Постанова

від 13.02.2018 по справі 910/5343/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року Справа № 910/5343/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Філіпова Т.Л.

секретар судового засідання Берун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017р. у справі №910/5343/17 (головуючий суддя Гладюк Ю.В., суддя Димбовський В.В., суддя Смаровоз М.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" (м. Київ)

до відповідачів: 1) державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" (м. Київ); 2) товариства з обмеженою відповідальністю "Деніокс" (м.Хмельницький)

про вжиття заходів щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення збитків в розмірі 206 994, 93 грн.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (адвокат), ордер № 241841 від 15.01.2018 р.;

відповідача-1 - не з'явився;

відповідача-2 - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідачів про зобов'язання вжити заходи щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 15,5726 га, що розташована на території Хмельницької міської ради Хмельницької області, приведення земельної ділянки у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель, споруд та повернення її позивачу; стягнення збитків, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 206 994, 93 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.04.2017р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.06.2017р. та постановою Вищого господарського суду України від 15.08.2017р. у справі №910/5343/17, матеріали позовної заяви надіслано за підсудністю до Господарського суду Хмельницької області.

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017р. у справі №910/5343/17 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким задоволити позов.

Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник вказує, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що позивач, як законний землекористувач, в розмінні ст. 85 ГК України, ст. 115 ЦК України, позбавлений можливості користуватися земельною ділянкою. Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд не взяв до уваги те, що між відповідачами існували договірні відносини до 31.12.2010р., а з 01.01.2011р. відповідач-2 самовільно займає земельну ділянку та безпідставно користується нею. На думку скаржника, судом першої інстанції взагалі не розглядалося питання про завданні збитки позивачу за час тимчасового невикористання земельної ділянки, а також суд прийшов до хибного висновку про відсутність порушеного права позивача.

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Укрзалізниця" надіслало до суду клопотання (вх. №2285/18 від 19.01.2018р.) про приєднання до матеріалів справи в якості додаткового доказу акту обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.01.2018р., складеного комісією у складі восьми членів комісії (підписи останніх наявні на акті) за результатами обстеження земельної ділянки в м. Хмельницький, яка оформлена Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р., яким встановлено, зокрема, що ТОВ "Деніокс" та приватна фірма "Мост" самовільно займають частину земельної ділянки в межах смуги відведення залізниці по головній колії Хмельницький - Шаровечка на перегоні Хмельницький - Гречани. від 3 км. ПК 3 по 5 км ПК 2.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Деніокс" надіслало до суду заяву (вх. №5087/18 від 13.02.2018р.), в якій відповідач-2 повідомив суд про те, що в рамках цивільної справи №686/8024/17 ПАТ "Українська залізниця" в особі його структурного підрозділу подало зустрічну позовну заяву про зобов`язання ОСОБА_2 вжити заходи щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 15,5726 га, що розташована на території Хмельницької міської ради Хмельницької області посвідченої Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р. Таким чином, на переконання відповідача-2 позивач зловживає свої процесуальним правом, подаючи необґрунтовані позовні заяви до різних суб`єктів господарювання та судових установ різної юрисдикції, що має наслідком навантаження судів безпідставними судовими процесами.

Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи № 910/5343/17 у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В., суддя Бучинська Г.Б.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 22.12.2017р. відкрито апеляційне провадження, апеляційну скаргу призначено до розгляду на 16.01.2018р. об 12:00 год.

У зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_3 судове засідання 16.01.2018р. об 12:00 год. у справі не відбулося.

Розпорядженням керівника апарату суду від 25.01.2018р. №01-03/86, відповідно до п. 17.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України, п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Рівненському апеляційному господарському суді, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді у справі ОСОБА_3 призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 25.01.2018р. визначено колегію суддів для розгляду даної справи у складі: головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 26.01.2018р. апеляційну скаргу прийнято до провадження у новому складі суду, справу призначено до розгляду, доручено забезпечення проведення відеоконференції господарському суду м. Києва.

В судовому засіданні 13.02.2018р. представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу задоволити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

Представники відповідачів-1,2 в судове засідання 13.02.2018р. не з'явились, про день, час та місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційного суду, розглянувши клопотання позивача про долучення до матеріалів справи додаткових доказів, зазначає наступне.

15.12.2017 року вступив в дію новий Господарський процесуальний кодекс України.

Відповідно до ч. 2, 3, 5 ст. 269 ГПК України (в редакції чинній з 15.12.2017р.) суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що акт обстеження земельної ділянки в натурі (на місцевості) від 10.01.2018р. не є додатковим доказом по справі, оскільки він з'явився після прийняття судом першої інстанції рішення і не оцінювався судом при вирішенні спору. Окрім того, позивач не обґрунтував неможливість складання такого акту до звернення з позовом до суду або ж під час слухання справи в суді першої інстанції, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових доказів (вх. №2285/18 від 19.01.2018р.).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників справи про день, час та місце розгляду справи, явка сторін в судове засідання обов`язковою не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як встановлено апеляційним судом, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р., виданого Хмельницькою міською радою, державному територіально-галузевому об'єднанню "Південно-західна залізниця" надано у постійне користування 15,5726 га землі для Хмельницької дистанції колії під залізничні колії /перегін ст. Хмельницький - ст. Гречани/.

01.10.2004р. між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця" (залізниця) та товариством з обмеженою відповідальністю "Деніокс" (товариство) укладено договір №ПЗ/БМЕС-048790/НЮ про співробітництво та організацію взаємовідносин.

Пунктом 1.1. договору (предмет договору) передбачено, що сторони визнають, що їх виробничий та фінансовий потенціал дає підстави здійснювати взаємовигідне співробітництво з метою розвитку соціальної сфери та комерційно-торгівельної інфраструктури в м. Хмельницький, створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла.

Згідно п. 1.2. договору товариство зобов'язується надати послуги по передачі житла загальною площею 51, 3 тис. м 2 разом з інженерними мережами, що перебувають на балансі Жмеринської дистанції цивільних споруд і водопостачання - 44290 м 2 , Хмельницької дистанції - 4726, 7 м 2 , Старокостянтинівської колійно-машинної станції - 1629 м 2 , локомотивного депо ст. Гречани - 719,2 м 2 у власність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків м. Хмельницький у відповідності до Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", інших чинних нормативних актів.

Протягом часу надання послуг за п. 1.2. договору, товариству надається можливість здійснювати благоустрій та упорядкування (без побудови капітальних споруд), території насипу земельного полотна перегону Хмельницький - Шаровечка, у відповідності з метою, на досягнення якої спрямовано цей договір, за умови забезпечення товариством повного збереження всіх інженерних мереж та можливості оперативного (протягом двох діб) відновлення руху по перегону на підставі письмового звернення залізниці (п. 1.4).

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2. договору послуги товариства вважаються виконаними з дати підписання акту приймання-передачі виконаних робіт; прийняття виконаних робіт проводиться залізницею поетапно у відповідності до графіку (додаток 2).

Товариство проводить здачу виконаних робіт поетапно одразу після виконання окремого етапу, але не пізніше 10 днів з моменту, встановленого графіком (додаток 2) (п. 3.3. договору).

Згідно п. 3.4. договору за відсутності мотивованих зауважень залізниці до результату робіт сторони підписують акт приймання-передачі виконаних робіт по кожному етапу. Разом з актом виконаних робіт товариство повинно надати залізниці нотаріально завірені копії документів про реєстрацію прав власності об'єднань на житлові комплекси, зазначені в п.2.1.20, в тому числі документів, які підтверджують права об'єднань на земельні ділянки.

Акт приймання передачі виконаних робіт по загальному обсягу робіт підписується сторонами у випадку забезпечення товариством зняття з балансу залізниці всього обсягу житла та інженерних мереж, передбаченого додатком 2. Роботи вважаються виконаними товариством з моменту підписання зазначеного акту (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1. договору товариство надає залізниці послуги по передачі житла загальною площею 51,3 тис. м 2 , разом з інженерними мережами, зазначеними у додатку 2. Вартість послуг товариства оцінена сторонами у сумі 1637,03 тис. грн.

Згідно п. 4.2. договору за виконання вищевказаних робіт залізниця надає товариству послуги, що передбачені додатком 1. Вартість послуг залізниці оцінена сторонами у сумі 1637,03 тис. грн.

В межах дії даного договору сторони не проводять розрахунків у грошовій формі, оскільки вартість послуг, що надаються кожною стороною однакова. Вартість послуг, що надаються сторонами може бути змінена за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою (п.п. 4.3., 4.4. договору).

Договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 31.12.2006р.

Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Додатком №1 до договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 01.10.2004р. №ПЗ/БМЕС-048790/НЮ затверджено розрахунок експлуатаційних витрат залізниці від зміни руху поїздів на дільниці Хмельницький - Кам`янець- Подільський через Гречани (замість слідування їх через пост Шаровечка) загальний розмір яких становить 1637,03 тис. грн.

Додатком №2 до договору про співробітництво та організацію взаємовідносин від 01.10.2004р. №ПЗ/БМЕС-048790/НЮ затверджено графік передачі житлового фонду разом з інженерними мережами по м. Хмельницький на баланс об'єднань співвласників багатоквартирних будинків ТОВ "Деніокс".

Відповідно до додаткової угоди від 14.03.2006р. до договору про співробітництво та організацію взаємовідносин, укладеної між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю "Деніокс" п. 1.2. договору викладено в наступній редакції: "товариство зобов'язується протягом 2006р. надати послуги по передачі житла шляхом забезпечення фінансування коштів, необхідних для проведення капітального ремонту житла загальною площею 51,3 тис. м 2 , разом із зовнішніми і внутрішніми інженерними мережами (додаток 2 до договору), що обліковуються на балансі Жмеринської дистанції цивільних споруд і водопостачання - 44290 м 2 , Хмельницької дистанції - 4,7267 м 2 , Старокостянтинівської колійно-машинної станції - 1,629 м 2 , локомотивного депо ст. Гречани - 0,7191 м 2 у комунальну власність м.Хмельницький. Товариство перераховує кошти в розмірі 50% від суми 519000 грн. до 26.03.2006р., другу частину коштів до 25.05.2006р. за 44,29 тис. м 2 житла, а решту 7,0748 тис. м. 2 до 31.12.2010р. Кошти перераховуються згідно кошторисів залізниці, визначених та погоджених комісією при Хмельницькій міській раді та за вказівками залізниці.

Пункт 1.3. договору сторони виключили.

Пункт 1.4. договору сторонами викладено в наступній редакції: "з метою створення новий робочих місць, зняття соціальної напруги з питань працевлаштування населення та на виконання п. 1.2. даної угоди залізниця сприяє товариству до 2010 року у здійсненні благоустрою та упорядкуванні (без побудови капітальних споруд) території насипу земельного полотна перегону Хмельницький-Шаровечка (3-5 км.), в тому числі правом організації діяльності, погодженої з державними та місцевими органами влади, на досягнення якої спрямовано цей договір за умови забезпечення товариством повного збереження всіх інженерних мереж та можливості оперативного (протягом 3 діб) відновлення руху по перегону на підставі письмового звернення залізниці.

Пункти 2.1.-2.3., 3.1.-35 договору сторони виключили.

Пункт 4.1. договору сторонами викладено в наступній редакції: "товариство перераховує грошові кошти в розмірі 50% від суми 519000 грн. до 26.03.2006р., другу частину коштів до 25.05.2006р. на рахунок Жмеринської дирекції залізничних перевезень для подальшого їх перерахування на проведення капітальних ремонтів житла органами місцевого самоврядування м. Хмельницького, що приймають це житло, відповідно до п. 1.2. даної додаткової угоди, а саме: до 26.03.2006р. 50% від суми 519 000 грн., до 25.05.2006р. - другу половину коштів на виконання частини своїх зобов'язань по цій угоді для подальшого перерахування їх Управлінню житлово-комунального господарства м. Хмельницький, згідно рішення Хмельницької міської ради від 23.12.2005р. №12.

Пункт 4.2. договору викладено в наступній редакції: "товариство забезпечує перерахування грошових коштів до 31.12.2010р. в розмірі, визначеному згідно пред'явлених кошторисів залізниці та погоджених комісією при Хмельницькій міській раді, згідно діючого законодавства при передачі залишку житла площею 7,0748 тис. м 2 .

Пункти 4.3.- 4.4. договору сторони виключили.

Пункт 9.1. договору викладено в наступній редакції: "договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2010р.".

Додаткова угода підписана повноважними представниками сторін та скріплена печатками сторін.

Згідно наказу ПАТ "Укрзалізниця" №045 від 01.12.2015р. регіональну філію "Південно-Західна залізниця" наділено майном та земельними ділянками, в тому числі 15, 5726 га - перегін ст. Хмельницький - ст. Гречани.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 16.06.2016р., складеного комісією у складі: голови ОСОБА_4 та шести членів комісії (підписи останніх наявні на акті) за результатами обстеження земельної ділянки в м. Хмельницький, яка оформлена Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р. встановлено, зокрема, що кадастровий номер земельній ділянці не присвоєно, в смузі відведення залізниці по головній колії Хмельницький - Шаровечка від 3 км. пк 3 по 5 км. пк 2 з обох сторін на відстані орієнтовно від 7 м. до 20 м. від осі головної колії виявлено самовільне будівництво МАФів (тимчасових споруд) та окремі капітальні споруди з бетонним фундаментом (гаражі, склади) орієнтовною площею 1, 5000 га на земельній ділянці залізниці, з 4 км по 5 км виявлено двохповерхову капітальну споруду з бетонним фундаментом; власників металевих торгівельних кіосків, прилавків для здійснення торгівлі непродовольчими товарами не встановлено.

Предметом даного судового розгляду є вимоги позивача (землекористувача) до відповідачів про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення від будівель, споруд та повернення земельної ділянки; стягнення збитків, внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 206 994, 93 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач, посилаючись на ст. ст. 387, 1212, 1213 ЦК України, ч. 2, ст. 152, ст. 211 ЗК України зазначає, що договірні відносини між державним територіально-галузевим об'єднанням "Південно-західна залізниця" та товариством з обмеженою відповідальністю "Деніокс" припинилися 31.12.2010р., тому подальше використання земельної ділянки відповідачем-2 є самовільним. Відповідач-2 повинен був у встановленому порядку вчинити дії щодо приведення земельної ділянки до попереднього стану для можливості її використання позивачем за цільовим призначенням. Однак, на даний момент земельна ділянка не може використовуватися позивачем внаслідок самовільного її зайняття, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки від 16.06.2016р.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі, тощо. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Статтею 152 ЗК України встановлено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Апеляційний господарський суд зазначає, що судовий захист права власності та майнових прав власників здійснюється шляхом розгляду справ за позовами щодо речових прав на майно, а саме: віндикаційний - про витребування власником свого майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України), негаторний - про усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном (ст. 391 ЦК України), про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою (стаття 392 ЦК України).

Статтею 391 глави 29 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (пред'явити негаторний позов).

За своєю правовою природою позов, який містить вимогу про усунення перешкод у користуванні майном, є негаторним. Позивачем негаторного позову може бути власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ і щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.

Підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику або титульному володільцю в реалізації ними повноважень розпорядження або (та) користування спірним майном.

Отже, звертаючись до суду із негаторним позовом, позивач повинен довести наявність у нього права власності або речового права на майно, усунення перешкод в користуванні та розпорядженні яким є предметом спору, а також цілеспрямованих неправомірних дій відповідача стосовно використання даного майна.

В процесі апеляційного розгляду справи, судом встановлено, що державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" було користувачем земельної ділянки площею 15,5726 га, що розташована на території Хмельницької міської ради Хмельницької області, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р., який виданий Хмельницькою міською радою.

Разом з тим, згідно Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", як нова юридична особа створене публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", публічне акціонерне товариство залізничного транспорту загального користування утворюється як публічне акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, а також підприємств, установ та організацій залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття (надалі - підприємства залізничного транспорту).

Відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.06.2014р. №200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" утворено ПАТ "Українська залізниця", 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття, згідно додатку 1.

Відповідно до п. 2 Постанови статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Додатком 1 до вказаної Постанови є перелік підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, на базі яких утворюється ПАТ "Українська залізниця", до якого увійшло державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" (код згідно ЄДРПОУ - 04713033).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства. Державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесене до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акта та акта оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Як встановлено апеляційним судом, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" внесло до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця" основні засоби, в тому числі, земельну ділянку площею 15,5726 га, що розташована на території Хмельницької міської ради. Передавальним актом державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" від 31.07.2015р., затвердженого Міністерством інфраструктури України 18.08.2015р. підтверджується вартість і склад активів та зобов'язань відповідача-1, правонаступництво щодо яких після його реорганізації перейшло до ПАТ "Укрзалізниця".

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що спірна земельна ділянка перебувала в користуванні відповідача-1 та в подальшому була передана ним до статутного капіталу ПАТ "Укрзалізниця", що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, а згідно наказу (№045 від 01.12.2015р.) товариство передало її регіональній філії "Південно-Західна залізниця".

Позивач доводить суду, що відповідач-2 самовільно використовує дану земельну ділянку після закінчення дії договору від 01.10.2004р. №ПЗ/БМЕС-048790/НЮ, чим створює йому, як законному користувачу, перешкоди в користуванні земельною ділянкою. Факт самовільного зайняття земельної ділянки, на думку позивача, підтверджується актом обстеження землі від 16.06.2016р., згідно даних якого на земельній ділянці виявлено самовільне будівництво МАФів (тимчасових споруд), окремих капітальних споруд з бетонним фундаментом (гаражі, склади) та двохповерхової капітальної споруди з бетонним фундаментом.

Як встановлено апеляційним судом, предметом укладеного між відповідачами договору від 01.10.2004р. №ПЗ/БМЕС-048790/НЮ та додаткової угоди до договору від 14.03.2006р. є надання послуг по передачі житла, разом з інженерними мережами у власність об'єднанню співвласників та у комунальну власність м. Хмельницький, здійснення благоустрій та упорядкування (без побудови капітальних споруд) території насипу земельного полотна перегону Хмельницький - Шаровечка.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 3 ст. 3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. Згідно з ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору.

Колегія суддів апеляційного суду, дослідивши предмет укладеного між відповідачами договору та його умови, зазначає, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг до якого застосовуються положення глави 63 ЦК України.

Відповідно до 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Аналізуючи положення даних норм можна дійти висновку, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити надану послугу, якщо інше не встановлено договором. При укладенні договорів про надання послуг, які безпосередньо не передбачені ЦК, сторони мають право керуватися принципом свободи договору.

Істотними умовами договору про надання послуг є, зокрема, предмет договору (вид послуг), ціна (вартість) послуг та інші умови, які сторони визначили як обов'язкові.

Таким чином, істотні умови, визнані законом до договору про надання послуг не передбачають передачі земельної ділянки в користування іншим особам.

Як встановлено апеляційним судом, договором, укладеним між відповідачами також не передбачено такої умови, як передача земельної ділянки в користування відповідачу-2, в матеріалах справи відсутні докази такої передачі, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що земельна ділянка фактично не вибувала з користування відповідача-1 (в подальшому і позивача).

Також, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази (акти приймання-передачі послуг, довідки вартості наданих послуг, тощо) виконання відповідачем-2 умов даного договору щодо надання послуг по передачі житла, разом з інженерними мережами, здійснення благоустрою та упорядкування території насипу земельного полотна перегону Хмельницький-Шаровечка.

Таким чином, беручи до уваги викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що спірна земельна ділянка перебувала чи перебуває в користуванні відповідача-2, а також того, що ним здійснювалося на ній будівництво тимчасових або ж окремих капітальних споруд.

При цьому, суд апеляційної інстанції не приймає як належний та допустимий доказ самовільного використання земельної ділянки чи здійснення на ній будівництва відповідачем-2 акт обстеження від 16.06.2016р., оскільки в ньому відсутні відомості, що дані споруди належать відповідачу-2 чи збудовані ним; зі змісту акту встановлено протилежне, а саме, що власників даних споруд не встановлено. При цьому, апеляційний суд приймає до уваги, що згідно відомостей акту дана земельна ділянка немає кадастрового номера, що унеможливлює встановити чи дійсно дані споруди перебувають саме на земельній ділянці позивача.

Також суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що Хмельницьким міськрайонним судом розглядається справа №686/8024/17 за позовом ОСОБА_2 до державного територіально галузевого об`єднання "Південно Західна залізниця" та товариства з обмеженою відповідальністю "Деніокс" про визнання права власності на нежитлове приміщення. Позивач в рамках даної справи подав до суду зустрічну позовну заяву про зобов`язання ОСОБА_2 вжити заходи щодо усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою площею 15,5726 га, що розташована на території Хмельницької міської ради Хмельницької області посвідченої Державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ІІ-ХМ №001285 від 27.11.1998р.

Таким чином, предметом спору у справі №686/8024/17 є вимога про визнання за ОСОБА_2 права власності на споруду, яка ним збудована на земельній ділянці, яка перебуває в користуванні регіональної філії "Південно-Західна залізниця" ПАТ "Українська залізниця" та щодо якої (земельної ділянки) позивач у даній справі та у справі №686/8024/17 ставить вимогу про зобов`язання усунути перешкоди в її користуванні, що також підтверджує безпідставність вимог позивача до відповідача-2 у даній справі.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що як на правову підставу заявленого позову, позивач посилається на ст. 387 ЦК України, якою передбачено, що власник має право витребувати майно із чужого незаконного володіння (пред'явити віндикаційний позов); зазначає, що за допомогою пред'явлення даного позову здійснюється захист правомочностей володіння, користування та розпорядження власника.

Разом з тим, на думку суду, взаємовиключним є одночасне пред'явлення позову про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядженням своїм майном, та позову про витребування майна із чужого незаконного володіння, оскільки негаторний позов - це позов про захист права власності від порушень, не пов'язаних із позбавленням володіння, а віндикація - це позов неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника.

Отже, враховуючи те, що позивачем не доведено суду вчинення відповідачами активних цілеспрямованих дій, які б перешкоджали чи перешкоджають йому у використанні земельної ділянки, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в позові про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом звільнення від будівель, споруд та повернення земельної ділянки слід відмовити.

Що стосується позову в частині стягнення з відповідача-2 збитків в розмірі 206994,93 грн., які завдані позивачу у зв'язку із сплатою земельного податку за земельну ділянку, яка фактично ним не використовувалась, колегія суддів відзначає наступне.

Згідно ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача і вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Для застосування такого заходу відповідальності як відшкодування шкоди слід встановити як наявність у діях винної особи усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення (протиправної поведінки), так і ступінь вини у розумінні статті 1193 Цивільного кодексу України.

Враховуючи те, що позивач не довів суду протиправності дій відповідача-2, тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з нього збитків, оскільки позивачем не доведено суду наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення у діях (бездіяльності) відповідача-2.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що п. 2.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" роз'яснено, що за змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Враховуючи те, що при розгляді позовної заяви судом встановлено необґрунтованість заявленого позову по суті спору, внаслідок чого й відмовлено в його задоволенні, тому підстави розглядати питання застосування до даного спору позовної давності відсутні.

Колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Південно-Західна залізниця" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 27.11.2017р. у справі №910/5343/17 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складено 14.02.2018 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Філіпова Т.Л.