Рішення

від 09.02.2018 по справі 917/1987/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.02.2018 Справа № 917/1987/17

Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Госпрозрахункової дільниці Облсількомунгоспу

до Відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністрації

про стягнення 92987,08 грн.

встановив:

Господарським судом Полтавської області розглядалася справа № 917/1987/17 за позовом Госпрозрахункової дільниці Облсількомунгоспу до Відділу освіти, молоді та спорту Пирятинської районної державної адміністрації про стягнення 92987,08 грн.

При подачі даного позову позивачем сплачено 1600,00 грн. судового збору за квитанцією банку від 27.11.2017р. № 2. Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 28.11.2017р.

Відповідач до початку розгляду справи по суті у відзиві (вхід. №505 від 16.01.2018р.) визнав позов у повному обсязі.

За результатом розгляду справи суд прийняв рішення від 08.02.2018р. про задоволення позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов повністю, слід повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Отже, сплачена сума судового збору в розмірі 800,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України. А залишок судового збору у сумі 800,00 грн. покладається на відповідача.

Згідно ст.244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За викладених обставин, слід прийняти додаткове рішення про поверненню позивачу 800,00 грн. судового збору з Державного бюджету на підставі ч.1 ст. 130 ГПК України.

Керуючись ч.1 ст. 130, ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Повернути з Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві р/р 31214206783002 банк: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030001) на користь Госпрозрахункової дільниці Облсількомунгоспу (вул. Поліська, буд.64 б, с.Нові Мартиновичі, Пирятинський район, Полтавська область, 37012; ідентифікаційний код 22546343) 800грн. 00 коп. судового збору, сплаченого за банківською квитанцією № 2 від 27.11.2017р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Безрук Т. М.