Ухвала

від 08.12.2016 по справі 495/5117/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/8597/15

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого - Суворова В.О.

суддів -Сватаненко В.І.

-Артеменко І.А.

при секретарі -Фабіжевській Т.С.

за участю ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до комунального підприємства Теплопостачання м. Одеси про поновлення на посаді оператора диспетчерської служби 6-го району, визнання незаконними дій відповідача щодо не прийняття її на роботу,

встановила:

05 травня 2016 року позивачка звернулася з зазначеним позовом, який уточнила 16 червня 2016 року. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачка вказує, що знаходилася з відповідачем в трудових відносинах, уклавши з працедавцем строковий трудовий договір, який закінчувався завершенням опалювального сезону. Після закінчення трудового договору позивачу не пропонували іншу роботу, не попередили заздалегідь про звільнення, переуклали строковий трудовий договір з іншими робітниками, а їй не пропонували. Не розглянули її заяву про прийняття на роботу.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що після спливу строку строкового трудового договору (закінчення опалювального сезону) позивачку було звільнено у відповідності до закону.

Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до КП Теплопостачання м. Одеси про поновлення на роботі-відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить задовольнити позов у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути укладений на визначений строк, установлений за погодженням сторін. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" при розгляді справ про звільнення за п. 2 ст. 36 КЗпП судам слід враховувати, що звільнення з цих підстав вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (або понад три роки, але не більше, ніж до 6 років, якщо дитина за медичним висновком в цей період потребує домашнього догляду), одиноких матерів (жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама) при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда провадиться з обов'язковим працевлаштуванням (ч. 3 ст. 184 КЗпП). Не може бути визнано, що власник або уповноважений ним орган виконав цей обов'язок по працевлаштуванню, якщо працівниці не була надана на тому ж або на іншому підприємстві (в установі, організації) інша робота або запропонована робота, від якої вона відмовилась з поважних причин (наприклад, за станом здоров'я).

Оскільки згідно з ч. 2 ст. 23 КЗпП трудовий договір на визначений строк укладається лише у разі, коли трудові відносини на невизначений строк не може бути встановлено з урахуванням характеру роботи або умов її виконання, або інтересів працівника (наприклад, його бажання), або в інших випадках, передбачених законодавчими актами, укладення трудового договору на визначений строк при відсутності зазначених умов є підставою для визнання його недійсним у частині визначення строку.

Судовою колегією встановлено, що на утриманні позивачки знаходиться донька, 1999 року народження, у зв'язку з чим на адміністрації відповідача не покладений обов'язок передбачений ч. 3 ст. 184 КЗпП України. 20 січня 2001 року позивачка уклала безстроковий трудовий договір з КП Одеські теплові мережі . 01 січня 2002 року переведена на посаду дежурного техніка. 30 вересня 2002 року звільнена у зв'язку з переводом до КП Одесатеплоенерго , звільнена з займаної посади та 01 жовтня 2002 року прийнята на посаду оператора зв'язку . 31 жовтня 2006 року звільнена у зв'язку з переводом до КП Теплопостачання м. Одеси та 01 листопада 2006 року прийнята оператором зв'язку 3 класу. 01 березня 2008 року переведена в ЄРР 3 КП Теплопостачання м. Одеси . 01 червня 2013 року переведена оператором диспетчерської служби ЄРР №6 Теплопостачання м. Одеси . 21 квітня 2014 року позивачка була звільнена за скороченням чисельності робітників (п.1 ст. 40 КЗпП України)з займаної посади.

28 травня 2014 року позивачка відповідно до поданої заяви на підставі наказу №594-к від 28 травня 2014 року була прийнята на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на ремонтний період та 01 липня 2014 року була наказом №718 к від 01 липня 2014 р. звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

26 липня 2014 року позивачка відповідно до поданої заяви на підставі наказу №928-к від 25 липня 2014 року була прийнята на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби ОДС КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на ремонтний період без ГВП та 22 жовтня 2014 року була наказом №1165 к від 22 жовтня 2014 р. звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

23 жовтня 2014 року позивачка відповідно до поданої заяви на підставі наказу №1199-к від 23 жовтня 2014 року була прийнята на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби ОДС КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на опалюваний період без ГВП та 14 квітня 2015 року була наказом №376-к від 14 квітня 2015 р. звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

15 квітня 2015 року позивачка відповідно до поданої заяви на підставі наказу №379-к була прийнята на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби ОДС КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на ремонтний період без ГВП та 13 травня 2015 року була наказом №478-к від 13 травня 2015 р. звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

08 серпня 2015 року позивачка відповідно до поданої заяви на підставі наказу №903-к від 07 серпня 2015 року була прийнята на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби ОДС КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на ремонтний період без ГВП та 08 жовтня 2015 року наказом №1108 від 08 жовтня 2015 р. звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

Позивачка відповідно до поданої заяви про укладення строкового трудового договору, яку подала 17 серпня 2015 р. на підставі наказу №1124-к від 09 жовтня 2015 року була прийнята у той же день на посаду оператора диспетчерської служби оперативно-диспетчерської служби ОДС КП Теплопостачання м. Одеси за строковим трудовим договором на опалюваний період. Розпорядженням Одеського міського голови від 04 квітня 2016 року № 278 Про закінчення опалювального сезону 2015-2016 років в місті Одесі з 04 квітня 2016 року закінчено опалювальний сезон. Наказом КП Теплопостачання міста Одеси від 04 квітня 2016 року було закінчено опалювальний сезон.

04 квітня 2016 року позивачка наказом №233-к звільнена з займаної посади по закінченню строку трудового договору (п.2 ст. 36 КЗпП України).

Розглядаючи справу судова колегія з пояснень апелянта встановила, що вона не заперечує, що з відповідачем вона уклала саме строковий договір і розуміла, що по закінченню опалювального сезону вона буде звільнена. З її апеляційної скарги убачається , що вона не оспорює строковий трудовий договір як такий , що був укладений на невизначений термін. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що за домовленістю сторін був укладений строковий трудовий договір, який діяв до закінчення опалювального сезону. Щодо вирішення питання чи не існували між сторонами трудові відносини щодо безстрокового трудового договору, судова колегія бере до уваги, що позивачка подавала неодноразово заяви про укладення саме строкового трудового договору (таким чином, він укладався в інтересах працівника), кожен раз змінювалися умови трудового договору - в одному випадку він укладався на проведення ремонтних робіт , в другому на період опалювального сезону , що впливає на характер роботи та умови її виконання. З урахуванням сезонності роботи трудовий договір не може бути укладений на певний період. Крім того, судова колегія звертає увагу, що з іншими робітниками, які займали аналогічні посади , також укладався строковий трудовий договір. Тому судова колегія вважає, що відповідно до ст. 23 КЗпП України між сторонами було укладено трудовий договір на визначений строк, який обумовлено настанням певної події.

Судовою колегією встановлено, що після спливу строку дії договору трудові відносини між сторонами були припинені, та позивачка була звільнена саме в день закінчення опалювального сезону, тобто 04 квітня 2016 року.

Крім того, перевіряючи обставину чи є позивач сезонним робітником, суд зазначає наступне.

Апелянт зазначає, що неправомірні дії відповідача заключаються у тому, що він її не попередив про наступне звільнення , однак у зв'язку з тим, що на підставі заяви позивачки про укладення строкового трудового договору був виданий наказ про прийняття її на роботу на певний строк на адміністрації відповідача не покладений обов'язок щодо попередження про наступне звільнення. Апелянт вказує, що відповідач не розглянув заяву про її працевлаштування, але відповідач у відповідності до ст. 60 ЦПК України надав докази того , що позивачу був запропонований перелік інших вакантних посад, однак позивач відмовилась від працевлаштування. Також судова колегія вважає, що внаслідок трудових правовідносин на відповідача не покладений обов'язок щодо працевлаштування позивачки.

Апелянт зазначає, що вона була звільнена у зв'язку з упередженим ставленням до неї. Судова колегія не бере до уваги вказаний довід з тих підстав, що вона тривалий час працювала у відповідача , кілька раз на рік з нею укладався строковий трудовий договір, її донька досягла 14-річного віку у 2014 році.

Судова колегія розглянувши справу та встановивши, що строковий трудовий договір укладено з позивачкою за її бажанням та з урахуванням її інтересів і на вказаний нею в заяві строк, строковий трудовий договір було припинено у строки, які були обумовлені в заяві позивачки та в наказі про прийняття на роботу, з яким позивачка була ознайомлена, вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у позові про поновлення на роботі.

Враховуючи все вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 27 жовтня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

В.О.Суворов

В.І.Сватаненко

І.А. Артеменко