Ухвала

від 12.02.2018 по справі 910/708/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua 0,2

УХВАЛА

про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство

12.02.2018Справа № 910/708/18

За заявою Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" (місцезнаходження:65031, м.Одеса, вул.М.Боровського,28 "Б", ідентифікаційний код 00131713)

до Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" (місцезнаходження:04070, м. Київ, Фроліська,1/6, код ЄДРПОУ 34355770)

про банкрутство

Суддя: Мандичев Д.В.

при секретарі судового засідання Судак С.С.

Представники сторін:

від заявника- Швидкий О.О., довіреність № 8 від 29.12.17

від боржника- Соковець І.О., довіреність № 01/354 від 08.04.16

від боржника- Пясецький Д.В., довіреність № 01/494 від 18.05.16

від Міністерства енергетики та вугільної промисловості України- Бриль П.О., довіреність № 01/2018 від 12.01.18

арбітражний керуючий-Білий В.В.

від Міністерства юстиції України- Михайлов А.І., довіреність № б/н від 03.01.18

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2018 року Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулося до суду з заявою про визнання банкрутом Державного підприємства "Укртранснафтопродукт".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2018р. № 910/708/18 заяву Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 12.02.2018 р., визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Білого Владислава Валерійовича. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

01.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Сиволодова М.М. про участь у справі.

01.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Білого В.В. про участь у справі.

02.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Білого В.В. про участь у справі.

02.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Рєзнікова В.І. про участь у справі.

05.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшла заява арбітражного керуючого Кравченка Р.М. про участь у справі.

08.02.2018 до Господарського суду м. Києва надійшов відзив боржника.

12.02.2018 до Господарського суду м. Києва поадно витребувані ухвалою сду від 25.01.2018 документи від ініціюючого кредитора.

12.02.2018 боржником подано докази направлення учасникам провадження у справі копії відзиву.

У судове засідання, призначене на 12.02.2018 р., з'явилися представники заявника, боржника, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства юстиції України та арбітражний керуючий Білий В.В., які надали пояснення та заперечення на заяву про порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно з приписами ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону 22.12.2011 (далі - Закон) з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство, а також ознак неплатоспроможності боржника або її загрози та вирішення інших питань, пов'язаних з розглядом справи, здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до ст. 1 Закону під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи, заслухавши пояснення представників заявника та боржника, дослідивши докази, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Звертаючись до суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укртранснафтопродукт", заявником на підтвердження своїх безспірних вимог, з поміж іншого,було подано копії рішень господарського суду Одеськлої області у справі № 916/52/17 від 04.04.2017, №916/222/17 від 13.07.2017, №916/1083/17 від 17.07.2017, копії наказів від 21.04.2017 у справі №916/52/17, від 31.07.2017 №916/222/17, від 11.08.2017 у справі №916/1083/17копії постанов ВДВС про відкриття виконавчого провадження №54648100 від 14.09.2017, №54649385 від 14.09.2017, №54648667 від 14.09.2017.

Згідно ч. 1 ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Законом встановлено банкрутство окремих категорій, а саме статтею 85 Закону встановлено особливості банкрутства суб'єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус, а статтею 96 Закону - особливості банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Згідно ч. 1 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

Частиною 6 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 12 Закону у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.

Однак, відповідно до абзацу першого та другого частини першої статті 14 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом.

На момент прийняття заяви до розгляду, у суду були відсутні докази для застосування норм статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Як стало відомо суду у судовому засіданні з поданого боржником відзиву, в даному випадку є спеціальний закон, який розповсюджується на боржника як певного суб'єкта правовідносин та певні правовідношення, а саме Закону України "Про трубопровідний транспорт".

Так, відповідно до частини дев'ятої статті 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт" щодо державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, а також підприємств, утворених внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, не може бути порушено справу про банкрутство.

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 13.03.2006 №76 "Про створення ДП "Укртранснафтопродукт", створено Державне підприємство "Укртранснафтопродукт", шляхом реорганізації у формі злиття Державних підприємств "Бориспільське підприємство магістральних нафтопродуктопроводів", "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лисичанське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів".

Як зазначає боржник в поданому відзиві, станом на сьогоднішній день до статутного капіталу ДП "Укртранснафтопродукт" фактично увійшло лише майно ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03481313) та ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03017366), про що також зазначено в ЄДРПОУ ДП "Укртранснафтопродукт", в розділі щодо правонаступництва.

Основними видами діяльності ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" та ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", згідно загальнодоступних відомостей ЄДРПОУ, є транспортування сирої нафти та нафтопродуктів трубопроводами (код 60.30.1 за КВЕД).

Таким чином, ДП "Укртранснафтопродукт" є державним підприємством, утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державних підприємств, що провадили діяльність з транспортування магістральними трубопроводами.

Відповідно до пункту 2.1. Статуту ДП "Укртранснафтопродукт", затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.01.2018 № 52, Підприємство утворено з метою видобування, переробки сирої нафти та газу, транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах , розвитку мережі нафтопродуктопроводів, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом.

Пунктами 2.2.2 та 2.2.4 цього Статуту визначено, що предметом діяльності Підприємства є транспортування сирої нафти, газу та нафтопродуктів магістральними трубопроводами та діяльність, пов'язана з транспортуванням сирої нафти, нафтопродуктів та газу магістральними трубопроводами, включаючи послуги насосних станцій та експлуатацію трубопроводів.

Згідно пункту 2.3. Статуту, основними завданням Підприємства є: транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, оптова та роздрібна торгівля нафтою, нафтопродуктами та їх похідними, розвиток мереж нафтопродуктопроводів, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, газового конденсату, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом.

Окрім вищенаведеного, судом встановлено з довідки про включення боржника до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, що ДП "Укртранснафтопродукт" здійснює діяльність у сфері трубопровідного транспорту (код 49.50 за КВЕД-2010)

Згідно з п. 5 ч. 7 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Отже, оскільки боржник є підприємством утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державнавних підприємств, що провадили діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, здійснює діяльність у сфері трубопровідного транспорту та є підприємством стосовно якого існує заборона порушення провадження у справі про банкрутство, суд приходить до обгрунтованого висновку про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укртранснафтопродукт".

Що стосується посилань боржника у поданому відзиві щодо невідповідності заяви ініціюючого кредитора вимогам законодавства, зокрема, в частині не подання кредитором доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою ст.. 10 Закону, то суд вказані твердження вважає не обґрунтованими та такими, що суперечать нормам Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно з приписами ст. 11 Закону заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 15 Закону господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство повертає її та додані до неї документи без розгляду, якщо заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Тобто, строк невиконання боржником грошового зобов'язання для визначення неплатоспроможності боржника починається з моменту відкриття виконавчого провадження.

Стаття 1071 Цивільного кодексу України визначає підстави списання грошових коштів з рахунка.

За приписами ч. 1 цієї статті банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Без такого розпорядження грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених договором між банком і клієнтом (ч. 2 вказаної статті).

Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" .

Отже, за Законом факт безспірності вимог кредитора виникає з моменту, коли грошові вимоги кредитора підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

При цьому, відповідно до приписів Закону такі вимоги повинні бути не виконані боржником протягом трьох місяців.

Відповідно і встановлений Законом тримісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до абзацу 1, 8 ч. 1 ст. 1 Закону, банкрутство - визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури;

неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 15 Закону неплатоспроможністю визнається неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів у розмірі не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для погашення строку - трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Отже, така неспроможність це юридичний факт невиконання грошового зобов`язання протягом певного періоду, що вказує на можливу неспроможність боржника. Тому, відповідно до абз. 8 названої статті для визнання боржника неплатоспроможним не вимагається надавати докази невиконання боржником вимоги державного виконавця про добровільне (самостійне) виконання рішення, що передбачено ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" чи докази закриття відповідного виконавчого провадження за певних обставин.

Що стосується заперечень ініціюючого кредитора, наданих у судовому засіданні, вони судом відхилені у зв'язку з їх необгрунтованістю.

На підставі вищевикладеного, заяви арбітражних керуючих Сиволобова М.М.,Білого В.В.,Рєзнікова В.І., Кравченка Р.М. про участь у справі про банкрутство залишені судом без розгляду.

Керуючись ст.ст. 1, 10, 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. ст.232, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд м. Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" у порушенні провадження по справі про банкрутство Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" (ідентифікаційний код 34355770).

2. Ухвалу направити заявнику, боржнику, Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, державному органу з питань банкрутства, а також органу державної виконавчої служби, державному реєстратору та податковому органу за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 14.02.2018

Суддя Д.В. Мандичев