Ухвала

від 27.04.2018 по справі 522/11536/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

27 квітня 2018 року

м. Київ

справа № 522/11536/139/18

провадження № 61-17535ск18

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків, обґрунтовуючи його тим, що 22 лютого 2011 року між ними укладено договір про встановлення сервітуту, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується за плату від позивача у розмірі, еквівалентному 6 000, 00 дол. США, надати її право сервітуту на магістралі систем паркінгу, які знаходяться у власності та на балансі відповідача. Однак відповідач не виконав зобов'язання та не надав у користування позивачу право сервітуту, у зв'язку з чим ОСОБА_1 була змушена звернутися до суду.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року позов ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків задоволено.

Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 на користь ОСОБА_2 збитки, пов'язані з невиконанням договору про встановлення сервітуту у розмірі 156 042 грн 06 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі

2 000, 00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 18 червня 2017 року складає

52 014 грн 20 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 12 жовтня 2017 року скасовано заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 липня 2017 року та призначено справу до судового розгляду.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 6 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 на користь ОСОБА_2 збитки, пов'язані з невиконанням договору про встановлення сервітуту у розмірі 156 042 грн 06 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В іншій частині позову відмовлено.

При здійсненні примусового виконання судового рішення з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 на користь ОСОБА_1 стягнуто

44 215 грн 05 коп.

У листопаді 2017 року представник об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з заявою про поворот виконання судового рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року, заяву об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 задоволено.

Допущено поворот виконання рішення суду та стягнуто з ОСОБА_1 на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 44 215 грн 05 коп.

Постановою апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

У квітні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 листопада 2017 року , посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржуване судове рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини дев'ятої статті 19 ЦПК України прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга.

Ціна позову у даній справі становить 156 042 грн 06 коп., яка станом на 1 січня

2018 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб -- 176 200 грн.

Ураховуючи наведене, зазначена справа є малозначною у силу вимог закону.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

За змістом пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 7 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Ураховуючи, що ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на судове рішення

у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев'ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Одеської області від 30 січня 2018 року про скасування рішення Приморського районного суду м. Одеси від 6 листопада

2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Житло-2007 про стягнення збитків , відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик