства у Полтавській області.

Згідно ч. 5 ст. 12 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень відомості Державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру від 14 січня 2015 №15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру.

Згідно п.п.31) п. 4 Положення Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Вказує на те, що як на час прийняття рішення, так і на час прийняття оскаржуваних наказів та укладення договорів оренди земельних ділянок, Держгеокадастр у Полтавській області мав право розпоряджатися останніми, оскільки вони належали до державної власнсоті.

узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:

В письмових поясненнях на апеляційну скаргу Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області вказує на обгрунтованість апеляційної скарги, прохає ухвалити нове рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позивачі відзиви на апеляційну скаргу не надали.

Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.

встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:

Судом встановлено, що рішенням четвертої сесії Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області від 05 червня 1995 року передано у колективну власність КСП Нива 3022,4 га земель (т.с.1.а.с.43) на підставі затвердженого загальними зборами членів КСП Нива проекту роздержавлення і приватизації земель КСП Нива (т.с.1.а.с.44).

Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ № 4 з планом меж земель, переданих у колективну власність підтверджується право колективної власності КСП Нива . (т.с.1 а.с.68-70).

Згідно архівного витягу (т.с.1 а.с.71) з протоколу засідання зборів уповноважених членів КСП Нива від 15 лютого 2000 року прийнято рішення про реорганізацію КСП Нива в сільськогосподарське приватно-орендне підприємство Нива .

Відповідно до п.1.1. Статуту сільськогосподарського приватно-орендного підприємства Нива , останнє є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства Нива (т.с.1 а.с.73).

Як вбачається з витягів з Державного земельного кадастру про спірні земельні ділянки (т.с.1 а.с.96-138) цільовим призначенням ділянок зазначено ведення товарного сільськогосподарського виробництва; форма власності державна; державна реєстрація здійснена на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно наданих відповідачем копій документів, на підставі заяв ОСОБА_8, планів - схем розташування земельних ділянок, копії диплому ОСОБА_8, обґрунтування розмірів земельних ділянок, Головним управлінням Держгеокадастру в Полтавській області видано накази від 29 січня 2016 року про передачу в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності НОМЕР_3, кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_2 НОМЕР_4 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_12, НОМЕР_5 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_13 НОМЕР_6 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_14, НОМЕР_7 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_15 НОМЕР_8 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_16, НОМЕР_9 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_17 НОМЕР_10 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_18 НОМЕР_11 кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_19 (т.с.1 а.с. 159-199).

Після чого, 30.12.2016 року між відповідачами укладено спірні договори оренди земельних ділянок для ведення фермерського господарства з кадастровими номерами: НОМЕР_20, площею 11,3462 га; НОМЕР_18 площею 45,5513 га; НОМЕР_17 площею 8,676 га; НОМЕР_15 площею 11,2249 га; НОМЕР_21 площею 17,6939 га; НОМЕР_14, площею 7,6004 га; НОМЕР_12, площею 38,3277 га; НОМЕР_2 площею 3,2863 га; НОМЕР_16 площею 10,3433 га на території Краснолуцької сільської ради Гадяцького району Полтавської області (т.с.1 а.с.200-254)

доводи, з якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з тих обставин, що відповідно до довідки відділу Держгеокадастру у Гадяцькому районі Полтавської області від 14 квітня 2017 року підтверджується належність спірних земельних ділянок до земель, переданих у колективну власність КСП Нива згідно державного акту серії ПЛ №4 зареєстрованого за №1 06 грудня 1995 року. (т.с.1а.с.46).

Також суд вказував на те, що питання правомірності вилучення земельних ділянок з колективної до державної власності не досліджувалося судами, а тому рішення судів, надані у своїх запереченнях, не можуть бути взяті до уваги як доказ правомірності дій Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області.

З даними висновками місцевого суду не можна погодитися з наступних підстав .

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивачі зазначили, що передачею спірних земельних ділянок відповідачу порушуються їхні права.

Правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Вирішуючи переданий на розгляд спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. При цьому, обов'язком позивача є доведення/підтвердження в установленому законом порядку наявності факту порушення та/або оспорювання його прав та інтересів.

Відсутність порушеного права та інтересу встановлюється при розгляді справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції позивач у справі ОСОБА_2 був членом колективного сільськогосподарського підприємства Нива .

6 грудня 1995 року КСП Нива отримало державний акт на право колективної власності на земельну ділянку загальною площею 3022,4 га.( а.с.69 т. 1.)

Із долучених та досліджених ( за клопотанням та згодою сторін ) в ході апеляційного розгляду справи списку громадян, які мають право колективної власності на землю під № 232 включений позивач у справі ОСОБА_2

Також , як вбачається х матеріалів справи інший позивач - СПОП Нива є правонаступником прав та обов'язків КСП Нива .

Згідно з правилами ст. 10 , 11 ЦПК України ( редакції на час постановлення судового рішення) кожна сторона зобов'язана довести в установленому законом порядку ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Особа, яка бере участь в справі розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Аналогічні норми передбачені ст. 12, 13 ЦПК України ( редакції 3 жовтня 2017 року.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Позивачі у справі зазначили , що спірні земельні ділянки належать до колективної форми власності на землю та належать до категорії нерозподілених та не витребуваних земельних ділянок.

Однак , в ході судового розгляду справи позивачами взагалі не доведений вказаний факт.

У відповідності до витягів з Державного земельного кадастру визначено, що спірні земельні ділянки є державною формою власності.

Місцевий суд зазначив , що оскільки відсутнє рішення компетентного органу про віднесення спірних земельних ділянок до державної форми власності, то держава права власності на ці земельні ділянки не набула.

Однак вказаний висновок місцевого суду суперечить вимогам матеріального права.

Так порядок ведення державного Земельного кадастру визначений Законом України Про державний земельний кадастр , яким передбачено , що Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами;

Цим же законом передбачено (ст. 39), що дії державного реєстратора можуть бути оскарженні в установленому законом порядку.

Ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Реєстрація прав власності на земельні ділянки є правочином.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивачі позовних вимог про визнання недійсним правового статусу земельної ділянки - державна власність не заявляли.

Таким чином презумюється, що спірні земельні ділянки мають статус - державна форма власності .( т. 2. а.с.83-119)

На обґрунтування своїх доводів щодо незаконності віднесення вказаних земельних ділянок до державної форми власності позивачі надали копію державного акту про право колективної власності на землю, та послалися на довідку видану 14.04.2017 року за № 18/163-17 ( а. с. 46 , 66-70 т. 1) відділу головного управління Держгеокадастру у Полтавській області у Гадяцькому районі , згідно якої спірні земельні ділянки належать до земель переданих у колективну власність СП Нива .

Відповідачі у справ на спростування цих доказів надали Витяги з державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку ,у відповідності до змісту яких спірні земельні ділянки - це державна форма власності.

Вирішуючи питання достатності та достовірності вказаних доказів суд апеляційної інстанції вважає , що належним доказом яких засвідчує правовий статус земельних ділянок є саме витяг з державного реєстру.

Докази надані позивачами у справі не свідчать про правовий статус земельної ділянки.

Так, позивачі не подали жодного доказу ( висновки експертизи, спеціалістів, тощо), які б достовірно вказували , що спірні земельні ділянки співпадають із планом меж земельних ділянок переданих у колективну власність ( а. с. 70 т. 1).

Внаслідок чого висновки місцевого суду про статус цих земельних ділянок - колективна форма власності зроблений виходячи лише з припущень., що є недопустимими ту згідно з вимогами п. 6 ст. 81 ЦПК України.

Суд апеляційної інстанції також вказує, що позивачами у справі не доведено також в чому полягає їхнє порушене право. Місцевим судом також належним чином вказане право не обґрунтоване.

Позивач ОСОБА_2 в ході судового розгляду справи не надав жодних доказів на підтвердження того факту, що передачею спірних земельних ділянок в користування ОСОБА_8 порушуються його земельні права, зокрема право на отримання земельної частки , паю.

Зазначення в позовній заяві , що він має право на отримання частки земельної ділянки за рахунок не витребуваних земельних ділянок колективної власності носить лише характер припущення та не свідчить про порушення його прав.

В ході апеляційного розгляду справи відповідачі надали копію державного акта про право власності на земельну ділянку та витяг з державного кадастру про те, що ОСОБА_2 реалізував своє право на отримання у власність земельної ділянки із земель колективної власності , однак суд апеляційної інстанції вказаний доказ до уваги не бере, оскільки зі змісту цих документів не вбачається. що ця земельна ділянка отримана саме із земель колективної власності.

Щодо порушення прав та законних інтересів СПОП Нива суд апеляційної інстанції додатково зазначає, що матеріали справи містять докази - судові рішення в яких також встановлено юридичний факт, що ПОП Нива втратили право на користування спірними земельними ділянками. ( т 3. а.с.116- 126, т. 2 а. с. 120-193).

чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

Таким чином суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що накази головного управління Держземагенства у Полтавській області від 29 січня 2016 року про надання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_8 та укладені договори оренди землі від 30.12.2016 року прав та охоронюваних законом інтересів позивачів у справі не порушили.

висновків за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції;

У відповідності з вимогами п2 ч.1 ст. 374, п2,3,4 ч.1 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та постановляє нове рішення у випадку недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідністю висновків викладених у рішенні обставинам справи та неправильним застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи зазначені в мотивувальній частині судового рішення обставин суд апеляційної інстанції приходить до висновку що позивачами не доведений факт, що спірні земельні ділянки мають статус земель колективної власності та що передачею їх в оренду порушуються права позивачів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ,скасування судового рішення та постановлення у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Підлягає вирішенню і питання щодо розподілу судових витрат.

Звертаючись до суду з позовом, СПОП Нива сплачено 3200 гривень судового збору.

Сільськогосподарське приватно-орендне підприємство "Нива" в січні 2018 року уточнило заявлені в липні 2017 року позовні вимоги, внаслідок чого на вирішення суду поставило 18 позовних вимог немайнового характеру.

Згідно пп. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Беручи за вартісний показник розмір прожиткового мінімуму, визначений станом на час звернення позивача з позовом, а саме: 1600 гривень, кількість позовних вимог немайнового характеру, ціна позову при зверненні до суду першої інстанції склала 28800 гривень.

Позивач судовий збір не доплатив. Внаслідок цього, керуючись нормами ст. 6 Закону України Про судовий збір , недоплачену суму судового збору в розмірі 25600 грн. слід стягнути з СПОП Нива на користь держави.

Враховуючи факт задоволення апеляційної скарги на обох позивачів у справі в рівних долях необхідно покласти витрати апелянта в розмірі 43200 грн. по сплаті судового збору за апеляційний розгляд справи.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 374 , п.2,3,4, ч.1 ст. 376 ст. ст. , 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_8 - ОСОБА_10 - задовольнити.

Рішення Гадяцького районного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року - скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позовних вимог Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_8, з участю третіх осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про визнання незаконними та скасування рішень і визнання недійсними договорів оренди - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" на користь держави недоплачений судовий збір за розгляд справи в місцевому суді в сумі 25600 гривень.

Стягнути з Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива" та ОСОБА_2 в рівних долях на користь ОСОБА_8 судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 43200 гривень ( по 21600 грн.).

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення ( у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з дня складення повного судового рішення), шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 18 травня 2018 року.

Головуючий суддя : /підпис/ П.С. Абрамов

Судді: /підпис/ Г.Л. Карпушин /підпис/ А.І. Дорош

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області П.С. Абрамов