Рішення

від 01.02.2018 по справі 908/2356/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/160/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 Справа № 908/2356/17

Суддя господарського суду Запорізької області Топчій О.А.

при секретарі Осоцькому Д.І.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ , Запорізька область, м. Мелітополь

до відповідача: Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк , м. Київ

про зняття заборони на відчуження майна

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017р. до Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк про зняття заборони на відчуження майна.

Позивач, обґрунтовуючи свій позов, посилається на те, що з даних вказаних в інформаційній довідці з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.06.2017р. № 89441434 позивачу стало відомо, що у вказаному реєстрі зареєстровано тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 2111131, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, підстава виникнення - договір застави, б/н, Меліт. держнотконтора, власник - ПП Фірма Малахіт , додаткові дані: архівний номер: 599110ZAP1, архівна дата 04.02.1997 року, дата виникнення 23.05.1996р., № реєстру: 20202, внутр. № 7601692523EF29303A3F, реєстратор Запорізький обласний державний нотаріальний архів.

З метою з'ясування підстав виникнення вказаної заборони та її скасування позивач звернувся до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори.

У листі від 31.08.2017р. Мелітопольська міська державна нотаріальна контора повідомила, що 23.05.1996р. на підставі договору застави укладеного між ПП фірма МАЛАХІТ та КБ Приватбанк , Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996р. було накладено заборону на товари в обігу, про що був зроблений відповідний запис.

При формуванні Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 04.02.1998р. за № 599110ZAP1 реєстраторами ДП Інформцентр м. Запоріжжя було внесено невірну інформацію про об'єкт обтяження, а саме не було зазначено на яке саме майно накладено заборону та не було визначено заставодержателя.

Позивач зазначає, що вказана заборона вже була знята 29.05.1998р. про що свідчить запис у реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна та арештів, накладених судовими і слідчими органами Мелітопольської державної нотаріальної контори за 1996-1997 роки .

Довідкою від 08.09.2017р. № 15302101/7556273 ПуАТ КБ Приватбанк підтвердив відсутність будь-якої заборгованості підприємства позивача перед відповідачем.

Крім того Мелітопольська державна нотаріальна контора у листі від 06.11.2017р. повідомила, що позбавлена можливості вносити зміни до будь-якої інформації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в тому числі щодо зняття раніше внесених заборон.

З огляну на вищезазначене позивач просить суд зняти заборону на відчуження нерухомого майна, належного на праві власності ТОВ Фірма Малахіт , яку було накладено Мелітопольською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави укладеного між ПП Фірма Малахіт та КБ Приватбанк , посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996р. за реєстровим номером 2-1325, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 2111131, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, підстава виникнення - договір застави, б/н, Меліт. держнотконтора, власник - ПП Фірма Малахіт , додаткові дані: архівний номер: 599110ZAP1, архівна дата 04.02.1997 року, дата виникнення 23.05.1996р., № реєстру: 20202, внутр. № 7601692523EF29303A3F, реєстратор Запорізький обласний державний нотаріальний архів.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.11.2017 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 35/160/17 та призначено розгляд справи на 06.12.2017 об 11 год. 15 хв.

Представник відповідача у судове засідання 06.12.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 06.12.2017 представник позивача зазначив, що розпочинати розгляд справи без участі представника відповідача вважає неможливим.

Ухвалою суду від 06.12.2017 розгляд справи відкладено на 11.01.2018 о 10 год. 30 хв.

11.01.2018 року господарським судом Запорізької області сторонам вручено повідомлення про неможливість проведення судового засідання з розгляду справи призначеного на 11.01.2018 о 10 год. 30 хв. та повідомлено, що наступне судове засідання відбудеться 25.01.2018 о 10 год. 00 хв.

Відповідно до Закону України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 р. № 2147-VIII внесено зміни до Господарського процесуальної кодексу України, який набрав чинності з 15.12.2017р.

Згідно з п. 9 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 25.01.2018 згідно норм Господарського процесуального кодексу України, здійснено перехід розгляду справи по суті та оголошено перерву до 01.02.2018 о 10 год. 30 хв.

25.01.2018 від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача за наявними у справі документами. Позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідачем 25.01.2018 подано довідку № 17107044/11017550 від 10.01.2018 про відсутність заборгованості позивача перед банком за договором про надання овердрафтового кредиту від 20.05.1996 № 213.

29.01.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву № б/н від 25.01.2018, відповідно до якого, враховуючи, що у позивача відсутня заборгованість перед банком, відповідач не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України передбачено, що позивач вправі відмовитись від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Документи надані сторонами долучені до матеріалів господарської справи № 908/2356/17.

У судове засідання 01.02.2018 року учасники справи не з'явились.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1).

Отже, враховуючи, що судом задоволено клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача, а відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце призначеного судового засідання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності часників справи.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

20.05.1996 Комерційним банком Приватбанк (Банк) та Приватним підприємством МАЛАХІТ (Позичальник) (в подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ ) укладено Договір овердрафтового кредиту (Договір кредиту).

Розділом 1 Договору кредиту встановлено, що Банк, виходячи з фінансового положення Позичальника встановлює йому ліміт кредитування та при відсутності на розрахунковому рахунку Позичальника № 468321 в КБ Приватбанк необхідних коштів здійснює платежі в межах встановленого ліміту кредитування. Сума ліміту встановлена сторонами у розмірі НОМЕР_1 карбованців. Платежі за користування кредитними ресурсами нараховуються на суму заборгованості з розрахунку 100 % річних. Кредит надається строком на 6 місяців.

Пунктом 2.1 Договору кредиту встановлено, що в забезпечення зобов'язань по договору Банком укладено Договір застави.

20.05.1996 Приватним підприємством МАЛАХІТ та Комерційним банком Приватбанк укладено Договір застави.

Пунктом 1.1 Договору застави, в забезпеченні своєчасного повернення отриманої по кредитному Договору позики в сумі НОМЕР_1 карбованців ПП МАЛАХІТ заклав Мелітопольському філіалу КБ Приватбанк , що належить заставодавцю на праві власності, товар в обігу, на загальну суму НОМЕР_2 карбованців, що перерахований в складській довідці № 22 від 16.05.1996, яка є невід'ємною частиною даного Договору.

В матеріалах справи міститься заборона, накладена нотаріусом Мелітопольської державної нотаріальної контори, в зв'язку з посвідченням Договору застави на товари в обігу ПП МАЛАХІТ на суму НОМЕР_2 карбованців до припинення Договору застави Дана заборона зареєстрована в реєстрі за № 86.

З даних вказаних в інформаційній довідці з Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.06.2017р. № 89441434 позивачу стало відомо, що у вказаному реєстрі зареєстровано тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 2111131, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, підстава виникнення - договір застави, б/н, Меліт. держнотконтора, власник - ПП Фірма Малахіт , додаткові дані: архівний номер: 599110ZAP1, архівна дата 04.02.1997 року, дата виникнення 23.05.1996р., № реєстру: 20202, внутр. № 7601692523EF29303A3F, реєстратор Запорізький обласний державний нотаріальний архів.

Після звернення позивача до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори, остання листом № 2070/01-16 від 31.08.2017р. повідомила, що 23.05.1996р. на підставі Договору застави укладеного між ПП фірма МАЛАХІТ та КБ Приватбанк , Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996р. було накладено заборону на товари в обігу, про що був зроблений відповідний запис за № 86 у Реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна та арештів, накладених судовими і слідчими органами Мелітопольської державної нотаріальної контори за 1996-1997 роки .

При формуванні Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та внесення даних до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 04.02.1998р. за № 599110ZAP1 реєстраторами ДП Інформцентр м. Запоріжжя було внесено невірну інформацію про об'єкт обтяження, а саме не було зазначено на яке саме майно накладено заборону та не було визначено Заставодержателя. Згодом при перенесені цієї ж заборони 22.06.2005 року до оновленого реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна цій забороні було присвоєне новий номер 2111131. Також, у даному листі зазначено, що в зв'язку з тим, що з 2013 р. був створений новий реєстр Державний реєстр речових прав на нерухоме майно , а старий реєстр Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна вже не працює, тому внесення будь-якої додаткової інформації не має можливості.

При детальному вивченні всіх архівних документів Мелітопольською державною нотаріальною конторою було встановлено, що ця заборона вже була знята 29.05.1998 року, про що свідчить запис у Реєстрі для реєстрації заборон відчуження жилих будинків, квартир та іншого нерухомого майна та арештів, накладених судовими і слідчими органами Мелітопольської державної нотаріальної контори за 1996-1997 роки , але в зв'язку з тим, що Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна знаходився ще у стадії формування, тому можливо інформацію щодо зняття цієї заборони не було своєчасно внесено до цього реєстру.

Також у цьому листі повідомлено, що переписка про накладання та зняття заборони за 1998р. була вже знищена, термін зберігання якої було 3 роки, і тому позивачам було запропоновано звернутися до КБ ПриватБанку про надання довідки про погашення заборони, яка виникла за Договором застави, посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996 року за реєстровим номером 2-1325 між ПП фірма Малахіт та КБ Приватбанк .

З матеріалів справи вбачається, що листом від 07.09.2017р. № 20.1.0.0.0/7-20170904/5047 на звернення позивача № 78 від 04.06.2017 р. ПАТ КБ Приватбанк відмовив позивачу у наданні документів для зняття заборони на відчуження з нерухомого майна за Договором № 213 від 20.05.1996, у зв'язку з тим, що відповідно до цього Договору заставою за кредитом є товар в обороті.

Довідкою від 08.09.2017р. № 15302101/7556273, яка міститься в матеріалах справи, ПАТ КБ Приватбанк підтвердив відсутність будь-якої заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ перед ПАТ КБ ПриватБанк .

Також в матеріалах справи міститься лист від 06.11.2017р. № 2648/01-16 Мелітопольської державної нотаріальної контори, відповідно до якого вбачається, що згідно п. 4 абз. 4 Наказу № 1844/5 від 14.12.2012 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 № 2102/22414 Про затвердження Порядку використання даних реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна було припинено доступ до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зокрема, зазначено: Державному підприємству Інформаційний центр Міністерства юстиції України забезпечити припинення доступу державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів, приватних нотаріусів до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек, а реєстраторів бюро технічної інвентаризації - до реєстру прав власності на нерухоме майно. Цей наказ набрав чинності з 01 січня 2013.

Враховуючи вищевикладене, судом вбачається, що нотаріуси позбавлені можливості вносити зміни до будь-якої інформації у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, в тому числі щодо зняття раніше внесених заборон на відчуження.

Проаналізувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 182 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (ч.1).

Відповідно до п. 5 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень встановлено, що обтяження - заборона розпоряджатися та/або користуватися нерухомим майном, встановлена законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

З встановлених судом та викладених вище обставин вбачається, що підстави для існування спірного обтяження відсутні.

Згідно з даними вказаними в інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 13.6.2017 року № 89441434, сформованою приватним нотаріусом ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ є власником комплексу, що знаходиться за адресою: Запорізька область, м. Мелітополь, вулиця Індустріальна, будинок 22/2, реєстраційний номер майна 24215184, частка власності 1/1 на підставі Договору купівлі-продажу, р.№ 5231, 28.09.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу ОСОБА_2

Частиною 1 ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приписами статей 317, 319 Цивільного кодексу України зазначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Статтею 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об'єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Аналогічний припис міститься в ст. 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме: кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що існування в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про заборону відчуження невизначеного майна, всього майна , що належить підприємству позивача, обмежує його право власності на майно.

Частиною 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ти обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 24; код ЄДРПОУ 22158894) до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) про зняття заборони на відчуження майна - задовольнити.

Зняти заборону на відчуження нерухомого майна, належного на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю МАЛАХІТ (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 24; код ЄДРПОУ 22158894), яку було накладено Мелітопольською державною нотаріальною конторою на підставі договору застави укладеного між Приватним підприємством фірма МАЛАХІТ та Комерційним банком Приватбанк , посвідченого Мелітопольською державною нотаріальною конторою 23.05.1996 року за реєстровим номером 2-1325, а саме: тип обтяження - заборона (архівний запис), реєстраційний номер обтяження - 2111131, об'єкт обтяження: невизначене майно, все майно, підстава виникнення - договір застави, б/н, Меліт. держнотконтора, додаткові дані: архівний номер: 599110ZAP1, архівна дата 04.02.1998 року, дата виникнення 23.05.1996р., № реєстра: 20202-105, внутр. № 7601692523EF29303A3F, реєстратор Запорізький обласний державний нотаріальний архів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Приватбанк (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма МАЛАХІТ (72316, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Індустріальна, буд. 24; код ЄДРПОУ 22158894) судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 09.02.2018.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.А. Топчій