Постанова

від 07.02.2018 по справі 917/557/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" лютого 2018 р. Справа № 917/557/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Гребенюк Н.В, суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Бєлкіній О.М.

за участю прокурора- Комісаров О.О. (посвідчення №043187 від 06.05.2016 року),

та представників сторін:

позивача - Антонова А.М. (довіреність №388 від 27.12.2017 року),

відповідачі - не з'явились,

третьої особи - Божко Р.О. (довіреність №04.2-17/2/3365 від 19.12.2017 року),

розглянувши апеляційну скаргу третьої особи - Полтавської міської ради (вх.3912П/3-38) на рішення господарського суду Полтавської області, ухвалене 06.12.2017 року об 15:55 год. у приміщенні вказаного суду, колегією суддів: головуючий суддя Безрук Т.М., суддя Киричук О.А., суддя Пушко І.І., повний текст якого складено 11.12.2017 року у справі №917/557/15

за позовом Першого заступника прокурора міста Полтави (вул. В. Козака, буд.1, м. Полтава, 36020) в інтересах держави в особі

Фонду державного майна України (вул. Генерала Алмазова, буд. 18/9, м. Київ, 01133)

до 1 . Полтавської обласної ради професійних спілок (вул. Ляхова, буд.1, м. Полтава, 36014; вул. Соборності, буд. 37, м. Полтава, 36000)

2. Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (вул. Соборності (Жовтнева), буд. 37, м. Полтава, 36000)

3. Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" (майдан Незалежності, буд.24, м. Полтава, 36003)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Полтавська міська рада (вул. Соборності, буд. 36, м. Полтава, 36000)

про визнання права власності держави на нерухоме майно

за участю Управління Державної казначейської служби України у м.Полтава Полтавської області (вулиця Небесної сотні, буд. 1/23, м. Полтава, Полтавська обл., 36014)

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор звернувся до суду із позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання права власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м., що розташована за адресою: м.Полтава, вул. Жовтнева, 37, вартістю 5 432 000 грн.

Позовні вимоги прокурора обгрунтовані тим, що згідно постанови Верховної ради УРСР від 24.08.1991 №1427-ХII "Про проголошення незалежності України" майно колишніх профспілкових організацій після проголошення України незалежною державою було і на даний час залишається державною власністю, у зв'язку з чим у Полтавської обласної ради професійних спілок та Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна відсутні правові підстави для розпорядження спірним нерухомим майном. Як зазначає прокурор, Фонд державного майна України, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах, не може користуватися та розпоряджатися належним державі майном, чим порушуються інтереси держави, що стало підставою для звернення прокурора з даним позовом до суду.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року у справі №917/557/15 позов задоволено (а.с.147 т.1).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року у даній справі рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2015 року скасовано. Прийнято нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено (а.с.102 т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 31.07.2017 року у справі №917/557/15 постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року та рішення господарського суду Полтавської області від 20.01.2016 року скасовано та передано дану справу на новий розгляд до господарського суду Полтавської області (а.с.173 т.2).

У вказаній постанові Вищий господарський суд вказав про наявність спору про право цивільне, а також зазначив, що судом першої інстанції не надано оцінки заяві другого відповідача про застосування строку позовної давності та не встановлено, з якого моменту позивач довідався або міг довідатись про порушення свого права, чи було пропущено строк позовної давності, якщо пропущено, то чи існували поважні причини пропущення строку позовної давності.

За результатами нового розгляду справи №917/557/15, господарським судом Полтавської області ухвалено рішення від 06.12.2017 року, яким позов першого заступника прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" та до Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" задоволено повністю. Визнано право власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м., що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, вартістю 5 432 000 грн. У позові першого заступника прокурора міста Полтави в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Полтавської обласної ради професійних спілок відмовлено повністю (а.с.41 т.5).

В наведеному рішенні місцевий господарський суд зазначив, що спірна будівля на момент створення Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна перебувала у державній власності, залишається державною власністю і на даний час, у зв'язку з чим правові підстави для розпорядження відповідачами майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР відсутні. Вказане рішення обгрунтовано положеннями постанови "Про власність профспілок СРСР", яку прийнято 27.10.1990 XIX з'їздом профспілок СРСР, постанови Верховної Ради УРСР №506-XIX від 29.11.1990 "Про захист суверенних прав власності Української РСР", указу Президії Верховної ради України від 30.08.1991 №1452- XII "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави", Закону України №1540 - XII "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", постанови Верховної Ради України від 10.04.1992 № 2268-ХІІ "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" , постанови Верховної Ради України від 04.02.1994 № 3943-ХІІ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" . Посилання відповідачів та третіх осіб на те, що прокурором пропущено строк позовної давності суд першої інстанції відхилив з тих підстав, що позивач у даній справі дізнався про порушення права держави на спірне майно з листа прокуратури Полтавської області від 16.02.2015 року №111-1244вих15, а отже, враховуючи, що даний позов подано 17.03.2015 року, строк позовної давності прокурором не пропущено. В задоволенні позовних вимог до першого відповідача господарський суд Полтавської області відмовив, зазначивши, що прокурором не доведено належними доказами факту порушення чи оспорювання першим відповідачем права державної власності на спірне майно.

Третя особа - Полтавська міська рада із вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодилась, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі третя особа зазначає, що суд першої інстанції не надав належну оцінку тій обставині, що відповідно до паспорту спортивного залу ДЮСШ Авангард ім. І.В. Шемякіна від 01.09.2012 рр., останній є користувачем спірної будівлі з дати її вводу в експлуатацію, а саме з 1959 року. Вказана обставина, на думку апелянта, свідчить про те, що після 01.12.1991 року спірна будівля не переходила у державну власність, а продовжувала перебувати у володінні та користуванні другого та третього відповідачів. Апелянт вважає, що позивач був обізнаний про перебування спірного майна у володінні та користуванні другого відповідача з 01.12.1991 року, а також з моменту складення у 1997 році Переліку організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні Української Республіканської Ради Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок.

Прокурор надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що в Переліку організацій, установ та підприємств, на який посилається апелянт, не визначено яка саме профспілкова організація фактично володіє та розпоряджається спірним нерухомим майном, а в доступі до спірного майна та проведенні інвентаризації профспілкова організація відмовила Фонду державного майна, внаслідок чого позивачем не могла бути встановлена особа, яка фактично володіє, користується чи розпоряджається спірним майном. Просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу третьої особи - без задоволення.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому, зокрема, вказує, що дізнався про порушення права державної власності на спірне майно з позовної заяви прокурора у даній справі, а посилання апелянта на те, що Фонд державного майна України був обізнаний про порушення своїх прав з 1997 року вважає безпідставними, оскільки Перелік організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні Української Республіканської Ради Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок не містив будь-яких відомостей про відчуження державного майна. Просить залишити апеляційну скаргу третьої особи без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2017 року у даній справі- без змін.

Полтавська міська рада надала суду відповіді на відзиви позивача та прокурора, в яких вказала, що листом №18-08/571 від 01.02.2012 року позивач звертався до виконавчого комітету Полтавської міської ради з повідомленням про те, що спірна нежитлова будівля є майном колишніх профспілкових організацій та залишається державною власністю, що спростовує доводи прокурора про те, що позивач дізнався про порушення своїх прав у 2015 році.

Прокурор надав заперечення на відзив Полтавської міської ради, в якому зазначає, що наданий апелянтом лист Фонду державного майна України №18-08/571 від 01.02.2012 року не спростовує той факт, що позивач дізнався про порушення своїх прав у 2015 році з листа прокуратури міста Полтави №111-1244вих15.

В судові засідання 29.01.2018р., 07.02.2018 року відповідачі не з'являлись.

Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 29.01.2018 року, якою розгляд апеляційної скарги призначено на 07.02.2018р., направлялась на адресу відповідачів, однак не повернулась підприємством зв'язку.

При цьому, перший відповідач отримував ухвалу суду від 27.12.2017 р. про відкриття апеляційного провадження та ухвалу від 22.01.2018 р. про призначення справи до розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Таким чином, перший відповідач був обізнаний про наявність апеляційного провадження у даній справі, дату, час та місце розгляду справи, однак не скористався своїм правом на участь в судових засіданнях.

Ухвали суду від 27.12.2017, 22.01.2018 р., які направлялись на адресу другого відповідача (вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), повернулись підприємством зв'язку із довідкою про вибуття адресата .

При цьому, другий відповідач не повідомляв суд про зміну свого місцезнаходження.

Ухвала суду від 27.12.2017 про відкриття апеляційного провадження направлялась на адресу третього відповідача, однак, повернулись підприємством зв'язку із довідкою про закінчення строку зберігання (а.с.130 т.5).

З метою повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи,

25-26.01.2018р. суд намагався надіслати їм телефонограми, однак за номерами телефонів, які були зазначені в якості засобів зв'язку відповідачів, не відповідали, про що Харківським апеляційним господарським судом складені відповідні акти (а.с.196-200 т.5).

За таких обставин, судом апеляційної інстанції вжито всіх заходів на виконання вимог статтей 120, 242 ГПК України щодо повідомлення відповідачів про дату, час та місце судових засідань.

Управління Державної казначейської служби України у м.Полтава Полтавської області в судове засідання 07.02.2018р. не з'явилось, однак надіслало суду клопотання №06-13/185 від 25.01.2018р. про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідно до ч.12 ст.270 ГПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представників позивача та третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Постановою Президії Полтавської обласної Ради профспілок від 28.02.1958 "Про передачу та відбудову коробки зруйнованого будинку по Жовтневій вул. №31 під спортивний зал ДСТ "Авангард" передано Полтавській обласній Раді ДСТ "Авангард" у безкоштовну власність коробку, яка знаходиться по вул. Жовтневій №31 у м. Полтава для відбудови під спортивний зал (а.с.13 т.1).

Постановою президії Полтавської обласної Ради фізкультурно-спортивного товариства "Україна" №13 від 14.03.2002 "Про передачу спортивної споруди на баланс КДЮСШ "Авангард" вирішено передати Будинок фізкультурника з балансу Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна на баланс КДЮСШ "Авангард" (а.с.17 т.1).

Згідно акту передачі спортивної споруди від 14.03.2002 Полтавська обласна організація фізкультурно-спортивного товариства "Україна" зняла з балансу Будинок фізкультури (м. Полтава, вул. Жовтнева, 37), а Полтавська КДЮСШ "Авангард" прийняла цю спортивну споруду на баланс (а.с.19 т.1).

Як вбачається зі Статуту Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства Україна , школа створена шляхом перейменування Полтавської обласної колективної дитячо-юнацької спортивної школи Авангард облради СТП Україна (мале колективне підприємство) та є правонаступником всіх її прав та обов'язків (а.с.121 т.1).

Згідно п.1.3 вказаного Статуту, ДЮСШ Авангард створена Полтавською обласною організацією фізкультурно-спортивним товариством Україна .

19.02.2003р. Полтавська ДЮСШ "Авангард" ім. І.В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" звернулася до КП "Інвентаризатор" з листом №21 про здійснення переоформлення документів на право профспілкової власності на Будинок фізкультури Авангард (т.1 а.с.25).

Постановою Президії Полтавської обласної Ради професійних спілок № П-56-3 від 18.10.2004 "Про закріплення права власності за ДЮСШ "Авангард" вирішено підтримати звернення Полтавської обласної Ради ФСТ "України" та обласної дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" ім. І.В. Шемякіна про закріплення права власності на будинок фізкультури "Авангард" за колективом дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" ім. Шемякіна (а.с.20 т.1).

В подальшому, 01.12.2012 року ДЮСШ "Авангард" ім. І.В. Шемякіна ФСТ "Україна" виготовлено паспорт на спортивний комплекс (Будинок фізкультури), згідно якого будівлю введено в експлуатацію в 1959 році (а.с.26-28 т.1).

23.09.2013 року на замовлення Полтавської ДЮСШ "Авангард" ім. І.В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" Полтавським бюро технічної інвентаризації Інвентаризатор виготовлено технічний паспорт на громадський будинок - Будинок фізкультури за адресою: вулиця Жовтнева, 37 в м.Полтава (а.с.29-30 т.1).

Відповідно до акту встановлення в натурі меж землекористування від 27.08.2003 року, користувачем земельної ділянки по вул. Жовтневій, 37 у м. Полтава є Полтавська обласна рада професійних спілок (а.с.33-34 т.1).

Рішенням двадцять дев'ятої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 14.08.2008р. вирішено КП "Полтавське БТІ "Інвентаризатор" за заявою уповноваженого органу управління комунальною власністю взяти на облік безхазяйне нерухоме майно - нежитлову будівлю по вул. Жовтневій, 37 у м. Полтаві (а.с.35 т.1).

У березні 2011 року Управління майном комунальної власності міста виконавчого комітету Полтавської міської ради звернулося до Октябрського районного суду м.Полтави суду із заявою про передачу безхазяйної нерухомої речі - нежитлового приміщення триповерхової окремо розташованої господарської будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, загальною площею 3157,3 кв.м., у власність територіальної громади м. Полтави.

Заява обгрунтована тим, що сплинув один рік з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі (за рішенням Полтавської міської ради від 14.08.2008 року), у зв'язку з чим спірне приміщення за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передане за рішенням суду в комунальну власність.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2011, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 08.08.2012р., заяву управління майном комунальної власності міста Полтави, задоволено. Передано у власність територіальної громади в особі Полтавської міської ради безхазяйне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення окремо розташовані господарські будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, що складаються з: адміністративної будівлі - 2107,5 кв.м., спортивної школи - 314,0 кв.м., складу - 48,0 кв.м., гаражу - 197,3 кв.м., павільйону - 31,5 кв.м., гаража та складу - 297,9 кв.м. та павільйону - 161,1 кв.м., цегляної огорожі №1 - 770,9 кв.м., воріт №2 -12,0 кв.м., замощення (асфальтове) № 3 - 2276,0 кв.м., хвіртки № 4 - 2,0 кв.м., хвіртки № 5 - 1,8 кв. м, воріт №6-12,6 кв.м., воріт № 7 - 15,3 кв.м., хвіртки №8 - 2,6 кв.м., дерев'яних воріт №9 - 2,4 кв.м., металевих воріт №10 - 10,3 кв.м., металевої хвіртки №11- 2,1 кв.м., відповідно до технічного паспорта станом на 15.09.2009.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 20.02.2013р. касаційну скаргу заступника прокурора Полтавської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській області задоволено, рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 21.04.2011 та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 08.08.2012 скасовано (а.с.36).

Залишаючи заяву Управління майном комунальної власності міста Виконавчого комітету Полтавської міської ради без розгляду, суд у вказаній вище ухвалі вказав про існування спору про право, який має вирішуватись в порядку позовного провадження.

Вищий господарський суд в своїй постанові від 31.07.2017 року у даній справі, скасовуючи рішення попередніх судових інстанцій та направивши справу на новий розгляд, вказав на наявність спору про право цивільне.

Отже, касаційний суд господарської юрисдикції прийшов до аналогічного висновку, що й Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ у справі №2-о-75/11.

При вирішенні питання про наявність чи відсутність правових підстав для задоволення позову та апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В постанові Верховного суду України від 24.06.2015 року у справі №6-318цс15 викладена правова позиція, відповідно до якої набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов'язує виникнення в особи суб'єктивного права власності на певні об'єкти, а отже, суд при застосуванні норми статті 392 ЦК України повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об'єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Відповідно до постанови Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506 на території республіки введено мораторій на будь-які зміни форми власності та власника державного майна до введення у дію Закону Української РСР про роздержавлення майна.

Згідно з Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII та положеннями статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" від 10 вересня 1991 року №1540-ХІІ майно та фінансові ресурси підприємств, установ, організацій та інших об'єктів союзного підпорядкування , розташовані на території України , є державною власністю України.

Одночасно, Указом Президії Верховної Ради України "Про передачу підприємств, установ та організацій союзного підпорядкування, розташованих на території України, у власність держави" від 30 серпня 1991 року № 1452-XII визнано недійсними майнові договори, якими змінено форму власності, укладені під час дії мораторію, встановленого постановою Верховної Ради Української РСР "Про захист суверенних прав власності Української РСР" від 29 листопада 1990 року № 506.

Постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ передбачено, що майно та фінансові ресурси розташованих на території України підприємств, установ та об'єктів, які перебували у віданні центральних органів цих організацій, до визначення правонаступників загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР передані тимчасово Фонду державного майна України.

Постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-ХІІ передбачено, що тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР , розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю.

Оскільки питання щодо суб'єктів права власності зазначеного майна на законодавчому рівні не врегульовано, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верхового Суду України від 18.11.2014 року у справі № 3-170гс14.

З матеріалів справи вбачається, що спірне нерухоме майно на підставі постанови Президії Полтавської обласної ради профспілок від 28.02.1958 року передавалось Полтавській обласній Раді ДСТ Авангард .

Водночас, профспілки діяли за загальним статутом профспілок Союзу РСР та були загальносоюзними громадськими організаціями.

Отже, спірна будівля була майном громадської організації колишнього Союзу РСР, розташованим на території України.

Враховуючи наведені вище нормативні акти, після розпаду Союзу РСР право власності на спірне нерухоме майно набула держава Україна.

Відповідно до п. 1 постанови Верховної Ради України від 11.11.1996р. №461/96-ВР "Про проект Постанови Верховної ради України про тлумачення Постанови ВРУ "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" Фонду державного майна України, разом з відповідними громадськими організаціями України було доручено до 01 квітня 1997 року провести інвентаризацію майна загальносоюзних громадських організації колишнього Союзу РСР станом на 24.08.1991 року і подати Верховній Раді України перелік суб'єктів, у володінні яких знаходиться це майно (т.2 а.с.52).

Пунктом 2 Постанови Верховної ради України від 17.04.1997 №208/97-ВР "Про проект Закону України про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (об'єднань) колишнього Союзу РСР в Україні" Фонду державного майна України разом з Федерацією профспілок України було доручено завершити роботу по інвентаризації майна, що знаходиться у володінні профспілок і інформацію про результати інвентаризації надати Верховній Раді України в травні 1997 року до розгляду проекту Закону України про правонаступництво на майно загальносоюзних громадських організацій (об'єднань) колишнього Союзу РСР в Україні (т.2 а.с.66).

На виконання вимог вищезазначених нормативно-правових актів Фондом державного майна України були складені Переліки організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991р. знаходилися у віданні загальносоюзних громадських організацій (т.2 а.с.53-64).

До вказаного переліку під номером 135 включено будинок фізкультури Авангард , розташований за адресою:м.Полтава, вул.Жовтнева, 37.

Отже, враховуючи викладене, на момент створення Полтавською обласною організацією фізкультурно-спортивного товариства Україна Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи Авангард імені І.В. Шемякіна нерухоме майно - будівля спортивної школи площею 314,00 кв.м., що розташована за адресою: м.Полтава, вул. Жовтнева, 37 залишалося у державній власності та могло бути відчужене виключно за рішенням власника.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про управління об'єктами державної власності", за Фондом державного майна України закріплено повноваження щодо розпорядження майном, що перебуває на балансі громадських організацій колишнього СРСР, яке має статус державного.

Другий відповідач наполягає, що добросовісно володіє та користується спірним об'єктом нерухомості на підставі постанови Президії Полтавської обласної ради професійних спілок №П-56-3 від 18.10.2004 року та акту передачі споруди від 14.03.2002 року.

З письмових пояснень третього відповідача вбачається, що він також вважає себе власником спірного нерухомого майна, як організація, яка є засновником ДЮСШ Авангард (а.с.18 т.5).

Однак, як встановлено вище, спірне нерухоме майно є майном громадської організації колишнього Союзу РСР та з урахуванням наведених вище нормативних актів було та залишається на даний час державною власністю. Право розпорядження цим майном належить виключно державі в особі Фонду державного майна України.

Держава як власник спірного майна в особі Фонду державного майна України не приймала рішень щодо його відчуження.

Відповідно до ст.4 Закону України від 10.09.91 року "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", рішення державних органів, органів громадських , політичних, кооперативних, інших організацій і підприємств, посадових осіб, а також договори та інші угоди, прийняті чи здійснені на основі законодавства СРСР щодо зміни власника і форм власності, а також створення акціонерних та спільних підприємств за участю органів влади та управління Союзу РСР після прийняття Постанови Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року "Про проголошення незалежності України" без узгодження з відповідними

органами управління, визначеними Кабінетом Міністрів України, вважаються недійсними.

Враховуючи, що спірна будівля залишається у державній власності, у відповідачів відсутні правові підстави для розпорядження майном загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, зокрема, закріплення своїм рішенням права власності на зазначене майно за другим відповідачем.

Таким чином, постанова Президії Полтавської обласної ради професійних спілок №П-56-3 від 18.10.2004 року, якою вирішено закріпити за другим відповідачем право власності на спірне майно не може вважатись належним доказом набуття другим відповідачем прав власника майна.

Крім того, акт передачі споруди від 14.03.2002 року, на який посилаються другий та третій відповідачі, свідчить лише про прийняття другим відповідачем на свій баланс спірного нерухомого майна, що втім, не є підставою набуття ним права власності на це майно.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги прокурора про визнання за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України права власності на нерухоме майно - будівлю спортивної школи, площею 314 кв.м., що розтащована за адресою: м.Полтава, вул.Жовтнева, 37 обгрунтовані та правомірні.

В апеляційній скарзі третя особа зазначає, що відповідно до паспорту спортивного залу ДЮСШ Авангард ім. І.В. Шемякіна від 01.09.2012 рр., останній є користувачем спірної будівлі з дати її вводу в експлуатацію, а саме з 1959 року, що свідчить про те, що після 01.12.1991 року спірна будівля не переходила у державну власність, а продовжувала перебувати у володінні та користуванні другого та третього відповідачів.

Однак, колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, оскільки передача спірного майна у відання Української республіканської Ради профспілок, правонаступником якої після розпаду Союзу РСР стала рада Федерації незалежних профспілок України, а у подальшому - Федерація професійних спілок України, не мала наслідком зміну форми власності переданого майна, яке так і залишилося державним.

Паспорт спортивного залу ДЮСШ Авангард ім. І.В. Шемякіна від 01.09.2012 рр., на який посилається апелянт, свідчить лише про право користування другим відповідачем спірною будівлею. В акті не вказано форму власності майна.

За постановою Верховної Ради України "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР та постановою Верховної Ради України "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" від 4 лютого 1994 року № 3943-ХІІ розташовані на території України" від 10 квітня 1992 року № 2268-ХІІ, майно колишніх профспілкових організацій на теперішній час залишається державною власністю.

Враховуючи наведене, доводи апелянта про те, що після 01.12.1991 року спірна будівля не перейшла у державну власність є безпідставними та спростовуються наведеними вище нормативними актами.

В судовому засіданні 29.01.2018 року представник третьої особи, на запитання суду пояснив, що ним не оспорюється факт належності спірного нерухомого майна державі з огляду на численну практику Верховного суду України з розгляду аналогічних спорів.

Апелянт пояснив, що рішення суду першої інстанції оскаржується ним в частині відмови в задоволенні заяви другого відповідача про застосування строку позовної давності до вимог прокурора.

З цього приводу судова колегія зазначає наступне.

Під час розгляду справи судом першої інстанції другий відповідач звернувся до суду із заявою від 14.05.2015 року, в якій просить відмовити в задоволенні позову прокурора у зв'язку зі спливом строку позовної давності для звернення до суду із даним позовом (а.с.94 т.1).

Третя особа також вважає, що прокурором пропущено строк позовної давності, оскільки позивач дізнався про порушення права власності держави на спірне майно при складанні та підписанні у 1997 році Переліку організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України.

Судова колегія враховує наступне.

Початок перебігу позовної давності визначається за правилами статті 261 ЦК України.

Перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Згідно з частинами першою, четвертою статті 29 ГПК України ( в редакції на час подання позову) прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

За змістом частин першої, другої, четвертої статті 29 ГПК України ( у відповідній редакції), статті 261 ЦК України в разі звернення прокурора в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, позовна давність повинна обраховуватись із дати, коли саме позивачу (яким є орган, в інтересах якого звернувся до суду прокурор) стало відомо про порушення його права, а не з моменту, коли про порушене право стало відомо прокурору (аналогічна правова думка міститься в постанові Верховного суду України від 22 квітня 2015 року у справі N 3-54гс15).

Судова колегія приймає до уваги, що у 1997 році, на виконання постанови Верховної Ради України від 11.11.1996р. № 461/96-ВР та постанови Верховної ради України від 17.04.1997 №208/97-ВР, Фондом державного майна України складено Перелік організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України.

Разом із тим, передача у відання Українській Республіканській раді профспілок, правонаступником якого є Федерація незалежних профспілок України спірного майна, не свідчить про зміну форми державної власності цього майна (аналогічного висновку дійшов Верховний суд України в постанові 18.11.2014 року у справі № 3-170гс14).

В переліку відсутні відомості про відчуження державного майна.

Перелік складено Фондом державного майна України на підставі даних, наданих за дорученням Кабінету Міністрів України Міністерством статистики України та Міністерством економіки України, про організації, установи та підприємства, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні загальносоюзних громадських організацій, про що вказано в листі Фонду на адресу Верховної ради України (а.с.65 т.2).

Таким чином, вказаний перелік не містив дані про особу, яка фактично користується спірним нерухомим майном та був складений з метою подальшої інвентаризації майна та встановлення обставин правомірності користування ним особами, у володінні яких воно знаходилось.

Отже, із вказаних обставин не випливає, що позивачу були відомі або повинні були бути відомими обставини про порушення права власності держави.

Крім того, у 1997 році позивачу не могло бути відомо про постанову Президії Полтавської обласної ради професійних спілок №П-56-3, якою вирішено право власності на спірне майно закріпити за другим відповідачем, оскільки вона була прийнята в майбутньому, у 2004 році.

Отже, при складанні вказаного вище Переліку позивач не міг дізнатись про те, що право державної власності на нерухоме майно, яке є предметом позову, оспорюється другим відповідачем.

Судова колегія також приймає до уваги, що статтею 4 Закону України від 22.02.2007р. "Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України" було доручено Кабінету Міністрів України провести інвентаризацію відповідного майна, і, зокрема, встановити частку держави в цьому майні та щодо кожного об'єкту документально визначити законність його перебування у володінні Федерації професійних спілок України (т.2 а.с.67-68).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №236-р від 26.04.2007 року затверджено склад робочої комісії з питань виконання завдань, передбачених ч.2 ст.4 Закону України Про мораторій на відчуження майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України (а.с.69 т.2).

Наказом Фонду державного майна України від 11.06.2007 № 910 створено регіональні робочі комісії щодо проведення інвентаризації майна, яке перебуває у володінні Федерації професійних спілок України (т.2 а.с.72).

Регіональне відділення Фонду державного майна України у Полтавській області неодноразово зверталося до профспілкових органів з проханням направити представників у комісію для проведення інвентаризації майна (листи від 03.11.2006р. № 03/3866, від 15.06.2007р. № 03/2699, від 21.12.2007р. № 03/5893; т.4 а.с.142, 149, 154).

Однак, листами №233/01 від 22.11.2006 р. (а.с.143 т.4), №134/09 від 16.06.2007р. (а.с.150 т.4) Полтавська обласна рада професійних спілок відмовляла Фонду державного майна в направленні своїх представників до складу робочих груп з інвентаризації майна, посилаючись на те, що вона не уповноважена подавати пропозиції з цього питання, а робоча група сформована Федерацією профспілок України.

В подальшому, 19.07.2007 року Президією Федерації профспілок України було прийнято постанову "Про загострення ситуації навколо профспілкового майна", якою заборонено керівництву Федерації профспілок України, всеукраїнським профспілкам, територіальним об'єднанням організацій профспілок, підприємствам, заснованим Федерацією профспілок України, а також ПрАТ "Укрпрофоздоровниця", ПрАТ "Укрпрофтур" та іншим суб'єктам господарювання надавати будь-яку інформацію щодо об'єктів профспілкової власності на запити державних органів (т.2 а.с.73-75).

У зв'язку з наведеними обставинами, 24.12.2007р. регіональною робочою комісією з проведення інвентаризації майна, яке перебуває у володінні Федерації профспілок України було складено акт про те, що комісія не отримала згоди з боку Полтавської обласної ради професійних спілок на допуск до документів та матеріалів з обліку вказаного майна, та відмову в проведенні його інвентаризації (т.4 а.с.157).

Таким чином, з наведеного вбачається, що позивачу не міг бути відомий перелік майна, який знаходиться у фактичному володінні Федерації профспілок України.

Саме для визначення переліку такого майна, визначення частки державного майна, його інвентаризації, та з'ясування обставин законності перебування такого майна у володінні профспілок, була створена робоча група.

Втім, оскільки така інвентаризація проведена не була, відсутні підстави вважати, що позивач у 2006 -2007 рр. дізнався про порушення права власності держави другим та третім відповідачами.

Натомість, прокурор зазначає, що за листом Фонду державного майна України від 28.11.2014 за №10-16-16584 ним проводилось вивчення питання законності щодо використання майна, яке станом на 24.08.1991 знаходилось у віданні Української Республіканської Ради Всесоюзного добровільного фізкультурно-спортивного товариства профспілок Загальної конфедерації профспілок СРСР, зокрема, спірного нерухомого майна.

11.02.2015 року керівник Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" надав прокурору пояснення про те, що школа володіє та користується спірною будівлею (т.1 а.с.38).

Листом від 16.02.2015р. № 111-1244вих15 прокуратура міста Полтави повідомила регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській області про те, що будівля за адресою вул. Жовтнева, 37, використовується Полтавською дитячо-юнацькою спортивною школою "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна", дана будівля є майном колишніх профспілкових організацій та потребує правового визначення статусу (т.1 а.с.114). Даний лист отримано Регіональним відділенням ФДМУ по Полтавській області 18.02.2015р.

Позивач також наполягає, що дізнався про порушення прав держави на спірне майно з листа прокурора від 16.02.2015р. № 111-1244вих15.

Колегія суддів вважає обгрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи доводи позивача про те, що Фонд державного майна України дізнався про порушення другим відповідачем права державної власності 18.02.2015 року.

Третій відповідач заявив про свої права на спірне нерухоме майно вже під час розгляду даної справи судом першої інстанції, подавши клопотання про залучення його до участі у даній справі як співідповідача.

Отже, про оспорювання третім відповідачем права держави на спірне майно позивач дізнався вже в процесі розгляду справи.

Оскільки прокурор звернувся до суду із позовом 17.03.2015 року, про що свідчить штамп канцелярії суду, позовна давність не пропущена, а порушене право держави підлягає захисту.

За таких обставин, заяву другого відповідача про застосування строку позовної давності правомірно не задоволено судом першої інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову прокурора до Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" та до Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна" та визнання права власності держави Україна в особі Фонду державного майна України на нерухоме майно - будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м., що розташована за адресою: м. Полтава, вул. Жовтнева, 37, вартістю 5 432 000,00 грн.

В апеляційній скарзі, в обгрунтування доводів про пропуск прокурором строку позовної давності, третя особа посилається на лист Регіонального відділення Фонду державного майна України №18-08/571 від 01.02.2012 року на адресу виконавчого комітету Полтавської міської ради, в якому повідомляється, що нежитлова будівля по вул.Жовтнева, 37 в м.Полтава є державною власністю і в разі її передачі територіальній громаді м.Полтави відділення звернеться для захисту інтересів держави до органів прокуратури (а.с.188-189 т.5).

Колегія суддів не погоджується з такими доводами третьої особи, з огляду на наступне.

У вказаному листі Регіональне відділення Фонду державного майна України повідомляє, що спірна будівля станом на 24.08.1991 року визначалась як Будинок фізкультури Авангард з підпорядкованістю Центральній раді спортивного товариства профспілок Україна Федерації профспілок України.

Також відділення в листі вказало, що майно колишніх профспілкових громадських організацій на даний час залишається державною власністю, а тому правові підстави для розпорядження цим майном Федерацією профспілок України відсутні.

З аналізу наведеного листа вбачається, що у ньому відсутня будь-яка інформація стосовно володіння і розпорядження другим та третім відповідачами у даній справі спірним нерухомим майном.

Фонд посилається в листі лише на дані Переліку організацій, установ та підприємств, які станом на 24.08.1991 року знаходились у віданні Федерації незалежних профспілок України. В листі відсутні посилання на особу, яка фактично користується майном та обставини такого користування.

При цьому, позивач в листі вказує на можливість порушення права державної власності на спірне майно Полтавською міською радою, яка взяла це майно на облік як безхазяйне майно територіальної громади міста Полтави.

Отже, в листі, на який посилається апелянт, йдеться про обізнаність фонду про можливі порушення з боку Полтавської міської ради, а не відповідачів у даній справі.

В подальшому, питання про передачу спірного нерухомого майна у власність територіальної громади міста Полтави за заявою виконавчого комітету Полтавської міської ради було предметом судового розгляду у справі №2-о-75/11, за результатами якого судова палата Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ в ухвалі від 20.02.2013 року дійшла висновку про наявність спору про право цивільне, яке повинно вирішуватись в порядку позовного провадження.

Враховуючи наведене, лист Регіонального відділення Фонду державного майна України №18-08/571 від 01.02.2012 року не є доказом обізнаності позивача про порушення права держави на спірне нерухоме майно, оскільки у листі відсутнє будь-яке посилання на негативні для держави обставини володіння та розпорядження другим та третім відповідачами спірним майном.

Стосовно позовних вимог до Полтавської обласної ради професійних спілок у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, виходячи із наступного.

В матеріалах справи відсутні докази фактичного користування першим відповідачем спірним нерухомим майном.

Як встановлено колегією суддів та не заперечується другим відповідачем, спірна будівля на даний час перебуває у володінні та користуванні Полтавської дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І. В. Шемякіна Полтавської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства "Україна".

Перший відповідач надав суду довідку від 04.12.2017р. № 32 про те, що він не є балансоутримувачем спірної будівлі школи (т.4 а.с.217).

Другий відповідач у письмових поясненнях від 05.12.2017р. повідомив суду, що Полтавська обласна рада професійних спілок ніколи не володіла (не користувалася) спірним майном (т.4 а.с.206).

Матеріали справи не містять доказів порушення, невизнання чи оспорювання Полтавською обласною радою професійних спілок України права держави на нерухоме майно- будівлю спортивної школи площею 314,00 кв.м., що розташована за адресою: м.Полтава, вул. Жовтнева, 37.

Посилання прокурора у позові на постанову Президії Полтавської обласної ради професійних спілок "Про закріплення права власності за ДЮСШ "Авангард" №П-56-3 від 18.10.2004, не свідчить про порушення першим відповідачем прав державної власності на спірне майно, оскільки згідно вказаної постанови вирішено лише підтримати звернення щодо закріплення права власності на Будинок фізкультури "Авангард" за колективом дитячо-юнацької спортивної школи "Авангард" імені І.В. Шемякіна.

Акт встановлення в натурі меж землекористування земельною ділянкою по вул. Жовтневій, 37 у м. Полтава від 27.08.2003, відповідно до якого користувачем земельної ділянки є Полтавська обласна рада професійних спілок не є доказом оспорювання першим відповідачем права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій ділянці.

Лист Полтавської обласної ради професійних спілок від 06.09.2008р. № 113/09, в якому спілка просить виконавчий комітет Полтавської міської ради оформити право власності також не є доказом оспорювання першим відповідачем права власності на спірне майно, оскільки у листі йдеться про оформлення права власності на Будинок профкурсів, гаражу і складу, а не на будівлю спортивної школи (т.5 а.с.11).

Виготовлення першим відповідачем технічного паспорту на спірну будівлю не свідчить про оспорювання цим відповідачем прав на спірну будівлю на дату подачі позову, оскільки на цьому паспорті КП "БТІ Інвентаризатор" проставлено відмітку про його погашення 23.09.2013р. (т.1 а.с.21).

Посилання прокурора на оскарження першим відповідачем рішення Октябрського районного суду від 21.04.2011р. у цивільній справі № 2-о-75/11 не свідчить про порушення цим відповідачем права власності на спірне майно, оскільки у цивільній справі №2-о-75/11 предметом позову було визнання спірних будівель безхазяйним майном та передача їх у власність територіальної громади міста Полтави.

Отже, ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні під час апеляційного провадження у даній справі, прокурор не довів належними доказами факт оспорювання чи не визнання першим відповідачем права державної власності на спірне майно, у зв'язку з чим позовні вимоги до першого відповідача є необгрунтованими.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

Оскільки першим відповідачем не порушено прав позивача, позовна давність до вимог прокурора в цій частині не застосовується, у зв'язку з чим вірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову до першого відповідача.

Рішення суду першої інстанції в цій частині сторонами не оскаржено.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги третьої особи без задоволення, а рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2017 року у справі №917/557/15 - без змін.

З урахуванням приписів статті 129 ГПК України, судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Полтавську міську раду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.ст.276, 282, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу третьої особи - Полтавської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 06.12.2017 року у справі №917/557/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного суду протягом 20 днів з дня її проголошення.

Повний текст постанови складено 12.02.2018р.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Гребенюк Н.В.

Суддя Пелипенко Н.М.