Рішення

від 12.02.2018 по справі 902/1111/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" лютого 2018 р. Cправа № 902/1111/17

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука Василя Васильовича розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020) в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Віді (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, 21027)

про стягнення 26188,78 грн.

за участю секретаря судового засідання Незамай Д.Д.:

представників сторін:

прокурор Побережна-Войтенко О.М., службове посвідчення №022005 від 28.10.2013р;

позивача ОСОБА_1 за довіреністю № 129 від 28.12.2017р.

відповідача не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави в особі Вінницької міської ради про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Віді збитків, які нанесені Вінницькій міській раді внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, площею 0,0511 га по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця, яку відповідач використовує для комерційного використання, за період з 23.05.2014р по 23.05.2017р включно в розмірі 26 188,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є власником нерухомого майна по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця. При цьому, користується земельною ділянкою площею 0,0511га із земель територіальної громади м. Вінниця по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця за відсутності правовстановлюючих документів, що є порушенням вимог статей 125, 126 ЗК України. Вказане стало підставою нарахування відповідачу збитків у вигляді неодержаного доходу за користування за період з 23.05.2014р по 23.05.2017р включно в розмірі 26 188,78 грн..

Ухвалою суду від 14.12.2017р за вказаним позовом порушено провадження у справі № 902/1111/17 з призначенням до розгляду в судовому засіданні на 11.01.2018р. та зобов'язано прокурора і сторін надати докази, необхідні для вирішення спору в даній справі.

Керуючись розділом XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017р., ухвалою суду від 12.01.2017р прийнято рішення про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до глави 10 Господарського-процесуального кодексу України, розгляд справи призначено на 12.02.2018р.

На визначену судом дату з'явились прокурор та представник позивача, які позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили задоволити позов.

Відповідач правом участі в засіданні суду також не скористався, визначених ухвалами суду не подав. Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, повернуті до суду відділенням поштового звязку з написом наступного змісту: за закінченням терміну зберігання .

При цьому суд зважає на положення ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п. 4 та 5 ч. 6 якої визначено, що днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 10 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.05.2003 №755-IV якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду були надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958, та Господарського процесуального кодексу України, що також підтверджується штемпелем суду про відправлення вихідної кореспонденції на звороті відповідних судових процесуальних документів.

За таких обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але відповідач не скористався своїм правом на участь свого представника у судовому засіданні.

При цьому, статті 42, 46 Господарського процесуального кодексу України зобов'язують сторони користуватись рівними їм процесуальними правами.

Враховуючи те, що норми статтей 182, 183, Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Положеннями ст. 178 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

У зв'язку з вищезазначеним, справа розглядається у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно реєстраційного посвідчення на об'єкти нерухомого майна, які належать юридичним особам від 12.04.2016р виданого Комунальним підприємством Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації за Товариством з обмеженою відповідальністю ВІДІ , на підставі договору купівлі-продажу приміщень, з відстрочкою платежу, посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_2 16.03.2006р за реєстровим номером 759 та акту прийому-передачі від 16.03.2006р, зареєстровано право власності на приміщення: сарай літ Б , І поверх пр. №1-№2, площею 28,0 кв.м., вбральня літ. В , які розташовані по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці.

Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради було проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства при використанні земель м. Вінниці Товариством з обмеженою відповідальністю ВІДІ (надалі Відповідач), розташованих по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця.

За результатами перевірки було складено акт від 10.03.2017р №43/9-03-3, яким встановлено, що Відповідач використовує огороджену парканом земельну ділянку, площею 0,0511га, відповідно до кадастрового плану земельної ділянки для комерційного використання, по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця.

На вищезазначеній земельній ділянці розташовано одноповерхові нежитлові приміщення: сарай та вбиральня, які належать Відповідачу на праві власності.

Також встановлено, що вбиральня використовується в комерційних цілях - для розміщення магазину Меморіал (продаж ритуальних товарів).

В порушення вимог ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових драв на нерухоме майно та їх обтяжень та ст. ст. 120, 125, 126, 206 Земельного кодексу України Відповідач не оформив правовстановлюючі документи на земельну ділянку та не сплачує плату за її використання.

З врахуванням виявлених порушень, Відповідачу в Акті перевірки від 10.03.2017р №43/9-03-3 рекомендовано звернутись до Вінницької міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та нарахувати і сплатити за землю. Про вжиті заходи та їх результати необхідно було повідомити письмово Департамент самоврядного контролю в 30-денний термін.

Листом від 13.03.2017р № 09-00-014-10442 Департаментом самоврядного контролю Вінницької міської ради направлено на юридичну адресу Відповідача копію Акту перевірки з додатками.

Як свідчать матеріали справи, Відповідачем не вжито заходів щодо оформлення права землекористування та сплати земельного податку і не надано письмової відповіді у визначені строки.

За інформацією Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.02.2017р № 2625/10/02-28-12-04 та від 16.05.2017р № 5704/10/02-28-12-04 Відповідач, протягом 2014-2017 років не здійснював нарахування та сплату місцевого податку за використання земельної ділянки по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці.

Повідомленням від 05.05.2017р № 01-00-010-19438 про виклик на засідання Комісії Відповідача повідомлено, що засідання Комісії по визначення та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам, заподіяних ТОВ ВІДІ , у зв'язку з використанням земельної ділянки по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці площею 0,0511 га без правовстановлюючих документів, призначено на 24 травня 2017 року та відбудеться об 11-00 в приміщення Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. Соборна, 59, каб. 512.

Актом про визначення розміру збитків від 24.05.2017р розглянуто матеріали по розрахунку збитків, які нанесені Відповідачем внаслідок неодержання Вінницькою міською радою доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, площею 0,0511 га, по вул. Ватутіна, 18 в м. Вінниця, за період з 23.05.2014 по 23.05.2017 включно (три попередніх роки на дату засідання Комісії), та визначено розмір збитків, що підлягають до сплати в розмірі 9 968,25 грн.

Акт визначення розміру збитків затверджено рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.06.2017р за № 1313 Про затвердження Актів визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Вінниці .

Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2118 від 21.09.2017р Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від 01.06.2017 № 1313 Про затвердження Актів визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Вінниці та надання розстрочення сплати збитків внесено зміни до рішення від 01.06.2017р № 1313, виклавши додаток 3 (Акт про визначення розміру збитків від 13.09.2017р) в новій редакції, згідно якого розмір збитків, заподіяних територіальній громаді м. Вінниці нараховано у вигляді земельного податку за 1097 днів (період з 23.05.2014р по 23.05.2017р) і становить 26 199,78 грн., на підставі Розрахунку департаменту земельних ресурсів Вінницької міської ради від 13.09.2017р.

Збитки були визначені Комісією у розмірі земельного податку (в період з 23.05.2014р по 23.05.2017р), згідно Порядку визначення та відшкодування збитків власникам земель та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19.04.1993 та на підставі листів відділу у м. Вінниці Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 23.05.2017 за №144/0/199-17 , та від 13.09.2017 за № 426/0/199-17, в яких вказано розмір нормативної грошової оцінки вищевказаної земельної ділянки, яка діяла в період за який нараховані збитки.

Про прийняття відповідного рішення та необхідність відшкодування збитків, Відповідачу було доведено до відома рекомендованим повідомленням від 04.10.2017р за вих. №37-00-010-42335 .

Однак, Відповідачем збитки Вінницькій міській раді відшкодовані не були, що підтверджується листом Департаменту фінансів Вінницької міської ради від 06.11.2017 за вих. №10-00-012-47762 .

Беручи до уваги встановлені обставини, суд зважає на наступні приписи законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Земельного кодексу України (надалі ЗУ України) земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 5 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Статтею 12 ЗК України передбачено повноваження міської ради у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст шляхом розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч. 2 ст. 116 ЗК України).

Згідно зі ст. 2 Закону України Про плату за землю та ст.206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким, згідно зі ст. 21 Закону України Про оренду землі , визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою, розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 288.1. статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Отже, користування земельною ділянкою без правовстановлюючих документів позбавляє орендодавця права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, який він міг би отримувати, якби його право не було порушено.

Статтею 377 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) визначено зміст прав на земельну ділянку особи при придбанні житлового будинку, будівлі або споруди, що розміщені на ній, які відповідають видам прав на землю згідно з розділом ІІІ "Права на землю" Земельного кодексу України; відповідні права та наслідки переходу права власності на нерухоме майно визначено статтею 120 ЗК України.

За змістом норм ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

В свою чергу, Верховним Судом України у справі № 6-253цс16 від 13.04.2016р. зроблений висновок, що зазначена норма закріплює загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цією нормою визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

За змістом статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу ХIII Податкового кодексу України.

Згідно з положеннями чинного законодавства обов'язок зі сплати плати за землю як загальнодержавного податку може бути покладений виключно на наступних осіб: у формі земельного податку - на власників та постійних користувачів земельних ділянок; у формі орендної плати за землі державної та комунальної власності - на орендарів відповідних земельних ділянок державної та комунальної власності за умови укладення та реєстрації відповідних договорів оренди землі; покладення на особу обов'язку здійснювати плату за землю у формі земельного податку та орендної плату за одну і ту саму земельну ділянку одночасно чинним законодавством не передбачено.

У відповідності до інформації Вінницької ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області від 21.02.2017р № 2625/10/02-28-12-04 та від 16.05.2017р № 5704/10/02-28-12-04 Відповідач, протягом 2014-2017 років не здійснював нарахування та сплату місцевого податку за використання земельної ділянки по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці.

Оскільки Відповідачем право на земельні ділянки не оформлено, а використання землі є платним, заступник керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради заявив вимоги про стягнення збитків, що завдані власнику використанням земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (пункт д частини першої статті 156 ЗК України).

За змістом ст. 157 ЗК України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаний доход - це доход, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян.

Розміри збитків, у т.ч. неодержані доходи землекористувачів згідно п. 2 Порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконкомами міських (міст обласного значення) рад.

Відповідно до п. 5 Порядку збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

З огляду на загальні положення наведених вище норм для застосування такої міри відповідальності, як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Судом встановлено, що після реєстрації права власності (12.04.2006р) на приміщення сараю та вбиральні по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці, договору оренди земельної ділянки укладено не було, отже дана земельна ділянка використовувалася без правовстановлюючих документів.

Отже, власник земельної ділянки протягом тривалого періоду не отримував доходу, який міг би одержати із земельної ділянки у випадку виконання Відповідачем вимог викладеного вище законодавства.

Таким чином, Відповідачем з часу отримання у власність вищезгаданого нерухомого майна та до 12.12.2017р (часу звернення з позовом до суду) не оформив право користування земельною ділянкою, на якій розміщені його нерухомі об`єкти.

Крім того, суд звертає увагу на те, що дані об`єкти перебувають на земельній ділянці, яка перебуває у користуванні територіальної громади м. Вінниці.

При цьому, як вже зазначалося, право Відповідачу в місячний термін звернутись до Вінницької міської ради щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку по вул. Ватутіна, 18 у м. Вінниці площею 0,0511 га надано в березні 2017р (Акт перевірки № 43/9-03-3 від 10.03.2017р).

Акт визначення розміру збитків затверджено рішенням Виконавчого комітету Вінницької міської ради від 01.06.2017 за № 1313 Про затвердження Актів визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді :м. Вінниці , із змінами внесеними рішенням виконкому міської ради від 21.09.2017р за № 2118 Про внесення змін до рішення виконавчого комітету міської ради від О 1.06.2017 № 1313 Про затвердження Актів визначення розміру збитків, заподіяних територіальній громаді м. Вінниці та надання розстрочення сплати збитків .

Зазначені рішення міської ради у встановленому порядку не оскаржені та не визнані незаконними, як і дії посадових осіб щодо визначення розміру збитків.

Розмір збитків при використанні земель без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування) земельної ділянки, дорівнює сумі, яка могла б надійти до місцевого бюджету в разі, якщо б зазначений договір був укладений між орендодавцем та орендарем та нараховується на підставі даних нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Отже, неоформлення документів на право користування земельною ділянкою виникло з вини відповідача внаслідок його бездіяльності, що свідчить про протиправну поведінку землекористувача та причинний зв'язок між його протиправною поведінкою та майновою шкодою.

За таких обставин, використовуючи землю без належних правовстановлюючих документів, Відповідач порушив право Позивача на отримання прибутку, який він міг би отримати, за умови оформлення Відповідачем права користування. Доходи ж, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене визначені п. 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України, як збитки.

Вищий господарський суд України в Постанові Пленуму від 17.05.2011р. № 6 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин (із змінами і доповненнями) у п. 3.8. вказав, що вирішуючи спори за позовами органів державної влади або місцевого самоврядування про стягнення з особи, яка набула у власність житловий будинок, будівлю або споруду і не переоформила право користування земельною ділянкою, збитків у вигляді упущеної вигоди (зокрема у розмірі неодержаної плати за оренду земельної ділянки), господарські суди повинні брати до уваги положення статті 22 ЦК України та частини другої статті 224 ГК України. Для застосування такого заходу відповідальності слід встановлювати наявність у діях відповідача усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками і вини).

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011 Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин господарським судам необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Пунктом 3.4 даної Постанови визначено, що у разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно враховувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникненням прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.

Відповідачем не наведено об'єктивних обставин або перешкод для укладення передбаченого нормами земельного законодавства договору оренди землі, а також обставин, які б підтверджували вчинення ним дій, спрямованих на укладення такого договору, оскільки саме на землекористувача покладається обов'язок вчинення певних дій, спрямованих на оформлення правовстановлюючих документів на земельні ділянки. Невиконання вказаного обов'язку є підставою для стягнення з землекористувача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаної орендної плати за землю), завданих внаслідок використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Наведене узгоджується і з позицією Верховного Суду України, що викладена в постанові від 17.02.2016 р. у справі № 3-1160г15.

Таким чином, матеріали справи свідчать про бездіяльність Відповідача щодо вчинення передбачених законодавством заходів зі своєчасного оформлення права користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що належить Відповідачу на праві власності, що позбавило Вінницьку міську раду права одержати дохід у вигляді орендної плати за землю, що за період з 23.05.2014р. по 23.05.2017р. складає суму 26 188,78 грн. Наведене надає Позивачеві право на відшкодування збитків, пов'язаних з використанням Відповідачем земельної ділянки без відповідних правовстановлюючих документів.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що наявні всі елементи складу цивільного правопорушення в діях Відповідача, як то: факт порушення Відповідачем вимог земельного законодавства, що виявився у тривалому використанні земельної ділянки без договору оренди, що призвело до наявності збитків у Позивача, визначення і відшкодування яких врегульовано вищевказаним Порядком; причинний зв'язок між збитками і протиправною поведінкою Відповідача, оскільки використання земельної ділянки Відповідачем без належного правового оформлення, позбавило міську раду, як власника землі, права отримувати від цієї земельної ділянки дохід у вигляді орендної плати.

З огляду на вищенаведене та враховуючи те, що Позивачем доведено користування відповідачем земельною ділянкою без оформлення договору оренди землі, з урахуванням фактичних обставин, наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються 1600,00 грн витрат по сплаті судового збору.

В судовому засіданні 12.02.2018р оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись статтями 2, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІДІ (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 31983319) на користь Вінницької міської ради ( вул. Соборна, 59, м. Вінниця,21050, на рахунок № 31413611700002, код ЄДРПОУ 38054707, отримувач: УК у м. Вінниці (м. Вінниця) 24062200, Банк: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця МФО 802015 (призначення: *101; Кошти за шкоду, що заподіяна на земельних ділянках державної та комунальної власності, які не надані у користування та не передані у власність, внаслідок їх самовільного зайняття, використання не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу; відшкодування збитків за погіршення якості ґрунтового покриву тощо та за неодержання доходів у зв'язку з тимчасовим невикористання земельних ділянок ) збитки в розмірі 26 188 (двадцять шість тисяч сто вісімдесят вісім) грн. 78 коп..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІДІ (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, 21027, код ЄДРПОУ 31983319) на користь прокуратури Вінницької області (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21050, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок 35213099003988) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн 00 коп..

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити учасникам рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 5 ст. 240 ГПК України передбачено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного господарського суду через Господарський суд Вінницької області (п. 8, 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 13 лютого 2018 р.

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - Вінницька місцева прокуратура (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21020)

3 - позивачу (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050)

4 - відповідачу (вул. 600-річчя, 25, м. Вінниця, 21027)