Ухвала

від 12.02.2018 по справі 915/1997/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 лютого 2018 року Справа № 915/1997/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" на рішення державного виконавця при примусовому виконанні рішення суду в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА",

54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 69, кв. 20 (ідентифікаційний код 30737823)

до

відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД",

54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 130А, кв. 9 (ідентифікаційний код 36579598),

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТК Миколаїв",

54048, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 34 (ідентифікаційний код 35217823),

відповідача-3 Фізичної особи-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича,

54055, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта",

54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52 (ідентифікаційний код 32938047),

відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАННА",

54028, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 31 (ідентифікаційний код 36536732),

відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Арт",

54039, м. Миколаїв, вул. 2-А Набережна, 137/2 (ідентифікаційний код 38247667),

відповідача-7 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (скаржник ),

54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34 (ідентифікаційний код 36143344),

відповідача-8 Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп",

54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2 (ідентифікаційний код 36813710),

відповідача-9 Фізичної особи-підприємця Коршунова Дмитра Володимировича,

АДРЕСА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2),

відповідача-10 Фізичної особи-підприємця Карамяна Вілена Володимировича,

АДРЕСА_7,

відповідача-11 Фізичної особи-підприємця Кузіцького Олега Миколайовича,

54052, АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3),

відповідача-12 Фізичної особи-підприємця Соляника Володимира Вікторовича,

57500, АДРЕСА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" - фізична особа Жуковський Олег Анатолійович,

54055, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5),

про усунення перешкод у користуванні майном,

особа, дії якої оскаржуються: головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковська Олена Василівна (54056, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 61),

за участю:

від позивача (стягувача): Шульга О.Р. - за довіреністю № 1 від 16.06.2017,

від скаржника (боржника): Когін А.В. - за довіреністю № 32 від 12.02.2018,

державний виконавець: Іванченко І.В. - за довіреністю за вих. № 3612 від 31.01.2018,

представники інших учасників справи: не з'явилися.

[ 12 лютого 2018 року, за результатами проведення судового засідання, суд на підставі ст. ст. 232, 220, 233 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини ухвали ]

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991 ) :

13 лютого 2017 року Господарським судом Миколаївської області (суддя Корицька В.О. ) прийнято рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, яким вирішено:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути власнику майна Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" (ідентифікаційний код 30737823) перешкоди у користуванні майном: 523/1000 нежитлових будівель за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, які складаються з: старої контори літ. Б-1; виробничо-ремонтної майстерні літ. В-1; гаражу літ. В3, В4; гарячого цеху літ. Г-1; цеху 3БВ літ. Д-1; центрального складу літ. Е-1; прохідної літ. Ж-1; складу ПММ літ. 3-1, гаражу літ. И-1; огорожі та споруди № 9, 10, 11, 13, 14, І.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" (54055, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ідентифікаційний код 36579598) із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, які складаються з:

старої контори літ. Б-1;

виробничо-ремонтної майстерні літ. В-1;

гаражу літ. В3, В4;

гарячого цеху літ. Г-1;

цеху 3БВ літ. Д-1;

центрального складу літ. Е-1;

прохідної літ. Ж-1;

складу ПММ літ. З-1,

гаражу літ. И-1;

огорожі та споруди № 9, 10, 11, 13, 14, І.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТК Миколаїв" (54048, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 34, ідентифікаційний код 35217823) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1, загальною площею 80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

5. Виселити фізичну особу-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича (54055, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 240,0 кв.м., літ. В-1, загальною площею 100 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

6. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАННА" (54028, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 31, ідентифікаційний код 36536732) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 40,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

7. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Арт" (54039, м. Миколаїв, вул. 2-А Набережна, 137/2, ідентифікаційний код 38247667) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 300,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

8. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

9. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп" (54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2, ідентифікаційний код 36813710) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

10. Виселити Фізичну особу-підприємця Коршунова Дмитра Володимировича (АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1 загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

11. Виселити Фізичну особу-підприємця Карамяна Вілена Володимировича (АДРЕСА_7) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1 загальною площею 78,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

12. Виселити Фізичну особу-підприємця Кузіцького Олега Миколайовича (54052, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) із займаних нежитлових приміщень літ. Г-1 загальною площею 217,8 кв.м.; літ. І загальною площею 40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

13. Виселити Фізичну особу-підприємця Соляника Володимира Вікторовича (57500, АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 50 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

14. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52, ідентифікаційний код 32938047) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 300,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" (54055, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ідентифікаційний код 36579598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" (54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 69, кв. 20, ідентифікаційний код 30737823) судовий збір у сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.)

09 жовтня 2017 року, на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, було видано відповідні накази, зокрема, про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

У зв'язку з закінченням терміну повноважень (судді ОСОБА_10 ), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2017, справу № 915/1997/15 передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Ухвалою суду від 29.12.2017 справу № 915/1997/15 прийнято до свого провадження суддею Смородіновою О.Г.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 , яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції .

25 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою б/н від 24.01.2018 (вх. № 1073/18) на рішення державного виконавця.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У той же час, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991, яка була чинна до 15 грудня 2017 року ) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про процесуальне оформлення переходу на нові правила судового провадження в даній справі.

Отже, і розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" б/н від 24.01.2018 (вх. № 1073/18 від 25.01.2018) на рішення державного виконавця здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ).

У скарзі б/н від 24.01.2018 (вх. № 1073/18 від 25.01.2018) скаржник просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову, винесену 12.01.2018 головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковською О.В. про стягнення з боржника ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.

Скарга ґрунтується на підставі: акту державного виконавця від 28.12.2017; постанови державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковської Олени Василівни від 12.01.2018 про закінчення виконавчого провадження; постанови державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковської Олени Василівни від 12.01.2018 про стягнення виконавчого збору; норм статті 27 Закону України "Про виконавче провадження", статті 339 Господарського процесуального кодексу України, та мотивована тим, що рішення суду було виконано боржником до відкриття виконавчого провадження, а тому постанова державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору є неправомірною та підлягає скасуванню, оскільки стягнення з ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору є неможливим у відповідності до статті 27 Закону України "Про виконавче провадження".

За змістом статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.01.2018 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" б/н від 24.01.2018 (вх. № 1073/18 від 25.01.2018) призначено на 09 лютого 2018 року.

09 лютого 2018 року в судове засідання з'явилися представники стягувача та боржника (скаржника).

Державний виконавець в судове засідання не прибув, про причини нез'явлення не повідомив, будь-яких письмових заяв, клопотань або заперечень щодо скарги ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" на рішення державного виконавця станом на момент проведення судового засідання до суду не подав, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (Т. 11, а. с. 13).

За наслідками проведення судового засідання, суд оголосив перерву до 12 лютого 2018 року о 16 год. 00 хв., про що повідомив орган ДВС засобами телефонного зв'язку (Т. 11, а. с. 36).

09 лютого 2018 року, після оголошення судом перерви в судовому засіданні, до суду від Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області надійшов відзив № 5991 від 09.02.2018 на скаргу на рішення державного виконавця, в якому особа, дії якої оскаржуються, просить відмовити у задоволенні скарги, мотивуючи свою позицію наступним:

- положеннями статті 40 Закону України "Про виконавче провадження", у відповідності до яких державним виконавцем правомірно винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору;

- приписами частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", у відповідності до змісту яких скарга повинна розглядатися адміністративним судом.

12 лютого 2018 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" надійшли письмові заперечення за вих. № 26 від 12.02.2018 на скаргу ТОВ "ПАНІ Інтерфірма", в яких стягувач заперечує проти задоволення останньої з огляду на таке:

- постановою від 14.12.2017 про відкриття виконавчого провадження держаний виконавець зобов'язав боржника виконати рішення суду протягом 10-ти робочих днів, а боржник лише 12.01.2018 надав до органу ДВС документи, які на його думку, свідчать про виконання наказу суду;

- постанова державного виконавця від 12.01.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно, оскільки державним виконавцем проведено сукупність дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" по виконанню виконавчого документа.

12 лютого 2018 року в судове засідання з'явились представники стягувача і боржника (скаржника), а також державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, уповноважений діяти на підставі довіреності.

В судовому засіданні:

- представник скаржника (боржника) підтримав вимоги поданої скарги з викладених у ній підстав;

- представник стягувача підтримав свої заперечення з викладених у них підстав;

- державний виконавець підтримав заперечення, викладені у відзиві на скаргу, а також надав суду для огляду матеріали виконавчого провадження (ВП № 55384156) з примусового виконання наказу Господарського суду Миколаївської області від 09 жовтня 2017 року про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

Ознайомившись з наданими суду доказами, заслухавши представника скаржника та державного виконавця, суд -

В С Т А Н О В И В:

1) Як було зазначено судом вище, 13 лютого 2017 року Господарським судом Миколаївської області прийнято рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, яким, зокрема, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

2) 09 жовтня 2017 року, на виконання (п. 8 резолютивної частини ) вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, було видано відповідні накази, зокрема, про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

3) 14 грудня 2017 року державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковська Олена Василівна, розглянувши заяву стягувача, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову, якою відкрив виконавче провадження (ВП № 55384156) з виконання наказу № 915/1997/15, виданого 09.10.2017 Господарським судом Миколаївської області.

Пунктом 2 вказаної постанови держаний виконавець зазначив про те, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Вищевказана постанова була скерована сторонам виконавчого провадження супровідним листом № 64974 від 14.12.2017.

Боржником вказана постанова отримана 28 грудня 2017 року.

4) 28 грудня 2017 року державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковська Олена Василівна, у зв'язку з невірною вказівкою найменування боржника в постанові від 14.12.2017 про відкриття виконавчого провадження (ВП № 55384156), виніс постанову про виправлення помилки у процесуальному документі.

Вищевказана постанова була скерована сторонам виконавчого провадження супровідним листом № 68496 від 28.12.2017.

Боржником вказана постанова отримана 28 грудня 2017 року.

5) В ході примусового виконання наказу № 915/1997/15, виданого 09.10.2017 Господарським судом Миколаївської області, державним виконавцем 28 грудня 2018 року було:

- отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 109364209;

- сформовано результати пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України;

- здійснено вихід за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, та у присутності понятих складено та підписано акт державного виконавця.

6) 12 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" подало до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області лист б/н від 28.12.2017, в якому боржник повідомив відділ ДВС про те, що ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" за адресою виселення (м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1) не знаходиться, підприємницьку діяльність не здійснює.

7) 12 січня 2018 року державним виконавцем було встановлено фактичне виконання рішення в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову (ВП № 55384156) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 915/1997/15, виданого 09.10.2017 Господарським судом Миколаївської області, про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

8) 12 січня 2018 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову (ВП № 55384156) про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн. з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма".

Наведену постанову скаржник отримав 24 січня 2018 року.

Скарга б/н (вх. № 1073/18) оформлена Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" 24.01.2018 та подана до господарського суду 25.01.2018, тобто в межах визначеного ст. 341 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку.

Предметом даної скарги виступила немайнова вимога до державного виконавця відносно оскарження рішення останнього від 12 січня 2018 року про стягнення виконавчого збору з боржника.

Спірні відносини, які виникли між скаржником та державним виконавцем, регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

Дослідивши обставини заявленої скарги в сукупності з матеріалами справи, оцінивши усі надані в справу докази у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про її задоволення, з таких підстав:

У відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Закінчення виконавчого провадження - це дія державного виконавця, що полягає у завершенні проведення виконавчих дій у певному виконавчому провадженні, за певним виконавчим документом.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У відповідності до змісту статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

Приписами статті 19 Закону № 1404-VIII визначені права і обов'язки сторін. Так, зокрема:

Сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Як свідчать матеріали справи:

28 грудня 2017 року за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, державним виконавцем, у присутності понятих, було складено та підписано акт державного виконавця, з якого вбачається, що державним виконавцем було здійснено вихід за зазначеною адресою з метою перевірки виконання наказу про виселення ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" та встановлено, що боржник господарську діяльність за даною адресою не веде. Державний виконавець встановив, що згідно договору оренди № А-2 від 18.06.2017 за адресою: м. Миколаїв, вул. М.Василевського, буд. 40/1, приміщення орендує ТОВ "Шедар", код 41347028.

Так, сторонами за вищевказаним договором оренди виступають: Жуковський Олег Анатолійович (орендодавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю ".ШЕДАР." (орендар); предметом договору є: передання орендодавцем орендарю в тимчасове користування нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, а саме: Б-1 заг. площею 125,2 кв.м, В-1 заг. площею 864,6 кв.м, В3, 4 заг. площею 377,0 кв.м, Г-1 заг. площею 217,8 кв.м, Д-1 заг. площею 228,0 кв.м, Е-1 заг. площею 368,0 кв.м, Ж-1 заг. площею 5,4 кв.м, З-1 заг. площею 45,8 кв.м, И заг. площею 26,6 кв.м, № 19-12 огорожа, № 13-17, I - споруди та замощення, - для використання під офіс та складські приміщення.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження (ВП № 55384156) міститься акт від 18.06.2017 приймання-передачі нежитлового приміщення (а саме: нежитлового приміщення, розташованого за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, а саме: Б-1 заг. площею 125,2 кв.м, В-1 заг. площею 864,6 кв.м, В3, 4 заг. площею 377,0 кв.м, Г-1 заг. площею 217,8 кв.м, Д-1 заг. площею 228,0 кв.м, Е-1 заг. площею 368,0 кв.м, Ж-1 заг. площею 5,4 кв.м, З-1 заг. площею 45,8 кв.м, И заг. площею 26,6 кв.м, № 19-12 огорожа, № 13-17, I - споруди та замощення, - для використання під офіс та складські приміщення), підписаний між Жуковським Олегом Анатолійовичем (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ".ШЕДАР." (орендар).

12 січня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" подало до Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області лист б/н від 28.12.2017, в якому боржник повідомив відділ ДВС про те, що ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" за адресою виселення (м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1) не знаходиться, підприємницьку діяльність не здійснює.

На підтвердження вказаних обставин боржником надано: лист від 01.12.2016, акт приймання-передачі від 30 січня 2017 року, постанову ВГСУ від 26 вересня 2017 року по справі № 915/1997/15 та витяг з ЄДР.

Так, у відповідності до умов договору суборенди нежитлового приміщення № СА-4 від 01 січня 2016 року згідно вищевказаного акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 30 січня 2017 року, ТОВ "ПАНІ Інтерфірма", як суборендар, здав, а ТОВ "Гідромаш ЛТД", як орендар, прийняв нежитлове приміщення та замощення, розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, а саме: літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м.

Як повідомив суду скаржник, підставою для оформлення і підписання даного акту приймання-передачі нежитлового приміщення від 30 січня 2017 року слугував лист орендаря - ТОВ "Гідромаш ЛТД" від 01 грудня 2016 року про припинення дії договору суборенди № СА-4 від 01 січня 2016 року - з 01 січня 2017 року.

Судом встановлено, що, оскільки постанову про відкриття виконавчого провадження від 14.12.2017 боржником було отримано лише 28.12.2017, то і визначений даною постановою процесуальний 10-денний строк, який обчислюється у робочих днях, почав свій перебіг саме з 28.12.2017.

Тому звернення боржника до органу ДВС з вищевказаним листом 12 січня 2018 року відбулося в останній день визначеного процесуального строку.

Як зазначалося судом вище, 12 січня 2018 року державним виконавцем було встановлено фактичне виконання рішення в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом та, керуючись п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову (ВП № 55384156) про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 915/1997/15, виданого 09.10.2017 Господарським судом Миколаївської області, про виселення Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених пунктами 1, 3, 4, 6 частини першої статті 37 цього Закону, закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4, 6, 9 (крім випадку, передбаченого частиною дев'ятою статті 27 цього Закону ) , 11, 14 і 15 частини першої статті 39 цього Закону , якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня повернення виконавчого документа (закінчення виконавчого провадження) виносить постанову про стягнення виконавчого збору , яку виконує в порядку, встановленому цим Законом.

За приписами частин 1, 3, 5 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

За примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Виконавчий збір не стягується:

1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню;

2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини;

3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень";

4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону;

5) у разі виконання рішення приватним виконавцем;

6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

Так, 12 січня 2018 року державним виконавцем, керуючись статтями 3, 27, 40 Закону України "Про виконавче провадження", прийнято постанову (ВП № 55384156) про стягнення виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн. з боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма".

Водночас, частиною 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження .

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77 (ч. 1), 78 та 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

12 лютого 2018 року в судовому засіданні представник органу ДВС слушно зазначив про те, що державним виконавцем лише 28.12.2017, тобто після відкриття виконавчого провадження було встановлено фактичне виконання рішення боржником.

Водночас, представник органу ДВС помилково ототожнює поняття встановлення фактичного виконання рішення та безпосередньо його фактичного виконання , оскільки встановити факт виконання рішення можливо однозначно лише безпосередньо після його фактичного виконання.

При цьому, як матеріали даної справи, так і матеріали виконавчого провадження (ВП № 55384156) не містять жодних доказів, які б свідчили при вчинення будь-яких дій як боржником, так і державним виконавцем, спрямованих саме на фактичне виконання рішення суду після відкриття виконавчого провадження.

Також суд вважає помилковим посилання стягувача на те, що державним виконавцем проведено сукупність дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" по виконанню виконавчого документа, а тому постанова державного виконавця від 12.01.2018 про стягнення з боржника виконавчого збору винесена правомірно.

Дійсно, державним виконавцем після відкриття виконавчого провадження було проведено ряд виконавчих дій, а саме: отримано Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 109364209; сформовано результати пошуку ТЗ по НАІС ДДАІ МВС України; здійснено вихід за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, та у присутності понятих складено та підписано акт державного виконавця.

У той же час, частина 9 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" не пов'язує обсяг та характер проведених виконавчих дій з можливістю чи неможливістю стягнення чи не стягнення виконавчого збору. Зазначена правова норма передбачає саме встановлення того, що рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

При цьому, безпосереднє встановлення факту виконання рішення можливе лише після відкриття виконавчого провадження шляхом реалізації державним виконавцем своїх прав та обов'язків, обсяг яких визначений статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження".

А приймаючи до уваги сукупність наявних в матеріалах виконавчого провадження (ВП № 55384156) документів (лист від 01.12.2016, акт приймання-передачі від 30.01.2017, договір оренди № А-2 від 18.06.2017, акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 18.06.2017), які були отримані державним виконавцем у період з 28.12.2017 до 12.01.2018, то цілком обґрунтовано можна дійти висновку про те, що державний виконавець дійсно лише встановив (тобто констатував) фактичне виконання боржником рішення суду, яке, виходячи із сукупності зазначених доказів, відбулося до відкриття виконавчого провадження.

Вищезазначений висновок суду також підтверджується відсутністю в матеріалах виконавчого провадження доказів примусового виконання рішення державним виконавцем, а саме: призначення державним виконавцем дня і часу примусового виселення, письмового інформування про це боржника, фактичного примусового виселення (тобто звільнення приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням, проведення опису майна), залучення до участі у проведенні примусового виселення працівників поліції.

За таких обставин, враховуючи вищевикладені норми та обставини, в постанові від 12.01.2018 державним виконавцем дійсно було лише встановлено (тобто констатовано) фактичне виконання рішення боржником.

Що ж стосується наданого стягувачем акту б/н від 25.01.2018, то суд не може прийняти його у якості належного та допустимого доказу, оскільки даний акт викликає сумніви стосовно об'єктивності відображених у ньому даних, враховуючи також те, що даний акт підписаний лише працівниками ТОВ "ПЕТРІВНА", тобто стягувачем одноособово.

Отже, виходячи із сукупності наведених норм та встановлених обставин, скаржником доведено належними і допустимими доказами викладені в скарзі обставини, які не спростовані ані державним виконавцем, ані стягувачем, а тому суд погоджується зі скаржником щодо неправомірності рішення державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковської Олени Василівни щодо винесення постанови від 12.01.2018 (ВП № 55384156) про стягнення з боржника ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн.

Також суд вважає помилковим посилання державного виконавця в обґрунтування заперечень проти скарги на приписи частини 2 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки вказаною нормою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) , у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

При цьому, частиною 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ , у порядку, передбаченому законом.

Крім цього, статтями 339, 340 (ч. 1) Господарського процесуального кодексу України закріплено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Отже, скаржник звернувся до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою на рішення державного виконавця у передбаченому чинним законодавством порядку.

За приписами частин 1 та 2 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, судом встановлено обґрунтованість скарги, а тому суд визнає оскаржуване рішення неправомірним, зобов'язує державного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом скасування постанови від 12.01.2018 (ВП № 55384156) про стягнення з боржника ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн., винесену державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковською Оленою Василівною.

У відповідності до приписів статті 345 Господарського процесуального кодексу України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 220, 233, 234, 235, 340, 342, 343, 345 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" б/н від 24.01.2018 (вх. № 1073/18 від 25.01.2018) на рішення державного виконавця у справі № 915/1997/15 задовольнити.

2. Визнати рішення головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковської Олени Василівни щодо винесення постанови від 12.01.2018 (ВП № 55384156) про стягнення з боржника ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн. неправомірним.

3. Скасувати постанову від 12.01.2018 (ВП № 55384156) про стягнення з боржника ТОВ "ПАНІ Інтерфірма" виконавчого збору в розмірі 12800,00 грн., винесену головним державним виконавцем Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Брушковською Оленою Василівною.

4. Інгульському відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області повідомити суд і заявника про виконання даної ухвали у десятиденний строк з дня її одержання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 19 лютого 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова