Рішення

від 08.02.2018 по справі 921/509/16-г/4

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08 лютого 2018 року м. ТернопільСправа № 921/509/16-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

при секретарі судового засідання Саловська О.А.

розглянув справу

за позовом Агропідприємства "Нива" (вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, 48240)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 79017)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" (вул. Кривоноса, 2б, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46027)

третя особа № 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватне агропромислове підприємство "Медобори" (с. Зелене, Гусятинський район, Тернопільська область)

третя особа № 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, Гусятинський район, Тернопільська область)

про визнання права власності на майно.

За участю від:

позивача - Марків П.Є.

відповідача - Кубрак Ж.Б.

третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - не з'явився

третьої особи №1 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

третьої особи №2 яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - не з'явився

Суть справи.

У серпні 2016 року Агропідприємство "Нива" звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" про визнання права власності на майно (будівлі та споруди загальною площею 7345,6 кв.м.).

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017 (у складі головуючий суддя Бурда Н.М., судді: Андрусик Н.О., Стопник С.Г) позов задоволено; визнано за Агромисловим підприємством "Нива" право власності на будівлі та споруди загальною площею 7345,6 кв.м., в тому числі: адміністративний будинок (літера "А"), загальною площею 488,6 кв.м.; гаражі (літера "Б"), загальною площею 591,8 кв. м.; гараж-котельня (літера "В"), загальною площею 864,0 кв.м.; склад (літера "Г"), загальною площею 761,1 кв.м.; млин (літера "Д"), загальною площею 2927,9 кв.м.; склад (літера "Е"), загальною площею 1390,0 кв.м.; прохідна (літера "З"), загальною площею 149,3 кв.м.; вага ( літера "К"), загальною площею 32,7 кв.м.; цех ( літера "Л"), загальною площею 101,7 кв.м.; сарай ( літера "М"), загальною площею 38,5 кв.м.; огорожа ( літера "1"), що знаходяться за адресою: вул. Незалежності,1, м. Хоростків, Тернопільська область.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр - Галичина"; скасовано рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017; прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 частково задоволено касаційні скарги Агропідприємства "Нива" та ОСОБА_1; скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.05.2017 та рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.01.2017, а справу №921/509/16-г/4 передано на новий розгляд до Господарського суду Тернопільської області. Підставою для скасування вказаних судових рішень стало неповне встановлення судами попередніх інстанцій фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст. 20 (діючої станом на той час редакції) ГПК України суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

За результатами проведеного автоматизованого розподілу, для розгляду справи №921/509/16-г/4 визначено суддю Шумського І.П. (протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.11.2017 міститься в матеріалах справи).

Ухвалою суду від 24.11.2017, суддею Шумським І.П. прийнято до провадження справу №921/509/16-г/4 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 14.12.2017 та витребувано у сторін необхідні матеріали.

Ухвалою суду від 14.12.2017 розгляд справи відкладався на 11.01.2018.

15.12.2017 набрав чинності Закон України від 03.10.2017 №2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким, зокрема, ГПК України викладено в новій редакції.

Пунктом 9 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VІІІ, чинній з 15.12.2017, передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою від 11.01.2018 судом здійснено перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, зі стадії підготовчого засідання, яке відкладалось на 08.02.2018.

В ході нового розгляду справи, позивачем подано до матеріалів справи заяву б/н від 07.12.2017 (вх. №21697 від 07.12.2017) про видачу копії ухвали суду від 24.11.2017; пояснення б/н від 14.12.2017 (вх. № 22270 від 14.12.2017).

Також заяву б/н від 29.01.2018 (вх. № 4634 від 29.01.2018) про залишення частини позовних вимог без розгляду.

У цій заяві представник позивача просить суд, на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України, залишити без розгляду позовну вимогу АП "Нива", заявлену до ТОВ "Агроцентр-Галичина", в частині визнання права власності на нежитлове приміщення - склад під літерою "Г", площею 761,1 кв.м., розташований за адресою: вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область. При цьому зазначає, що дане приміщення перебуває у власності не відповідача, а фізичної особи ОСОБА_4, до якого в порядку господарського судочинства не можуть бути пред'явлені позовні вимоги.

В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи долучено заяву б/н від 14.12.2017 (вх. № 22269 від 14.12.2017) про часткове визнання позову; клопотання б/н від 22.01.2018 (вх. № 4159 від 22.01.2018) про приєднання доказів до матеріалів справи.

У заяві б/н від 14.12.2017 (поданій за підписом представника ТОВ "Агроцентр-Галичина" - ОСОБА_10.), відповідач частково визнав позовні вимоги АП "Нива" та просив визнати за позивачем право власності на спірне майно, за виключенням складу загальною площею 761,1 кв.м. під літерою "Г", оскільки його власником являється не відповідач у даній справі, а третя особа - ОСОБА_4

Також, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено клопотання б/н від 12.12.2017 (вх. № 22157 (е) від 13.12.2017), в якому йдеться про те, що суддя Шумський І.П. вже висловив свою думку у справі між тими ж сторонами, з того ж предмету і з тих же підстав, а тому просить його заявити самовідвід у даній справі. Дане клопотання судом не прийнято до уваги, з підстав наведених в ухвалі від 14.12.2017, зокрема через відсутність електронного цифрового підпису, як це передбачено Інструкцією з діловодства в господарських судах України та з огляду на приписи ст. 20 (діючої станом на той час) редакції ГПК України.

Тією ж третьою особою - ОСОБА_1 подано до матеріалів справи пояснення б/н від 27.12.2017 (вх. №8 від 02.01.2018), в якому містяться посилання на обставини, викладені у судових рішеннях по справах №№ 2а-3768/11, 921/382/14-г/4, 921/621/13-г/17, а також підкреслено, що необхідні для розгляду справи №921/509/16-г/4 докази та документи, містяться в матеріалах даної справи.

Також ОСОБА_1 подав клопотання б/н від 07.02.2018 (вх. №5335 від 08.02.2018) про відкладення розгляду справи на березень 2018 року, у зв'язку з його хворобою.

Представник позивача в судове засідання 08.02.2018 з'явився, підтримав позовні вимоги, з врахуванням заяви б/н від 29.01.2018 про залишення частини позовних вимог без розгляду та відніс на розсуд суду вирішення клопотання від 07.02.2018 про відкладення розгляду справи, поданого третьою особою ОСОБА_1

Представником відповідача в судовому засіданні 08.02.2018 підтримано заяву від 14.12.2017 про часткове визнання позову. Судом перевірено наявність у представника відповідача повноважень на вчинення відповідної процесуальної дії (довіреність б/н від 12.12.2017 міститься в матеріалах справи), а також роз'яснено відповідачу наслідки відповідної процесуальної дії.

Представником ТОВ "Агроцентр-Галичина" заперечено проти відкладення підготовчого засідання у справі (за клопотанням третьої особи), у зв'язку з тим, що це матиме наслідком затягування розгляду справи.

Судом відхилено клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку з наступним: ст.ст. 183,202 ГПК України не передбачено такої підстави для відкладення підготовчого засідання, як повторна неявка третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, котра належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; при винесенні ухвал про прийняття справи №921/509/16-г/4 до провадження та відкладення підготовчих засідань у ній (в порядку ст. 65 попередньої редакції та ст. 120 чинної редакції ГПК України), явка ОСОБА_1 в судові засідання не визнавалась обов'язковою; розгляд справи (у т.ч. за участю ОСОБА_1.) здійснювався неодноразово, третя особа також належним чином повідомлялась про час та місце проведення підготовчих засідань, проте в жодне з них ОСОБА_1 не з'являвся; третя особа скористалась наданим їй правом на подачу письмових пояснень у справі.

В ході розгляду справи, учасникам процесу роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки, передбачені ст. ст. 42, 46, 50, 222, 224 ГПК України.

В порядку ст.ст. 8,222 ГПК України, запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Документообіг господарського суду".

Для робочого оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер LH 3114 UJ 11060906 D 6.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд встановив наступне:

Відповідно до договору купівлі-продажі від 16.12.1992, укладеного між радою трудового колективу Хоростківського комбікормового заводу, як продавцем, та ВКП "Святослав КО", як покупцем, ВКП "Святослав КО" набуло право власності на основні засоби (будівлі, споруди, машини та обладнання) вартістю 146663000 крб., на якому було вчинено 30.12.1992 Гусятинським БТІ реєстровий напис № 81, тобто здійснено державну реєстрацію права власності згідно вимог чинного на той час відповідного законодавства.

Згідно довідки з інвентарної справи будинковолодіння № 1 по вул. Незалежності у м. Хоросткові, зареєстрованих Гусятинським БТІ під реєстровим № 81(2026) книга № 11 сторінка 44 значаться: вказаний вище договір купівлі-продажу від 16.12.1992, укладений між радою трудового колективу Хоростківського комбікормового заводу та ВКП "Святослав КО", зареєстрований у БТІ 30.12.1992.

Згодом, 25.03.1995 між трудовим колективом Хоростківського ВКП "Святослав КО", МП "Джерело" і ТОВ "Святослав КО" (надалі - Засновники) укладено Установчий договір про створення та діяльність Агропідприємства "Нива" (оригінал Установчого договору долучено до матеріалів справи) у відповідності до умов якого Засновники об'єдналися та спільно створили Агропідприємство "Нива" шляхом об'єднання свого майна та майнових прав, які і формують Статутний фонд підприємства.

У відповідності до ст. 4 Установчого договору статутний фонд підприємства склав 1 8172,5 млн. крб., з яких 17 530,3 млн.крб. - внесок ТОВ "Святослав КО" (95%); 416,1 млн.крб. - внесок ПМ "Джерело" (2.5%); 226,2 млн. крб. - внесок трудовим колективом Хоростівського ВКП "Святослав КО" (1.5%).

У відповідності до п.п.1.2, 4.1, 4.2 Статуту АП "Нива" в редакції 1995 року, затвердженій рішенням виконавчого комітету Гусятинської районної ради народних депутатів 29.03.1995 р., засновниками підприємства є: трудовий колектив Хоростківського ВКП фірми "Святослав КО" згідно рішення загальних зборів від 01.08.1994, МП "Джерело" та ТОВ "Святослав КО" згідно рішення правління від 01.08.1994.

Майно підприємства складається шляхом здійснення внесків засновників, які формують статутний фонд у вигляді внесків обладнанням, транспортними, технічними засобами, іншим майном, яке належить їм на праві власності та необхідне для здійснення статутних завдань. Підприємство є власником майна, яке передане йому засновниками та іншими юридичними особами у власність.

Так згідно акту передачі від 25.03.1995 та додатку до нього (інвентарна відомість від 25.03.1995) , на виконання наказу Хоростківського ВКП "Святослав КО" від 25.03.1995 за №17 про передачу майна до статутного фонду АП "Нива " передано наступне майно, що розміщено за адресою м. Хоростків, вул. Незалежності, 1: службове приміщення (лабораторію) під літерою "А" площею 206,7 кв.м. з добудовою другого поверху, лабораторію під літерою "а" площею 44.3 кв.м., гараж-склад під літерою "Б" площею 50,6 кв.м., гараж-котельню під літерою "В" площею 693 кв.м., виробниче приміщення під літерою "Г" площею 644.9 кв.м., млин під літерою "Д" площею 5237,6 кв.м., сушку під літерою "Є" площею 98,9 кв.м., соговий склад під літерою "Е" площею 5265,4 кв.м., магазин під літерою "М" площею 35 кв.м., прохідну під літерою 3 площею 20 кв.м., вагову під літерою "К" площею 32,7 кв.м. - 2 шт., склад палива - 6 ємкостей, 3 колонки; пож. Водойма - 2 шт.; водонапірну башню - 2 шт.; артезіанську свердловину - 2 шт.; насосну станцію ; трансформаторну підстанцію -3 шт. та огорожу з бетонних плит по периметру довжиною 777.2 м.п. з двома металевими воротами.

Відповідно до ч.1 ст.133 та ч. 1 ст.140 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління.

Джерелами формування майна суб'єктів господарювання, крім іншого, є грошові та матеріальні внески засновників.

Таким чином, агропідприємство вважає, що воно стало правонаступником та власником усього спірного нерухомого майна по вул. Незалежності, 1 в м. Хоростків, що є предметом даного спору.

Однак, рішенням виконкому Хоростківської міської ради "Про оформлення права власності на будівлі та споруди за ВАТ "Укрволгатехсервіс" №133 від 13.09.2005 за ВАТ "Укрволгатехсервіс" було визнано право власності на це майно та перереєстровано Гусятинським БТІ за акціонерним товариством, про що видано свідоцтво про право власності САА № 429462.

В подальшому спірне нерухоме майно було продане на торгах (протокол № 1 від 23.01.2006) приватному агропідприємству "Медобори" (договір купівлі-продажу від 07.02.2006).

Правовий статус та приналежність зазначеного нерухомого майна по вул. Незалежності, 1 в м. Хоростків неодноразово досліджувався в межах розгляду як господарських, так і цивільно-правових та адміністративних спорів.

Так, зокрема, 12 жовтня 2011 року Гусятинським районним судом Тернопільської області у справі № 2а-3768/11 за адміністративним позовом ОСОБА_7 до виконавчого комітету Хоростківської міської ради прийнято постанову (залишену без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2012 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013), якою визнано недійсним та скасовано рішення виконкому Хоростківської міської ради № 133 від 13.09.2005, а також скасовано свідоцтво про право власності САА № 429462 від 26.09.2005.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.11.2013 (залишеною без змін постановою Вищого господарського суду України від 30.07.2014) у справі № 921/621/13-г/17 задоволено позов АП "Нива" до відповідачів: Відкритого акціонерного товариства "Укрволгатехсервіс" та Приватного агропромислового підприємства "Медобори" та визнано недійсними результати торгів з продажу майна ВАТ "Укрволгатехсервіс", оформлених протоколом №1 від 23.01.2006.

03 лютого 2014 року між ПАП "Медобори" (надалі - Продавець) та ТОВ "Агроцентр-Галичина" (надалі - Покупець) укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд, що розміщено за адресою м. Хоростків, вул. Незалежності, 1 і є предметом розгляду даного спору. Вказаний договір посвідчено приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_8 та зареєстровано в реєстрі за №592. В подальшому на підставі укладеного договору купівлі-продажу серія та номер 592 від 03.02.2014 за відповідачем зареєстровано право власності на придбане нерухоме майно, про що свідчить витяг з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №17277737 від 03.02.2014, долучений до матеріалів справи.

13.02.2014 ТОВ "Агроцентр-Галичина" відчужено 10/100 частин будівель і споруд за адресою м. Хоростків, АДРЕСА_3, а саме: склад під літерою "Г" площею 761,1 кв.м. на користь ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим номером 239, посвідченому приватним нотаріусом Тернопільського міського округу Серкізовською Т.Л.

А за договором від 03.08.2014 про поділ нерухомого майна, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина" та ОСОБА_4, з метою припинення спільної часткової власності, сторони дійшли згоди, що ТОВ "Агроцентр-Галичина" у власність переходить 90/100 частин (часток) у спірному майні, зокрема: "А" - адміністративний будинок, площею 488,6 кв.м., "Б" - гаражі, площею 591,8 кв. м., "В" - гараж- котельня, палощею 864, кв.м., "Д" - млин, площею 2927,9 кв. м., "Е" - склад, площею 1390 кв.м., "З" - прохідна, площею 149,3 кв.м., "К" - вага, площею 32,7 кв.м., "Л" - цех, площею 101,7 кв.м., "М" - сарай, площею 38,5 кв.м., "1" - огорожа, що знаходяться по АДРЕСА_3, в місті Хоростків Гусятинського району Тернопільської області, а ОСОБА_4 у власність переходить 10/100 частин (часток) у спірному майні, зокрема: "Г" - склад, площею 761,1 кв.м., що знаходяться по АДРЕСА_3, в місті Хоростків Гусятинського району Тернопільської області.

З огляду на викладене, позивач вважає, що його право, як належного власника будівель та споруд за адресою: вул. Незалежності, 1 в м. Хоростків, Гусятинського району, Тернопільської області, не визнається відповідачем - ТОВ "Агроцентр-Галичина", що позбавляє його можливості скористатись правом на державну реєстрацію права власності на нього з огляду на відсутність правовстановлюючих документів, що не збереглися у зв'язку із незаконним захопленням підприємства та тривалими судовими процесами, та підлягає захисту у спосіб, встановлений ст. 392 ЦК України, шляхом визнання за ним права власності на зазначене майно.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, суд прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову з огляду на таке.

- згідно ст. 13 Конституції України, ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу таким способом як визнання права.

Визнання права - це спосіб захисту, який застосовується у випадку спору між суб`єктами цивільного права, з приводу наявності чи відсутності правовідносин між ними , і відповідно наявності чи відсутності цивільного права та цивільного обов`язку. Такий спосіб захисту може стосуватися не тільки наявного спору , а й невизначеного правового стану.

Засади цивільно-правового захисту права власності визначені ст.386 ЦК України, яка на розвиток положень ст.13 Конституції України встановлює, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Судовий захист права власності та майнових інтересів власників, зокрема юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, фізичних осіб, які не є підприємцями, державних органів, органів місцевого самоврядування, названих у ст.4 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовом про визнання права власності .

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у т. ч. шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Стаття 392 ЦК України встановлює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позов про визнання права власності - це позадоговірна вимога власника майна про констатацію перед третіми особами факту приналежності позивачу права власності на спірне майно, не з'єднане з конкретними вимогами про повернення майна чи усунення інших перешкод, не зв'язаних з позбавленням володіння. Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Умовами подання позову про визнання права власності є:

1) наявність права власності у позивача;

2) оспорювання права власності іншими особами;

3) наявність у власника можливості довести своє право власності.

Отже, змістом позову про визнання права власності є вимога власника, чиї права оспорюються, про констатацію перед особами, які оспорюють його право на річ, наявності у нього права власності на спірне майно, а необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання є підтвердження позивачем своїх прав на майно.

Вирішуючи питання про правомірність набуття права власності, суд враховує, що воно набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому діє презумпція правомірності набуття права власності на певне майно, яка означає, що право власності на конкретне майно вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Матеріали справи свідчать, що право власності на спірне нерухоме майно набуто позивачем - АП "Нива" внаслідок передачі його одним із засновників агропідприємства - Хоростківським ВКП "Святослав КО" у власність, як внеску до Статутного фонду підприємства. Процентне співвідношення та вартість часток Статутного фонду підприємства зафіксовано у Установчому договорі про створення та діяльність Агропідприємства "Нива" (оригінал долучено до матеріалів справи) та Статуті Агропідприємства "Нива" в редакції 1995 року, затвердженому рішенням виконавчого комітету Гусятинської районної ради народних депутатів 29.03.1995.

В свою чергу Хоростківське ВКП "Святослав КО" набуло право власності на будівлі, споруди, машини та обладнання Хоростківського комбікормового заводу на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.1992р., зареєстрованому 30.12.1992 Гусятинським БТІ під реєстровим написом 81. Тобто, здійснено державну реєстрацію на придбане майно згідно вимог чинного на той час відповідного законодавства.

Крім того, на підтвердження правомірності набуття права власності на спірне майно, позивачем до матеріалів справи долучено відповідь на запит Гусятинського районного комунального бюро технічної інвентаризації №647 від 05.10.2011, у якому, серед іншого, повідомляється про те, що станом на 13.09.2005 право власності на будівлі та споруди за адресою м. Хоростків, АДРЕСА_3 було зареєстроване за Хоросткіським ВКП "Святослав Ко" на підставі договору купівлі-продажу від 16.12.1992.

Факт передачі Хоростківським ВКП "Святослав КО" до статутного фонду АП "Нива майна, що розміщено за адресою м. Хоростків, АДРЕСА_3, а саме: службового приміщення (лабораторію) під літерою "А" площею 206,7 кв.м з добудовою другого поверху, лабораторії під літерою "а" площею 44.3 кв.м., гараж-складу під літерою "Б" площею 50,6 кв.м., гараж-котельні під літерою "В" площею 693 кв.м., виробничого приміщення під літерою "Г" площею 644.9 кв.м., млина під літерою "Д" площею 5237,6 кв.м., сушки під літерою "Є" площею 98,9 кв.м., согового складу під літерою "Е" площею 5265,4 кв.м., магазину під літерою "М" площею 35 кв.м., прохідної під літерою 3 площею 20 кв.м., вагової під літерою "К" площею 32,7 кв.м. - 2 шт., складу палива - 6 ємкостей, 3 колонки; пож. водойм - 2 шт.; водонапірних башт - 2 шт.; артезіанських свердловин - 2 шт.; насосної станції ; трансформаторних підстанцій -3 шт. та огорожі з бетонних плит по периметру довжиною 777.2 м.п. з двома металевими воротами, підтверджено долученою до матеріалів справи копією акту передачі від 25.03.1995 та додатку до нього (інвентарна відомість від 25.03.1995).

Тобто, названими вище доказами підтверджується і не оспорюється відповідачем , що АП "Нива" утворено за участю трьох засновників, одним з яких (Хоростківським ВКП "Святослав КО") внесено до статутного фонду усе нерухоме майно, яке було зареєстровано за ним на праві власності та у відповідності до статуту стало власністю новоутвореного підприємства.

Відсутність належної перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно із Хоростківського ВКП "Святослав КО" на АП "Нива" не є тією обставиною, яка вказує на відсутність права на таке майно.

На час створення АП "Нива" правовий статус майна, переданого до статутного фонду, регулювалося чинними на час його створення нормами права:

- ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про власність" , за якою юридична особа розцінювалася як суб'єкт права власності, об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом;

- ч.ч. 2, 4 ст. 10 ЗУ "Про підприємства України", ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства", згідно яких одним з джерел формування майна підприємства є грошові і матеріальні внески засновників і юридична особа є власником майна, переданого йому засновником у статутний фонд;

- аналогічні норми містяться і у нині чинному законодавстві України, зокрема у ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України, згідно з якими товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного капіталу;

- у відповідності до ч.1 ст. 133 та ч.1 ст. 140 ГК України, основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. Джерелами формування майна суб'єктів господарювання, крім іншого, є грошові та матеріальні внески засновників;

- відповідно до ч.1 ст.144 ЦК України, статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів. Статутний капітал товариства визначає мінімальний розмір майна товариства, що гарантує інтереси його кредиторів;

- вкладами учасників та засновників до статутного капіталу господарського товариства згідно з приписами ст. 115 ЦК України, ст. 86 ГК України та ст. 12 ЗУ "Про господарські товариства", можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, право користування землею, водою, іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, а також інші майнові права (включаючи майнові права на об'єкти інтелектуальної власності), кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у гривнях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді товариства.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що будь-яке майно, передане учасником як вклад до господарського товариства і включене до його статутного капіталу, є часткою учасника в ньому та стає власністю товариства.

Отже, внесення Хоростківським ВКП "Святослав КО" до статутного фонду АП "Нива" власного майна на суму 226,2 млн. крб. є правочином, на підставі якого позивач набув право власності на частку у статутному фонді Хоростківського ВКП "Святослав КО", а відсутність належної перереєстрації права власності на спірне нерухоме майно із ТОВ "Святослав і КО" на АП "Нива" не може бути обставиною, яка вказує на відсутність права на таке майно.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст.ст. 74,76-77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З врахуванням наведених норм закону та викладених обставин, суд дійшов висновку, що позивачем вірно обраний спосіб захисту права, у нього (позивача) є наявними усі передбачені ст. 392 Цивільного кодексу України умови, котрі є необхідними для набуття права власності на спірне майно, а відтак вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

У заяві б/н від 14.12.2017 відповідач частково визнав позовні вимоги АП "Нива" та просив визнати за позивачем право власності на спірне майно, за виключенням складу загальною площею 761,1 кв.м. під літерою "Г", оскільки його власником являється не відповідач у даній справі, а третя особа - ОСОБА_4

Попередні заперечення відповідача, викладені ним у відзиві на позов №203 від 20.09.2016, письмових поясненнях №204 від 20.09.2016, №243 від 01.11.2016, від 16.11.2016 за вх. №195578 та письмових пояснень №278 від 06.12.2016, не приймаються до уваги з огляду і на подані позивачем доказами, в тому числі: договір купівлі-продажу від 16.12.1992, Установчий договір про створення та діяльність Агропідприємства "Нива" від 25.03.1995 (оригінал долучено до матеріалів справи), Статут Агропідприємства "Нива" в редакції 1995 року, затверджений рішенням виконавчого комітету Гусятинської районної ради народних депутатів 29.03.1995, акт передачі від 25.03.1995 з додатком (інвентарна відомість від 25.03.1995).

Установчий договір та акт від 25.03.1995 передачі майна, що увійшло до статутного фонду АП "Нива", у відповідності до чинного на той час законодавства, є документом, що підтверджує право власності на нерухоме майно підприємства, що створене шляхом здійснення внесків засновників: трудового колективу Хоростківського ВКП фірми "Святослав КО", МП "Джерело" та ТОВ "Святослав КО", які формують статутний фонд.

Так, у відповідності до вимог ст.ст. 330, 388, 658 ЦК України право власності на майно, яке було передане за угодами щодо його відчуження поза межами волі власника не набувається у тому числі і добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується, і не припиняється із втратою ним цього майна.

Відповідно до ст.ст. 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. В даному випадку, укладення угод про відчуження цього майна відбувалося поза волею та без участі власника.

Підставами припинення права власності, згідно до ст. 346 ЦК України (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) право власності припиняється у разі:

1) відчуження власником свого майна;

2) відмови власника від права власності;

3) припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі;

4) знищення майна;

5) викупу пам'яток культурної спадщини;

6) примусового відчуження земельних ділянок приватної власності, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;

7) викупу нерухомого майна у зв'язку з викупом з метою суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене;

8) звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника;

9) реквізиції;

10) конфіскації;

11) припинення юридичної особи чи смерті власника.

Право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом.

Ця норма не передбачала раніше, і на цей час не передбачає підстави припинення права власності у разі, коли після прийняття незаконного судового рішення майно вибуло із володіння власника та в подальшому було декілька разів відчужено за угодами, укладеними іншими особами без участі та згоди дійсного власника.

Укладення таких угод не припиняє право власності дійсного власника, а тому в момент їх укладення й до теперішнього часу саме він залишається власником цього майна.

Власник може пред'явити такий позов у будь-який час незалежно від того, коли почалося порушення його прав (негаторний позов). Обов'язковою умовою негаторного позову є існування порушення прав власника на час пред'явлення такого позову.

Аналогічні правові позиції викладені Пленумом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові № 5 від 07.02.2014 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав", у п. 37 якої зазначено, що з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до змісту п. 3 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.13, 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними і допустимими доказами ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За результатами розгляду даної справи встановлено факт існування порушення прав власника спірного нерухомого майна.

Проте, на даний час право АП "Нива" на об'єкт нерухомості підлягає обов'язковому оформленню.

Так, відповідно до ст.ст. 4,5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є обов'язковою.

Приписами п.9 ч.1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", визначено, що рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно.

Іншого можливого способу захисту свого права, як його визнання в судовому порядку, у позивача немає.

Позов про визнання права власності на майно необхідний позивачеві тоді, коли у інший спосіб створюється неможливість реалізації ним свого права власності, бодай через сумніви щодо такого права у інших осіб.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення у судовій практиці (серед іншого див. постанову Вищого господарського суду України від 09 жовтня 2012 року у справі №5005/3756/2011).

Суд вважає за необхідне зазначити, що станом на 08.02.2018 справа №921/509/16-г/4 судом розглядалась на стадії підготовчого провадження.

Частиною 1 статті 191 ГПК України передбачено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

14.12.2017 ТОВ "Агроцентр-Галичина" подано на адресу суду письмову заяву б/н від 14.12.2017 про часткове визнання позову. Як вже зазначалось, у ній відповідач визнає за Агропідприємством "Нива" (позивачем) право власності на спірне майно, за виключенням складу загальною площею 761,1 кв.м. під літерою "Г", оскільки власником такого майна являється не відповідач у справі.

У разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову (ч.4 ст.191 ГПК України).

У відповідності до змісту ч.ч. 3,4 ст. 185 ГПК України ухвалення рішення суду у випадку визнання позову відповідачем проводиться у встановленому ст. 191 ГПК України порядку, та можливе за результатами підготовчого судового засідання, без призначення справи до розгляду по суті.

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджено, а відповідачем визнано, що позовні вимоги Агропідприємства "Нива" підлягають частковому задоволенню шляхом визнання права власності на будівлі та споруди загальною площею 6584,5 кв.м., в тому числі: адміністративний будинок (літера "А"), загальною площею 488,6 кв.м.; гаражі (літера "Б"), загальною площею 591,8 кв. м.; гараж-котельня ( літера "В"), загальною площею 864,0 кв.м.; млин ( літера "Д"), загальною площею 2927,9 кв.м.; склад ( літера "Е"), загальною площею 1390,0 кв.м.; прохідна ( літера "З"), загальною площею 149,3 кв.м.; вага ( літера "К"), загальною площею 32,7 кв.м.; цех ( літера "Л"), загальною площею 101,7 кв.м.; сарай ( літера "М"), загальною площею 38,5 кв.м.; огорожа (номер, літера "1"), що знаходяться за адресою: вул. Незалежності,1, м. Хоростків, Тернопільська область.

Разом з цим, в матеріалах справи міститься подана представником позивача заява б/н від 29.01.2018 про залишення без розгляду позовної вимоги АП "Нива" про визнання права власності на нежитлове приміщення - складу під літерою "Г", площею 761,1 кв.м., розташованого за адресою: вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область.

Дана заява подана на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України та мотивована тим, що вказане майно не перебуває у власності ТОВ "Агроцентр-Галичина", а на підставі договору купівлі - продажу від 13.02.2014 (посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовською Т.Л. та зареєстрованого в реєстрі за №239) перейшло у власність ОСОБА_4, до якого в порядку господарського судочинства не можуть бути пред'явлені позовні вимоги.

Пункт 5 частини 1 статті 226 ГПК України передбачає таку підставу для залишення позову без розгляду, як подача позивачем до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду.

З огляду на наведене, позовна вимога АП "Нива", заявлена до ТОВ "Агроцентр-Галичина", про визнання права власності на склад ( літера "Г"), загальною площею 761,1 кв.м., розташованого за адресою: вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область підлягає залишенню без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Вчинення даної процесуальної дії судом також можливе на стадії підготовчого засідання (ч.2 ст. 185 ГПК України).

У відповідності до ст.ст. 123,129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Між тим, нормами ГПК України та Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості повернення позивачу сплаченої суми судового збору, у зв'язку із залишення позову без розгляду за його заявою (клопотанням).

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 3, 4, 13, 20, 73-86, 91, 123, 129, 185, 191, 226, 233, 236-240 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

1. Визнати за Агропідприємством "Нива", вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21145240 право власності на будівлі та споруди загальною площею 6584,5 кв.м., в тому числі: адміністративний будинок (літера "А"), загальною площею 488,6 кв.м.; гаражі (літера "Б"), загальною площею 591,8 кв. м.; гараж-котельня ( літера "В"), загальною площею 864,0 кв.м.; млин ( літера "Д"), загальною площею 2927,9 кв.м.; склад ( літера "Е"), загальною площею 1390,0 кв.м.; прохідна ( літера "З"), загальною площею 149,3 кв.м.; вага ( літера "К"), загальною площею 32,7 кв.м.; цех ( літера "Л"), загальною площею 101,7 кв.м.; сарай ( літера "М"), загальною площею 38,5 кв.м.; огорожа (номер, літера "1"), що знаходяться за адресою: вул. Незалежності,1, м. Хоростків, Тернопільська область.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", вул. Кривоноса, 2 "б", м. Тернопіль, Тернопільська область, ідентифікаційний код 37556849 на користь Агропідприємства "Нива", вул. Незалежності, 1, м. Хоростків, Гусятинський район, Тернопільська область, ідентифікаційний код 21145240 - 4054 (чотири тисячі п'ятдесят чотири) грн. 48 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Видати наказ.

3. В частині позовних вимог Агропідприємства "Нива", заявлених до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Галичина", про визнання права власності на склад ( літера "Г"), загальною площею 761,1 кв.м. - позов залишити без розгляду, на підставі п.5 ч.1 ст. 226 ГПК України.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено - 12.02.2018.

Суддя Шумський І.П.