Рішення

від 13.02.2018 по справі 622/753/17

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смтЗолочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа № 622/753/17

Провадження № 2/622/88/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участю секретаря - Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Золочів Харківської області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, пров. Шкільний, буд. 1, РНОКПП - НОМЕР_1) до комунального підприємства Олександрівське комунальне сільське підприємство Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (код ЄДРПОУ - 39385464, адреса: 62214, Харківська область, Золочівський район, с. Олександрівка, вул. Чадунелі, буд. 3) про стягнення нарахованої заробітної плати з урахуванням індексації та середнього заробітку за час затримки в розрахунку при звільненні,

ВСТАНОВИВ:

26.07.2017 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просила суд стягнути з відповідача 2029,34 грн. не виплаченої заробітної плати, а також середній заробіток за час затримки при звільнення та індексацію на вказану суму. Одночасно з позовом подала заяву про витребування від відповідача довідок про заборгованість по заробітній платі, про середню заробітну плату та розрахунок компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням термінів її виплати.

В обґрунтування позову зазначила, що вона з 10.09.2014 року до 21.10.2015 року працювала у відповідача, та їй не було виплачено заробітну плату у вищевказаному розмірі до цього часу, у зв'язку з чим вона має право на компенсування вказаного боргу по заробітній платі, затримки за час її виплати та індексації на вказану суму.

Відповідач не погодившись із вказаною позовною заявою надала 09.02.2018 року відзив на позовну заяву, копію якого направила позивачу, в якому вказала, що позивач дійсно працювала у відповідача на посаді директора у зазначений позивачем період, при її призначенні на посаду жодних первинних бухгалтерських документів новому керівництву передано не було, була встановлена заборгованість із заробітної плати по даним, які містилися на комп'ютері підприємства, зокрема щодо позивача у розмірі 3104,50 грн. за березень 2016 року, яка частинами була сплачена в повному обсязі до 31.08.2017 року. Підставою для розстрочення такої виплати була фінансова спроможність вказаного комунального підприємства. Підстав для стягнення з комунального підприємства коштів представник відповідача не вбачає, оскільки борг був виявлений лише після її приходу та встановити час його виникнення та місяці, за які він виник, неможливо.

Позивач у судове засідання не прибула, про день, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином (а.с.26), причини неявки суду не повідомила, що враховуючи, що справа слухається у порядку спрощеного позовного провадження є підставою для розгляду справи по суті.

Відповідач надала суду заяву від 13.02.2018 року, в якій просила слухати справу без її участі на підставі наданих позовної заяви та відзиву, у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі (а.с.42).

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Згідно з ч.8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи.

Враховуючи неявку всіх учасників справи суд вважає за можливе розглянути справу без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши подані позовну заяву та відзив на неї, суд приходить до думки, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити за їх безпідставністю, виходячи з наступного.

Позивач з 10.09.2014 року до 21.10.2015 року працювала на посаді директора відповідача, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с.7).

Відповідач змінив своє найменування через організаційно-адміністративні зміни у Золочівському районі на підставі рішення 2 сесії 8 скликання Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області №123 від 22.12.2017 року Про зміну засновника, перейменування, затвердження статутного капіталу та Статуту комунального підприємства Олександрівське комунальне сільське підприємство Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області (а.с.37-38).

Відповідачем встановлена заборгованість перед позивачем у розмірі 3104,50 грн. станом на березень 2016 року, коли позивач у відповідача вже не працював, яка була поступово погашена до 31.08.2017 року, що підтверджується довідкою відповідача від 09.02.2018 року (а.с.41), однак встановлення вказаної заборгованості відбулося не на підставі первинних бухгалтерських документів, що не відповідає вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , тому підстав для нарахування заборгованості по заробітній плати позивачу у відповідача за наданими суду документами взагалі не було підстав, однак це не є предметом позову, тому в цій частині суд вказану ситуацію не з`ясовує відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу.

Доказів наявності заборгованості відповідача перед нею позивач суду не надала, при цьому судом встановлено, що саме позивач відповідала як керівник, у тому числі за контроль за первинним бухгалтерським обліком у відповідача під час своєї праці у нього, тому підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до ч.2 ст.77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених законом. На підставі ч.5 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду, а судове рішення постановлено не на її користь, судові витрати по справі слід компенсувати за рахунок держави у порядку відповідно до ч.7 ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.264, 265, 268, 272, п.2 ч.1 ст.274, ст.275, 278, 279, п.9, п.11, п.15.5 ч.1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до комунального підприємства Олександрівське комунальне сільське підприємство Золочівської селищної ради Золочівського району Харківської області відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: ОСОБА_2.