Постанова

від 01.02.2018 по справі 523/3158/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1133/18

Номер справи місцевого суду: 523/3158/17

Головуючий у першій інстанції Кисельов В. К.

Доповідач Драгомерецький М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого судді: Драгомерецького М.М.

суддів колегії: Черевка П.М.,

Дрішлюка А.І.,

при секретарі: Бахірко А.Г.,

за участю: представників позивача ОСББ Водолій - Латій О.В. і

ОСОБА_5, а також відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Водолій до ОСОБА_7 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

01 березня 2017 року ОСББ Водолій звернулось до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1

ОСББ Водолій згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.06. 2006 року за № 165 є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування зазначеного будинку.

Правлінням ОСББ Водолій затверджено тарифи на житлово-комунальні послуги та послуги на утримання будинку і прибудинкової території , що діють з 01.08.2013 року.

Відповідач ОСОБА_6 внески та платежі не сплачує з червня 2013 року, та його борг складає на 01.01.17 року 8 593,83 гривень, що підтверджується виписками з особового рахунку.

Зазначена сума заборгованості складається із внесків, послуг на утримання будинку та прибудинкової території, опалення, водопостачання і водовідведення, та інших витрат.

На підставі чого ОСББ Водолій звернулось до суду із вказаним позовом та просило його задовольнити, шляхом стягнення заборгованості з ОСОБА_6 з правових підстав, що зазначені у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що він у законний спосіб відключився від мережі з теплопостачання, що посвідчується актом від 11.09.2007р.. Крім того, він взагалі не розуміє які тарифи йому нараховує позивач, оскільки він не був присутнім під час їх формування та затвердження.

Рішенням Суворовського районного суду м.Одеси від 25 вересня 2017 року позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСББ Водолій заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1 504, 82 гривні та судовий збір у розмірі 1 600 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду першої інстанції та стягнути на його користь сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення виконавчого комітету Одеської міської ради від 09.06.2006 року №165 ОСББ Водолій є балансоутримувачем і здійснює утримання та обслуговування будинку АДРЕСА_1 (а.с. 18, 19-20) та діє відповідно до Статуту ОСББ Водолій , затвердженого рішенням зборів засновників ОСББ №1 від 16 квітня 2006 року та зареєстрованого в реєстрі виконкому Одеської міської ради за №52 від 03 травня 2006 року (а.с. 22, 23-32, 33-34).

Відповідачу ОСОБА_6 на праві приватної власності належить двокімнатна квартира НОМЕР_2 загальною площею 55,4 кв.м., житловою площею 30,1 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, де він зареєстрований та проживає з матір'ю ОСОБА_8 (а.с. 8, 9, 10-11, 12).

ОСББ Водолій надає мешканцям будинку житлово-комунальні послуги з утримання будинку та прибудинкової території, з постачання теплової енергії, постачання холодної води та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів й відповідач ОСОБА_6 є споживачем вказаних послуг.

Правлінням ОСББ Водолій затверджено нові тарифи на житлово-комунальні послуги та послуги на утримання будинку і прибудинкової території, що діють з 01.08.2013 року.

Згідно ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 20, 21 Закону України Про житлово-комунальні-послуги та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків (далі - Правил) затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів № 5 від 14 січня 2009 року, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов'язаний: укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем відповідно до типового договору; оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про житлово-комунальні послуги балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка за договором власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений у п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 15 Закону України Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку , а також, згідно п. 11.3 Статуту об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Водолій , співвласник зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

У відповідності до п. 18, 20 Правил надання послуг по централізованому опаленню, постачання холодної та гарячої води та водовідведення , затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005р. №630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Відповідач ОСОБА_6 з червня 2013 року не сплачує за житлово-комунальні послуги в повному обсязі, внаслідок чого станом на 01.01.17 року утворилась заборгованість в розмірі 8 593,83 гривень, яка складається із внесків, послуг на утримання будинку та прибудинкової території, централізованого опалення, водопостачання та водовідведення, та вивезення твердих побутових відходів, що підтверджується виписками з особового рахунку (а.с. 13-17).

При цьому, заборгованість за послуги теплопостачання складає 7 137 гривень 93 копійки, а заборгованість за надання послуг на утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення і вивезення твердих побутових відходів, складає 1 504 гривень 82 копійки.

Між ОСББ Водолій та КП Теплопостачання м. Одеси був укладений договір №1230 від 01.11.2006р., відповідно до умов якого розрахунок за надання послуг централізованого теплопостачання здійснює безпосередньо ОСББ Водолій , а не мешканці будинку, які не мали договірних відносин з КП Теплопостачання м. Одеси (а.с. 74-76).

Згідно виписки із протоколу №11 засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з відключенням від мережі централізованого опалення від 11 вересня 2007р. та акту 11.09.2007р., затвердженим Суворовською районною адміністрацією Одеської міської Ради, який був підписаний також представником ОСББ Водолій , квартира АДРЕСА_1 була відключена від системи централізованого теплопостачання (а.с. 50-51).

На момент виникнення спірних правовідносин були чинними постанова Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення і наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, які передбачали можливість відключення окремого приміщення від централізованого опалення та постачання гарячої води за наявності певних умов та дотримання установленого порядку такого відключення.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що належна відповідачу ОСОБА_6 квартира АДРЕСА_1 була відключена від системи централізованого теплопостачання в установленому законом порядку, тому нарахування позивачем плати за надання послуг з централізованого опалення є неправомірними й позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за послуги теплопостачання у розмірі 7 137 гривень 93 копійки задоволенню не підлягають.

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 4 ЦПК України).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач ОСОБА_6 є споживачем житлово-комунальний послуг, які йому надає ОСББ Водолій , й зобов'язаний сплачувати за спожиті послуги у встановлений законом строк, але останній не виконував свої обов'язки в повному обсязі й не сплачував за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, івивезення твердих побутових відходів, чим порушив права позивача. Тому у відповідності до ст. ст. 15, 16 ЦК України порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача на користь ОСББ Водолій заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 1 504 гривень 82 копійки.

Посилання відповідача ОСОБА_6 в апеляційній скарзі на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним, оскільки судом не враховано, що нові тарифи на житлово-комунальні послуги були затверджені правлінням позивача 01 серпня 2013 року, а не загальними зборами ОСББ, тому нарахування позивача за ці послуги є неправомірними, не приймається до уваги за таких підстав.

За змістом статей 12 та 81 ЦПК України, який набрав чинності з 15 грудня 2017 року, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Аналогічні положення містяться у статтях 10, 60 ЦПК України (2004р.).

Відповідно до принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства позивач був зобов'язаний довести в судовому засіданні ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а відповідач - ті обставини, на які посилався як на заперечення проти позову, а саме, правомірність несплати за спожиті послуги з 01 серпня 2013 року в повному обсязі.

Однак належними та допустимими доказами відповідачем ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції не доведені заперечення проти позову.

Судом першої інстанції вставлено, що відповідач ОСОБА_6 є споживачем житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території, постачання холодної води та водовідведення, вивезення твердих побутових відходів, які йому надає ОСББ Водолій .

Дійсно, правлінням ОСББ Водолій затверджено нові тарифи на житлово-комунальні послуги та послуги на утримання будинку і прибудинкової території, що діють з 01.08.2013 року, що визнається сторонами у справі.

Однак зазначена обставина не звільняє власників квартир від виконання їхніх обов'язків щодо належного утримання будинку та прибудинкової території, сплати за отримані житлово-комунальні послуги, а також оплати інших платежів, передбачених законом і статутними документами, що узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, висловленим у постанові від 19 листопада 2014 року у справі №6-178цс14.

У статті 18 Закону України Про житлово-комунальні послуги зазначено, що, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором.

Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі.

Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.

Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді. Споживач має право на досудове вирішення спору шляхом задоволення пред'явленої претензії.

Таким чином, у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Однак в матеріалах справи відсутні акти-претензії, складені у відповідності до вимог закону, тому колегія суддів вважає, що житлово-комунальні послуги надавались відповідачу вчасно та в повному обсязі.

Суд першої інстанції дослідив та дав оцінку розрахунку заборгованості за спожиті відповідачем житлово-комунальні послуги за період з 01 червня 2013 року по 01 січня 2017 року й правильно виходив, що вказаний розрахунок заборгованості відповідає діючим тарифам на послуги. При цьому відповідач не оспорив вказаний розрахунок та не надав свій розрахунок.

Доводи відповідача ОСОБА_6 в апеляційній скарзі про те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим і незаконним, оскільки судом не застосовано строк позовної давності, не приймається до уваги за таких підстав.

Згідно зі статтями 256, 257 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини 4 статті 267 ЦК України).

Як роз'яснено в п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 р. Про судове рішення у цивільній справі , встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові на цих підставах, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.

Отже, без заяви сторони у спорі ні загальна, ні спеціальна позовна давність застосовуватися не може за жодних обставин, оскільки можливість застосування позовної давності пов'язана лише із наявністю про це заяви сторони, тому суд за власною ініціативою немає права застосувати позовну давність, що узгоджується з правовим висновком, висловленим Верховним Судом України у постанові від 24 червня 2015 року у справі №6-738цс15.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно та повно з'ясував обставини, які мають значення для справи, дослідив в судовому засіданні усі докази, які є у справі, з урахуванням їх переконливості, належності і допустимості, дав їм правильну оцінку та правильно виходив з того, що є законні підстави для задоволення позову частково.

Інших правових доводів апеляційна скарга не містить.

Таким чином, наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду і не містять підстав для висновків про порушення або неправильне застосування судом норм права, які привели до неправильного вирішення справи.

Отже, законних підстав для скасування рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову немає.

Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ОСББ Водолій судового збору в сумі 1600 гривень.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України (2017р.) судовій збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Дійсно, при подачі позовної заяви позивач сплатив та документально підтвердив судовий збір в сумі 1600 гривень (а.с. 1).

Однак, суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково в розмірі 1 504 гривень 82 копійки, тому розмір судового збору повинен складати 606 гривень.

Порушення судом норм процесуального права, а саме, ст. 141 ЦПК України, у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є підставою для зміни рішення суду першої інстанції й ухвалення нового рішення про зменшення суми судового збору, який стягнутий з відповідача на користь ОСББ Водолій до 606 гривень й визначення загального розміру стягнення на користь ОСББ Водолій у розмірі 2110, 82 гривень (1504,82 гривень + 606 гривень).

Керуючись ст. ст . 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, судова колегія, судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково, рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 25 вересня 2017 року змінити в частині стягнення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_1, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Водолій (код 34379880 м. Одеса, вул. Ак. Заболотного б. 67/1) судовий збір у розмірі 2 110,82 гривні.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено: 07 лютого 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області: М.М.Драгомерецький

П.М.Черевко

А.І.Дрішлюк