Постанова

від 13.02.2018 по справі 756/5994/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И[1]

13 лютого 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Мазурик О.Ф.,

суддів: Махлай Л.Д., Кравець В.А.,

секретаря: Синявського Д.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2,

на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року про відмову в забезпеченні позову (суддя Васалатій К.А.) у справі № 756/5994/16-ц Оболонського районного суду м. Києва

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Вертикаль-Сервіс про захист прав споживача, -

В С Т А Н О В И Л А:

В травні 2016 року ОСОБА_1, посилаючись на неналежне виконання обслуговуючою (експлуатуючою) організацією умов договору про надання послуг з утримання територій та житлово-комунальних послуг, внаслідок чого невідомими особами було викрадено майно з будинків № 24, № 26 та № 28, що належать позивачу та іншим особам, які не залучені до участі у справі, звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з позовом до Приватного підприємства Вертикаль-Сервіс (далі - ПП Вертикаль-Сервіс , Підприємство) про відшкодування збитків у сумі 597 932,00 грн.

17 жовтня 2017 року позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах ціни позову в розмірі 597 932,00 грн. на грошові кошти, які знаходяться на рахунках ПП Вертикаль-Сервіс в Філія - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 та на інших рахунках в будь-яких інших банках.

Заяву обґрунтовував тим, що між сторонами у справі виник спір, та існує реальна загроза утруднення чи неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в обґрунтування якої вказав, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права без повного з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення питання про забезпечення позову.

Вказував, що висновки суду щодо відмови в задоволенні заяви є помилковими, не відповідають обставинам справи. При постановленні ухвали судом не було досліджено у повному обсязі документи та не перевірено докази, надані позивачем щодо наявного між сторонами спору та підтвердження необхідності вжиття заходів забезпечення позову. Суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних мотивів, якими він керувався при постановленні ухвали та не відобразив результатів оцінки доказів з наведення мотивів їх прийняття чи відмови у їх прийнятті, що свідчить про недотримання судом вимог ст. 1, 5, 10, абз. 3 ч. 1 ст. 210, ч. 4 ст. 212 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали).

Відмовляючи в задоволенні заяви з тих підстав, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача може призвести до перешкоджання господарській діяльності Підприємства, суд першої інстанції не дослідив обставини наявності чи відсутності фактів перешкод господарській діяльності відповідача чи порушення прав та інтересів третіх осіб.

Зазначав про те, що при постановленні ухвали судом не враховано, що між сторонами виник майновий спір; на підтвердження факту завдання шкоди позивачем долучено до заяви письмові докази; докази, які підтверджують розмір завданої шкоди у сумі 597 932,00 грн., а також те, що заява про забезпечення позову від 17.10.2017 подана з інших підстав, ніж заява про забезпечення позову, яка була подана 07.11.2016, та розглянута судом.

За вказаних обставин просив скасувати ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги поданої ОСОБА_1, ПП Вертикаль-Сервіс подав до Апеляційного суду м. Києва відзив на апеляційну скаргу (а.с. 144-149).

Відповідач вказував на те, що оскаржувана позивачем ухвала є законною та обґрунтованою, а тому відсутні підстави для її скасування. При постановленні ухвали судом враховано, що вжиття заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач, будуть перешкоджати господарській діяльності ПП Вертикаль-Сервіс .

Зазначав, що позивач жодним чином не мотивував свою заяву про забезпечення позову та не надав доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, а також не надав доказів того, що даний вид забезпечення позову не буде перешкоджати господарській діяльності відповідача.

За наведених обставин просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу без змін.

Представники відповідача - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Від представника позивача ОСОБА_2 на адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що він не може з'явитися в судове засідання з тих підстав, що на 13.02.2018 о 09.00 йому призначено огляд Медико-соціальною експертною комісією.

Колегія суддів визнає причини неявки представника позивача неповажними, оскільки ним не надано доказів поважності неявки в судове засідання, та відкладення розгляду справи з цих підстав, та у відповідності до ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності осіб, які не з'явилися в судове засідання.

Відповідно до п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 Розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційного оскарження, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, які кореспондуються з положеннями п. 5 ч. 1 ст. 293 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали та подання апеляційної скарги) окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову.

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач, не є співмірним із заявленими позовними вимогами, може призвести до перешкоджання здійснення господарської діяльності відповідача.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними та такими, що ґрунтуються на нормах закону, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали) суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду (ч. 3 ст. 151 ЦПК України (редакція на час постановлення ухвали).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі задоволення позову.

Крім цього, при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном призводить до незворотних наслідків.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач просив накласти арешт на грошові кошти відповідача, які знаходяться на рахунках у АТ Ощадбанк та інших банках, в межах ціни позову у розмірі 597 932,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до Статуту ПП Вертикаль-Сервіс , відповідач є обслуговуючою (експлуатуючою) організацією на території котеджного містечка Деснянське , та надає послуги, перелік яких наведений в Договорі про надання послуг з утримання території та житлово-комунальних послуг. За своєю статутною діяльністю Підприємство збирає та акумулює кошти мешканців котеджного містечка Деснянське , які направляє для забезпечення загальних потреб мешканців, в тому числі ОСОБА_1, таких як прибирання, вивіз сміття, вилов безпритульних тварин, охорона території котеджного містечка, аварійно-технічне обслуговування, утримання інженерних споруд тощо.

Звертаючись до суду з відзивом на апеляційну скаргу відповідач зазначив, що ПП Вертикаль-Сервіс має договірні зобов'язання перед іншими суб'єктами господарювання та мешканцями котеджного містечка Деснянське . Також на Підприємстві згідно штатного розпису, затвердженого наказом № 1 від 03.01.2017, в штаті фактично перебуває 10 працівників, яким необхідно виплачувати заробітну плату.

Матеріалами справи, а саме попередженням про заборгованість ПАТ Акціонерна компанія Київводоканал від 07.12.2017 та листом ПП Пітон від 06.12.2017 підтверджується, що внаслідок вжитих ухвалою суду першої інстанції від 20.10.2017 заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача фактично було заблоковано діяльність Підприємства (а.с. 150-151).

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з урахування наведених положень закону, дійшов правильного висновку, що заходи забезпечення позову, яких просив вжити позивач, не є співмірними із заявленими вимогами та можуть перешкоджати господарській діяльності відповідача.

При цьому, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд правомірно взяв до уваги інтереси не тільки позивача, а й права та інтереси відповідача, які можуть бути порушені із застосуванням відповідних заходів.

За наведених обставин, доводи апеляційної скарги, що ухвала суду не містить висновків щодо наявності чи відсутності фактів перешкод господарській діяльності відповідача, є необґрунтованими, а тому на увагу судової колегії не заслуговують.

Доводи апеляційної скарги, що судом першої інстанції не враховано, що між сторонами виник спір майнового характеру та в матеріалах справи наявні письмові докази щодо заявлених вимог, не є підставою для скасування ухвали суду, а також не є беззаперечною умовою для задоволення заяви про забезпечення позову, оскільки як зазначалось вище, суд повинен враховувати, що вжиті заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Ураховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви, оскільки спосіб, у який позивач просить вжити заходів забезпечення позову, може перешкоджати господарській діяльності відповідача.

Суд першої інстанції у відповідності до вимог, передбачених ч. 5 ст. 153, ст. 210 ЦПК України, які були чинними на час постановлення ухвали, мотивував своє судове рішення про забезпечення позову.

Відтак, доводи апеляційної скарги, що ухвала суду не відповідає вимогам ст. 210, 212 ЦПК України (в редакції на час постановлення ухвали) є безпідставними.

За вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що постановляючи ухвалу про відмову в забезпеченні позову, суд діяв відповідно до вимог, передбачених ст. 153 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали), а висновок суду першої інстанції, що вжиття заходів забезпечення позову не є співмірним із заявленими позивачем вимогами, та може перешкоджати господарській діяльності, є вірним.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що судом першої інстанції питання щодо забезпечення позову вирішено з дотриманням норм процесуального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку про залишення ухвали суду без змін, а скарги без задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 268, 374, 375, 383, 384, 389 ЦПК України, п. 8 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, ч. 6 ст. 147, абз. 3 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VІІІ колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_2, - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 06 грудня 2017 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 13 лютого 2018 рік.

Головуючий:

Судді:

Єдиний унікальний номер: № 756/5994/16-ц

Провадження: № 22-ц/796/1276/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Васалатій К.А.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Мазурик О.Ф