Рішення

від 09.02.2018 по справі 910/23707/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.02.2018Справа № 910/23707/17

За позовом: приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до відповідача: комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району"

про стягнення 185 336,95 грн., -

Суддя: Шкурдова Л.М.

Секретар судового засідання: Гнідіна М.Ю.

Представники:

Від позивача: Довгалюк А.В. - за довір.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа за позовом приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району" про стягнення 185 336,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.01.2008 року між відкритим акціонерним товариством Акціонерна компанія Київводоканал , правонаступником якого є приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія Київводоканал та комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району" укладено договір №08111/2-01 на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі. В порушення умов договору відповідач прострочив виконання зобов'язання, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення суми боргу водопостачання, який задоволено частково постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014р. у справі №910/12478/13, залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014р., стягнуто з відповідача 374 827,99 грн - суму основного боргу, 22026,74 грн - пені, 4405,34 грн - 3 % річних.

У зв'язку з фактичним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за рішенням суду лише у період з 10.07.2014р. по 02.12.2016р. позивач нарахував інфляційні втрати в розмірі 169 113,31 грн та 3% річних в розмірі 16 223,64 грн. за період з 01.01.2015 року по 01.12.2016р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2018 року відкрито провадження у справі № 910/23707/17 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, в зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника відповідача. Крім того, суд звертає увагу, що інформацію про дату та час розгляду справи міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що не позбавляє сторін у справі дізнатися дату та час розгляду справи.

У судовому засіданні 09.02.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство Акціонерна компанія "Київводоканал" та Комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація - 112" Голосіївської районної в м. Києві ради, яке перейменоване на Комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району" був укладений договір на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі за №08111/2-01.

Згідно з п.1.1. Договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та на підставі пред'явленого відповідачем дозволу на скид стічних вод у систему каналізацій м.Києва приймати від нього стічні води у систему каналізацій м. Києва відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Києва, а абонент зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод, що встановлені Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65, які втратили чинність у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, Правилами приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затвердженими наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 року, а також дотримуватись норм, визначених іншими нормативними актами, що регулюють правовідносини, які виникають за цим договором.

Згідно з п. 3.3.5 Договору абонент зобов'язується сплачувати вартість наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Пунктом 3.4.1. Договору передбачено, що абонент має право попередньої оплати послуг (для бюджетних організацій не більше ніж за один місяць) в розмірі 70% від витрати води за попередній місяць. При здійсненні попередньої оплати абонент обов'язково зазначає про це у платіжному дорученні в призначенні платежу.

Відповідно до п.2.2.4. Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у десятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи абонента, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити розрахунковий документ постачальника вважатиметься безпідставною.

Відповідач зобов'язання з оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення належним чином не виконував, у зв'язку з чим позивач у 2013 році звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 року позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 678533,68 грн. основний борг, 8077,98 грн. - 3% річних, пеню в розмірі 40389,92 грн., та штраф в сумі 33926,68 грн. В іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 рішення суду першої інстанції змінено, а його резолютивну частину викладено в такій редакції: "Позовні вимоги задовольнити частково. Стягнути з відповідача на користь позивача 374 827,99грн. заборгованості, 4405,34грн. 3 % річних, 22026,74грн. пені, 8025,20грн. судового збору. В частині стягнення 303705,69грн. основного боргу, 18363,18грн. пені, 33926,68грн. штрафу та 3 % річних в сумі 3672,64грн. відмовити". В іншій частині рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.06.2014р. постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 у справі №910/23707/17 залишено без змін.

Вказаним рішенням встановлено наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги з водопостачання та водовідведення в розмірі 374 827,99 грн.

Згідно з ч.4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості перед позивачем за надані послуги водопостачання та водовідведення в розмірі 374 827,99 грн. має преюдиційне значення та не підлягає доказуванню в силу положень ч. 4 ст. 75 ГПК України.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України). При цьому чинне законодавство не пов'язує припинення грошового зобов'язання з наявністю судового рішення про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми чи відкриттям виконавчого провадження з примусового виконання такого рішення.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань, пені та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.

29.07.2014 частково погашено заборгованість у справі № 910/12478/13 в частині стягнення судових витрат в розмірі 5 341,74 грн згідно угоди № 53/12/14-У-14 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 29.07.2014.

10.07.2014 в погашення заборгованості у справі № 910/12478/13 на рахунок ПрАТ АК Київводоканал надійшли кошти в розмірі у розмірі 9 285,27 грн, 29.08.2014 - в розмірі 20 000,00 грн, 09.09.2014 - в розмірі 2 119,47 грн, 17.01.2015 - в розмірі 62 911,71 грн, 02.12.2016 - в розмірі 309 627,08 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведена норма встановлює право кредитора вимагати сплати суму боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних протягом усього періоду прострочення до моменту повного виконання боржником своїх грошових зобов'язань перед кредитором.

Позивач здійснив нарахування інфляційних втрат в сумі 169 113,31 грн за період з 01.01.2015р. по 16.01.2015р. з суми боргу 62 911,71 грн та за період з 01.01.2015р. по 01.12.2016р. з суми боргу 280 511,54 грн. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та прийшов до висновку про правильність наданого розрахунку.

Позивачем також здійснено нарахування 3% річних в сумі 16 223,64 грн за період з 01.01.2015р. по 16.01.2015р. з суми боргу 62 911,71 грн та за період з 01.01.2015р. по 01.12.2016р. з суми боргу 280 511,54 грн. Судом перевірено правильність здійсненого позивачем розрахунку 3% річних, в зв'язку з чим вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 16 223,64 грн 3 % річних.

За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація - 112 Голосіївського району" (03150, м.Київ, вул.Горького, будинок 170/172, код ЄДРПОУ 35509645) на користь приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, 1-а, код ЄДРПОУ 03327664) 169 113 (сто шістдесят дев'ять тисяч сто тринадцять) грн 31 коп - інфляційні втрати, 16 223 (шістнадцять тисяч двісті двадцять три) грн 64 коп - 3 % річних та 2 780 (дві тисячі сімсот вісімдесят) грн 05 коп - витрати по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя Шкурдова Л.М.

Дата складення повного судового рішення: 09.02.2018р.