Постанова

від 31.01.2018 по справі 911/3210/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2018 р. Справа№ 911/3210/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Тищенко О.В.

Яковлєва М.Л.

секретар судового засідання: Подоляк Р.Ю.

За участі представників: згідно з протоколом судового засідання від 31.01.2018

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2017 у справі № 911/3210/17 (суддя - Горбасенко П.В.)

за позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області

до 1. Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області

2. Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_4

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого відповідача - ОСОБА_3

про визнання недійним рішення та витребування із незаконного володіння земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Київської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області звернувся до Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області та Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10.09.2010 № 87 про передачу у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району; витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ земельної ділянки, розташованої в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,35 га вартістю 401 504,77 грн. Крім того, прокуратура просить суд визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду з позовом та поновити його, захистивши право.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що першим відповідачем спірна земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства з перевищенням повноважень за рахунок земель державної власності, що перебувають в постійному користуванні ДП НДВА Пуща-Водиця . У подальшому, зазначена земельна ділянка на підставі договору-купівлі продажу була відчужена на користь ТОВ Барселона Ю ЕЙ . Прокуратура вважає, що спірне рішення першого відповідача про передачу у власність ОСОБА_3 земельної ділянки видано з порушенням вимог законодавства, прав дійсного власника вказаних земель та підлягає визнанню недійсним. З огляду на викладене, та те, що право власності ТОВ Барселона Ю ЕЙ на земельну ділянку зареєстровано у встановленому порядку, відповідно до ст. 16 ЦК України, прокуратура просила на підставі ст.ст. 152, 155 Земельного кодексу визнати недійсним рішення та витребувати земельну ділянку з чужого незаконного володіння на підставі ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.12.2017 у справі № 911/3210/17 позов задовольнити частково.

Витребувано на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ земельну ділянку, розташовану в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,35 га вартістю 401 504,77 коп. та вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У задоволенні решти позову - відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ 18.12.2017 (згідно накладної поштової організації), звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати і припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд не прийняв пояснення відповідача-2, повно, всебічно та об'єктивно не дослідив матеріали справи, що призвело до прийняття незаконного рішення, а також безпідставно відмовив у застосуванні наслідків пропуску строків позовної давності.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 16.01.2018 відкрито апеляційне провадження у справі, розгляд справи призначено на 31.01.2018.

Представники позивача, відповідача-1 та третіх осіб у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши думку представників прокуратури та відповідача-2, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та без участі представників позивача, відповідача-1 та третіх осіб.

Представники прокуратури та відповідача-2 у судовому засіданні надали пояснення по суті спору.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача-2, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 07.07.2010, ураховуючи добровільну відмову землекористувача, припинено право постійного користування ДП НДВА Пуща-Водиця на земельні ділянки загальною площею 61,85га, які знаходяться в південно-західній частині села Софіївка Борщагівка.

У подальшому, рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 № 4 затверджено технічну документацію на земельну ділянку площею 61,85 га (ріллі), які передано до земель запасу в межах села Софіївська Борщагівка.

Із земель ДП НДВА Пуща-Водиця , які були передані до земель запасу Софіївсько-Борщагівської сільської ради, останньою прийнято рішення, зокрема, від 04.08.2010 № 306 про надання дозволу на складення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_3.

10.09.2010 рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 87 зазначена земельна ділянка була передана у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства. Копію зазначеного рішення ані прокурором, ані іншими учасниками судового процесу суду надано не було.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 16.01.2013, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.03.2015 та постановою Верховного Суду України від 24.06.2015 (а.с. 27-34), зокрема, визнано:

недійсним та скасовано рішення 38 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 07.07.2010 за № 2 Про припинення права постійного користування земельними ділянками ДП НДВА Пуща-Водиця ;

визнано недійсним та скасовано рішення 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 за № 4 Про затвердження технічної документації щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП НДВА Пуща-Водиця .

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 у справі № 2а-35/12 (а.с. 35-41) зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення 39 сесії 5 скликання Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 04.08.2010 № 304, яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,35 га в с. Софіївська Борщагівка, у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства.

26.12.2013 ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу відчужила зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_4, який в свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2015 № 5255 продав зазначену земельну ділянку на користь ТОВ Барселона Ю ЕЙ .

За другим відповідачем приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Михальченко М.М. від 24.11.2015 індексний номер: 26432164 зареєстровано права власності на земельну ділянку площею 0,35 га, кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, розташовану за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, АДРЕСА_1.

На підставі рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 25.12.2015 № 22 цільове призначення вказаної земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 змінено з земель сільськогосподарського призначення на землі для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Предметом позову є вимоги про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10.09.2010 № 87 про передачу у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району; витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ земельної ділянки, розташованої в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,35 га вартістю 401 504,77 грн.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Згідно з ч. 5 ст. 60 цього Закону, органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.

Отже, правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності належать органу місцевого самоврядування, яким у спірних правовідносинах є Софіївсько-Борщагівська сільська рада.

Частиною 2 ст. 60 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні визначено, що підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Рішенням Софіївсько-Борщагівської сільської ради № 2 від 07.07.2010, ураховуючи добровільну відмову землекористувача, припинено право постійного користування ДП НДВА Пуща-Водиця на земельні ділянки загальною площею 61,85 га, яке, в свою чергу, стало підставою для прийняття рішень Софіївсько-Борщагівською сільською радою № 2 від 04.08.2010 та № 4 від 04.08.2010.

Проте, як встановлено судом та не спростовано сторонами, у зв'язку з порушенням процедури припинення права постійного користування земельною ділянкою, рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради, зокрема, від 07.07.2010 № 2, від 04.08.2010 № 4 були визнані недійсними і скасовані у судовому порядку.

Водночас, як зазначалось вище, прокурором та іншими учасниками судового процесу в порядку ст. 32-33 ГПК України, суду не було надано спірне рішення від 10.09.2010 № 87, у зв'язку з чим у суду відсутня можливість дати йому правову оцінку.

Проте, із матеріалів справи вбачається, що рішення Софіївсько-Борщагівською сільською радою від 10.09.2010 № 87 є лише черговою ланкою у зазначеному ланцюзі, а тому визнання його недійсним по суті не породжує відповідних юридичних наслідків та не призведе до захисту порушеного права. Оскільки, визнання недійсним такого акту у даному спорі не породжує наслідків для власника земельної ділянки, то захист порушеного права у разі вибуття з володіння зазначеної земельної ділянки має вирішуватися лише відповідно до ст. 388 ЦК України.

Враховуючи вищевикладене, обґрунтованим є висновок суду першої в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним рішення Софіївсько-Борщагівської сільської ради від 10.09.2010 № 87 про передачу у власність ОСОБА_3 для ведення особистого селянського господарства земельної ділянки площею 0,35 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в межах села Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району.

Також прокуратурою заявлено вимогу про витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ земельної ділянки, розташованої в с. Софіївська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, кадастровий номер НОМЕР_2 площею 0,35 га вартістю 401 504,77 грн.

Як встановлено судом, 26.12.2013 ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу відчужила зазначену земельну ділянку на користь ОСОБА_4, який в свою чергу на підставі договору купівлі-продажу від 24.11.2015 № 5255 відчужив зазначену земельну ділянку на користь ТОВ Барселона Ю ЕЙ , а відповідні ухвала Вищого адміністративного суду України прийнята 16.04.2014, постанова Верховного Суду України - 24.06.2015). У свою чергу відповідний договір був оформлений з урахуванням вимог, встановлених чинним законодавством, а тому суд вважає, що ТОВ Барселона Ю ЕЙ є добросовісним набувачем. Доказів, того, що покупець був обізнаний про зазначені обставини, сторонами суду надано не було.

За змістом ст. 330 ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст.388 цього Кодексу майно не може бути витребувано у нього.

Відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно, зокрема, вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Тобто, якщо за відплатним договором із володіння власника або законного володільця вибуло майно, то витребувати його у добросовісного набувача можна тільки тоді, коли воно вибуло поза волею власника або законного володільця.

Суд вважає, що у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після визнання відповідного рішення недійсним, це майно може бути витребувано від особи, яка не є особою щодо якої виносилось рішення, від добросовісного набувача на підставі ч.1 ст.388 ЦК України. Витребування майна від добросовісного набувача у такому випадку також належить від наявності волі на передачу цього майна у власника майна - відчужувача за першим рішенням у відповідному ланцюгу.

Із змісту судових рішень, зокрема, із постанови Верховного Суду України від 24.06.2015, вбачається, що спірні земельні ділянки (в тому числі і земельна ділянка, яка є предметом даного спору) на час прийняття сільською радою рішення про припинення права постійного користування ними перебували в державній власності, а тому у першого відповідача були відсутні повноваження щодо прийняття відповідних рішень, оскільки зазначене питання повинне вирішуватись власником земельних ділянок - державою.

Відповідно до пп. 13 п.4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в області, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 29.09.2016 № 333, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством.

Підсумовуючи викладене, та ураховуючи те, що земельна ділянка відчужена за відплатним договором, а майно, власником якого є держава, було передано поза волею останнього, то на підставі ч.1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати це майно.

Також другим відповідачем заявлено про застосування до позовних вимог позовної давності.

Як правильно вказав у своєму рішенні суд першої інстанції, прокурор звернувся з позовом до суду 30.10.2017, що підтверджується першим аркушем позовної заяви (а.с. 6).

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу (ч. 1 ст. 60 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст. 261 ЦК України).

Разом з тим згідно із ч. 3,4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відхиляючи заяву про застосування строків позовної давності, суд першої інстанції зазначив, що прокуратура та позивач про порушення прав держави шляхом прийняття спірного рішення та набуття другим відповідачем у володіння спірної земельної ділянки дізналися після постановлення Верховним Судом України 24.06.2015 постанови.

Однак вказаний висновок є безпідставним, оскільки наявність порушення права та підтвердження такого факту судовим рішенням є не тотожними поняттями, прокуратурі було відомо про наявність порушеного права на момент звернення з позовом про визнання недійсним та скасування рішень сільської ради у травні 2011 року, а відповідні судові рішення, на які посилається прокуратура у позовній заяві, лише підтвердили факт порушення права.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 Цивільного кодексу України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Щодо фізичної особи (громадянина) останніми можуть бути документально підтверджені тяжке захворювання, тривале перебування поза місцем свого постійного проживання (наприклад, за кордоном) тощо. Стосовно підприємства (установи, організації) зазначені обставини не можуть братися судом до уваги, оскільки за відсутності (в тому числі й з поважних причин) особи, яка представляє його в судовому процесі, відповідне підприємство (установа, організація) не позбавлене права і можливості забезпечити залучення до участі у такому процесі іншої особи; відсутність зазначеної можливості підлягає доведенню на загальних підставах (п.п.2.2 Постанови №10 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів ).

При цьому, саме на позивача покладено обов'язок доказування, що строк було пропущено з поважних причин, проте, у даному випадку прокурором не доведено, а судом не встановлено обставин, що вказували б на поважність причин пропуску позовної давності.

У свою чергу, позивач, в інтересах якого подано позов, взагалі не надав пояснень щодо суті спору та щодо строків позовної давності.

Згідно із п.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про застосування до спірних правовідносин наслідків спливу строків позовної давності.

Враховуючи наведені обставини у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги в частині витребування на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, задоволенню не підлягають у зв'язку з пропуском строків позовної давності.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення у відповідності до статті 277 Господарського процесуального кодексу України є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ підлягає задоволенню. Рішення суду першої інстанції у даній справі підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову з підстав, викладених у мотивувальній частині постанови.

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ на рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2017 у справі № 911/3210/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 01.12.2017 у справі № 911/3210/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

4. Стягнути з Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2, ідентифікаційний код 02909996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Барселона Ю ЕЙ (08130, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Окружна, 4, ідентифікаційний код 39296673) 11 434,50 грн. (одинадцять тисяч чотириста тридцять чотири грн. 50 коп.) судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Доручити Господарському суду Київської області видати наказ.

6. Матеріали справи № 911/3210/17 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст складено та підписано 08.02.2018.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді О.В. Тищенко

М.Л. Яковлєв