Постанова

від 06.02.2018 по справі 910/6546/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Верховний

Суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2018 року

м. Київ

справа № 910/6546/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО"

на рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016

(суддя - Привалов А.І.)

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017

(головуючий - Пашкіна С.А., судді: Калатай Н.Ф., Баранець О.М.)

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО",

про примусове виселення,

за участі представників сторін:

позивача - Кубік Я.С.,

відповідача - Красноруцька Г.О., Терьошин

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО" про примусове виселення із займаного нежитлового приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після закінчення строку дії договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 6544 від 12.08.2013, Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО", як орендар, не повернуло Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Києву (орендодавцю) предмет оренди.

Матеріально-правовою підставою позову зазначені статті 391, 526, 629, 764 Цивільного кодексу України, статті 193, 284 Господарського кодексу України, статті 17, 26, 27, 29, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункти 2.4., 5.7., 10.1., 9.1. договору оренди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 позов задоволено повністю. Суд виселив Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО" з державного нерухомого майна за договором оренди від 12.08.2013 № 6544 загальною площею 46,00 кв. м. - частини нежитлового приміщення Західного тунелю з боку Центрального вокзалу, розміщене за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1, що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу вокзалу станції Київ-Пасажирський ДТГО "Південно-Західна залізниця".

При розгляді справи місцевим господарським судом встановлені такі обставини:

- між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву, як орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО", як орендарем, 12.08.2013 укладено договір оренди № 6544 нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частини нежитлового приміщення західного тунелю з боку Центрального вокзалу, (реєстровий номер майна 04713033.55.АААЖДВ842), площею 46,0 кв. м, розміщене за адресою: м. Київ, пл. Вокзальна, 1 , що перебуває на балансі Відокремленого підрозділу вокзалу станції Київ-Пасажирський ДТГО "Південно-Західна залізниця", код ЄДРПОУ 26087910, вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013р. і становить 700 000,00 грн.;

- згідно акту приймання-передавання від 12.08.2013 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування зазначене майно;

- договором про внесення змін № 6544/01 від 04.03.2014 строк дії договору оренди продовжений до 31.12.2015;

- договором про внесення змін від 30.10.2015 сторонами змінено площу орендованого майна, яка загалом становить 51,00 кв. м.;

- Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву направило на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО" заяву про припинення чинності договору оренди № 6544 від 12.08.2013, у зв'язку з закінченням строку його дії та про відсутність наміру продовжити договір на новий строк, у зв'язку з чим вимагало повернути майно з оренди, оформивши належним чином та направивши на адресу позивача підписані акти приймання-передачі. Однак, конверт листом був повернутий орендодавцю відділенням поштового зв'язку з довідкою форми-20 без вручення адресату з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання ";

- доказів повернення майна з оренди та доказів укладення нового договору оренди матеріали справи не містять;

- після закінчення строку дії договору оренди, відповідач, як орендар не повернув позивачу (орендодавцю) предмет оренди, що стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про його виселення.

Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що договір оренди нерухомого майна № 6544 від 12.08.2013 припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено, а відповідач без достатніх правових підстав займає приміщення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАРІТЕТ ІКО" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 - без змін.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для виселення відповідача із займаного ним приміщення з тих же мотивів.

Судові рішення обґрунтовані нормами статті 391, 526, 629, 763, 764 Цивільного кодексу України, статті 193, 284 Господарського кодексу України, статті 17, 26, 27, 29, 32 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", пункти 2.4., 5.7., 10.1., 10.4., 9.1. договору оренди.

Не погоджуючись із постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2016, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у позові у повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач незаконно вимагає виселення із займаного приміщення, оскільки відповідач переуклав договір оренди спірного майна з новим його власником, тому прав позивача не порушував. Судами попередніх інстанцій вирішено спір без залучення нового орендодавця спірного майна - Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця". Крім того, договір оренди в частині сплати орендної плати виконується відповідачем належним чином.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву не скористалось правом подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, що в силу ч. 3 ст. 295 ГПК України не перешкоджає перегляду судового рішення.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 04.12.2017 касаційну скаргу прийнято до касаційного провадження та призначено її до розгляду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII касаційні скарги (подання) на судові рішення у господарських справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного господарського суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На розгляд Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. (головуючий), Вронської Г.О. і Баранця О.М. 10.01.2018 передано касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 у справі № 910/6546/16.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Вронської Г.О. і Баранця О.М. від 11.01.2018 заяву про самовідвід судді Баранця О.М. задоволено.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 12.01.2018 визначено наступний склад колегії суддів: Студенець В.І. - головуючий, Вронська Г.О., Стратієнко Л.В.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Студенця В.І. - головуючого, Вронської Г.О., Стратієнко Л.В. від 17.01.2018 касаційну скаргу призначено до розгляду на 06.02.2018.

Касаційний господарський суд, переглядаючи у касаційному порядку оскаржувані судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла на момент розгляду справи) у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

У вирішенні питань щодо прийняття додаткових доказів суд апеляційної інстанції повинен повно і всебічно з'ясовувати причини їх неподання з урахуванням конкретних обставин справи і об'єктивно оцінити поважність цих причин. При цьому, обґрунтування неможливості подання доказів суду першої інстанції згідно із зазначеною нормою Господарського процесуального кодексу України покладається саме на заявника (скаржника), а апеляційний господарський суд лише перевіряє та оцінює їх поважність і не зобов'язаний самостійно з'ясовувати відповідні причини. У разі прийняття додаткових доказів у постанові апеляційної інстанції мають зазначатися підстави такого прийняття.

На підтвердження своїх доводів, наведених в апеляційній скарзі Товариством з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" подано додаткові докази, зокрема: копія договору № 139/13 від 31.10.2013 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна; копія листа Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна" залізниця" від 21.10.2015 № НДБ-4/1242-1; копія листа ПАТ "Українська залізниця" Регіональна філія "Південно-Західна" залізниця" виробничий підрозділ вокзал станції Київ-Пасажирський від 08.02.2016 № 350; копія квитанцій про сплату оренди; копія додаткового договору від 15.02.2016 до договору оренди нерухомого майна від 12.08.2013 № 6544.

Обґрунтовуючи неможливість подання зазначених доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" послалось на те, що воно не було повідомлено місцевим судом про час і місце розгляду справи.

В силу статті 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно. У разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника. Ця вимога Закону передбачена і договором оренди № 6544 від 12.08.2013, пунктом 10.5. якого передбачено, що перехід права власності до інших осіб не припиняє чинність цього договору для іншого власника.

Відповідно до статті 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" про те, що після закінчення терміну дії договору оренди, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву 31.12.2015, у зв'язку з переходом прав та обов'язків по майну до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву не могло вимагати повернення майна, яке не перебуває у їх віданні, а отже, Товариство з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" не порушувало права та законні інтереси Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, суд апеляційної інстанції їх відхилив з огляду на те, що такі доводи не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та матеріалах справи.

Відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

При цьому, в мотивувальній частині постанови відсутні висновки щодо неприйняття додаткових доказів.

Отже, суд апеляційної інстанції не дав оцінки наданим Товариством з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" додатковим доказам та доводам, зокрема, щодо переходу прав та обов'язків наймодавця по спірному майну до іншої особи (Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця") та переукладення договору оренди з новим власником спірного майна.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи, реалізується також положеннями статті 65 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує господарський суд не обмежуватись поданими документами і матеріалами, а витребувати від сторін, підприємств, установ та організацій документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі недостатності поданих сторонами документів.

Суд першої інстанції усупереч вимогам статей 4 7 , 43, 65 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) не дав оцінки щодо наявності у Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву прав орендодавця спірного майна на час вирішення цього спору та відповідно їх порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО", хоча з'ясування цих обставин має істотне значення для правильного його вирішення.

Окрім того, відповідно до пункту 8 частини першої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

З огляду на те, що на час вирішення спору права та обов'язки орендодавця за спірним договором оренди перейшли до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" і суди попередніх інстанцій не залучили його до участі у справі, то ця обставина є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 310 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017) підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій допущені порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а також не залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця", колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись статтями 236, 238, 240, 300, 301, 308, 309, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Парітет ІКО" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 02.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.05.2017 у справі № 910/6546/16 скасувати, а справу № 910/6546/16 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. Студенець

Судді Г. Вронська

Л. Стратієнко