Постанова

від 31.07.2018 по справі 910/708/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2018 року

м. Київ

Справа № 910/708/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняк В.Я. - головуючий, Жуков С.В., Пєсков В.Г.

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

боржник - Державне підприємство "Укртранснафтопродукт",

представник боржника - Пясецький Д.В., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 17.04.2018),

кредитор - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго",

представник кредитора - Швидкий О.О., адвокат (Договір №8 від 21.05.2018, Ордер № 96360 від 30.07.2018),

арбітражний керуючий Білий Владислав Валерійович - не з'явився,

учасник провадження - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

представник - Пономаренко Д.О. (Довіреність №45/2018 від 23.04.2018),

розглянувши касаційну скаргу

Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

на ухвалу господарського суду міста Києва від 12.02.2018

у складі судді: Мандичев Д.В.

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018

у складі колегії суддів: Сотніков С.В.(головуючий), Верховець А.А. , Остапенко О.М.

у справі за заявою

Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"

до Державного підприємства "Укртранснафтопродукт"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. У січні 2018 Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" (далі - ПАТ " Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", кредитор) звернулося до господарського суду міста Києва з Заявою про визнання банкрутом Державного підприємства "Укртранснафтопродукт" (далі - ДП "Укртранснафтопродукт", боржник).

2. У підтвердження безспірності заявлених грошових вимог, кредитором, зокрема, було подано копії рішень господарського суду Одеської області у справах № 916/52/17 від 04.04.2017, №916/222/17 від 13.07.2017, №916/1083/17 від 17.07.2017, копії наказів від 21.04.2017 у справі №916/52/17, від 31.07.2017 №916/222/17, від 11.08.2017 у справі №916/1083/17, копії постанов Відділу державної виконавчої служби про відкриття виконавчих проваджень №54648100 від 14.09.2017, №54649385 від 14.09.2017, №54648667 від 14.09.2017.

3 . Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.01.2018 у справі № 910/708/18 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, призначено підготовче засідання, залучено до участі у справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля України), визначено автоматизованою системою арбітражного керуючого Білого Владислава Валерійовича, якого зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції

4. Ухвалою місцевого господарського суду від 12.02.2018 у справі №910/708/18 відмовлено ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" у відкритті провадження у справі про банкрутство ДП "Укртранснафтопродукт".

5. Під час розгляду заяви ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго", судом першої інстанції встановлено:

5.1. ДП "Укртранснафтопродукт" створено відповідно до Наказу Міністерства палива та енергетики України "Про створення ДП "Укртранснафтопродукт" від 13.03.2006 №76, шляхом реорганізації у формі злиття Державних підприємств: "Бориспільське підприємство магістральних нафтопродуктопроводів", "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лисичанське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів";

5.2. станом на момент подання та розгляду Заяви до статутного капіталу ДП "Укртранснафтопродукт" фактично увійшло майно ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03481313) та ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03017366), про що зазначено в ЄДРПОУ ДП "Укртранснафтопродукт", в розділі щодо правонаступництва;

5.3. основними видами діяльності ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" та ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", згідно загальнодоступних відомостей ЄДРПОУ, є транспортування сирої нафти та нафтопродуктів трубопроводами (код 60.30.1 за КВЕД);

5.4. відповідно до пункту 2.1. Статуту ДП "Укртранснафтопродукт", затвердженого наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.01.2018 № 52, Підприємство утворено з метою видобування, переробки сирої нафти та газу, транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, розвитку мережі нафтопродуктопроводів, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом;

5.5. За пунктами 2.2.2 та 2.2.4 Статуту, предметом діяльності Підприємства є транспортування сирої нафти, газу та нафтопродуктів магістральними трубопроводами та діяльність, пов'язана з транспортуванням сирої нафти, нафтопродуктів та газу магістральними трубопроводами, включаючи послуги насосних станцій та експлуатацію трубопроводів;

5.6. Відповідно пункту 2.3. Статуту, основними завданням Підприємства є: транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, оптова та роздрібна торгівля нафтою, нафтопродуктами та їх похідними, розвиток мереж нафтопродуктопроводів, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, газового конденсату, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом;

5.7. Згідно Довідки про включення боржника до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, ДП "Укртранснафтопродукт" здійснює діяльність у сфері трубопровідного транспорту (код 49.50 за КВЕД-2010).

6. Відмовляючи у відкриття провадження у справі про банкрутство ДП "Укртранснафтопродукт", суд виходив з того, що боржник є державним підприємством, утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державних підприємств, що провадили діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, та на даний час має у своїй структурі підрозділи, які здійснюють діяльність з транспортування нафти, нафтопродуктів; боржник здійснює діяльність у сфері трубопровідного транспорту, згідно ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", щодо нього існує заборона на відкриття провадження у справі про банкрутство.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 апеляційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" залишено без задоволення; ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 у справі № 910/708/18 залишено без змін.

8. Апеляційний господарський суд погодився з висновками та рішенням суду першої інстанції, при цьому, вказав на те, що боржник є державним підприємством, утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державних підприємств, що провадили діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, та на даний час має у своїй структурі підрозділи, які здійснюють діяльність з транспортування нафти, нафтопродуктів.

9. Відхиляючи доводи ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" щодо відсутності у боржника ліцензії на провадження діяльності з транспортування магістральними нафтопроводами, апеляційний суд зазначив, що ліцензійне законодавство не регулює спірні правовідносини, а відсутність у боржника діючих ліцензій не спростовує фактичних обставин щодо належності підприємства-боржника до системи трубопровідного транспорту України, оскільки відповідні ліцензії можуть бути отримані ним у майбутньому, та не визначають наявність/відсутність підстав для застосування до боржника процедур банкрутства, передбачених Законом про банкрутство та нормами Закону України "Про трубопровідний транспорт".

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/708/18, ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою.

11. У касаційній скарзі скаржник просить господарський касаційний суд:

11.1. ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/708/18;

11.2. передати справу № 910/708/18 на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

12. Ухвалою від 31.05.2018 Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Погребняк В.Я. (головуючий), Пєсков В.Г., Катеринчук Л.Й. (визначеній за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, Протокол від 18.05.2018), прийняв справу № 910/708/18 господарського суду м. Києва до провадження; відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго"; призначив розгляд справи № 910/708/18 на 31.07.2018.

13 . 27.06.2018 до Верховного Суду від ДП "Укртранснафтопродукт" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з проханням ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/708/18 залишити без змін.

14. 02.07.2018 до Суду надійшов Відзив Міненерговугілля України на касаційну скаргу ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" з запереченнями проти вимог та доводів скаржника, з проханням залишити касаційну скаргу без задоволення, оскаржені судові акти - без змін.

15. Автоматизованою системою документообігу суду, за розпорядженням В.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 30.07.2018 №1653, у зв'язку з відпусткою судді Катеринчук Л.Й., для розгляду справи № 910/708/18 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Жуков С.В., суддя - Пєсков В.Г. (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018).

16. Ухвалою Верховного Суду від 30.07.2018, у визначеному складі колегії суддів, справу № 910/708/18 господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" на ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 прийнято до провадження.

17. Представник ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" в засіданні суду касаційної інстанції повністю підтримав вимоги касаційної скарги, з підстав наведених у ній, просив Суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018, справу № 910/708/18 передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

18. Представники ДП "Укртранснафтопродукт" та Міненерговугілля України в судовому засіданні проти вимог та доводів скаржника та його представника заперечили, з підстав наведених у відзивах на касаційну скаргу, просили Суд ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 залишити без змін.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" , ініціюючий кредитор)

19. Скаржник, в обґрунтування заявлених вимог, посилався на неправильне тлумачення судами попередніх інстанцій норм Закону України "Про трубопровідний транспорт", Закону України "Про ліцензування", а також на практику Верховного Суду, Верховного Суду України, Вищого господарського суду України, щодо сутності системи трубопровідного транспорту.

20. Вказав на те, що судами попередніх інстанцій не застосовано норми Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про ліцензування", "Переліку органів ліцензування", "Ліцензійних умов здійснення провадження господарської діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом", Закону України "Про реєстрацію".

21. Скаржник доводить, що за відсутністю у боржника діючої ліцензії на провадження діяльності з транспортування магістральними нафтопроводами, ДП "Укртранснафтопродукт" не може бути визначено як підприємство трубопровідного транспорту, що здійснює транспортування магістральними трубопроводами, що виключає застосування щодо нього обмежень визначених ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт".

Доводи боржника (ДП "Укртранснафтопродукт")

22. Боржник (у відзиві на касаційну скаргу та представник боржника у судовому засіданні) доводив, що ДП "Укртранснафтопродукт" є державним підприємством, утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державних підприємство (що проводили транспортування магістральними трубопроводами за відповідними ліцензіями), провадить діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, що є підставою для застосування положень ст. 14 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

23. Боржник вказує на наявність в Єдиному державному реєстрі судових рішень, якими встановлено наявність у власності ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів" та ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" магістральних нафтопродуктопроводів, зокрема, Кременчук-Лубни, Кременчук-Полтава, Кременчук-Кобеляки, Кременчук-Кіровоград-Черкаси, Лубни - Київ.

24. Поміж іншим, ДП "Укртранснафтопродукт" доводить на невідповідність Заяви ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" про порушення провадження у справі про банкрутство вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", зокрема, ст. 11 Закону щодо подання доказів неплатоспроможності боржника.

Доводи Міненерговугілля України

25. Міненерговугілля України доводить, що ДП "Укртранснафтопродукт" є державним підприємством (100%), яке відповідно до Статуту, що підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є підприємством, що належить до системи трубопровідного транспорту України (код 49.50 за КВЕД -2010).

За твердженням Міненерговугілля України, відсутність у боржника діючих ліцензій не спростовує приналежність підприємства до системи трубопровідного транспорту України.

НОРМИ ПРАВА, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ЗАСТОСУВАННЮ

26. Конституція України

Стаття 129 встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

Стаття 124 регламентує, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

27. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6

Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

28. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України), в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017

З 15.12.2017 набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 03.10.2017р. № 2147-VIII.

Приписами пп. 9 п. 1 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтями 76, 77 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставин, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За приписами ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

29. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"

Відповідно до ст. 2 Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.

За приписами ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або місцем проживання боржника - фізичної особи.

Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

У разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу, в якій зазначається, серед іншого, дата проведення підготовчого засідання суду (ст. 12 Закону).

За приписами ч. 1 ст. 14 Закону, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви про порушення справи про банкрутство відмовляє у її прийнятті, якщо, зокрема, провадження у справі про банкрутство боржника не допускається згідно із законом.

Згідно ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених ч. 3 ст. 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених ст. 15 цього Закону.

Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

30. Закон України "Про трубопровідний транспорт"

Згідно ст. 1 Закону України "Про трубопровідний транспорт" магістральний трубопровід - це технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об'єктами і спорудами, зв'язаними з ним єдиним технологічним процесом або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів; промислові трубопроводи (приєднані мережі) - всі інші немагістральні трубопроводи в межах виробництв, а також нафтобазові, внутрішньопромислові нафто-, газо- і продуктопроводи, міські газорозподільні, водопровідні, теплопровідні, каналізаційні мережі, розподільчі трубопроводи водопостачання, меліоративні системи тощо; об'єкти трубопровідного транспорту - магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об'єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.

Відповідно до ст. 2 Закону, систему трубопровідного транспорту України становлять: магістральний трубопровідний транспорт; промисловий трубопровідний транспорт.

Метою законодавства про трубопровідний транспорт є регулювання відносин на всіх етапах створення та функціонування (проектування, будівництво, експлуатація, капітальний ремонт, реконструкція тощо) трубопровідного транспорту, встановлення гарантій безпеки життя та здоров'я населення, забезпечення охорони

навколишнього природного середовища і національного багатства України від можливого негативного впливу під час експлуатації об'єктів цього виду транспорту.

Особливості застосування Закону України "Про підприємства в Україні" щодо підприємств трубопровідного транспорту визначаються цим Законом, а також актами Кабінету Міністрів України, що видаються на його основі ( ст. 3 Закону).

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону, дія цього Закону поширюється на відносини в галузі трубопровідного транспорту, призначеного для транспортування вуглеводнів, хімічних продуктів, води та інших продуктів і речовин з місць їх знаходження, видобутку (промислів), виготовлення або зберігання до місць їх переробки чи споживання, перевантаження та подальшого транспортування.

За приписами ч.ч. 3, 4 ст. 7 Закону, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) державних підприємств, дочірніх підприємств

Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, та Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України виключно з метою та на виконання зобов'язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію

Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства".

Приватизація державних підприємств, дочірніх підприємств Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", а також підприємств, установ, організацій, утворених внаслідок їх реорганізації, забороняється.

Щодо державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, а також підприємств, утворених внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, не може бути порушено справу про банкрутство (ч. 8 ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт").

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт", діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

31. Відповідно до ст. 300 ГПК України (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

А.2. Щодо суті касаційної скарги

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи , ДП "Укртранснафтопродукт" створено (Наказ Міністерства палива та енергетики України "Про створення ДП "Укртранснафтопродукт" від 13.03.2006 №76) шляхом реорганізації у формі злиття Державних підприємств: "Бориспільське підприємство магістральних нафтопродуктопроводів", "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лисичанське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів", до статутного капіталу якого фактично увійшло майно ДП "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03481313) та ДП "Лубенське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів" (код ЄДРПОУ - 03017366) основними видами діяльності яких

є транспортування сирої нафти та нафтопродуктів трубопроводами (код 60.30.1 за КВЕД). За інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ДП "Укртранснафтопродукт" здійснює діяльність у сфері трубопровідного транспорту (код 49.50 за КВЕД-2010).

Крім того, згідно Закону України "Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" (у чинній редакції), до Переліку таких об'єктів віднесено "Бориспільське підприємство магістральних нафтопродуктопроводів", "Кременчуцьке управління магістральних нафтопродуктопроводів", "Лисичанське районне управління магістральних нафтопродуктопроводів".

На підставі положень Статуту ДП "Укртранснафтопродукт" (затверджений наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.01.2018 № 52), судами встановлено, що підприємство утворено з метою видобування, переробки сирої нафти та газу, транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, розвитку мережі нафтопродуктопроводів, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом (п. 2.1.); предметом діяльності Підприємства, зокрема, є видобування та переробка сирої нафти та газу, транспортування сирої нафти, газу та нафтопродуктів магістральними трубопроводами, діяльність, пов'язана з транспортуванням сирої нафти, нафтопродуктів та газу магістральними трубопроводами, включаючи послуги насосних станцій та експлуатацію трубопроводів (п.п. 2.2.2 та 2.2.4 Статуту); основними завданням Підприємства є: транспортування та постачання нафтопродуктів по трубопроводах, оптова та роздрібна торгівля нафтою, нафтопродуктами та їх похідними, розвиток мереж нафтопродуктопроводів, постачання природного газу, газу (метану) вугільних родовищ, газового конденсату, отримання прибутку в інтересах держави шляхом систематичного здійснення виробничої, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому законодавством України та цим Статутом (п. 2.3.).

Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначені порядок та процедури банкрутства окремих категорій, як-то, суб'єктів підприємницької діяльності, що мають суспільну, іншу цінність або особливий статус (ст.85) та державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, ДП "Укртранснафтопродукт" є державним підприємством, утвореним внаслідок реорганізації (злиття) державних підприємств, що провадили діяльність з транспортування магістральними трубопроводами, тобто, підприємством трубопровідного транспорту, предметом діяльності якого є, зокрема, транспортування сирої нафти, газу та нафтопродуктів магістральними трубопроводами.

Таким чином, діяльність та правовідносини щодо такого суб'єкта регулюються спеціальним законом - Законом України "Про трубопровідний транспорт".

Щодо державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, а також підприємств, утворених внаслідок реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) державних підприємств, що провадять діяльність з транспортування магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах , Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", дочірніх та заснованих нею підприємств, не може бути порушено справу про банкрутство (ч. 8 ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт").

Таким чином, враховуючи мету створення ДП "Укртранснафтопродукт", визначення основних видів діяльності підприємства, діяльність підприємств, майно яких увійшло до Статутного фонду боржника, а також встановлені законодавством певні обмеження щодо його приватизації, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав застосування, в даному випадку, приписів ст. 7 Закону України "Про трубопровідний транспорт", які встановлюють обмеження в частині порушення справи про банкрутство щодо таких підприємств, оскільки їх банкрутство може мати негативні наслідки для держави, її суверенітету та суспільства, в цілому.

Судами попередніх інстанцій правомірно застосовано приписи ч.1 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки, в цьому випадку, провадження у справі про банкрутство не допускається згідно із Законом України "Про трубопровідний транспорт".

Отже, звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

Щодо доводів скаржника про відсутність у боржника, на даний час, відповідної ліцензії на провадження основних (Статутних) видів діяльності, що є порушенням ліцензійного законодавства, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Згідно з ч.2 п. 2.2. Статуту ДП "Укртранснафтопродукт", усі види діяльності, які згідно із законодавством потребують спеціальних дозволів чи ліцензій, здійснюється підприємством лише після їх отримання.

За приписами ст. 13 Закону України "Про трубопровідний транспорт", діяльність, пов'язана з проектуванням, будівництвом, ремонтом та експлуатацією об'єктів трубопровідного транспорту, здійснюється на підставі ліцензії. Ліцензії видаються в порядку, встановленому законодавством.

Поряд з цим, провадження діяльності без відповідного дозволу або ліцензії має певні наслідки визначені законодавством, проте наявність чи відсутність документу дозвільного характеру не спростовує обраний суб'єктом господарювання вид діяльності за КВЕД, а також не впливає на мету створення такого підприємства.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК У країни (в редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017), суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань(ст. 309 ГПК України).

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/708/18 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

В. Судові витрати

У зв'язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ПАТ "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" та залишенням без змін ухвали місцевого господарського суду та постанови господарського суду апеляційної інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія Одесаобленерго" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду м. Києва від 12.02.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2018 у справі № 910/708/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді С.В. Жуков

В.Г. Пєсков