Рішення

від 14.02.2018 по справі 523/4088/16-ц

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/4088/16-ц

Провадження №2/523/653/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2018 р.

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Кисельова В.К.

при секретарі - Дзюба Г.І.

за участю представників позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача - Пасічняк Л.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Колективної фірми ВеСТТ , треті особи: ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство страхова група ТАС про відшкодування шкоди здоров'ю заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась з позовом до Колективної фірми ВеСТТ , треті особи: ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство страхова група ТАС про відшкодування шкоди здоров'ю заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.04.2013 року близько 12 годині вантажний автомобіль, марки Камаз-Міксер обладнаній бетономішалкою, державний номер НОМЕР_1, який належить товариству ВеСТТ, під керуванням робітника цього підприємства ОСОБА_5, що виконував службове завдання, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_4.

Пригода сталася в м. Одесі по вул. Дніпропетровська дорога, коли позивач переходила дорогу на дозволений сигнал світлофору по пішохідному переході Меркурій .

Наїзд став можливим в результаті порушення робітником підприємства-відповідача ОСОБА_5 вимог правил дорожнього руху України, а саме: пп..1.5; 2.3;(б),10.1 та п 18.2 . В результаті наїзду позивачу заподіяно тілесних ушкоджень середнього ступеню важкості, в вигляді закритих переломів основних фаланг II, IV пальців правої стопи, рвана рана II пальця правої стопи, рвана рана лівої голені , синці лівої голені, правої голені і області гомілковостопного суглобу, садно правої стопи.

За результатами пригоди порушено кримінальне провадження № 12013 17011 0000 700 від 05.04.2013 року.

В результаті впливу зазначеного джерела підвищеної небезпеки, позивачка знаходилася на стаціонарному лікування у 11 міської лікарні м. Одеси з 04.04.2013р. до 08.05.2013 року.

У подальшому, в зв'язку з погіршення стану здоров'я в результаті того ж самого ДТП, позивачка стаціонарно лікувалася в 5 міської лікарні м. Одеси, з 03.08.2015р. до 19.08.2015 року.

Під час лікування позивачка понесла витрати на придбання медикаментів, лікарських засобів та матеріалів медичного призначення для лікування здоров'я, у розмірі 18.543 гривні 63 копійки. Однак фактично загальні матеріальні витрати склали суму у розмірі 22 000 грн. Крім того, позивачка просить стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 100000 гривень, оскільки діями відповідача їй було спричинено моральну шкоду. Так, вона тривалий час перебувала на стаціонарному лікуванні, а після того проходила курс реабілітації. Однак представники відповідача відмовилась їй компенсувати витрати на лікування, вона вимушена була самостійно купляти медичні препарати.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги у повному обсязі, а також просили стягнути з відповідача матеріальну та моральну шкоду у повному обсязі.

Представник Колективної фірми ВеСТТ просила відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки цивільна-правова відповідальність водія транспортного засобу була застрахована страховою компанією „ТАС", тому саме страхова компанія повинна відшкодувати заподіяну шкоду. Крім того, представник відповідача посилалась на те, що відсутні докази того, що їх працівник під час ДТП виконував трудові обов'язки. В запереченні на позовні вимоги, представник відповідача посилається на відсутність доказів застосування медичних препаратів позивачкою, оскільки відсутні відповідні рецепти та призначення лікарів.

Представники ОСОБА_5 в процесі розгляду справи заперечували проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що вина ОСОБА_5 у спричиненні матеріальної шкоди не доведена. В останнє судове засідання не з'явились, згідно поданої заяви просили справу розглянути у їх відсутність.

Представники Приватного акціонерного товариства страхова група „ТАС" в судове засідання не з'явились, про розгляд справи неодноразово судом повідомлялись належним чином, проте жодного заперечення щодо позовних вимог не подавали.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, аналізуючи у сукупності надані сторонами докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так судом встановлено, що вироком Суворовського районного суду м. Одеси від 29.04.2016 року обвинуваченого ОСОБА_5 засуджено за ст.286 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі п'ятиста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік;стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави в особі ОНДІСЕ процесуальні витрати у сумі 245 гривень, пов'язані із залученням експертів для проведення автотехнічної експертизи під час досудового розслідування; стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави в особі Комунальної установи Міська клінічна лікарня №11 витрати, пов'язані з лікуванням потерпілої у сумі 6021,40 гривень. Вказаним вище вироком ОСОБА_5 засуджений за те, що він 04.04.2013 року приблизно о 12:20 годині, керуючи технічно справним автомобілем - бетонозмішувачем марки Камаз 581470 , реєстраційний номер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Дніпропетровська дорога з боку вул. Марсельській у напрямку вул. Заболотного у м. Одесі, здійснив повну зупинку транспортного засобу перед регульованим пішохідним переходом, розташованим в районі будинку №90/1 по вул. Дніпропетровська дорога у м. Одесі. Після зміни сигналу світлофору відновив рух транспортного засобу, порушуючи п.п. 1.5, 2.3 б , 10.1, 18.2 Правил дорожнього руху України, а саме будучи неуважним, не врахувавши дорожньо-транспортну обстановки перед початком руху, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину на регульованому пішохідному переході справа наліво відносно руху транспортного засобу.

Внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №1521 від 10.06.2013 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основних фаланг 2 і 4 пальців та рваної рани 2 пальця правої стопи, рваної рани лівої гомілки, синців лівої гомілки, правої гомілки і області гомілковостопного суглобу, садна правої стопи, які відповідно до критеріїв Правил судово-медичного визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Проведена автотехнічна експертиза № 3661 зробила висновок, що в умовах даної події належні дії водія Камаз регламентувалися п. 10.1 та п. 18.2 ПДР, згідно яких перед початком руху водію належало переконатись, що це буде безпечним та не створить перешкод іншим учасникам руху та на регульованому пішохідному переході при сигналі світлофора, який дозволяє рух транспортним засобам, водій повинен пропустити пішоходів, які закінчують перехід проїзної частини відповідного напрямку руху - дати дорогу пішоходу, який не встиг закінчити перехід. В даному випадку фактичні дії водія знаходяться в прямому причинному зв'язку з даним ДТП.

Вищевказані обставини підтверджуються ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 01.11.2006р. (Т.1, а.с. 123-124)

Частиною 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного, суд вважає, що вина ОСОБА_5 у спричиненні позивачці шкоди здоров'ю підтверджена належними та достовірними доказами, в силу ст.ст. 79,80,82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно ч. 3 даної статті, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України встановлено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У відповідності до ч. 1 ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною 1 ст. 1172 ЦК України встановлено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Постановою Пленуму ВСУ „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992р. у. п. 4 судам роз'яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК ( 1540-06 ) шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Судом встановлено, що внаслідок ДТП потерпілій ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №1521 від 10.06.2013 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основних фаланг 2 і 4 пальців та рваної рани 2 пальця правої стопи, рваної рани лівої гомілки, синців лівої гомілки, правої гомілки і в області гомілковостопного суглобу, садна правої стопи, які відповідно до критеріїв Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості. Вина у спричиненні даних тілесних ушкоджень позивачки саме відповідачем доведена ухвалою колегії суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області від 01.11.2006р..

На підставі викладеного, суд вважає, що існує безпосередній причинний зв'язок між діями ОСОБА_5 та наслідками від дії джерела підвищеної небезпеки під його керуванням, а таким чином, позивачка має право на відшкодування спричиненої шкоди, яка завдала ушкодженням здоров'я.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 був прийнятий на посаду водія до Колективної фірми „ВеСТТ" з 19.09.2006р.. (Т.1, а.с. 73)

Автомобіль КАМАЗ, державний номерний знав НОМЕР_1 належить Колективній фірмі „ВеСТТ". (Т1, а.с. 74)

Дорожньо-транспортна пригода трапилась 04.04.2013 року.

В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що дійсно, на час ДТП ОСОБА_5 перебував у трудових відносинах з Колективною фірмою „ВеСТТ".

В процесі розгляду справи представник відповідача посилалась на те, що ОСОБА_5 використовував автомобіль без дозволу керівництва підприємства.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд вважає, що вищевказане твердження представника відповідача не підтверджено належними доказами. Крім того, даний факт не спростовується матеріалами кримінального провадження та відповідними судовими рішеннями у даній справі.

На підставі викладеного, суд вважає, що, згідно положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, Колективна фірма „ВеСТТ" повинна відшкодувати шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом також не приймається твердженням відповідача, що шкоду повинно відшкодувати первісно саме Приватне акціонерне товариство страхова група ТАС .

Так, дійсно судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність водія Автомобіль КАМАЗ, державний номерний знав НОМЕР_1 , що належить Колективній фірмі „ВеСТТ" застрахована згідно полісу ВА/7338414, Приватним акціонерним товариством Страхова група ТАС . (Т1, а.с. 75)

Верховний Суд України у Постанові від 20 січня 2016 року у справі № 6 - 2808 цс 15, зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютнимі суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. У разі задоволення такого позову заподіювач шкоди не позбавлений можливості пред'явити майнові вимоги до страхової компанії, з якою ним укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

На підставі викладеного, суд вважає, що в даному випадку відповідач не звільняться від обов'язку відшкодувати шкоду. В той же час, відповідач має право звернутись з регресними вимогами до страхової компанії.

Судом встановлено, внаслідок ДТП позивачці ОСОБА_4 згідно висновку судово-медичної експертизи №1521 від 10.06.2013 року спричинені тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основних фаланг 2 і 4 пальців та рваної рани 2 пальця правої стопи, рваної рани лівої гомілки, синців лівої гомілки, правої гомілки і області гомілковостопного суглобу, садна правої стопи.

З витягу медичної картки стаціонарного хворого № 4578/565 КУ „Міська клінічна лікарня № 11" ОСОБА_4 вбачається, що вона перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 04 квітня 2013р . по 8 травня 2013р.. Згідно листку лікарських призначень ОСОБА_4 було призначені медичні препарати: кетанов, декалін, фламідез, емсеф, глюкоза, флебодія, цибор, та інші. (нерозбірливо..)

За даний час, позивачкою надані чеки на придбання лікарських препаратів та засобів: Чек від 04.04.2013р. на суму 282,07 гривень;Чек від 04.04.2013р. на суму 73,91 гривень; Чек від 04.04.2013р. на суму 483,99 гривень; Чек від 04.04.2013р. на суму 7,20 гривень;Чек від 04.04.2013р. на суму 209,61 гривень; Чек від 05.04.2013р. на суму 733,70 гривень; Чек від 05.04.2013р. на суму 19,38 гривень; Чек від 07.04.2013р. на суму 8,35 гривень; Чек від 06.04.2013р. на суму 40,39 гривень, Чек від 05.04.2013р. на суму 26,16 гривень; Чек від 07.04.2013р. на суму 31,10 гривень; Чек від 07.04.2013р. на суму 5,65 гривень; Чек від 08.04.2013р. на суму 292,11 гривень;Чек від 08.04.2013р. на суму 130,80 гривень; Чек від 10.04.2013р. на суму 241,63 гривень;Чек від 10.04.2013р. на суму 6,90 гривень;Чек від 10.04.2013р. на суму 44,69 гривень;Чек від 10.04.2013р. на суму 187,53 гривень; Чек від 13.04.2013р. на суму 5,47 гривень; Чек від 13.04.2013р. на суму 26,04 гривень;Чек від 15.04.2013р. на суму 30,47 гривень; Чек від 17.04.2013р. на суму 1,76 гривень;Чек від 17.04.2013р. на суму 13,48 гривень; Чек від 18.04.2013р. на суму 17,08 гривень;Чек від 20.04.2013р. на суму 6,40 гривень;Чек від 21.04.2013р. на суму 33,59 гривень; Квитанція від 30.04.2013р. за придбання костилів на суму 110 гривень, квитанція від 29.05.2013р. за придбання трості, накостильників на суму 112 гривень; Чек 30.04.2013р. на суму 5,86 гривень;Чек від 03.05.2013р. на суму 3,60 гривень; Чек від 05.05.2013р. на суму 23,08 гривень; Чек від 07.05.2013р. на суму 27,21 гривень;

Всього на суму у розмірі 3243 гривень 91 копійка.

Після виписки з лікарні ОСОБА_4 проходила амбулаторне лікування, згідно призначень лікаря, що підтверджується епікризом (Т1,а.с. 14), а також підтверджується випискою КУ „Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5., та перебувала на обліку у хірурга. При цьому, їй було рекомендовано наступні препарати: лизина ексцинат, актовегін, пирацетам, мовалис, мексприм, магнезія, диалопон, турбо, вазосерк, афабазол, церебразилин.

В період з 08 травня 2013р. ОСОБА_4 проходила самостійно діагностичні медичні обстеження. При цьому, було витрачено:

Квитанція від 29.05.2013р. за діагностичні послуги на суму 450 гривень, квитанція від 29.05.2013р. за діагностичні послуги на суму 450 гривень, та комісійна винагорода за платежі банку у розмірі 5 гривень. Крім того, були придбані медичні препарати щодо призначення: Чек від 13.05.2013р. на суму 7,47 гривень; Чек від 14.05.2013р. на суму 4,52 гривень; Чек від 16.05.2013р. на суму 3,84 гривень;Чек від 16.05.2013р. на суму 1,98 гривень;Чек від 24.05.2013р. на суму 26,37 гривень; Чек від 20.05.2013р. на суму 64,79 гривень;Чек від 29.05.2013р. на суму 45,50 гривень;Чек від 03.06.2013р. на суму 77,97 гривень; Чек від 03.06.2013р. на суму 5,04 гривень; Чек від 07.06.2013р. на суму 1,35 гривень; квитанція від 05.06.2013р. за медичні послуги на суму 150 гривень, Чек від 07.06.2013р. на суму 3,60 гривень; Чек від 07.06.2013р. на суму 46,60 гривень; Чек від 07.06.2013р. на суму 0,60 гривень;Чек від 07.06.2013р. на суму 76,07 гривень; Чек від 10.06.2013р. на суму 4,47 гривень; Чек від 17.06.2013р. на суму 19,62 гривень;Чек від 20.06.2013р. на суму 488,33 гривень;

Всього на суму 1933,12 гривень.

Крім того, в період 25.06.2013р. по 10.07.2013р . проходила амбулаторне лікування, у зв'язку з чим, нею було придбано лікарські препарати:

Чек від 27.06.2013р. на суму 57,40 гривень; Чек від 02.07.2013р. на суму 6,14 гривень; а також далі продовжувала вживати препарати згідно з призначенням: Чек від 15.07.2013р. на суму 1,05 гривень; Чек від 15.07.2013р. на суму 38,95 гривень;Чек від 15.07.2013р. на суму 1,26 гривень; Чек від 15.07.2013р. на суму 109,18 гривень; Чек від 01.08.2013р. на суму 18,62 гривень; Чек від 01.08.2013р. на суму 13,54 гривень;Чек від 14.08.2013р. на суму 44,88 гривень; Квитанція від 20.08.2013р. щодо проходженні УЗВ стопи на суму 90 гривень, квитанція від 20.08.2013р. на суму 120 гривень медичних послуг (нерозбірливо); Чек від 26.11.2013р. на суму у розмірі 90 гривень.

Всього на суму 591,02 гривень .

В 2014р. в період з 24.03.2014р. по 04.04.2014р., а також з 27.11.2014р. по 05.12.2014р. також проходила лікування, у зв'язку з чим, придбала за призначенням наступні лікарські препарати: Чек від 11.07.2014р. на суму 256,79 гривень; Чек від 28.05.2014р. на суму 57,73 гривень; Чек від 28.05.2014р. на суму 32,30 гривень; Чек від 26.07.2014р. на суму 314, 98 гривень; Чек від 29.12.2014р. на суму 15,41 гривень;

Замовлення доручення Z38468986-1 від 17.09.2014р. щодо придбання медичних препаратів - бонвива, кальцемін Сильвер, остагенон, на суму у розмірі 2218, 99 гривень. (а.с. 174-175)

Замовлення доручення Z37514741-1 від 10.06.2014р. щодо придбання медичних препаратів - бонвива на суму у розмірі 1345,12 гривень; (а.с. 178)

Замовлення доручення Z37514741-2 від 10.06.2014р. щодо придбання медичних препаратів - супракал на суму 308,88 гривень ; (а.с. 181)

Замовлення доручення Z36639146-1 від 13.03.2014р. щодо придбання медичних препаратів - бонвива на суму у розмірі 1062 гривні. (а.с. 184)

Замовлення доручення Z36639146-2 від 13.03.2014р. щодо придбання медичних препаратів - супракал на суму 244,80 гривень;

Суд також вважає, що замовлення препаратів бонвива, кальцемін Сильвер, остагенон не суперечить поставленому діагнозу, оскільки згідно зальних відомостей дані медичні препарати направлені на відновлення кісткової тканини.

Всього придбано за даний період на суму 5857 гривень.

В період з 16.04.2015р. по 21.04.2015р., 08.09.2015р, позивачка також проходила амбулаторне лікування, у зв'язку з чим, нею було придбано лікарські препарати за призначення лікаря, у тому числі за раніше отриманими рецептами: Чек від 20.02.2015р. на суму 30,03 гривень;Чек від 15.04.2015р. на суму 632,05 гривень; Чек від 16.04.2015р. на суму 77,07 гривень; Чек від 18.05.2015р. на суму 98,93 гривень; Чек від 20.04.2015р. на суму 679,22 гривень; Квитанція від 29.05.2015р. за КТ відділу хребта на суму 550 гривень; Чек від 12.06.2015р. на суму 27,27 гривень; Чек від 12.06.2015р. на суму 84,08 гривень; Чек від 03.08.2015р. на суму 162,05 гривень;Чек від 03.08.2015р. на суму 1811, 62 гривень; Чек від 04.08.2015р. на суму 322,93 гривень; Чек від 09.08.2015р. на суму 1351, 21 гривень; Чек від 11.08.2015р. на суму 160,41 гривень;Чек від 11.08.2015р. на суму 7,59 гривень.

Відповідно до призначень лікаря КУ КУ „ Центр первинної санітарної допомоги №5" від 09.09.2015р. (Т.1, а.с. 170) позивачкою були придбані медичні препарати та засоби, що підтверджуються чеками: Чек від 09.09.2015р на суму 99,52 гривень;Чек від 09.09.2015р. на суму 40,68 гривень.

Всього придбано за даний період на 6134,66 гривень.

В той же час, суд не може враховувати до витрат, квитанцію та договір на надання медичних послуг ТОВ Лікувально-діагностичний центр Міжнародного інституту біологічних систем Одеса від 27.05.2015р. на суму 665 гривень, щодо магнітно-резонансної томографії головного мозку. (Т1., а.с. 164-165)

В період 18.05.2016р. по 27.05.2016р., а також з 19.12.2016р. по 29.12.2016р. позивачка також проходила амбулаторне лікування, у зв'язку з чим, нею було придбано лікарські препарати за призначення лікаря, у тому числі за раніше отриманими рецептами:

Відповідно до призначень лікаря КУ „ Центр первинної санітарної допомоги №5" від 14.12.2016р. (а.с. 167-зворот) позивачкою були придбані медичні препарати та засоби, що підтверджуються чеками: Чек від 09.02.2016р. на суму 310,53 гривень; Чек №22806 від 15.12.2016р., на суму 362, 67 гривень; Чек № 23316 від 22.12.2016р. на суму 9,50 гривень; Чек від 20.12.2016р. на суму 202,10 гривень; Чек від 15.12.2016р. на суму 616,48 гривень; Чек від 22.12.2016р. на суму 260,57 гривень;Чек від 26.12.2016р. на суму 82,75 гривень; Чек від 22.12.2016р на суму 28,35 гривень.

Всього придбано за даний період на суму у розмірі 1872,95 гривень.

В той же час, позивачем надана квитанція від 05.11.10р. на суму 650,10 гривень, а також від 05.11.10р. на суму 296,95, які не можуть бути придбані до уваги.

Всього сума у розмірі 19632,66 гривень. (Т.1., а.с. 162-220)

В процесі розгляду судом за клопотанням відповідача були призначена комісійна судова-медична експертиза, на експертам було постановлено питання щодо встановлення відповідності медичних препаратів та засобів, які були придбані позивачкою необхідному курсу лікування отриманих травм у результаті ДПА, яке відбулось 03 квітня 2013р.. (Т.2., а.с. 4-8)

Однак висновком експерта № 3 від 10.11.2017р., фактично не була надана на питання суду. (Т.2, а.с. 31-49).

Незважаючи на дані обставини, суд вважає, доказів, які спростовують придбання даних медичних препаратів не за призначенням лікаря зі сторони представника відповідача не надано.

Позивачкою також заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 100000 гривень.

В судовому засіданні позивачка, а також її представники пояснили, що позивачка в момент ДТП відчували сильний стрес, оскільки побоювалась за своєї життя. Крім того, вона відчувала великий біль у зв'язку з нанесенням її травми, у неї погіршився стан здоров'я, вона перебувала на стаціонарному лікарюванню, а також вимушена тривалий час лікуватись амбулаторно. Однак ОСОБА_5, а також представник КФ „ВеСТТ" взагалі відмовились їй надавати матеріальну допомогу, у зв'язку з чим, вона вимушена була витрачати особисті кошти на придбання ліків, за надання медичної допомоги. Всі вищевказані обставини призвели до порушення її звичайного способу життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частиною 2 даної статті встановлено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди №4 від 31.03.1995 р. визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.

Суд вважає, що діями відповідача були заподіяні моральні страждання позивачці, а саме, у позивача був порушений звичайний спосіб життя, вона відчувала фізичний біль та страждання у зв'язку з ушкодженням здоров'я, вона вимушена була тривалий час лікуватись, а також наслідки травми залишились у неї на все життя. Всі вищевказані обставини, вимагали від неї додаткових зусиль для організації життя.

Суд, з урахуванням принципів співмірності та справедливості, вважає, що з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 30000 гривень.

Окрім того, оскільки позивачка була звільнена від сплати судового збору при подачі позову, то з відповідача, згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, повинно бути стягнута сума судового збору у розмірі 704 гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22,23, 1166,1167,1172,1187,1195 ЦК України, ст.ст. 2,5,10,12,258,259,263-265,268 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги ОСОБА_4 до Колективної фірми ВеСТТ , треті особи: ОСОБА_5, Приватне акціонерне товариство страхова група ТАС про відшкодування шкоди здоров'ю заподіяної джерелом підвищеної небезпеки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективної фірми ВеСТТ (код 20975376, м. Одеса, вул. 4-й Локомотивний провулок б. 38а) на користь ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, іпн. НОМЕР_3) матеріальну шкоду заподіяну ушкодженням здоров'я у розмірі 19632 гривень 66 копійок, моральну шкоду у розмірі 30000 гривень, а всього стягнути суму у розмірі 49632 (сорок дев'ять тисяч шістсот тридцять дві) гривні 66 (шістдесят шість) копійок.

3. Стягнути з Колективної фірми ВеСТТ (код 20975376, м. Одеса, вул. 4-й Локомотивний провулок б. 38а) на користь на користь Держави в особі (Державної судової адміністрації України, код за ЄДРПОУ 37993783, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, код банку отримувача 820019, рахунок отримувача 31215256700001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційної скарги в 30-ти денний строк з дня проголошення.

Суддя

Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2018р.