Постанова

від 07.02.2018 по справі 371/533/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 371/533/17 Головуючий у І інстанції Рудик Ю. В. Провадження № 22-ц/780/471/18 Доповідач у 2 інстанції Суханова Є. М. Категорія 54 07.02.2018

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 лютого 2018 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Суханової Є.М.,

суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

за участю секретаря Шуляка Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області на рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 травня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства Миронівське АТП 13243 про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати довідку про заробітну плату встановленого зразка, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2017 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом , посилаючись на те, що в 1986 році перебував у трудових відносинах з Миронівським АТП 13243 Київського обласного управління автомобільного транспорту, правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 , на посаді старшого майстра пасажирської колони з годинною тарифною ставкою 0,93 крб. при 6 годинному робочому дні.

Після подій в 1986р. на Чорнобильській АЕС, його було відряджено до зони відчуження.

У період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року він виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме ремонт автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

На даний час ОСОБА_3 має статус учасника ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язано з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

ОСОБА_3 на даний час дізнався, що йому невірно нарахована заробітна плата за роботу і вказаний ним період, а саме під час нарахування заробітної плати не збільшено на 100 %, тобто вдвічі тарифну ставку, не нарахована премія за роботу в зоні ЧАЕС в розмірі 60 % тарифної ставки.

У зв'язку з цим 05 квітня 2017 року ОСОБА_3 письмово звернувся до Відповідача з проханням поновити його порушені права шляхом перерахунку заробітної плати за роботу в зоні відчуження.

Листом від 06 квітня 2017 року № 11 йому було відмовлено у перерахунку заробітної плати.

А тому просить суд зобов'язати відповідача по справі провести перерахунок його заробітної плати за період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року з урахуванням збільшення тарифної ставки на 100 % та нарахувати премію в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей період та видати нову довідку про заробітну плату з урахуванням перерахунку для подання її до органів Управління пенсійного фонду України для нарахування пенсії.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 10 травня 2017 року, позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено в повному обсязі.

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 ( 08800 м. Миронівка Київської обл. вул. Коцюбинськаго,3, код ЄДРПОУ : 05538856) здійснити перерахунок заробітної плати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року, а саме збільшити на 100 % тарифну ставку з врахуванням відповідної кратності оплати праці, 60 % премії .

Зобов'язано Приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 ( 08800 м. Миронівка Київської обл. вул. Коцюбинськаго,3, код ЄДРПОУ :05538856) видати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 нову довідку про заробітну плату встановленого зразка за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року для пред'явлення в Управління Пенсійного Фонду України.

Стягнуто з ПрАТ Миронівське АТП 13243 (08800 м. Миронівка Київської обл. вул. Коцюбинськаго,3, код ЄДРПОУ :05538856) на користь держави судовий збір у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.( отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувач Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, класифікація доходів бюджету 22030106).

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення є необґрунтованим і незаконним, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також з неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на те, що відсутні будь які правові підстави для видачі позивачу нової довідки встановленого зразка про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії із збільшенням йому тарифної ставки на 100% та нарахування премії в розмірі 60% тарифної ставки за період роботи в зоні відчуження з 23.06.1986р. по 04.07.1986 р., так як він не отримував таку заробітну плату в зоні відчуження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, про що свідчить посвідчення серії А №121070, видане Київською обласною державною адміністрацією, та вкладкою до нього.

Встановлено, що ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з Миронівським АТП 31042 Київського обласного управління, на посаді старшого майстра пасажирської колони з годинною тарифною ставкою 0,93 крб. при 6 годинному робочому дні та 6 - ти денному ( 36 - годинного) робочого тижня що підтверджується інформацією, яка міститься у довідці без дати та номера, виданої АТ Миронівське АТП 13243 .

Правонаступником Миронівського автотранспортного підприємства 13243 Київського обласного автоуправління є приватне акціонерне товариство Миронівське автотранспортне підприємство 13243 , що підтверджується відомостями довідки ПрАТ Миронівське автотранспортне підприємство 13243 № 523 від 15 грудня 2016 року.

У період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року він виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме ремонт автобусів та обладнання, які були задіяні у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У квітні 2017 року позивач, дізнавшись про постанови уряду, з яких було знято гриф таємно , виявив, що йому невірно визначено розмір заробітної плати, отриманої за період роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. ОСОБА_3 звернувся до ПАТ Миронівське автотранспортне підприємство 13243 (правонаступника Миронівського автотранспортного підприємства 13243 Київського обласного автоуправління), підприємства на якому працював на час відправлення його на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС, про здійснення перерахунку заробітної плати, з урахуванням Постанов уряду з яких було знято гриф таємно .

Згідно листа від 06 квітня 2017 року №11 ОСОБА_3 було відмовлено у перерахунку заробітної плати (а.с. 21).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення, а тому його вимоги є обґрунтованими та такими, що підстверджуються належними та до пустими доказами по справі.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи, а також узгоджуються з вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначений Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

Відповідно до ст. 70 вказаного Закону громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають право захищати у відповідних державних, судових органах, зокрема, свої законні інтереси.

Відповідно до ст. 36 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи оплата праці громадян, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за підвищеними тарифними ставками (відрядними розцінками) і посадовими окладами, з урахуванням рівня радіоактивного забруднення ізотопами цезію, складності виконуваних робіт і умов праці.

Статтею 3 Закону України Про правонаступництво України передбачено, що закони та інші нормативні акти відповідних установ СРСР діють на території України, оскільки вони не суперечать законам України, прийнятим після проголошення незалежності України. Порядок та умови оплати праці осіб, що приймали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, крім перерахованих вище, іншими нормативними актами не передбачені, отже, вони є діючими на цей час.

У листі Міністерства праці та соціальної політики України від 13.04.2001 року № 03-3/1652-018-2 Про оплату праці у зоні відчуження ЧАЕС у 1986-1990 років осіб, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища зазначено, що листом Держкомпраці УРСР від 13.06.1989 року № 10-769 повідомлено, що Рада Міністрів СРСР зняла гриф секретно з постанов ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 05.06.1986 року № 665-195, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 29.12.1987 року № 1497-378, розпоряджень від 03.09.1986 року № 1767-рс і від 11.12.1986 року № 2488-рс. Повідомлялось також, що розсекречуються прийняті до виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 08.05.1986 року № 168-5, від 10.06.1986 року № 207-7, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 10.09.1986 року № 530-рс, від 16.12.1986 року № 694-рс, від 06.01.1988 року № 12-рс та листи Держкомпраці УРСР, якими доводились зазначені рішення Ради Міністрів УРСР: № 4с від 09.05.1986 року, № 58с від 11.06.1986 року, № 132с від 16.09.1986 року, № 179с від 25.12.1986 року, № 8с від 22.01.1988 року. Знято гриф секретності з низки інших нормативних актів, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Постанова Кабінету Міністрів СРСР та ВЦРПС Про умови оплати праці та матеріального забезпечення, працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища від 05.10.1986 року № 665-195 передбачає встановлення за працівниками, направленими для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобігання забрудненню навколишнього середовища, збереження середньої заробітної плати.

Оплата праці робітників і службовців (відряджених у зону ЧАЕС та призваних на військові збори), за якими відповідно до чинного законодавства зберігалась за основним місцем роботи середньомісячна заробітна плата, відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 (абзац четвертий пункту 1 постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 року № 665-195) провадилась у III, II, І зонах небезпеки у 4-кратному, 3-кратному та 2-кратному розмірі (із врахуванням 100 % тарифної ставки), виходячи з тарифної ставки, встановленої за основним місцем роботи.

Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 5 червня 1986 p. № 665-195 Про оплату праці і матеріальне забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища (постанова Рада Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 p. № 207-7) оплата праці працівників підприємств, організацій і установ, розташованих у зоні ЧАЕС, які виконували роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, повинна провадитись з дня аварії в розмірах, передбачених розпорядженням Ради Міністрів СРСР від 17 травня 1986 p. N 964 - у III, II, І зонах небезпеки у 5-, 4-, 3-кратному розмірах в порівнянні з нормами, встановленими діючим законодавством.

Пунктом 1 Постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС ВІТІ.07 травня 1986 року № 524-156 Про умови оплати праці й матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської АЕС передбачено підвищення тарифних ставок (посадових окладів) працівників підприємств і організацій, безпосередньо зайнятим на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, до 100% тарифної ставки (посадового окладу).

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.05.1986 року № 153/10-43 премія за роботу в зоні ЧАЕС виплачувалась у відповідності з діючими на підприємстві системами преміювання. Встановлені граничні розміри премій було дозволено підвищувати до 60 % тарифної ставки (окладу) на місяць (підпункт 4 пункту 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10.06.1986 року № 207-7).

Виходячи з п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР, ВЦРПС № 524-156 від 07.05.1986 року, п. п. 1, 4 постанови Ради Міністрів СРСР та ВЦРПС № 665-195 від 05.06.1986 року, п. 1 постанови Ради Міністрів УРСР і Української республіканської Ради професійних Спілок № 207-7 від 10.06.1986 року, оплата за роботу у зонах небезпеки провадитися з урахуванням кратності зони небезпеки по тарифній ставці.

Крім того, постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07.10.1986 року № 153/10-43 встановлено, що працівникам, безпосередньо зайнятим на роботах по усуненню наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії, заохочення й винагороди нараховувати відповідно до діючих положень на збільшені, згідно п. 1 постанови ЦК КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 07.05.1986 року № 524-156 тарифні ставки (відрядні розцінки) і посадові оклади.

А тому, колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду першої інстанції, про те, позивач в період часу з 23 грудня 1986 року по 26 січня 1987 року ОСОБА_3 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні небезпеки, яка відноситься до території з найбільшим рівнем радіоактивного опромінення, а тому ОСОБА_3 повинно бути зроблений перерахунок заробітної плати, оскільки його робота за період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС повинна бути оплачена з обліком всіх зазначених вище постанов, в тому числі тарифна ставка за період виконання робіт в зоні небезпеки повинна бути підвищена на 100 %, тобто в два рази та нарахування премії в розмірі 60 % тарифної ставки (посадового окладу) за цей період.

Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин, колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Оскільки рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне залишити без задоволення апеляційну скаргу Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно з вимогами ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Кагарлицького об'єднаного Управління Пенсійного Фонду України Київської області залишити без задоволення.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 10 травня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови буде виготовлений не пізніше 14 лютого 2018 року.

Головуючий:

Судді: