Ухвала

від 12.02.2018 по справі 927/69/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А про повернення позовної заяви 12 лютого 2018 року              м. Чернігів        справа № 927/69/18 Суддя В. В. Шморгун,  розглянувши матеріали позовної заяви №12 від 19.01.2018 Позивач: Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», код ЄДРПОУ 00292089, вул. Козацька, 56, м. Новгород – Сіверський, Чернігівська область, 16000 Відповідач: Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 39764881, проспект Миру, 14, м. Чернігів, 14000 Предмет спору: про визнання протиправними дій, визнання договору оренди землі поновленим та додаткової угоди укладеною,                                                                                                                                       ВСТАНОВИВ: Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» подано позов до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, у якому позивач просить суд: - визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області з розгляду клопотання Приватного акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» від 18.07.2017 №94 і надання відмови у поновленні договору оренди землі від 04.10.2007, викладеній у листі від 05.09.2017 №28-25-0.332-13073/2-17; - визнати поновленим договір оренди землі від 04.10.2007, укладений між Закритим акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008; - визнати укладеною між Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області додаткову угоду до договору оренди землі від 04.10.2007, укладеного між Закритим акціонерним товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» та Новгород-Сіверською районною державною адміністрацією, що зареєстрований у Новгород-Сіверському відділі ЧРФ Центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис 19.10.2007 за №040784500003, загальною площею 115,5513 га ріллі із земель запасу державної власності, яка розташована в адміністративних межах Команської сільської ради за межами населених пунктів біля міста Новгород-Сіверського, кадастровий номер 7423685000:09:000:1008 у редакції, наданою позивачем. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач має переважне право на поновлення спірного договору оренди землі, а відповідачем неправомірно відмовлено йому у такому поновленні. Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. Згідно з ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У зв'язку з недодержанням позивачем вимог, викладених у ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, ухвалою суду від 29.01.2018 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк у 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення зазначених судом недоліків шляхом подання до суду та відповідачу, у порядку, визначеному ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України, письмових пояснень із зазначенням і наданням доказів, що підтверджують вказані обставини. Тобто, позивачу необхідно було зазначити та надати суду докази, які підтверджують, що Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів та щодо припинення юридичної особи - КСП «Україна». Згідно з поштовим повідомленням про вручення ухвала суду від 29.01.2018 вручена позивачу 01.02.2018, а отже 5-ти денний строк, встановлений судом для усунення недоліків шляхом подання відповідних документів, закінчився 06.02.2018. 06.02.2018 позивачем на адресу суду направлено письмові пояснення, у яких позивач зазначає, що Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» і ця обставина підтверджується статутом ПрАТ «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», затвердженим у новій редакції загальними зборами акціонерів (протокол №07-06/16 від 07.06.2016), та зареєстрованим 12.07.2016. На підтвердження правонаступництва позивачем надано копію опису документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи», при цьому, вказаного статуту позивачем до пояснень не додано. Як вбачається з наданого опису, для проведення реєстраційної дії «Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи» Приватним акціонерним товариством «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» державному реєстратору надано відповідні документи. Тобто, наданий опис свідчить лише про звернення позивача до державного реєстратора з метою внесення  змін до установчих документів, проте жодним чином не підтверджує факт правонаступництва Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів». Отже, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що Приватне акціонерне товариство «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів» є правонаступником Закритого акціонерного товариства «Новгород-Сіверський завод будівельних матеріалів», як вимагалось в ухвалі суду від 29.01.2018. Щодо припинення КСП «Україна», якому було видано державний акт на право колективної власності, своєї діяльності, позивачем у своїх письмових поясненнях зазначено наступне. Колективне сільськогосподарське підприємство «Україна» було утворене відповідно до рішення загальних зборів колгоспників колгоспу «Україна» від 06.03.1992, яке у подальшому 01.03.2001 рішенням загальних зборів членів КСГП «Україна» реорганізоване у ТОВ «Україна», що підтверджується архівною довідкою архівного відділу Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 05.02.2018 №07-07/К-9. Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – витяг з ЄДР) ТОВ «Україна» було припинено у зв'язку з визнанням його банкрутом на підставі судового рішення  від 14.12.2010. На підтвердження зазначеного позивачем надано відповідні довідку та витяг. Згідно з витягом з ЄДР ТОВ «Україна», код ЄДРПОУ 30924802, зареєстровано 31.03.2000 та припинено (ліквідовано) 22.12.2010. Натомість, надана архівна довідка від 05.02.2018 №07-07/К-9 не містить інформації, за якою можливо ідентифікувати юридичну особу (ідентифікаційного коду ТОВ «Україна» у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій; його адреси тощо), а тому неможливо встановити, що це те саме ТОВ «Україна», щодо якого позивачем надано витяг з ЄДР. При цьому, у самому витязі відсутня будь-яка інформація про взаємопов'язаність ТОВ «Україна» і КСП «Україна». Сама назва підприємства «Україна» не свідчить про їх ідентичність, оскільки загальновідомою обставиною є популярність і загальновживаність такої назви підприємства, як «Україна». Крім того, у архівній довідці зазначено, що ТОВ «Україна» утворено внаслідок реорганізації 01.03.2001, а у витягу з ЄДР зазначено дату державної реєстрації ТОВ «Україна» - 31.03.2000, тобто раніше, ніж було реорганізовано КСП «Україна». З аналізу наданих позивачем доказів слід дійти висновку, що ТОВ «Україна», код ЄДРПОУ 30924802, яке зареєстровано 31.03.2000 та ліквідовано 22.12.2010, є іншим підприємством, ніж ТОВ «Україна», у яке лише 01.03.2001 було реорганізовано КСП «Україна». Таким чином, суд вважає, що позивачем не наведено належним чином обставин, не зазначено і не надано відповідних доказів щодо припинення КСП «Україна» (його правонаступників). Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, а відтак не усунуто недоліки позовної заяви, зазначені в ухвалі суду від 29.01.2018, у встановлений строк. Відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою. За наведених підстав, суд дійшов висновку, що подана позовна заява підлягає поверненню позивачу. Згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.           Звернути увагу позивача на те, що у разі повторного звернення до суду із позовною заявою необхідно подати усі докази (або заявити про неможливість їх подання) на підтвердження викладених у позовній заяві обставин, у тому числі щодо права колективної власності (державного акту) КСП «Україна» на землю, та розпорядження Новгород-Сіверської районної державної адміністрації від 28.09.2007 №327.             Керуючись ч. 4 ст. 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд                                                                                             УХВАЛИВ: Позовну заяву та додані до неї документи повернути позивачу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України. Додаток на 36 арк., у т.ч. оригінали квитанцій № 66, 67, 68 від 22.01.2018.   Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.                                         Суддя                                                                                         В.В. Шморгун