Рішення

від 12.02.2018 по справі 911/3492/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2018 р. м. Київ Справа № 911/3492/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП"

Селянського (фермерського) господарства "РОЗІВСЬКЕ"

про стягнення 3321,83грн.

Суддя Чонгова С.І.

За участю секретаря судового засідання Савчук М.Ф.

За участю представників сторін:

від позивача: Грищенко О.М. (довіреність б/н від 02.06.2016);

від відповідача 1: не з'явився;

від відповідача 2: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (далі - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС") звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК Трейдсервісгруп" (далі - ТОВ "ПК Трейдсервісгруп") та до Селянського (фермерського) господарства "РОЗІВСЬКЕ" (далі - СФГ "РОЗІВСЬКЕ") та просить суд солідарно стягнути з СФГ "РОЗІВСЬКЕ" та ТОВ "ПК Тредсервісгруп" 321,83грн пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем - СФГ "РОЗІВСЬКЕ" своїх зобов'язань за договором №01-02-08 від 12.03.2008 купівлі - продажу товару на умовах відстрочення платежу, укладеним між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (далі - ТОВ "Тридента Агро") щодо здійснення оплати за поставлений товар. При цьому, кредитор у відповідному зобов'язанні - ТОВ "Тридента Агро" замінений на ФОП Грищенко О.М. згідно угоди №186-ТА від 23.12.2010, в подальшому кредитор у відповідному зобов'язанні - ФОП Грищенко О.М замінений на ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" згідно угоди №44/02-13 від 23.01.2013, а виконання зобов'язань СФГ "РОЗІВСЬКЕ" забезпечено порукою ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" згідно договору поруки №11-03-2013-78 від 11.03.2013 в частині виплати пені.

Відповідач у справі - ТОВ "ПК "Трейдсервісгруп" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не надало.

Відповідач у справі - СФГ "РОЗІВСЬКЕ" документально обґрунтованого відзиву на позовну заяву не наддало

Позивачем - ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" 11.01.2018 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, а саме стягнути з відповідачів 3321,83 пені. Відповідно до частини 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Відповідна заява прийнята судом до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.01.2018 суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

12.03.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Тридента Агро" (продавець) та Селянським (фермерським) господарством "Розівське" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу № 01-02-08, який визначає умови купівлі-продажу засобів захисту рослин (надалі товар) на умовах відстрочення платежу та предметом якого є товар, який належить продавцю на момент укладення договору або буде набутий продавцем у майбутньому.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску товару, що є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.

Згідно з п. 2.2. договору всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною.

Договором у п.п. 5.1., 5.3. визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару проводиться наступним чином: 20% від вартості товару оплачується покупцем протягом трьох робочих днів з моменту підписання даного договору; 80% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 20.11.2008 року.

Згідно п. 11.1. даного договору, договір діє з моменту його підписання обома сторонами до повного виконання сторонами обов'язків по договору.

Відповідно до додатків №1, №2 до Договору, сторони визначили курс долара США на момент укладання договору у розмірі 5,05 грн. = 1 долар США та передбачили, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, то для визначення суми, яка підлягає оплаті, використовується наступна формула: S=(A1/A2)*B, де S - ціна на момент проплати; B - ціна на момент підписання; A2 - курс (НБУ) долара до гривні на день підписання договору; A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.

За матеріалами справи вбачається, що рішенням господарського суду Луганської області від 12 березня 2009 року у справі №19/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" задоволено; вирішено стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Розівське" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" заборгованість за договором № 01-02-08 від 12.03.2008 у сумі 5874 грн. 24 коп., пеню у сумі 564 грн. 65 коп., 3% річних у сумі 70 грн. 58 коп., інфляційні нарахування у сумі 403 грн. 12 коп., штраф у сумі 4031 грн. 14 коп., витрати на послуги адвоката у сумі 1600 грн., державне мито у сумі 319 грн. 44 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

З вищевказаного рішення вбачається, що з з Селянського (фермерського) господарства "Розівське" було стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" заборгованості, що виникла у зв'язку з неналежним виконанням відовідачем 2 умов договору № 01-02-08 від 12.03.2008.

Як вбачається з рішень господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі №911/2041/14, від 28.10.2014 у справі №911/3990/14 та підтверджується наданою в матеріали справи копією договору від 23.12.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем Грищенком О.М. (новий кредитор) укладено угоду №186-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України), відповідно до якої, Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством "РОЗІВСЬКЕ" (боржник), зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару ), пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року.

Пунктами 2.1., 2.2. даної Угоди визначено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою становить 34335,45 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що відступається згідно договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року розмір заборгованості, дооцінки товару, пені, 3% річних та інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1. вказаної Угоди, первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору.

Судом встановлено, що на виконання п. 4.1. угоди про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 23.12.2010 року №186-ТА, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРИДЕНТА АГРО" передало, а фізична особа-підприємець Грищенко О.М. прийняв документи, що підтверджують право вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 23.12.2010 року б/н.

25 січня 2013 року між фізичною особою-підприємцем Грищенком О.М. (первісний кредитор) та ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС" (новий кредитор) було укладено Угоду №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України). Розділом 1 даної Угоди, встановлено, що Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги виконання Фермерським господарством "РОЗІВСЬКЕ" (боржник), зобов'язання щодо сплати розміру заборгованості (дооцінки вартості товару ), пені, 3%-річних, інфляційних витрат, набутих Первісним кредитором на підставі договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року та згідно Угоди №189-ТА про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. 512-519 ЦК України) від 23 грудня 2010 року, у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням Відповідачем-2 грошового зобов'язання згідно договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року.

Пунктами 2.1., 2.2. вказаної Угоди визначено, що вартість зобов'язання, що відступається за даною Угодою становить 34335,45 грн. Первісний кредитор повідомляє, а новий кредитор погоджує те, що відступається згідно договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року розмір заборгованості, дооцінки товару, пені, 3% річних та інфляційних втрат, котрі нараховані відповідно до умов та норм чинного законодавства України.

Згідно п. 4.1. Угоди №44/02-13, первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору оригінали та/або копії документів, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору. Передача оригіналів та/ або копій документів оформлюється актом приймання-передачі.

На виконання п. 4.1. Угоди №44/02-13, фізична особа-підприємець Грищенко О.М. передав, а позивач прийняв документи, що підтверджують права вимоги виконання зобов'язання боржником новому кредитору, що підтверджується актом прийому-передачі документів від 25.01.2013 року б/н.

20.03.2014 року, на виконання вимог ст. 516 Цивільного кодексу України, фізичною особою-підприємцем Грищенко О.М. на адресу Відповідача 2 надіслано оригінал повідомлення про заміну кредитора у зобов'язанні від 25.01.2013, що підтверджується описом вкладення у цінний лист та фіскальним чеком, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Цивільним кодексом України у ст. 516 визначено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Таким чином, ТОВ "Компанія "НІКО-ТАЙС", у відповідності до положень ст. 514 Цивільного кодексу України, набуло право вимоги щодо стягнення з Селянського (фермерського) господарства "РОЗІВСЬКЕ" розміру заборгованості (дооцінки вартості товару ), пені, 3%-річних, інфляційних витрат у зв'язку з неналежним виконанням останнім грошового зобов'язання за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року №01-02-08.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачами у даній справі не виконано свої договірні зобов'язання згідно договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року та Угоду №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року.

При цьому, як зазначалось вище, рішенням господарського суду Київської області від 07.07.2014 у справі №911/2041/14 позовні вимоги було задоволено, вирішено солідарно стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП та селянського (фермерського) господарства "РОЗІВСЬКЕ на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС заборгованість за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008 №01-02-08, на підставі договору поруки від 11.03.2013 №11-03-2013-72 у вигляді дооцінки вартості товару у сумі 19037,16 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 28.10.2014 у справі №911/3990/14 позов задоволено повністю та вирішено солідарно стягнути із Фермерського господарства "РОЗІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 31157766) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП" (код ЄДРПОУ 38267861) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872) штрафу у сумі 2 855 (дві тисячі вісімсот п'ятдесят п'ять) гривень 57 копійок згідно договору поруки №11-03-2013-77 від 11 березня 2013 року, Угоди №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року та договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року, а також судові витрати: 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) гривень 00 копійок судового збору та 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок витрат на оплату послуг адвоката Стягнути із Фермерського господарства "РОЗІВСЬКЕ" (код ЄДРПОУ 31157766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "НІКО-ТАЙС" (код ЄДРПОУ 38039872) пеню у сумі 19 629 (дев'ятнадцять тисяч шістсот двадцять дев'ять) гривень 26 копійок згідно Угоди №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року та договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року.

В силу ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді іншої справи, у яких беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлене законом.

Згідно з ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України, - і за її межами.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі ч. 4 ст. 75 ГПК України.

Враховуючи те, що відповідач 2 у повному обсязі не виконав свого зобов'язання щодо здійснення оплати вартості отриманого товару за договором купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008 №01-02-08, а відповідач 1 не виконав своїх зобов'язань за договором поруки № 11-03-2013-78 від 11.03.2013, позивач звернувся з даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.03.2013 між ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (поручитель) та ТОВ "Компанія "Ніко-Тайс" (кредитор) укладено договір поруки № 11-03-2013-78 відповідно до якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язку селянським (фермерським) господарством "РОЗІВСЬКЕ" щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати 3% річних у зв'язку із неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно вищезазначених правочинів.

Відповідно до п. 3.1. договору відповідальність поручителя перед кредитором обмежується сплатою розміру 3% річних у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. договору поруки у разі порушення (невиконання чи неналежного виконання) боржником обов'язку за основною угодою, кредитор вправі звернутися із вимогою про виконання як до боржника, так і до поручителя, які несуть солідарну відповідальність перед кредитором.

Пунктами 6.1, 6.2 договору поруки зазначено, що договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін і діє до моменту припинення поруки. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

В силу ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, при триманням, завдатком.

Відповідно до ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Так, позивач звернувся до відповідача - 1 із вимогою №15-78/03 від 15.03.2013, котра була одержана директором ТОВ ПК Трейдсервісгруп 18.03.2013, яка міститься в матеріалах справи.

У відповідь на вимогу відповідач - 1 листом №78 від 18.03.2013 повідомив, про неможливість виконання вказаної вимоги у зв'язку із скрутним фінансовим становищем та зазначає що свої зобов'язання за договором поруки №11-03-2013-78 від 11.03.2013, виконає втрок до 31.08.2014.

Також, позивач зазначає, що сума заборгованості (дооцінка вартості товару, курсова різниця) у розмірі 19 037,16грн на підставі Угоди №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язані (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25 січня 2013 року та договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12 березня 2008 року, була погашена 23 березня 2015 року , що підтверджується відповідною банківською випискою.

Так, позивач просить солідарно стягнути з відповідачів (з урахуванням збільшення) 3321,83грн за період з 12.09.2014 по 23.03.2015.

Проте, дослідивши матеріали справи та докази суд зазначає наступне.

Як витікає з приписів ст. 559 ЦК України частини 4 порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не предявить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.

В силу ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Також, в ст. 252 ЦК України зазначено, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Згідно ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

В частині 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Постановою Верховного суду України у справі №182/5106/13ц від 06.09.2017 зазначено, що умови договору поруки про його дію до повного припинення всіх зобов'язань боржника не свідчать про те, що договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251 ЦК України, тому в цьому разі підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про припинення поруки, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручител, а також з огляду на преклюзивний характер строку поруки й зумовлене цим припинення права кредитора на реалізацію забезпеченого порукою зобов'язання застосовану в другому реченні частини четвертої статті 559 ЦК України фразу … якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя слід розуміти як пред'явлення кредитором у встановленому законом порядку протягом зазначеного строку саме позовної, а не будь-якої іншої вимоги до поручителя.

Строк поруки не вважається строком захисту порушеного права. Це строк існування самого зобов'язання поруки. Таким чином, і право кредитора, і обов'язок поручителя після закінчення цього строку припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може.

Отже, порука - це строкове зобов'язання, і незалежно від того, договором чи законом установлено строк її дії, сплив цього строку припиняє суб'єктивне право кредитора.

Строк, передбачений нормою частини четвертої статті 559 ЦК України , є преклюзивним (припиняючим), тобто його закінчення є підставою для припинення поруки. У разі пропуску кредитором строку заявлення вимог до поручителя цей строк не можна поновити, зупинити чи перервати. Суд зобов'язаний самостійно застосовувати положення про строк, передбачений цією нормою, на відміну від позовної давності, яку суд застосовує за заявою сторін. Якщо поручитель поза межами строку помилково виконає уже фактично неіснуючий обов'язок, він може за своїм вибором вимагати повернення виконаного як безпідставно набутого кредитором.

Приймаючи до уваги, що договір поруки є припиненим, а також, що відповідно до п. 1.1 договору поруки №11-03-2013-78 від 11.03.2013 відповідач 1 поручається перед кредитором за виконання обов'язку відповідача 2 щодо виконання грошового зобов'язання щодо сплати розміру саме 3% річних, а не пені, суд не має підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп пені .

Таким чином, перевіривши розрахунок пені у розмірі 3321,83 за період з 12.09.2014 по 23.03.2015, вважає його арифметично вірним та таким що підлягає стягненню з відповідача -2 Селянського (фермерського) господарства Розівське .

Крім того, позивач просить суд солідарно стягнути із відповідача 1 та відповідача 2 адвокатські витрати у сумі 400,00грн на підставі договору № 26-07-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 26.07.2017.

Стосовно вказаних вимог, суд зазначає про наступне.

На підтвердження факту отримання послуг адвоката позивачем надано суду, зокрема, договір про надання адвокатських послуг (правової допомоги) № 26-07-2017 від 26.07.2017, акт прийому-передачі документів від 26.07.2017, акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 08.12.2017 , копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3888 від 29.10.2009 та квитанцію № 0.0.911837783.1 від 09.12.2017 на суму 400,00грн.

Відповідно до ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 123 судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Згідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання адвокатом відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 6.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013).

Як вже зазначалось вище, 26.07.2017 між позивачем (замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець) був укладений договір № 26-07-2017 про надання адвокатських послуг (правової допомоги). Відповідно до умов цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником та ФГ РОЗІВСЬКЕ та ТОВ "ПК Трейдсервісгруп" (боржники), які виникли на підставі договору № 04-02-08 купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008, угоди №44/02-13 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25.01.2013 та та на підставі договору поруки №11-03-2013-78 від 11.03.2013, надання консультації з приводу можливого та законодавчо доцільного стягнення із боржників обрахованого, відповідно до норм чинного законодавства України, розміру пені із неналежним, несвоєчасним та неповним виконаннм боржниками перед замовником зобов'язання щодо договору №01-02-08 купівлі-продажу товару на умовах відстрочення платежу від 12.03.2008, угоди №44/02-12 про заміну кредитора у зобов'язанні (відступлення права вимоги в порядку ст. ст. 512-519 ЦК України) від 25.01.2013 та на підставі договору поруки №11-03-2013-77 від 11.03.2013, консультації з питань практичного застосування норм цивільного, господарського та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до господарського суду відповідної позовної заяви, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданим позовом, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов'язків виконавця за даним договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони погодили, що розмір оплати послуг виконавця (гонорар) за даним договором становить 400,00грн.

Відповідно до п. 3.2. договору замовник зобов'язується оплатити зазначену суму строк до 30.12.2017.

Розрахунки за цим договором здійснюється шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п.3.4. договору).

08.12.2017 позивачем та адвокатом Грищенком О.М. підписано акт здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв виконані роботи та надані послуги загальною вартістю 400,00 грн.

Позивач сплатив адвокату Грищенку О.М. 400,00грн, що підтверджується квитанцією № 0.0.911837783.1 від 09.12.2017, яке наявне в матеріалах справи, та з якого вбачається, що одержувачем коштів є адвокат Грищенко О.М., назва послуги: "оплата за товар/послугу".

Враховуючи те, що позивачем надано суду належні докази на підтвердження отримання послуг адвоката, то суд дійшов висновку, що вказані витрати позивача відносяться до судових витрат в розумінні ст. 123 ГПК України, разом з тим, суд вважає, що розмір відповідних витрат є завищеним, оскільки спір у даній справі не є складним. Крім того, судом враховано, що у даній справі заявлено вимоги про донарахування пені, а також суд враховує безпідставність заявлення позовних вимог до відповідача 1. Крім того, оскільки за результатами розгляду справи позовні вимоги задоволено частково, а сума оплати вказаних послуг позивачем є неспіврозмірною з ціною позову, то суд дійшов висновку, що вказані витрати підлягають стягненню з відповідачів у сумі 200,00грн.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що витрати на оплату послуг адвоката підлягають відшкодуванню з відповідача 2 - Селянського (фермерського) господарства Розівське позивачу у розмірі 200,00грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою позову судовим збором, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача 2 у сумі 1600,00грн.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства Розівське (92622, Луганська область, Сватівський район, с. Коломийчиха, вул. Польова, буд. 33; ідентифікаційний код 31157766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Ніко-Тайс" (03187, м.Київ, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315 ; ідентифікаційний код 38039872) 3321,83грн пені, 200,00грн витрат на оплату послуг адвоката, 1600,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

3. В частині позову про солідарне стягнення суми пені з Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп (08633, Київська область, Васильківський район, с. Мархалівка, вул. Комсомольська,22; ідентифікаційний код 38267861) відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили

Повний текст рішення складено 15.02.2018.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.І. Чонгова