Ухвала

від 02.03.2018 по справі 915/1997/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

02 березня 2018 року Справа № 915/1997/15

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" на дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В. при примусовому виконанні рішення суду в справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" (скаржник ),

54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 69, кв. 20 (ідентифікаційний код 30737823)

до

відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД",

54031, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 130А, кв. 9 (ідентифікаційний код 36579598),

відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТК Миколаїв",

54048, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 34 (ідентифікаційний код 35217823),

відповідача-3 Фізичної особи-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича (боржник ),

54055, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1),

відповідача-4 Товариства з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта",

54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52 (ідентифікаційний код 32938047),

відповідача-5 Товариства з обмеженою відповідальністю "ШАННА",

54028, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 31 (ідентифікаційний код 36536732),

відповідача-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Арт",

54039, м. Миколаїв, вул. 2-А Набережна, 137/2 (ідентифікаційний код 38247667),

відповідача-7 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма",

54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34 (ідентифікаційний код 36143344),

відповідача-8 Товариства з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп",

54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2 (ідентифікаційний код 36813710),

відповідача-9 Фізичної особи-підприємця Коршунова Дмитра Володимировича,

56636, АДРЕСА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2),

відповідача-10 Фізичної особи-підприємця Карамяна Вілена Володимировича,

57107, Миколаївська область, АДРЕСА_7

відповідача-11 Фізичної особи-підприємця Кузіцького Олега Миколайовича,

54052, АДРЕСА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3),

відповідача-12 Фізичної особи-підприємця Соляника Володимира Вікторовича,

57500, АДРЕСА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4),

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" - фізична особа ОСОБА_9,

54055, АДРЕСА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5),

про усунення перешкод у користуванні майном,

особа, дії якої оскаржуються: головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чмих Людмила Василівна (54056, АДРЕСА_8

Представники сторін:

від позивача (скаржника): не з'явився,

від відповідача (боржника): Когін А.В. - за довіреністю б/н від 05.01.2018,

від органу ДВС: державний виконавець Чмих Л.В. - за довіреністю за вих. № 162 від 04.01.2018,

представники інших учасників справи: не з'явились.

[ 02 березня 2018 року, за результатами проведення судового засідання, суд на підставі ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголосив вступну та резолютивну частини ухвали ]

Суть спору:

В порядку, визначеному положеннями Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991 ) :

13 лютого 2017 року Господарським судом Миколаївської області (суддя Корицька В.О. ) прийнято рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, яким вирішено:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Усунути власнику майна Товариству з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" (ідентифікаційний код 30737823) перешкоди у користуванні майном: 523/1000 нежитлових будівель за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, які складаються з: старої контори літ. Б-1; виробничо-ремонтної майстерні літ. В-1; гаражу літ. В3, В4; гарячого цеху літ. Г-1; цеху 3БВ літ. Д-1; центрального складу літ. Е-1; прохідної літ. Ж-1; складу ПММ літ. 3-1, гаражу літ. И-1; огорожі та споруди № 9, 10, 11, 13, 14, І.

3. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" (54055, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ідентифікаційний код 36579598) із займаних нежитлових приміщень, що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, які складаються з:

старої контори літ. Б-1;

виробничо-ремонтної майстерні літ. В-1;

гаражу літ. В3, В4;

гарячого цеху літ. Г-1;

цеху 3БВ літ. Д-1;

центрального складу літ. Е-1;

прохідної літ. Ж-1;

складу ПММ літ. З-1,

гаражу літ. И-1;

огорожі та споруди № 9, 10, 11, 13, 14, І.

4. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТК Миколаїв" (54048, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 34, ідентифікаційний код 35217823) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1, загальною площею 80 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

5. Виселити фізичну особу-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича (54055, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 240,0 кв.м., літ. В-1, загальною площею 100 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

6. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ШАННА" (54028, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 31, ідентифікаційний код 36536732) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 40,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

7. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Арт" (54039, м. Миколаїв, вул. 2-А Набережна, 137/2, ідентифікаційний код 38247667) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 300,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

8. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

9. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Капітал Імідж Груп" (54003, м. Миколаїв, вул. Степова, 2, ідентифікаційний код 36813710) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

10. Виселити Фізичну особу-підприємця Коршунова Дмитра Володимировича (56636, АДРЕСА_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1 загальною площею 50,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

11. Виселити Фізичну особу-підприємця Карамяна Вілена Володимировича (57107, Миколаївська область, Миколаївський район, с. Степове, вул. Леніна, 29) із займаних нежитлових приміщень літ. В-1 загальною площею 78,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

12. Виселити Фізичну особу-підприємця Кузіцького Олега Миколайовича (54052, АДРЕСА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) із займаних нежитлових приміщень літ. Г-1 загальною площею 217,8 кв.м.; літ. І загальною площею 40 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

13. Виселити Фізичну особу-підприємця Соляника Володимира Вікторовича (57500, АДРЕСА_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_4) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 50 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

14. Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю "Кворум-Нафта" (54003, м. Миколаїв, вул. Гречишникова, 52, ідентифікаційний код 32938047) із займаних нежитлових приміщень літ. І загальною площею 300,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

15. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідромаш ЛТД" (54055, м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, 40/1, ідентифікаційний код 36579598) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" (54002, м. Миколаїв, вул. Московська, 69, кв. 20, ідентифікаційний код 30737823) судовий збір у сумі 2436,00 грн. (дві тисячі чотириста тридцять шість грн. 00 коп.)

09 жовтня 2017 року, на виконання вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, було видано відповідні накази, зокрема, про виселення фізичної особи-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича (54055, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 240,0 кв.м., літ. В-1, загальною площею 100 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

У зв'язку з закінченням терміну повноважень (судді Корицької В.О. ), згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2017, справу № 915/1997/15 передано на розгляд судді Смородіновій О.Г.

Ухвалою суду від 29.12.2017 справу № 915/1997/15 прийнято до свого провадження суддею Смородіновою О.Г.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України № 2147-VIII від 03.10.2017 , яким, зокрема, Господарський процесуальний кодекс України викладено в новій редакції .

15 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" звернулось до Господарського суду Миколаївської області зі скаргою за вих. № 30 від 15.02.2018 на дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В.

Відповідно до пп. 9 п. 1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017, яка набрала чинності з 15 грудня 2017 року ) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У той же час, виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Провадження у суді та виконавче провадження є відповідно першою і другою стадією загального провадження. Таким чином, виконавче провадження не має бути відокремлене від судового, і ці обидва провадження мають розглядатись як цілісний процес (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Янголенко проти України, no. 14077/05, від 10.12.2009).

Пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності (див. рішення Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України, no. 15729/07, від 05.07.2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 115 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1798-XII від 06.11.1991, яка була чинна до 15 грудня 2017 року ) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження". Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій виконавця.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про процесуальне оформлення переходу на нові правила судового провадження в даній справі.

Отже, і розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" за вих. № 30 від 15.02.2018 на дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В. здійснюється за правилами, що діють після набрання чинності новим Господарським процесуальним кодексом України (в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 ).

У скарзі за вих. № 30 від 15.02.2018 скаржник просить суд:

- визнати неправомірним рішення - акт головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В. від 15.02.2018;

- скасувати акт головного державного виконавця Інгульського відділу ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В. від 15.02.2018.

Скарга мотивована тим, що по-перше, державний виконавець розпочала виконавчі дії забагато раніше, ніж вони були призначені, такі дії державного виконавця призвели до позбавлення стягувача права на участь у провадженні виконавчих дій, що суперечить ст. 19 Закону України Про виконавче провадження ; по-друге, при провадженні виконавчих дій 15.02.2018 головним державним виконавцем не було забезпечено фото та відеозапис на клопотання стягувача, як це передбачає ст. 18 Закону України Про виконавче провадження ; по-третє, у кінці акта не зазначено відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються), що не відповідає Інструкції з організації примусового виконання рішень (наказ МЮУ № 512/5 від 02.04.2012).

За змістом статей 339, 340 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду.

Відповідно до приписів частини 1 статті 342 ГПК України скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2018 розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" за вих. № 30 від 15.02.2018 призначено на 02 березня 2018 року об 11 год. 00 хв.

02 березня 2018 року до суду від Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області надійшов відзив № 13763 від 02.03.2018 на скаргу на дії державного виконавця, в якому особа, дії якої оскаржуються, просить відмовити у задоволенні скарги.

02 березня 2018 року в судове засідання з'явились представник боржника та державний виконавець.

Скаржник (він же стягувач, він же позивач у справі) 02.03.2018 в судове засідання не прибув, про причини нез'явлення не повідомив, будь-яких письмових заяв, клопотань або заперечень стосовно своєї скарги до суду не подав, хоча про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про отримання 27.02.2018 копії ухвали Господарського суду Миколаївської області від 20.02.2017 у справі № 915/1997/15 на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400132447078.

Разом із тим, відповідно до приписів частини 2 статті 342 Господарського процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

В судовому засіданні 02.03.2018:

- суд доповів присутнім учасникам зміст скарги;

- державний виконавець підтримав заперечення, викладені у відзиві на скаргу та просив відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на вчасність та правомірність виконаних ним дій 15.02.2018з метою виходу на об'єкт для перевірки виконання судового рішення. Водночас, виконавець зазначив, що оскаржуваний акт від 15.02.2018 було складено в одному примірнику, чим порушено вимоги п. 8 ст. 1 Інструкції, але після складення акту, державним виконавцем було надано сторонам виконавчого провадження зробити фотокопію даного акту, чим і скористалися сторони та їх представники. Таким чином, скасування акту державного виконавця є безпідставним, оскільки складення акту в одному примірнику не є таким порушенням, яке впливає на подальший хід виконання рішення суду;

- представник боржника виклав свої пояснення щодо подій, які зафіксовані актом державного виконавця від 15.02.2018, та звернувся до суду з проханням відмовити в задоволенні скарги.

Ознайомившись з наданими суду доказами, заслухавши представника боржника та державного виконавця, суд -

В С Т А Н О В И В:

1) Як було зазначено судом вище, 13 лютого 2017 року Господарським судом Миколаївської області прийнято рішення, залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 26.09.2017, яким, зокрема, виселено Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНІ Інтерфірма" (54007, м. Миколаїв, вул. Комінтерна, 34, ідентифікаційний код 36143344) із займаних нежитлових приміщень літ. Б-1 загальною площею 65 кв.м.; літ. В-1 загальною площею 185 кв.м., літ. І загальною площею 1000,0 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

2) 09 жовтня 2017 року, на виконання (п. 5 резолютивної частини ) вищевказаного рішення Господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.05.2017, було видано відповідні накази, зокрема, про виселення фізичної особи-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича (54055, АДРЕСА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 240,0 кв.м., літ. В-1, загальною площею 100 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1.

3) 04 січня 2018 року головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Чмих Людмила Василівна, розглянувши заяву стягувача, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову, якою відкрив виконавче провадження (ВП № 55466456) з виконання наказу № 915/1 0 97/15, виданого 09.10.2017 Господарським судом Миколаївської області.

Вищевказана постанова була скерована сторонам виконавчого провадження супровідним листом № 205 від 04.01.2018.

4) 04 січня 2018 року головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби міста Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, керуючись статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження", виніс постанову, якою виправив граматичну помилку, допущену у постанові про відкриття виконавчого провадження, а саме: пункт 2 зазначеної постанови доповнив реченням: боржнику необхідно виконати рішення протягом 10 робочих днів.

Вищевказана постанова була скерована сторонам виконавчого провадження супровідним листом № 268 від 05.01.2018.

5) 07 лютого 2018 року державним виконавцем була оформлена вимога виконавця № 5256, в якій останній вимагав від сторін - Жуковського Євгенія Олеговича та Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" знаходитися 15.02.2018 о 09 год. 00 хв. за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, для прийняття участі у проведенні виконавчих дій, пов'язаних з виконанням рішення суду.

6) 15 лютого 2018 року державним виконавцем, у присутності понятих, було складено та підписано акт державного виконавця, з якого вбачається, що державним виконавцем з метою встановлення виконання рішення суду, а саме виселення фізичної особи-підприємця Жуковського Євгенія Олеговича із займаних нежитлових приміщень літ. Е-1 загальною площею 240,0 кв.м., літ. В-1, загальною площею 100 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, виходом за адресою: м. Миколаїв, вул. Маршала Василевського, буд. 40/1, встановлено, що за вказаною адресою фізична особа-підприємець Жуковський Євгеній Олегович з 30.01.2017 року не знаходиться, господарську діяльність не веде, майна боржника за вказаною адресою не виявлено. Згідно копії договору оренди № А-2 від 18.06.2017 за вказаною адресою знаходиться ТОВ "Шедар".

Фотокопію наведеного акту скаржник зробив 15 лютого 2018 року і того ж дня, тобто в межах визначеного ст. 341 Господарського процесуального кодексу України процесуального строку, була оформлена і подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Петрівна" до господарського суду скарга за вих. № 30 на дії головного державного виконавця Інгульського ВДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області Чмих Л.В.

Предметом даної скарги виступила немайнова вимога стягувача до державного виконавця відносно оскарження рішення останнього у вигляді акту від 15.02.2018.

Спірні відносини, які виникли між скаржником та державним виконавцем, регулюються положеннями Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до положень Закону України "Про виконавче провадження", основними стадіями виконавчого провадження є: 1) відкриття виконавчого провадження; 2) підготовка до примусового виконання; 3) вжиття заходів примусового виконання рішення; 4) закінчення виконавчого провадження.

Відкриття виконавчого провадження - це стадія, яка полягає у діях державного виконавця, що спрямовані на визначення підстав для відкриття виконавчого провадження.

Підготовка до примусового виконання - це дії державного виконавця, спрямовані на встановлення місця знаходження (проживання) боржника, наявності рухомого або нерухомого майна, грошових коштів в установах банків, пропозиції виконати рішення добровільно, створення умов для подальшого виконання виконавчого документу. Мета цієї стадії - створити належні умови для своєчасного й ефективного виконання документів, що надійшли до державного виконавця, а також забезпечити умови для добровільного виконання рішення боржником.

Примусове виконання (застосування заходів примусового виконання рішення) - це вжиття державним виконавцем заходів щодо реалізації припису юрисдикційного акта способами, які визначено законом, із покладанням на боржника виконавчого збору та інших витрат, пов'язаних із виконанням.

Отже, здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

У відповідності до змісту статті 66 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання боржником рішення про його виселення.

У разі невиконання боржником рішення про його виселення самостійно державний виконавець виконує його примусово.

Державний виконавець призначає день і час примусового виселення, про що письмово інформує боржника. Боржник вважається повідомленим про його примусове виселення, якщо повідомлення надіслано йому за адресою, за якою має здійснюватися виселення, чи іншою адресою, достовірно встановленою державним виконавцем.

Відсутність боржника, належним чином повідомленого про день і час примусового виселення, під час виконання рішення про виселення боржника не є перешкодою для його виселення.

Примусове виселення полягає у звільненні приміщення, зазначеного у виконавчому документі, від боржника, його майна, домашніх тварин та у забороні боржнику користуватися цим приміщенням. Примусовому виселенню підлягають виключно особи, зазначені у виконавчому документі.

Примусове виселення здійснюється у присутності понятих за участю працівників поліції.

Якщо виконання рішення здійснюється за відсутності боржника, державний виконавець зобов'язаний провести опис майна. Описане майно передається для відповідального зберігання стягувачу або іншій особі, визначеній державним виконавцем.

Якщо боржник перешкоджає виконанню рішення про його виселення, державний виконавець накладає на нього штраф у порядку, визначеному цим Законом.

Про виконання рішення про виселення боржника державний виконавець складає акт, що підписується особами, які брали участь у виконанні рішення про примусове виселення.

Дослідивши обставини заявленої скарги в сукупності з матеріалами справи, вислухавши присутніх в судовому засіданні державного виконавця та представника боржника, оцінивши усі надані в справу докази у відповідності до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, з таких підстав:

По-перше , відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону № 1404-VIII сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом. Право вибору пред'явлення виконавчого документа для примусового виконання до органу державної виконавчої служби або до приватного виконавця, якщо виконання рішення відповідно до статті 5 цього Закону віднесено до компетенції і органів державної виконавчої служби, і приватних виконавців, належить стягувачу.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 ст. 29 Закону № 1404-VIII виконавчі дії проводяться виконавцем у робочі дні, не раніше шостої і не пізніше двадцять другої години, якщо інше не передбачено цією статтею. Конкретний час проведення виконавчих дій визначається виконавцем.

Час проведення відповідних виконавчих дій був визначений державним виконавцем у вимозі № 5256 від 07.02.2018.

За твердженням державного виконавця та представника боржника, виконавчі дії були розпочаті вчасно, о 09 год. 00 хв.

Докази, які спростовують ці дані, відсутні в матеріалах справи.

Роздруківки фото та акт робочої комісії ТОВ "Петрівна" від 15.02.2018, які надані скаржником до скарги в обґрунтування цієї підстави, не є в розумінні статей 76, 77, 78, 79 ГПК України належними, достатніми та допустимими доказами.

За правилами ч. 1 ст. 73 та ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтями 76, 77 (ч. 1), 78 та 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, оскільки скаржником не доведено суду факт того, що державний виконавець 15.02.2018 розпочав виконавчі дії забагато раніше, ніж вони були призначені, то у суду відсутні підстави вважати, що дії державного виконавця призвели до позбавлення стягувача права на участь у провадженні виконавчих дій.

По-друге , відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Відповідно до п. 17 ч. 3 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис.

В судовому засіданні судом з'ясовано, що клопотання ТОВ "Петрівна" за вих. № 28 від 14.02.2018, яке надійшло до відділу ДВС 14.02.2018, мало прохальну частину, зокрема, про застосування під час проведення виконавчих дій фото та відеозапису.

Вказане клопотання за твердженням державного виконавця, було передано останньому 15.02.2018 вже після проведення виконавчих дій та складання оспорюваного акту.

В якості доказу наведених обставин, державним виконавцем надано суду вищевказане клопотання ТОВ "Петрівна" за вих. № 28 від 14.02.2018 з резолюцією керівництва (встановлено термін виконання до 12.03.2018).

На питання суду, державний виконавець зазначив про технічну неможливість взагалі здійснювати такі заходи (фото- і кінозйомку, відеозапис) у зв'язку з відсутністю відповідних технічних засобів.

Відповідно ж до приписів ч. 1 ст. 20 Закону України Про звернення громадян звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Таким чином, беручи до уваги наведені норми та обставини, суд не вбачає порушень державним виконавцем основних засад виконавчого провадження в цій частині скарги.

Крім цього, та обставина, що на час розгляду даної скарги виконавче провадження ВП № 55466456 знаходиться на стадії проведення виконавчих дій, яка ще триває, свідчить про неупередженість дій даного державного виконавця.

По-третє , згідно з п. 8 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за № 489/20802, акт - документ, що підтверджує певні встановлені факти або події.

Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об'єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин.

У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт.

У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції.

У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта.

До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Суд зазначає, що є слушним зауваження скаржника стосовного того, що у кінці оскаржуваного акту (перед підписами) не зазначено відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються).

Разом із тим, суд не вважає, що за таких обставин акт державного виконавця від 15.02.2018 не може вважатися достовірним та підлягає скасуванню, оскільки складення акту в одному примірнику не є таким порушенням, яке впливає на подальший хід виконання рішення суду.

За приписами частин 1 та 3 статті 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Таким чином, за вищенаведених норм, виходячи із сукупності зазначених обставин, суд дійшов висновку, що скаржником не доведено належними і допустимими доказами викладені в скарзі обставини, у зв'язку з чим судом не встановлено підстав для визнання неправомірним рішення державного виконавця та, як наслідок, - визнання неправомірним та скасування складеного ним акту від 15.02.2018.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 233, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги за вих. № 30 від 15.02.2018 Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРІВНА" на дії державного виконавця по справі № 915/1997/15 відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано судом 05 березня 2018 року.

Суддя О.Г. Смородінова