Постанова

від 30.01.2018 по справі 522/11536/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/139/18

Номер справи місцевого суду: 522/11536/17

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Цюра Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого: Цюри Т.В.,

Суддів: Гірняк Л.А., Сегеди С.М.,

За участю секретаря судового засідання: Лопотан В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Одеської області апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И Л А:

23.06.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення коштів, пов'язаних з невиконанням договору сервітуту та судових витрат.

При цьому посилалається на те, що 22.02.2011 року між нею та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 було укладено договір про встановлення сервітуту, відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 3.1. - 3.4. якого відповідач зобов'язується за плату від позивача у вигляді компенсаційного платежу, у розмірі, еквівалентному 6000 (шість тисяч) доларів США, надати їй право сервітуту на магістралі систем опалення паркінгу, які знаходяться у власності та на балансі відповідача. Однак, відповідач не виконав зобов'язання та не надав у користування позивачу право сервітуту, у зв'язку з чим ОСОБА_2 була змушена звернутися до суду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТЛО-2007", (Код ЄДР 35695956) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) збитки, пов'язані з невиконанням договору про встановлення сервітуту в розмірі 156 042 (сто п'ятдесят шість тисяч сорок дві) гривні 06 копійок.

Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТЛО-2007", (Код ЄДР 35695956) на користь ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) судові витрати в розмирі 1560 (одна тисяча п'ятсот шістдесят) гривень, 42 копійки по сплаті судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 подало до суду апеляційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а оскаржуване рішення суду скасувати, виходячи з наступного.

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

У зв'язку із цим справа підлягає розгляду в порядку п.8 розділу Х111 Перехідних положень Цивільно-процесуального кодексу України.

15 грудня 2017 року набрала чинності нова редакція Цивільного процесуального кодексу України (ред. з 18.03.2004 до 15.12.2017), відповідно до п.9 ст. 1 Перехідних положень вказаного Кодексу, справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Справа розглядається апеляційним судом Одеської області, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив рішення, що оскаржується, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах, відповідно до вимог п. 8 ст. 1 Перехідних положень.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Так, відповідно матеріалів справи 22.02.2011 року між ОСОБА_2 та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 було укладено договір про встановлення сервітуту, відповідно до п. п. 2.1., 2.2., 3.1. -3.4. якого відповідач зобов'язався за плату від позивача у вигляді компенсаційного платежу, в розмірі, еквівалентному 6000 (шість тисяч) доларів США, надати їй право сервітуту на магістралі систем опалення паркінгу, які знаходяться у власності та на балансі відповідача.

Позивач в своїх вимогах зазначає, що взяті на себе зобов'язання щодо сплати компенсаційного платежу, встановленого п. 3.1. договору, вона виконала в повному обсязі, про що свідчить копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 22.02.2011 року, однак відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції , посилаючись на норми ст.ст. 611, 614, 22 ЦК України дійшов до висновку про доведеність позивачем протиправної поведінки відповідача щодо порушення зобов'язань, передбачених договором про встановлення сервітуту від 22.02.2011 року №1.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду, через неправильне застосування судом норм матеріального права, недоведеність обставин , що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими та через невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, згідно п.2.1. умов договору про встановлення сервітуту від 22.02.2011 року №1, Надавач Сервітутних Прав (ОСББ Житло - 2007 ) надає і передає Набувачу Сервітутних Прав (ОСОБА_2В.) для забезпечення функціонування належного Набувачеві Сервітутних Прав нежитлового приміщення №2, розташованого за адресою: вул. М.Говорова, 10/2 у м.Одесі, для нього самого, його працівників, службовців, агентів, співробітників, орендаторів, а також інших уповноважених Набувачем Сервітутних Прав осіб на обмежений строк право сервітуту на наступні об'єкти нерухомого майна у вигляді магістралі систем опалення паркінгу, що належать до власності ОСББ Житло - 2007 та знаходяться на його балансі.

Згідно з ч. 2статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статей 525, 526, 530, 610 ЦК України, зобов'язання, які взяли сторони на себе при укладанні договору, повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 2 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Як вже було встановлено матеріалами справи, договір був укладений 22.02.2011 року, при цьому, відповідач наголошує, що позивач одразу ж була підключена до мережі опалення, користувалася цією системою опалення на протязі всього часу.

Згідно п.4.1цей договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та у відповідності п.4.2 договір залишається чинним та обов'язковим до виконання протягом 25 років.

Відповідно до п. 6.3. договору від 22.02.2011 року, він може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань сторонами договору.

Згідно п.3.1. договору, сторони домовляються, що Набувач Сервітутних Прав сплатить Надавачу Сервітуних прав разовий Компенсаційний Платіж у грошовій формі в розмірі рівному гривневому еквіваленту 6000 доларів США по курсу НБУ на дату платежу. Згідно копії квитанції, що знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_2 сплатила Компенсаційний платіж у гривнах в розмірі 47880 грн.

Згідно п.6.1 договору договір може бути припинено в будь-який час за обопільною згодою сторін, а п.6.2. цього договору вказує на те, що Набувач сервітутних прав має право в будь-який час з будь-якої причини, за власною ініціативою і повідомивши в письмовому вигляді про це Надавача сервітутних прав, припинити цей договір.

Жодних доказів щодо направлення претензій на адресу відповідача щодо неналежного виконання договору чи щодо розірвання чи припинення договору, матеріали справи не містять.

В заявленому позові, також, відсутня вимога про розірвання договору чи його припинення з будь-яких підстав.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням наведених обставин справи та зазначених норм права, колегія вважає, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів, передбачених ст.ст. 77,78 ЦПК України в підтвердження того, що, відповідачем були порушені зобов'язання, передбачені умовами договору та що вона має право на відшкодування збитків в сумі 156042 грн.06 коп, пов'язаних з невиконанням договору про встановлення сервітуту.

Відповідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За таких обставин та вимог зазначених норм права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ЖИТЛО-2007" підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 - задовольнити.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 листопада 2017 року - скасувати.

Ухвалити постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т.В. Цюра

Судді: Л.А. Гірняк

С.М. Сегеда

Повний текст судового рішення складено 09.02.2018 року