Ухвала

від 12.02.2018 по справі 910/1463/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua УХВАЛА про відмову у забезпеченні позову 12.02.2018Справа №  910/1463/18   Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши  заявуТовариства з обмеженою відповідальністю «Херсоненергогруп»  прозабезпечення позову у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсоненергогруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вулвер” про стягнення 157 080,00  грн. ВСТАНОВИВ: До господарського суду з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Херсоненергогруп» (далі – ТОВ «Херсоненергогруп», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Вулвер” (далі – ТОВ “Вулвер”, відповідач) про стягнення 157 080,00  грн. У обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в порушення досягнутої сторонами домовленості відповідач не виконав свого зобов'язання з поставки оплаченого товару, внаслідок чого у ТОВ “Вулвер” виник обов'язок повернути отримані грошові кошти. У позові ТОВ «Херсоненергогруп» просить суд стягнути з відповідача попередню оплату в сумі 157 080,00  грн. Разом із позовом ТОВ «Херсоненергогруп» подало заяву про забезпечення позову, в якій просило вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача в ПАТ «Укрексімбанк» та ПАТ КБ “Приватбанк” у межах суми заборгованості у розмірі 157 080,00 грн. та судових витрат у сумі 2 256,20 грн. Подана заява мотивована тим, що стосовно відповідача відкриті провадження у кримінальних та адміністративних справах, приводом яких стало ухилення відповідача від сплати податків, розкрадання державного майна у значних розмірах, що свідчить про перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі. Вказане на думку заявника призведе до того, що виконання рішення суду у даній справі буде утруднене або стане неможливим. Відповідно до статті 136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Суд, розглянувши подану заяву про забезпечення позову, вирішив відмовити у її задоволенні з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. За приписами ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб. Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 “Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову” від 26.12.2011 р. (далі - Постанова) господарський суд при вирішенні питання про забезпечення позову має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. При цьому адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Як на підставу накладення арешту на банківські рахунки відповідача, заявник вказує на наявність відкритих щодо ТОВ “Вулвер” проваджень у кримінальних та адміністративній справах, загальна сума збитків (зобов'язань) за якими є значною та становить 19 327 424,00 грн., що буде мати своїм наслідком невиконання рішення по даній справі, у разі задоволення позову. У той же час, суд вважає, що перебування відповідача у скрутному фінансовому становищі не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, передбачених законом, та не свідчить про неможливість виконання рішення суду у даній справі у майбутньому. При цьому, необхідно зазначити, що зв'язок між діями ТОВ “Вулвер”, про що йдеться у інших справах (кримінальних та адміністративній), а також предметом позовних вимог у даній господарській справі – позивачем не доведений. Пунктом 3 вищевказаної Постанови роз'яснено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. З урахуванням таких роз'яснень суд відхиляє доводи заявника про необхідність застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках відповідача в ПАТ «Укрексімбанк» та ПАТ КБ “Приватбанк” з тих підстав, що: по-перше – заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що відповідач вчиняє будь-які дії, направлені на зменшення наявних у нього грошових коштів на цих рахунках, а по-друге - заявник не подав суду доказів належності рахунків у ПАТ «Укрексімбанк» та ПАТ КБ “Приватбанк”, на які ТОВ «Херсоненергогруп» просить накласти арешт, саме відповідачу - ТОВ “Вулвер”, як і не надав доказів наявності грошових коштів на цих рахунках. Як зазначив Вищий господарський суд України у постанові Пленуму № 16 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" саме лише посилання в заяві на потенційну можливість утруднення чи невиконання рішення суду відповідачем без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Отже, суд вважає, що зазначені вище доводи заявника щодо утруднення чи неможливості виконання судового рішення у майбутньому, є необгрунтованими, безпідставними та недоведеними. З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Херсоненергогруп» про забезпечення позову. Згідно з ст. 129 ГПК України судовий збір за подання заяви про забезпечення позову у разі відмови у задоволенні такої заяви, покладається на заявника (позивача). Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 129, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд – УХВАЛИВ: У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Херсоненергогруп» про забезпечення позову відмовити. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання до суду апеляційної інстанції. Суддя                                                                                                        Головіна К.І.