АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження:№ 22ц/790/448/18 Головуючий 1 інст. - Коптєв Ю.А.
Справа № 611/361/17 Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія: договірні
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
08 лютого 2018 року Апеляційний суд Харківської області в складі суддів колегії судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Карімової Л.В.,
суддів: Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.,
за участю секретаря Колесник О.Е.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Харкові апеляційну скаргу Фермерського господарства Скарбниця на рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фермерського господарства Скарбниця про визнання договорів оренди землі недійсними,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду із вищевказаним позовом, в якому просили:
-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 4, 5756 га, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №193, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ФГ Скарбниця , зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001067;
-визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 4, 7675 га, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2 від 10 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №212, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ Скарбниця , зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001068.
В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що їм на праві приватної власності належать дві земельні ділянки: ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2001 року належить земельна ділянка товарного сільськогосподарського призначення площею 4,5756 га (рілля).
ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2 від 10 грудня 2001 року належить земельна ділянка товарного сільськогосподарського призначення площею 4,7675 га (рілля).
У 2011 році за усною домовленістю між ними та ОСОБА_4 вони надали свої земельні ділянки в оренду за що отримували кошти.
У 2016 році ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виявили бажання самостійно обробляти належні їм земельні ділянки, проте ОСОБА_4 (директор ФГ Скарбниця) повідомила їх, що між ними укладено договори оренди земельної ділянки та до кінцевого терміну дії договорів повернути їх вона не може.
Позивачі зазначали, що оспорювані ними договори не укладали та не підписували.
Крім того, позивачі звернулись до Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області з заявами, відповідно до яких відповідні відомості було внесено до ЄРДР за №120162200200000406 та №120162200200000407 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України. Під час досудового розслідування було проведено судові - почеркознавчі експертизи. Відповідно до висновків яких, було встановлено, що підписи в договорі оренди, укладеному 21 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ФГ Скарбниця , зареєстрованому 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001067, та договорі оренди, укладеному 21 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ Скарбниця , зареєстрованому 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001068, виконані не ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Позивачі, посилаючись на те, що договори оренди вони не підписували, з їх сторони не було волевиявлення на їх укладення, з метою захисту свого права на вільне розпорядження належних їм на праві приватної власності земельних ділянок вимушені були звернутися до суду із вказаним позовом.
Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 4, 5756 га, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належить ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_1 від 10 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №193, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_2 та ФГ Скарбниця , зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001067.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, площею 4, 7675 га, розташованої на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області, яка належить ОСОБА_3 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія НОМЕР_2 від 10 грудня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №212, укладений 21 березня 2011 року між ОСОБА_3 та ФГ Скарбниця , зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001068.
Стягнуто з ФГ Скарбниця на користь ОСОБА_2 витрати зі сплати судового збору в сумі 640 гривень.
Стягнуто з ФГ Скарбниця на користь ОСОБА_3 витрати зі сплати судового збору в сумі 640 гривень.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ФГ Скарбниця подало апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на те, що як вбачається зі змісту позовної заяви позивачі не заперечували про факт укладення усної угоди та отримували відповідну орендну плату, тобто у момент укладення вони із'явили своє волевиявлення.
Також судом першої інстанції не надано належної оцінки наявним у матеріалах справи додатковим угодам які підписані позивачами, та визначають збільшення розміру орендної плати.
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України матеріали справи, доводита вимоги апеляційної скарги та заперечення проти неї, апеляційний суд вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що спірні договори позивачами не підписувалися, а отже, у них не було волевиявлення на використання їх земельних ділянок іншими особами.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 4,5756 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_1 від 10 грудня 2001 року, виданого на підставі рішення Григорівської сільської ради народних депутатів за №8 від 10 липня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 193 .
ОСОБА_3. є власником земельної ділянки площею 4,7675 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Григорівської сільської ради Барвінківського району Харківської області на підставі державного акту на право власності серії НОМЕР_2 від 10 грудня 2001 року, виданий на підставі рішення Григорівської сільської ради народних депутатів за №8 від 10 липня 2001 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 212 .
Вказаними земельними ділянками користується відповідач, згідно договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року укладеного між ОСОБА_2 та ФГ Скарбниця спірна земельна ділянка передана в строкове користування на 7 років з моменту реєстрації відповідачу, вказаний договір зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001067.
Згідно договору оренди земельної ділянки від 21 березня 2011 року укладеного між ОСОБА_3. та ФГ Скарбниця спірна земельна ділянка передана в строкове користування на 7 років з моменту реєстрації відповідачу, зареєстрований 17 січня 2012 року Управлінням Держкомзему у Барвінківському районі Харківської області за №632040004001068.
Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України , Цивільним кодексом України , Законом України Про оренду землі тощо.
Відповідно до положень ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Правочини можуть вчинятися в усній або письмовій формі (ч. 1 ст. 205 ЦК України ).
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є обов'язковим реквізитом правочину, вчиненого в письмовій формі. Наявність підписів підтверджує наміри учасників правочину, забезпечує їх ідентифікацію та цілісність документа, в якому втілюється правочин.
Частиною 1 ст. 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про оренду землі договір оренди землі підлягає державній реєстрації та на підставі ч. 1 ст. 210, ч. З ст. 640 ЦК України , ч. 2 ст. 125 ЗК України та ст. 18 Закону України Про оренду землі є укладеним з моменту його державної реєстрації.
Без волевиявлення сторони неможливе вчинення договору, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України .
Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу .
Відповідно до ч. 1 ст. 143 України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи позивачі звернулись до Барвінківського ВП Балаклійського ВП ГУ НП в Харківській області з заявами, відповідно до яких було внесено до ЄРДР за №120162200200000406 та №120162200200000407 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358 КК України.
В ході досудового розслідування було проведено судові - почеркознавчі експертизи.
Як вбачається з висновків почеркознавчих експертиз №349 від 28 вересня 2016 року та №350 від 30 вересня 2016 року, проведених експертами Харківського НДЕКЦС МВС України під час досудового розслідування кримінальних проваджень №12016222000200000407, №12016222000200000406 від 11 серпня 2016 року, за висновками яких підписи у договорі оренди землі від 21 березня 2011 року, в акті визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки НОМЕР_3 від 21 березня 201 року, в акті приймання - передачі земельної ділянки від 21 березня 2011 року виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Крім того, підписи у договорі оренди землі від 21 березня 2011 року, в акті визначення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки НОМЕР_4 від 21 березня 2011 року, в акті приймання - передачі земельної ділянки від 21 березня 2011 року виконані не ОСОБА_3, а іншою особою.
Висновки вказаної експертизи не були спростовані відповідачем іншими належними та допустимими доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-80 ЦПК України .
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відсутність волевиявлення позивача на укладання цього договору, а посилання в апеляційній скарзі на недоведеність позивачами відсутності їх волевиявлення на укладення договору оренди та усну згоду, оскільки протягом дії оскаржуваного договору позивачі отримували від ФГ Скарбниця орендну плату за користування землею, тому усвідомлювали, що між ними та відповідачем існують певні договірні відносини, не ґрунтуються на вищевказаних нормах права.
Доводи апеляційної скарги ФГ Скарбниця про обізнаність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про укладення договорів оренди землі з ФГ Скарбниця , оскільки ними були підписані додаткові угоди шодо зміни розміру орендної плати, нічим не доведені, тому не можуть бути прийняті до уваги.
Крім того, у судовому засіданні 27 вересня 2017 року під час запитань представника відповідача не порушувалося питання щодо підписання додаткових договорів від 02 березня 2017 року позивачами, лише було зазначено, що вказані договори зареєстровані 14.09.2017 року.
Таким чином, відповідачем жодним чином не доведено належність підпису ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у додаткових договорах від 02 березня 2017 року, крім того, при заявлені клопотання про призначення експертизи як у суді першої так і апеляційної інстанції, відповідачем жодним чином не порушувалося питання про дослідження підписів та їх належність на вказаних договорах позивачам.
Враховуючи вищевикладені обставини, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення районного суду без змін.
Керуючись ст. ст. 367 , 368 , п.1ч.1 ст. 374 , 375 , 381 , 382 , 383 , 384, 389, 390 ЦПК України , суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Фермерського господарства Скарбниця залишити без задоволення.
Рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 27 вересня 2017 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий:
Судді:
Суд | Апеляційний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 08.02.2018 |
Оприлюднено | 15.02.2018 |
Номер документу | 72195380 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Апеляційний суд Харківської області
Карімова Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні