Ухвала

від 09.02.2018 по справі 910/10358/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.02.2018Справа № 910/10358/16 Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом

на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області

у справі № 910/10358/16

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державне підприємство Кримський науково-інженерний центр

про стягнення неустойки в розмірі 314404,50 грн.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 225 678,00 грн. пені, 88 270,00 грн. штрафу та 4709,22 грн. судового збору, в решті позову - відмовлено.

16.01.2017 на виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

29.01.2018 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом подано скаргу на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області згідно з якою заявник просить суд:

- визнати неправомірними дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо повернення виконавчого документа від 16.01.2017 № 910/10358/16 стягувачу в межах виконавчого провадження № 53664472;

- визнати недійсною постанову Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 18.12.2017 № 53664472 про повернення виконавчого документа стягувачу.

В обґрунтування поданої скарги скаржник посилається на те, що в межах виконавчого провадження № 53664472 державним виконавцем не проведено всіх дій щодо примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені Законом. Скаржник зазначає, що висновок щодо безрезультатності та/або неможливості розшуку майна чи встановлення/з'ясування певних обставин буде обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець, повністю реалізувавши надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.01.2018 скаргу передано на розгляд судді Грєхової О.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2018 призначено судове засідання на 09.02.2018.

07.02.2018 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від представника ДВС надійшли копії матеріалів виконавчого провадження № 53664472.

У судовому засіданні 09.02.2018 представник скаржника (стягувача) надав усні пояснення по суті скарги, інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, позов задоволено частково, стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Науково-дослідний інститут арматуробудування" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" 225 678,00 грн. пені, 88 270,00 грн. штрафу та 4709,22 грн. судового збору, в решті позову - відмовлено.

16.01.2017 на виконання вищевказаного рішення Господарського суду міста Києва було видано відповідний наказ.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Державне підприємство Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом звернулось до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області із Заявою № 4334/10 від 24.03.2017 про примусове виконання рішення.

30.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 53664472.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (ч. 5 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ).

30.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все майно, що належить боржнику.

30.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, сформовано Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з якої вбачається, що за боржником не зареєстровано право власності на майно.

30.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області внесено заборону відчуження майна до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження.

31.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було направлено Запит № 20835 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та Держсільгоспінспекції у Вінницькій області, у якому заступник начальника відділу просив терміново надати вичерпну інформацію про наявність будь-якого майна, що зареєстроване за боржником.

31.03.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було отримано від Державної фіскальної служби України відповідь № 1024860853 від 31.03.2017 на запит № 26615898 від 30.03.2017, відповідно до якої, у боржника відсутні відриті рахунки.

13.04.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було отримано від Територіального сервісного центру 0546 Регіонального сервісного центру у Вінницькій області відповідь № 31/280546-922 від 08.04.2017 на запит № 20833 від 30.03.2017, відповідно до якої, за боржником транспортні засоби не зареєстровано.

08.11.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області складено Акт державного виконавця, відповідно до якого за результатом виходу за адресу м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 13, боржника, як і майна, належного йому, не виявлено.

Частиною 2 ст. 36 Закону України Про виконавче провадження розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Відповідно до ст. 48 Закону України Про виконавче провадження звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

Згідно з ч. 1 ст. 52 Закону України Про виконавче провадження виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до 56 Закону України Про виконавче провадження арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Таким чином, з наданих суду матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що державним виконавцем було вчинено передбачені Законом України Про виконавче провадження дії, а саме здійснено запит до Державної фіскальної служби України з метою встановлення наявних у боржника відкритих рахунків, винесено постанови про арешт майна боржника та розшук майна боржника, здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Державного реєстру речових прав, направлено запити до Головного управління Держземагенства у м. Вінницькій області та Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, Регіонального сервісного центру у Вінницькій області, здійснено вихід за місцем державної реєстрації боржника.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Скаржником в свою чергу, не наведено дій, які не були вчинені державним виконавцем з метою дотримання зазначених вище норм законодавства.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

Відповідно до частин 3-5 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження у разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску. У разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.

18.12.2017 заступником начальника відділу Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження , а також вирішено повернути стягувачу авансовий внесок у розмірі 6 322,15 грн.

Таким чином, оскільки з матеріалів виконавчого провадження наданих суду вбачається, що державним виконавцем здійснювались всі необхідні дії, визначені Законом з метою примусового виконання рішень, а відтак, державним виконавцем було правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Пунктом 9.13 Постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 року Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України роз'яснено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що державним виконавцем було вчинено всі необхідні дії з метою належного виконання рішення суду, що підтверджується наявними матеріалами виконавчого провадження № 53664472, а тому скарга Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Скаргу Державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом на дії Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниця Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області відхилити.

Ухвала набирає законної сили 09.02.2018 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст ухвали складено: 12.02.2018.

Суддя Грєхова О.А.