Рішення

від 14.02.2018 по справі 195/1876/17

ТОМАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 195/1876/17

2/195/53/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

14.02.2018 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кондус Л.А., при секретарі - Музичук В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду сел. Томаківка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно.

Представник позивача обґрунтовує вимоги тим, що 08 березня 2013 року померла ОСОБА_3, яка доводилась позивачу та відповідачу матір'ю.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с.Топила, вул. Правобережна (колишня Кірова) № 213, Томаківського району Дніпропетровської області; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9437 гектарів, та майно, яке вона прийняла в спадщину і володіла ним після смерті сина ОСОБА_4, який помер 13 липня 2011 року: земельна ділянка для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку площею 0,250 га; автомобіль ЗАЗ, модель 110307, тип легковий-комбі-В, номер шасі (кузова рами) VIN - Y6D11030760094794, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Як зазначив Верховний Суд України в постанові від 11.02.2015 року по справі № 6-2цс15, аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Так як по причині передчасної смерті, ОСОБА_3 не встигла оформити частку присадибної земельної ділянки її сина ОСОБА_4, але відповідно до зазначених положень чинного законодавства отримала на неї право, то її права перейшли позивачу та відповідачу по справі.

Утримувачем житлового будинку, після смерті спадкодавця, фактично являється один позивач по справі. Про порядок поділу майна з відповідачем домовитися не може, також останній відмовляється брати участь в утриманні будинку та оформленні своїх спадкових прав на нього, тому спільне володіння зазначеними об'єктами окремо в частках (у спільній частковій власності) є недоцільним.

На сьогоднішній день він не може дійти згоди з відповідачем щодо порядку поділу всього спадкового майна в натурі, тому спір може бути вирішений судом.

Позивач, вважає, що розподіл спільного спадкового майна частками неможливий, то його можливо розділити неподільно визнавши право власності на окремі об'єкти за позивачем та відповідачем.

Представник позивача подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності та за відсутності позивача, при цьому зазначив, що позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач подала до суду також письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, при цьому зазначила, що проти позовних вимог не заперечує та визнає позов в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

08 березня 2013 року померла ОСОБА_3, яка доводилась сторонам у справі матір'ю, що підтверджується: свідоцтвом про смерть серії I-КИ № 495219, свідоцтвом про народження позивача серії ІІ-ЯР № 895624, свідоцтвом про народження відповідача серії ЯШ № 217313 та її свідоцтвом про одруження серії І-СР № 082995, де вона змінила прізвище з Хоменко на Рубіс .

Відповідач ОСОБА_2 є пенсіонером та інвалідом третьої групи, що підтверджується її пенсійним посвідченням № НОМЕР_2 та довідкою серії МСЕ-ДНА-01 № 474730.

Після смерті спадкодавця відкрилася спадщина на належне їй майно: житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться в с.Топила, вул. Правобережна (колишня Кірова) № 213, Томаківського району Дніпропетровської області; земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,9437 гектарів, та майно, яке вона прийняла в спадщину і володіла ним після смерті сина ОСОБА_4, який помер 13 липня 2011 року: земельна ділянка для будівництва та обслуговування зазначеного житлового будинку площею 0,250 га; автомобіль ЗАЗ, модель 110307, тип легковий-комбі-В, номер шасі (кузова рами) VIN - Y6D11030760094794, реєстраційний номер НОМЕР_1.

За змістом статті 377 ЦК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Аналогічне положення закріплене статтею 120 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (з 01 січня 2010 року).

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Так як по причині передчасної смерті, ОСОБА_3 не встигла оформити частку присадибної земельної ділянки її сина ОСОБА_4, але відповідно до зазначених положень чинного законодавства отримала на неї право, то її права перейшли позивачу та відповідачу по справі.

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02.03.2012 року зареєстрованим в реєстрі за № 350 та Витягом про державну реєстрацію прав за № 33484495 від 15.03.2012 року реєстраційний номер 36062315 на домоволодіння; Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 765144; свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 серії І-КИ № 412399; Державним актом на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 090640 та Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 30.05.2017 року за № НВ-1204822502017; свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 495880.

Відповідно до довідки наданої Виконавчим комітетом Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області за № 1175 від 29.11.2017 року, вул. Кірова перейменовано на вул. Правобережна.

ОСОБА_5 паспорту на будинок виготовленого КП Томаківське БТІ ДОР станом на 06.02.2012 року вбачається, що ОСОБА_3 фактично являлася власником житлового будинку загальною площею 46,20 кв. м., житловою площею 22,60 кв. м.

Будинок та інші господарські будівлі не є аварійними та придатні до користування.

Володіння спадкодавцем, а потім і позивачем зазначеним житловим будинком не суперечило та не суперечить суспільним інтересам та не порушує прав інших осіб.

Судом встановлено, що утримувачем житлового будинку, після смерті спадкодавця, фактично являється один позивач по справі, який не може дійти згоди з відповідачем щодо порядку поділу всього спадкового майна в натурі.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що спадкове майно можливо розділити неподільно визнавши право власності на окремі об'єкти за позивачем та відповідачем.

Згідно з висновком ТОВ Грандторгстрой за станом на 01.12.2017 року дійсна вартість житлового будинку з господарськими будівлями складає 35 103,00 гривень, земельної ділянки загальною площею 0,25 га складає 12 105,00 гривень, легкового автомобіля марки ЗАЗ складає 32 617,00 гривень, земельної ділянки загальною площею 5,944 га складає 60 284,00 гривень.

З повідомлення завідувача Другої Нікопольської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області, виконуючої обов'язки завідувача Марганецької державної нотаріальної контори Дніпропетровської області № 349/01-16 від 01.02.2018 р. вбачається, що після смерті ОСОБА_3 була заведена спадкова справа № 60/2013, копію якої направлено на запит суду та додано до матеріалів справи, з якої суд вбачає, що окрім позивача та відповідача інші спадкоємці відсутні.

Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Стаття 328 ЦК України передбачає, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до положень ст. 365 ЦК України право на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду, якщо спільне володіння і користування майном неможливе.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Із наведених вище обставин вбачається, що в наявності є належні та достатні правові підстави для задоволення позовних вимог.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач просить судовий збір зарахувати до держави, звільнивши відповідача від сплати на його користь, тому суд вважає можливим звільнити відповідача від відшкодування витрат та залишити сплачений судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 4,9, 83, 229, 235, ч.2 ст. 247, 258, 259, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 125 ЗК України, ст.ст. 365,377, 1216, 1218, 1258, 1261, 1268 ЦК, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (Кірова), 213 Томаківського району Дніпропетровської області) до ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, прож. за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4) про поділ спадкового майна та визнання права власності на майно задовольнити.

Поділити спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3, яка померла 08 березня 2013 року, та визнати за:

- ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги, право власності на: житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами згідно експлікації до плану житлового будинку ОСОБА_5 паспорта КП Томаківське БТІ ДОР станом на 06.02.2012 року житловий будинок загальною площею 46,20 кв. м., житловою площею 22,60 кв. м.; згідно характеристики будинку, господарських будівель та споруд: Житловий будинок А площею 62,95 кв.м.; Сарай Б площею 102,70 кв.м.; Гараж В площею 18,00 кв.м.; Сарай Г площею 9,50 кв.м.; Баня Д площею 11,60 кв.м.; Погріб Е площею 5,20; який розташований за адресою: с.Топила, вул. Правобережна (колишня Кірова) № 213, Томаківського району Дніпропетровської області, який належав ОСОБА_3 відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом від 02.03.2012 року зареєстрованим в реєстрі за № 350 та Витягу про державну реєстрацію прав за № 33484495 від 15.03.2012 року виданому КП Томаківське БТІ ДОР реєстраційний номер 36062315 на домоволодіння; земельну ділянку площею 0,250 гектарів, кадастровий номер 1225485500-03-001-0178, для будівництва та обслуговування житлового будинку, яка розташована за адресою: с.Топила, вул. Правобережна (колишня Кірова) № 213, Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_4, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 765144; автомобіль ЗАЗ, модель 110307, тип легковий-комбі-В, номер шасі (кузова рами) VIN - Y6D11030760094794, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належав ОСОБА_3 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САК № 495880.

- ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом, як спадкоємцем першої черги, право власності на: земельну ділянку площею 5,9437 гектарів, кадастровий номер 1225485500-01-001-0032, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Мирівської сільської ради Томаківського району Дніпропетровської області, яка належала ОСОБА_3 відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 090640.

Сплачений по справі ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1401,09 грн. залишити в дохід держави, звільнивши від відшкодування таких витрат ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів.

Суддя: ОСОБА_6