Постанова

від 12.02.2018 по справі 926/4049/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. Справа № 926/4049/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді Плотніцького Б.Д.

суддів Кравчук Н.М.

Малех І.Б.

секретар судового засідання Совинська С.В.

за участю представників

від Позивача: Палій О.С.;

від Відповідача: не з'явились,

розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Коваль Олександра Валерійовича б/н від 20.11.2017 року

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2017 року

у справі № 926/4049/16

за позовом: Приватного підприємства "Інтергарант", м. Чернівці

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Коваль Олександра Валерійовича, м.Чернівці

про стягнення штрафних санкцій в сумі 70 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року рішення Господарського суду Чернівецької області залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 08 серпня 2017 року рішення Господарського суду Чернівецької області від 31 січня 2017 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29 березня 2017 року скасовано, справу передано на новий розгляд Господарському суду Чернівецької області.

За результатами нового розгляду, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2017 позов задоволено. З фізичної особи-підприємця Коваля Олександра Валерійовича на користь Приватного підприємства "Інтергарант" стягнуто 70 000,00 грн. штрафу, 1378,00 грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору та 5000,00 грн. витрат за послуги адвоката.

Рішення мотивоване обґрунтованістю вимог Позивача, зокрема тим, що Відповідач в порушення умов Договору комерційного представництва надавав послуги іншому суб'єкту, у зв'язку з чим в силу пункту 8.5. Договору зобов'язаний сплатити на користь Позивача штраф у сумі 70 000,00 грн.

Не погоджуючись з даним судовим рішенням, ФОП Коваль О.В. звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати з підстав неповного з'ясування та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Свої доводи скаржник мотивує тим, зокрема, що для притягнення його до відповідальності на підставі п. 8.5. Договору, Позивачу необхідно було довести, що Відповідачем вчинено всі дії, визначені п. 2.1. Договору, оскільки саме вони складають предмет договору. Відтак, на переконання скаржника, місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 29.11.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 13.12.2017 .

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 розгляд справи відкладено на 31.01.2018 колегією суддів у складі: головуючого судді Плотніцького Б.Д., судді Гриців В.М., Малех І.Б.

У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Плотніцького Б.Д., розгляд вищевказаної справи 31.01.2018 року не відбувся.

Учасників процесу що з'явились, було повідомлено під розписку, що розгляд справи №926/4049/17 буде призначено до розгляду в судовому засіданні на 12.02.2018.

Вказане повідомлення суду надіслано учасникам судового процесу для відома.

Разом з тим, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії Гриців В.М., на підставі розпорядження керівника апарату суду №17 від 05.02.2018 року проведено автоматичну заміну судді-члена складу колегії суддів, замість судді Гриців В.М. введено суддю Кравчук Н.М.

Ухвалою суду від 05.02.2018 розгляд справи призначено на 12.02.2018.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2017 у даній справі - залишити без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом і це вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2013 року між Приватним підприємством "Інтергарант" (Суб'єкт, якого представляє Комерційний представник; Підприємство) та фізичною особою-підприємцем Коваль Олександром Валерійовичем (Комерційний представник) було укладено договір №1 комерційного представництва, відповідно до п 1.1. якого, Комерційний представник зобов'язується надавати Підприємству послуги, перелік яких визначений пунктом 1.2. даного Договору, за винагороду, в порядку та на умовах визначених даним Договором.

Разом з тим, як встановлено судом першої інстанції, до укладення вказаного Договору між сторонами існували правовідносини щодо надання послуг в комерційній сфері.

Так, 2 квітня 2012 року між Приватним підприємством "Інтергарант" (виконавець) та фізичною особою-підприємцем Коваль Олександром Валерійовичем (замовник) було укладено Договір про надання послуг, відповідно до пункту 1 якого виконавець створює належні умови, а замовник бере на себе обов'язки надавати послуги, що сприяють розвитку виробництва на підприємстві.

Відповідно до п. 2 вказаного Договору для виконання умов цього договору Сторони домовились про те, що на виробничо-технологічній базі ПП Інтергарант протягом двох місяців Виконавець проводить курс навчання Замовника про профпідготовці по виготовленню та реалізації моталопластикових виробів профільної системи VEKA та проводить атестацію.

За згодою сторін, вартість навчання Замовника складає 70 000 грн. (п. 4 Договору).

Відповідно до п. 6 вказаного Договору з моменту укладення цього Договору Замовник приймає на себе зобов'язання співпрацювати тільки з ПП Інтергарант по отриманій спеціальності і визначеному напрямку протягом 7 років.

Строк дії Договору визначено до 02.04.2019.

Відповідно до умов вказаного Договору Відповідач отримав 10 661,00 грн. винагороди за надані послуги, згідно видаткових касових ордерів від 20 серпня 2012 року, 21 вересня 2012 року, 22 жовтня 2012 року, 21 травня 2013 року та від 20 червня 2013 року.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Як було зазначено вище, 17 жовтня 2013 року між Приватним підприємством "Інтергарант" (Суб'єкт, якого представляє Комерційний представник; Підприємство) та фізичною особою-підприємцем Коваль Олександром Валерійовичем (Комерційний представник) було укладено договір №1 комерційного представництва.

Пунктом 1.3. вказаного Договору визначено продукцію та послуги Підприємства, які Комерційний представник зобов'язується реалізовувати від імені Підприємства: металопластикові, алюмінієві світлопрозорі конструкції; металеві двері (вхідної групи); Міжкімнатні двері; гаражні ворота, ролети; склопакети; підвіконня, відливі, протимоскітні сітки та інші супутні товари та комплектуючі; послуги по демонтажу старих і монтаж нових конструкцій; послуги по поставці продукції Підприємства споживачу; гарантійне та поза гарантійне обслуговування продукції Підприємства.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що Підприємство зобов'язується провести курс професійної підготовки Комерційного представника з моніторингу ринку та ведення прямих продаж, а також організувати на власній виробничій базі його професійне стажування щодо:

• Роботи з програмним забезпеченням ССа1с "расчет конструкций";

• Видів Продукції Підприємства та їх технічних характеристик;

• Видів та порядку надання послуг Підприємства;

• Корпоративних особливостей методів пошуку та залучення клієнтів;

• Порядку оформлення замовлень щодо реалізації продукції та послуг Підприємства;

• Практичних занять з проведення замірів та монтажу продукції, що реалізує Підприємство.

За результатами проведеного курсу навчання Комерційний представник проходить атестацію, яка проводиться Підприємством, з метою визначення рівня знань Комерційного представника, про що Сторонами підписується акт наданих послуг.

Пунктом 2.2. Договору встановлено, що підприємство зобов'язується сплачувати Комерційному представнику винагороду за надані ним послуги у розмірі та в порядку, визначеному розділом 7 (сім) даного Договору.

З метою якісного надання Комерційним представником послуг, передбачених Договором, Підприємство зобов'язується надати йому на поворотній основі, на строк дії Договору: спеціальний одяг з логотипом Підприємства; комп'ютер, засоби навігації, ліцензійне програмне забезпечення, абонентський номер (сім-карта) мобільного зв'язку, взірці продукції Підприємства, каталоги продукції тощо; та на безповоротній основі: друковані рекламними матеріалами; візитні картки, тощо. Засоби передбачені даним "пунктом передаються Комерційному представнику на підставі акту приймання-передачі, який підписується Сторонами (п. 2.3. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору встановлено, що комерційний представник не має права, протягом дії даного Договору працевлаштовуватись на роботу в організації (до фізичних осіб - підприємців), які виготовляють та/або реалізують аналогічну чи подібну продукцію, надають аналогічні чи подібні послуги, продукції та послугам Підприємства, а також не має права здійснювати зазначену діяльність самостійно, шляхом заснування відповідної юридичної особи або як фізична особа-підприємець.

Згідно п.7.1. Договору, за виконання зобов'язань згідно даного договору підприємство сплачує комерційному представнику винагороду, розмір якої визначається підприємством, згідно затвердженого (установленого) порядку розрахунку.

17.10.2013р. позивач прийняв наказ №37/Н, яким на виконання договорів комерційного представництва, укладених ПП "Інтергарант" з суб'єктами господарської діяльності, затвердив "Розрахунок винагороди за виконану роботу", згідно додатку.

З умовами розрахунку винагороди відповідач ознайомлений, про що свідчить його підпис на документі. Винагорода, згідно розрахунку, становить 30% від націнки згідно комерційної пропозиції, крім цього передбачена додаткова винагорода, пільги для перших трьох місяців співпраці та особливі умови оплати за виконання певних робіт. Розрахунок проводиться щомісячно 20 числа за останній календарний місяць по факту повного розрахунку і установки продукції на об'єкті.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що розмір винагороди комерційного агента згідно договору визначений сторонами окремим документом "Розрахунок винагороди за виконану роботу", який є невід'ємною частиною договору №1 комерційного представництва від 17.10.2013р.

Посилання Відповідача на нікчемність п.8.5. договору, оскільки останній порушує публічний порядок, колегією суддів оцінюється критично. Так, відповідно до ст. 299 ГК України, суб'єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб'єктів господарювання, якщо інтереси суб'єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент. У разі монопольних агентських відносин комерційний агент, що представляє суб'єкта господарювання, не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір містить всі необхідні умови, передбачені положеннями ст.297 ГК України, зокрема умови і розмір винагороди комерційному агентові, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови. Відтак, твердження апелянта про те, що договір неукладений, не підтверджуються матеріалами справи.

Крім цього, судом встановлено, що 17.10.2013 року на виконання умов п.2.3 договору сторони підписали акт №1 приймання-передачі матеріальних цінностей, за яким підприємство передало, а комерційний представник прийняв у своє користування на поворотній основі: Ноутбук, модель HP-Presario С49- 1 шт, Електронний ключ програмного забезпечення ССа1с "расчёт конструкций", GPS навігатор автомобільний, модель PIONEER7AV ВТ - 1 шт., абонентський номер (сім-карта) мобільного зв'язку НОМЕР_1 - 1 шт.

Разом з тим, судом встановлено, що Відповідач порушив умови договору та здійснював реалізацію продукції, аналогічну та подібну продукції позивача, як приватний підприємець від імені іншого суб'єкта господарювання.

Як стверджує Позивач, Коваль О.В., всупереч взятих на себе зобов'язань, порушив умови Договору №1 комерційного представництва, оскільки здійснював реалізацію продукції, аналогічної та подібної продукції Позивача, як приватний підприємець від імені іншого суб'єкта господарювання - фірми "ROYAL".

Зокрема, 19 липня 2016 року Відповідачем було отримано, як приватним підприємцем для фірми "ROYAL", аванс від громадянина ОСОБА_6 в сумі 3400 грн. за металопластикові конструкції, про що надано розписку від 19 липня 2016 року та оформлено замовлення № Leo/0174 від 21.07.2016р., загальною вартістю 11 740 грн.

15 серпня 2016 року вказане замовлення було виконане Відповідачем, про що ним було надано замовникові накладну № 0174 та гарантійну картку від фірми "ROYAL".

Як вбачається з документів, наданих Відповідачем (розписка про отримання коштів, оформлене замовлення, гарантійна карта, накладна) та письмових пояснень ОСОБА_6, Відповідачем було організовано заміри для визначення розмірів конструкцій: вхідних та міжкімнатних дверей, оформлено замовлення на виготовлення таких конструкцій, здійснено моделювання таких конструкцій за допомогою програмного забезпечення, визначено їх вартість та отримано оплату за надані послуги.

Крім того, як вбачається із наданих Позивачем документів, а саме: замовлення № Leo/0174 від 21.07.2016р., загальною вартістю 11 740 грн., Відповідачем було надано послуги по оформленню замовлень та встановленню споживачу конструкцій з ПВХ-профілю VEKA, з якого, виключно, виробляє та реалізую продукцію Позивач, що підтверджується Договором про постачання №02/290906/15 від 29 вересня 2006 року, відповідно до якого ТОВ "ВЕКА Україна" постачає віконні і дверні пластмасові профілі та комплектуючі, а ПП "Інтергарант" зобов'язується виробляти свою продукцію виключно з ПВХ-профілю VEKA.

Отже, Відповідач надавав послуги стосовно оформлення та реалізації аналогічної продукції Позивача, а саме продуктів з профілю VEKA, в інтересах компанії "ROYAL".

Як вбачається з поданих Позивачем письмових пояснень, а саме інформаційного листа ТОВ "ВЕКА Україна" від 17 жовтня 2017 року, торгова точка (офіс) під назвою "ROYAL", що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова, 8-А, є дилером ТОВ "Вікнопром", яке, в свою чергу є офіційним представником ТОВ "ВЕКА Україна", що виготовляє металопластикові конструкції з ПВХ-профілю VEKA.

При цьому, на підтвердження фактичного та реального існування такого суб'єкта господарювання та реалізації ним продукції, позивач надав суду фотокартки, зроблені за зазначеною адресою, на яких зображене приміщення з вивіскою "ROYAL" та "VEKA".

Крім того, Позивач надав суду довідку-відповідь газети "Від і До", в якій вказано про розміщення реклами в газеті "Від і До" в період з березня по листопад 2012 року наступного змісту "Вікна, двері Royal… тел. 0372 589224, НОМЕР_2 вул. Комарова, 8-А".

Також, у письмових поясненнях Позивача від 10 січня 2017 року зазначено, що в матеріалах справи містяться знімки екрану комп'ютера, на яких зображено офіційну Інтернет сторінку суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність під назвою "ROYAL" за адресою: м. Чернівці, вул. Комарова, 8А. З інформації, зазначеної на офіційному Інтернет сайті "ROYAL" - http://vikna-royal.com.ua вбачається, що такий суб'єкт здійснює реалізацію продукції, що є аналогічною та подібною продукції, яку реалізує Позивач. Окрім того, на сайті є зображення офісу "ROYAL", яке відповідає зображенню на наданих фотокартках.

Відповідно до пункту 8.5. Договору встановлено, що у разі виявлення факту надання Комерційним представником, у період дії даного Договору, послуг комерційного представництва, що є предметом даного Договору, для інших суб'єктів, або його працевлаштування на роботу в організації (до фізичних осіб-підприємців), які виготовляють та/або реалізують аналогічну чи подібну продукцію, надають аналогічні чи подібні послуги, продукції та послугам Підприємства, здійснення такої діяльності самостійно, шляхом заснування відповідної юридичної особи чи як фізична особа-підприємець, а також в разі вчинення Комерційним представником вище перелічених дій протягом 5 (п'яти) років з моменту закінчення або дострокового припинення (розірвання) даного Договору, - Комерційний представник зобов'язаний сплатити на користь Підприємства штраф у розмірі 70000,00 грн. (сімдесят тисяч гривень).

Відповідно до частин 1, 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 295 ГК України комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє.

Статтею 296 Господарського кодексу України встановлено, що агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

Частинами 1, 2 статті 297 Господарського кодексу України встановлено, що за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Відповідно до статті 299 Господарського кодексу України суб'єкт, якого представляє комерційний агент, має право довірити комерційне посередництво також іншим суб'єктам, повідомивши про це агента, а агент має право здійснювати комерційне посередництво також для інших суб'єктів господарювання, якщо інтереси суб'єктів, яких представляє комерційний агент, не є суперечливими у питаннях, для вирішення яких запрошений цей агент. У разі монопольних агентських відносин комерційний агент, що представляє суб'єкта господарювання, не має права здійснювати комерційне посередництво для інших суб'єктів у межах, передбачених агентським договором.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що даний Договір є монопольним договором комерційного представництва. Комерційний представник не має права здійснювати комерційне представництво для інших суб'єктів щодо надання послуг, що є предметом даного Договору.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Як зазначено вище, в підтвердження неодноразового надання Відповідачем послуг комерційного представництва для іншого суб'єкта - фірми "ROYAL" позивач надав копію розписки Коваля Олександра Валерійовича про отримання авансу в розмірі 3500,00 грн. за металопластикові двері від Руснак Олени Ігорівни, копію замовлення від 11.10.2016р., від 07.11.2016р., копію гарантійної картки з емблемами та штампом "ROYAL".

Таким чином, оцінюючи докази в їх сукупності, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що Відповідачем порушено умови Договору, оскільки останній надавав послуги комерційного представництва, що є предметом спірного Договору, для іншого суб'єкта, в зв'язку з чим в силу пункту 8.5. Договору Відповідач зобов'язаний сплатити штраф у сумі 70 000,00 грн.

Відповідно до положень частин 1 та 3 статей 74 , 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282, 283, 284 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд , П О С Т А Н О В И В :

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 30.10.2017 року у справі № 926/4049/16 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

2. Судові витрати за перегляд рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Суддя Н.М. Кравчук

Суддя І.Б. Малех