Постанова

від 29.01.2018 по справі 911/2700/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2018 р. Справа№ 911/2700/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Яремі Н.С.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 29.01.2018 року

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 (повний текст складено 17.11.2017)

у справі №911/2700/17 (суддя - Христенко О.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів.

в с т а н о в и в:

У вересні 2017 року публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" (відповідач) з вимогами зобов'язати вчинити дії та стягнення 245 524,08 грн. заборгованості за договором № 1-ВВЕ/2015 від 20.10.2015, з яких: 193 200,00 грн. передоплата та 52 324,08 грн. неустойка.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20.10.2015 між АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Бровариновобуд" був укладений договір № 1-ВВЕ/2015, відповідно до умов якого виконавець зобов'язався надати, а замовник зобов'язався прийняти послуги з оформлення та отримання затвердження Декларації про готовність об'єкта до експлуатації власних об'єктів нерухомого майна та оплатити їх на умовах даного договору. Позивач твердить, що відповідач всупереч умовам договору взяті на себе зобов'язання в строки обумовлені договором не виконав, а відтак в силу п. 7.1 договору зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної вартості договору в розмірі 52 324,08 грн., повернути аванс в розмірі 193 200,00 грн. та повернути належну позивачу документацію.

Рішенням господарського суду Київської області від 01.11.2017 у справі №911/2700/17 позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано ТОВ "Бровариновобуд" повернути за актом приймання-передачі АБ "Укргазбанк" оригінали документів: договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі за № 1717 від 15.04.2004; витяг з Державного реєстру правочинів від 02.03.2006 № 2135017; акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 12.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 193 200 грн. 00 коп. передоплати та 4 498 грн. 00 коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, позивач - публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 по справі №911/2700/17, оскаржуване рішення змінити і задовольнити позов повністю, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" на користь публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" 52 324,08 грн. неустойки, нарахованої за період з 01 грудня 2016 року по 15 серпня 2017 року згідно договору від 20 жовтня 2015 року №1-ВВЕ/2015.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 у складі колегії суддів: головуючого судді - Тищенко О.В, суддів: Куксова В.В., Іоннікової І.А. відновлено скаржнику пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 у справі №911/2700/17, апеляційну скаргу прийнято до провадження та справу №911/2700/17 призначено до розгляду.

Враховуючи перебування судді Куксова В.В., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, у відпустці, протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 21.12.2017 визначено новий склад суду: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.

З 15 грудня 2017 року набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.12.2017 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 у справі №911/2700/17 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Тищенко О.В, судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А., розгляд справи №911/2700/17 призначено на 22.01.2018, запропоновано сторонам у справі завчасно, а саме - до 18.01.2018 подати через канцелярію суду письмові пояснення, заперечення, відзив на апеляційну скаргу та/або інші заяви/клопотання.

У судових засіданнях суду апеляційної інстанції представник публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" надав суду апеляційної інстанції свої пояснення по справі в яких, подану апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі на підставі доводів зазначених у ній та просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити та задовольнити позов повністю, стягнувши з відповідача на користь позивача 52 324,08 грн. неустойки.

Представники ТОВ "Бровариновобуд" у судові засідання суду апеляційної інстанції ані 22.01.2018 року, ані 29.01.2018 року не з'явились. Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи викладене, заслухавши пояснення представника позивача, що з'явився у судове засідання, колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ч.1, п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки, відповідач про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив. Участь представника ТОВ "Бровариновобуд", що не з'явився, у судовому засіданні 29.01.2018 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та про витребування додаткових доказів не надходило.

Крім того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що у випадку, коли представники сторін чи інші учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Відтак, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Такої ж правової позиції дотримується й Вищий господарський суд України, зокрема, у своїй постанові від 07.07.2016 року по справі 910/21819/15.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Разом з тим, відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

У відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно до ч.1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи та докази, подані до апеляційної інстанції, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 року по справі № 911/2700/17 частковому скасуванню в частині відмови у стягненні неустойки, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом, 20.10.2015 між ПАТ АБ "Укргазбанк" та ТОВ "Бровариновобуд" було укладено договір № 1-ВВЕ-2015, відповідно до умов п. 1.1 якого виконавець приймає на себе обов'язок щодо оформлення та реєстрації, згідно чинного законодавства України Декларації про готовність об'єкта до експлуатації після проведення реконструкції у т.ч. внесення змін у технічну документацію (матеріали технічної інвентаризації); оформлення Свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення замовника, що розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 12, а замовник бере на себе обов'язок оплатити такі послуги та за актом прийому-передачі прийняти наступну документацію:

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на об'єкт;

- зареєстровану згідно чинного законодавства України Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації;

- технічний паспорт з відміткою про проведення об'єкту в експлуатацію;

- Свідоцтво про право власності та витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності на об'єкт після проведення реконструкції.

Пунктом 2.1.1 договору, в редакції внесених додатковою угодою № 1 від 29.06.2016 змін, виконавець зобов'язався протягом 277 банківських днів з моменту отримання авансу та документів, забезпечити своєчасність оформлення та погодження документації, визначеної п. 1.1 договору.

Виконавець приступає до виконання послуг за договором з моменту отримання авансу згідно з п. 5.2.1 договору та отримання документів від замовника за актом приймання-передачі документів згідно з п. 2.2.1 договору (п. 3.1 договору, в редакції внесених додатковою угодою № 1 від 29.06.2016 змін ).

Замовник протягом 5 банківських днів з дня отримання документації визначеної п. 1.1 договору за актом прийому-передачі зобов'язаний надати виконавцю підписаний акт прийому-передачі або надати письмову мотивовану відмову (п. 4.1 договору).

Розділом 5 договору визначено, що загальна вартість послуг за договором складає, включаючи ПДВ, 276 000,00 грн.

Оплата вартості послуг за цим договором, здійснюється замовником шляхом перерахування коштів у безготівковій формі на поточний рахунок виконавця наступним чином:

- 70 % передоплати вартості послуг, що становить включаючи ПДВ, 193 200,00 грн., протягом 10 банківських днів з дати підписання договору;

- 30 % вартості, що становить включаючи ПДВ, 82 800,00 грн., протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі.

У випадку порушення виконавцем строку виконання послуг, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості договору за кожен день прострочення (п. 7.1 договору).

Пунктом 10.1 договору (в редакції внесених додатковою угодою № 1 від 29.06.2016 змін) визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання представниками сторін та скріплення печатками і діє до 30.11.2016. Закінчення строку договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час його дії. Договір може бути подовжений за згодою сторін (п. 10.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 905 ЦК України передбачено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконано у цей строк (термін).

Як вірно встановлено судом першої інстанції та перевірено апеляційним господарським судом на виконання умов договору позивачем на рахунок відповідача було перераховано 193 200,00 грн., що підтверджується копією меморіального ордеру від 23.10.2015 № 8004-15, із призначенням платежу - передоплата - дог. № 1-ВВЕ/2015 від 20.10.2015 (передоплата 70 %).

З матеріалів справи вбачається, що 10.11.2016 товариство з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" звернулось до публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк" із листом № 12/11 в якому просило надати для нотаріальних дій оригінали документів (договір купівлі-продажу, акт передачі нерухомого майна незавершеного будівництва) для реєстрації прав власності, оформлення та реєстрації Декларації про готовність об'єкта до експлуатації нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 12.

11.11.2016 між публічним акціонерним товариством акціонерний банк "Укрзагбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" підписаний акт прийому-передачі, відповідно до якого замовником передано, а виконавцем прийнято оригінали документів, зокрема, договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1717 від 15.04.2004, витяг з Державного реєстру правочинів № 2135017 від 02.03.2006, акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 12, необхідних для оформлення Декларацій відповідно до умов договору.

12.01.2017 відповідач звернувся до позивача із гарантійним листом за № 04/01-17 від 12.01.2017, в якому повідомив про часткове виконання умов договору, зокрема, вказав на проведення реєстрації в Державній реєстраційний службі м. Дніпро будівлі за адресою: м. Дніпро, вул. Челюскіна, 12, як об'єкт незавершеного будівництва та гарантував повне виконання умов договору в строк, до 01.07.2017.

16.01.2017 відповідач повторно звернувся до позивача із листом за № 06/01-17, в якому також вказував про часткове виконання умов договору щодо реєстрації об'єкту незавершеного будівництва.

Однак, ані у строк передбачений договором, ані у строк, що зазначений у гарантійному листі, відповідач не надав позивачу послуг, обумовлені договором, зокрема, не оформив та не зареєстрував Декларацію про готовність об'єкта до експлуатації після проведеної реконструкції в т.ч. внесення змін у технічну документацію, не оформив Свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення та за актом прийому-передачі таку документацію не передав, оригінали документів не повернув.

У зв'язку з неналежним виконанням умов укладеного договору позивач звертався до відповідача із листом № 101/8657/2017 від 22.08.2017 в якому, вимагав повернути суму передоплати в розмірі 193 200,00 грн., сплатити неустойку за порушення умов договору та повернути оригінали документів переданих 11.11.2016. Факт надіслання вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскального чеку від 23.08.2017 № 6489 та опису вкладення у цінний лист від 23.08.2017.

Відповідно до пункту 4.1 договору приймання виконаних послуг сторонами здійснюється за актом приймання-передачі наданих послуг, погодження та підписання якого є підставою для остаточного розрахунку.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що відповідачем, ані під час розгляду справи у суді першої інстанції, ані під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було надано суду доказів підписання такого акту приймання-передачі наданих послуг. Крім того, відповідачем не було надано і доказів повернення замовнику коштів та оригіналів документів, що були отримані від позивача за договором від 20.10.2015 № 1-ВВЕ/2015. Судом встановлено, що станом на дату звернення позивача з позовом строк виконання зобов'язань виконавцем щодо оформлення Декларацій сплив.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача повернути оригінали зокрема, договору купівлі-продажу, зареєстрованого в реєстрі за № 1717 від 15.04.2004, витяг з Державного реєстру правочинів від 02.03.2006 за № 2135017, акт приймання-передачі об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 12 та стягнення з відповідача 193 200,00 грн. передоплати є доведеними та обґрунтованими, а тому правомірно задоволені судом.

Однак, що стосується висновків суду першої інстанції про відмову у задоволення неустойки у вигляді пені, оскільки на думку суду така господарська санкція може бути застосована лише до грошового зобов'язання тоді, як у даному випадку відповідачем не виконано договірне зобов'язання з несвоєчасного оформлення документації, яке не є грошовим зобов'язанням, колегія суддів погодитися не може.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача неустойку в сумі 52 324,08 грн., нараховану за період з 01.12.2016 по 15.08.2017.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з пунктом 7.1 договору, у випадку порушення виконавцем строку виконання послуг, виконавець сплачує замовнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від вартості договору за кожен день прострочення

Таким чином, погоджуючи умови договору, сторони дійшли згоди щодо відповідальності виконавця у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Разом з тим, у сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 3 ч. 1 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору. Згідно ч.ч. 2, 3 статті 6 ЦК України сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

На переконання колегії суддів, грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням. Саме до останнього виду грошових зобов'язань належить укладений сторонами договір про надання послуг, оскільки ним установлена ціна договору.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом України у своїй постанові від 06.06.2012 року по справі № 6-49цс12.

Крім того, у постанові Верховного Суду України від 18.10.2017 року у справі № 6-1964цс16 зроблено правовий висновок про те, що неустойка має безпосередню мету стимулювати боржника до виконання зобов'язання. За допомогою неустойки забезпечуються права кредитора шляхом створення таких умов, що підвищують рівень вірогідності виконання. Неустойка стягується по факту невиконання чи неналежного виконання зобов'язання боржником, трансформуючись у такий спосіб у міру цивільно-правової відповідальності.

Оскільки сторони не визначили зазначені проценти як відсотки від суми невиконаного, або неналежно виконаного, або несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, то правова природа таких відсотків не може тлумачитись як неустойка (штраф, пеня).

Разом з тим суд касаційної інстанції зазначив, що законодавством не заборонено встановлювати інші види забезпечення виконання зобов'язань, підстави сплати, правова форма та розмір яких визначаються договором або законом, а тому встановлення в договорі підвищених відсотків як санкції за користування кредитом понад визначений у договорі строк є забезпеченням виконання зобов'язань за цим договором, яке передбачене домовленістю сторін і не суперечить законодавству.

Таким чином, виходячи із змісту правовідносин у даній справі № 911/2700/17 між позивачем та відповідачем, аналізуючи висновки Верховного Суду України, як судову практику, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що зобов'язання за Договором № 1-ВВЕ/2015 від 20 жовтня 2015 року є грошовим, а тому позивачем правомірно було заявлено вимогу про стягнення з відповідача неустойки передбаченої п. 7.1 договору.

Разом з тим, здійснивши перевірку правильності нарахування неустойки за період з 01.12.2016 по 15.08.2017, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що позивачем період нарахування пені визначено невірно.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином здійснивши власний розрахунок за період з 01.12.2016 по 30.06.2017 обґрунтованим є стягнення з відповідача неустойки (пені) у сумі 43 401,11 грн. В іншій частині неустойка заявлена необґрунтовано та задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами. Учасники справи мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

У відповідності до 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Оскільки, судом першої інстанції прийняте рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 у справі № 911/2700/17 скасуванню частково в частині відмови у стягненні неустойки.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" на рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 року у справі № 911/2700/17 задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Київської області від 01.11.2017 року у справі № 911/2700/17 скасувати частково в частині відмови у стягненні неустойки.

3. В цій частині прийняти нове рішення суду, яким позовні вимоги про стягнення неустойки задовольнити частково.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 14, код ЄДРПОУ 33847511) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 43 401 (сорок три тисячі чотириста одну) грн. 11 коп. неустойки.

5. В іншій частині позову щодо стягнення неустойки відмовити.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бровариновобуд" (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Красовського, 14, код ЄДРПОУ 33847511) на користь публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) 5090 (п'ять тисяч дев'яносто) грн. 87 коп. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції та 5599 (п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 96 коп. судового збору за розгляд справи судом апеляційної інстанції.

7. Видачу наказів по справі № 911/2700/17 доручити господарському суду Київської області.

8. Матеріали справи № 911/2700/17 повернути до господарського суду Київської області.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко

Дата складання повного тексту постанови 05.02.2018 року