Рішення
від 14.06.2007 по справі 8/38-38
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ 

 РІШЕННЯ         

     

від

"14" червня 2007 р.                                                      

по справі  № 8/38-38

 

За позовом Приватного

сільськогосподарського виробничого кооперативу„Колос”, с. Селище Любешівського

р-ну 

До відповідача  Відкритого акціонерного товариства

„Райффайзен-банк-Аваль” в особі Волинської обласної дирекції ВАТ

„Райффайзен-банк-Аваль”, м. Луцьк

Третя особа без самостійних вимог

на стороні відповідача Підприємець ОСОБА_1, смт. Любешів

Про стягнення  180 247 

грн. 63 коп.           

                                                                                        

Суддя  Кравчук А.М.

Представники:

Від позивача : Трушик В.І. -

голова, Максимчук Ю.П., довір.

від 17.05.2007р.

Від відповідача: Вржещ Л.В., довір.

від 21.12.2006р.

Від третьої особи : н/з.

 

Відповідно до ст. 20 Господарського

процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не

заявлено. На підставі ст. ст.22, 27 ГПК України 

роз'яснено процесуальні права та обов'язки учасників судового процесу.

 

   

В судових засіданнях 17.05.2007р., 31.05.2007р. оголошувались перерви за

клопотанням відповідача для подання доказів по справі.

 

Суть спору: позивач  - приватний

сільськогосподарський виробничий

кооператив „Колос” просить стягнути

з відповідача - відкритого акціонерного товариства „Райффайзен-банк-Аваль” в

особі Волинської обласної дирекції ВАТ „Райффайзен-банк-Аваль” 180 247 грн. 63

коп., в тому числі:  168 000 грн. 00 коп.

безпідставно перерахованих з рахунку коштів, 12 276 грн. 63 коп. пені та судові

витрати по справі : 1 803 грн. 00 коп. по сплаті державного мита та 118 грн. 00

коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

           Свої вимоги позивач обґрунтовує тим,

що в порушення умов договору від 27.12.2001р., додаткової угоди від

07.04.2005р. та вимог законодавства відповідачем 29 червня, 4 липня, 16

листопада 2006 року безпідставно перераховано кошти з рахунку позивача в сумі

відповідно 5 000 грн., 3 000 грн. та 160 000 грн. З наданих банком виписок

вбачається, що зазначена сума коштів перерахована на рахунок, що належить

підприємцю ОСОБА_1. За безпідставне списання коштів з рахунку позивача останній

нараховує відповідачу пеню в сумі 12 276 грн. 63 коп. згідно Закону України

„Про платіжні системи та переказ кошів в Україні”.

           Відповідач у відзиві на позовну

заяву № 2021 від 17.05.2007р. та його представник в судових засіданнях позов

заперечував, проте будь - яких доказів в підтвердження підстав для списання

коштів з рахунку позивача не надав. Суду повідомив, що в даний час ним

з'ясовуються питання чи було надіслано повідомлення неналежному отримувачу

коштів згідно п. 2.38 Інструкції про касові операції про здійснення йому

помилкового переказу та про потребу повернути зазначену суму грошей. Крім того,

відповідачем заявлені клопотання про направлення запиту  до правоохоронних органів Волинської області,

оскільки прокуратурою Любешівського району порушено кримінальні справи за

фактом привласнення коштів та залучення до участі у справі в якості іншого

відповідача підприємця ОСОБА_1, оскільки на його думку, спірна сума коштів

підлягає списанню з рахунків останнього, які відхилені судом як необґрунтовані

на підставі ст. ст. 24, 38 ГПК України.  

        Третя особа без самостійних вимог на

стороні відповідача - підприємець ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву

(вх.НОМЕР_1 від 14.05.2007р.) та в судовому засіданні пояснив, що 23.11.2006р.,

забираючи виписки з банку, дізнався про безпідставне перерахування на його

рахунок з рахунку СВК "Колос" спірної суми грошей, яку він не

отримував, та будь - яких пояснень з цього приводу працівники банку не надали.

Більше того, підприємцю ОСОБА_1 не було відомо про відкриття банком на його

ім'я рахунку (на який було перераховано спірну суму грошей) та з приводу чого

прокуратурою Любешівського району за його заявою порушено кримінальну

справу.  

         Заслухавши пояснення представників

сторін,  дослідивши матеріали справи,

господарський суд, -

 

                                                  в с т а н

о в и в:

         27 грудня 2001 року між позивачем -

приватним сільськогосподарським кооперативом "Колос" та акціонерним

поштово - пенсійним банком 

"Аваль" (правонаступником якого згідно п. 1.1 Статуту є відкрите

акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль")  був укладений договір № 03/01-03/182 на

здійснення розрахунково - касового обслуговування (далі - договір а. с. 21-22).

       7 квітня 2005 року між сторонами у

справі було укладено додаткову угоду на розрахункове обслуговування по каналах

зв'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України,

ст. 4 ЦК УРСР від 18.07.1963 року господарські зобов'язання можуть виникати,

зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від

27.12.2001 року № 03/01-03/182 та додаткової угоди від 07.04.2005 року.

               Згідно п. 1 договору, п. 1.2

додаткової угоди позивач доручив, а відповідач зобов'язався відкрити позивачу

рахунки в національній та іноземній валюті та здійснювати його розрахунково -

касове обслуговування за допомогою програмно - технічного комплексу електронних

платежів „Банк-клієнт” з системою криптозахисту. Згідно п. п. 2.2.3, 2.2.5

додаткової угоди банк зобов'язався, зокрема, 

приймати по каналах зв'язку і проводити операції по розрахунково -

платіжних документах, що відповідають діючим інструкціям;  надавати можливість клієнту щоденно

отримувати інформацію про сплачені і не прийняті до сплати документи, передані

по каналах зв'язку, інформацію про зарахування та списання коштів з його рахунків.

 У відповідності до ст. 526 ЦК України

зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та

закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового

обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

 

        За договором банківського рахунка банк

зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові

(володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати

розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та

проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові

кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися

цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання

грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або

законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний

розсуд. (п. п. 1-3 ст. 1066 ЦК України).

        Відповідно до п. п. 1-3 ст. 1068 ЦК

України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для

рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового

обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк

зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день

надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не

встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за

розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в

день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший

строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

 

        Відповідно до п. 1.7 Інструкції про

безготівкові розрахунки в Україні в

національній валюті, затвердженої

постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 року N 22,

що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N

377/8976 кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників

цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї

Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового

списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

 

        В порушення умов  договору, додаткової угоди, ст. ст. 1066,

1068 ЦК України, п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в

національній валюті відповідачем безпідставно перераховано з рахунку позивача

відповідно 5 000 грн., 3 000 грн. та 160 000 грн., а всього 168 000 грн., про

що свідчать банківські виписки (а.с. 27, 28, 47), довідка №66/75/1 від

04.06.2007 року. 

        Отже, позовна вимога про стягнення з

відповідача 168 000  грн. 00 коп.,

підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до задоволення, оскільки

згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання повинні

виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів,

договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.,

ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

           Відповідно до ст. 33 Господарського

процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести

ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно ст. 34 ГПК України, обставини

справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними

засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43ГПК України

господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що

ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі

всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають

для господарського суду заздалегідь встановленої сили. 

        Відповідачем  не доведено та не підтверджено доказами підстав

для списання спірних коштів з рахунку позивача.

 

        Крім того, позивач просить стягнути з

відповідача 12 247 грн. 63 коп. пені.

       Відповідно до п. 32.3.2 ст. 32 Закону

України „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” у разі переказу з

рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з

порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або

внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у

встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з

рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі

процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за

кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на

рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.

        З вимоги позивача згідно позовної заяви

про стягнення пені в розмірі 16 відсотків річних, який відповідач не заперечує,

в сумі 12 247 грн. 63 коп. підлягає до задоволення 11 278 грн. 88 коп. у

зв'язку з арифметичною помилкою

(160 000, 00 грн. х 0,16 річних х

147 / 365 днів = 10 310, 14 грн. + 600, 54 грн. +

368, 21 грн.). В позові на суму 968

грн. 75 коп. пені слід відмовити.

    

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові

витрати пропорційно до задоволених позовних вимог по сплаті державного мита в

сумі 

1 792 грн. 79 коп. та 117грн. 36

коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно

до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст.ст.

44, 49, 82-85 ГПК України , -

в и р і ш и в:

 

1. Позов задовольнити частково.

       2. Стягнути з  відкритого акціонерного товариства

„Райффайзен-банк-Аваль” в особі Волинської обласної дирекції ВАТ

„Райффайзен-банк-Аваль”,

м. Луцьк, вул. Л.Українки, 52,  код 44305909, МФО 303569 на користь  приватного сільськогосподарського виробничого

кооперативу „Колос”, с. Седлище Любешівського р-ну, код 03737505, р/р

26009233417001 у філії ВГРУ Приватбанк, МФО 303440   

         - 168 000 грн. 00 коп. безпідставно

перерахованої суми, 11 278 грн. 88 коп. пені, 1 792 грн. 79 коп. в повернення

витрат по сплаті державного мита, 117грн. 36 коп. в повернення  витрат на оплату інформаційно-технічного

забезпечення судового процесу, а всього: 

181 189 грн. 03 коп. (сто вісімдесят одна тисяча сто вісімдесят дев'ять

грн. 03 коп.).

       3. В позові на суму  968 грн. 75 коп. відмовити.

4. Наказ видати після набрання

рішенням законної сили.

 

       Суддя                                                                                А.М.

Кравчук

 

Дата виготовлення повного

тексту рішення 16.05.2007 року

 

          Суддя                                                           

 

СудГосподарський суд Волинської області
Дата ухвалення рішення14.06.2007
Оприлюднено21.08.2007
Номер документу721759
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —8/38-38

Судовий наказ від 05.07.2010

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук Антоніна Михайлівна

Судовий наказ від 23.03.2009

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук А.М.

Рішення від 12.03.2009

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук А.М.

Ухвала від 25.02.2009

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук А.М.

Судовий наказ від 27.06.2007

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук А.М.

Рішення від 14.06.2007

Господарське

Господарський суд Волинської області

Кравчук А.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні