Ухвала

від 13.02.2018 по справі 904/7461/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.02.2018 Справа № 904/7461/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чус О.В. - (доповідача),

судді: Кузнецов В.О., Науменко І.М.

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.

За участю представників сторін:

ліквідатор: Штельманчук М.С., посвідчення №194 від 28.02.2013 р., арбітражний керуючий;

інші учасники процесу не з'явились, про час та місце проведення судового засідання повідомлені судом належним чином.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі №904/7461/17

за заявою Приватного підприємства "Сфера", м. Суми

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м. Павлоград

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі № 904/7461/17 (суддя Полєв Д.М.) припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м.Павлоград Дніпропетровської області, вул. Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613.

Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, свідоцтво №194 від 28.02.2013р. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у справі № 904/7461/17 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м.Павлоград Дніпропетровської області, вул. Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613.

Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м.Павлоград Дніпропетровської області, вул. Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613 - банкрутом.

Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 21.11.2018р.

Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка" призначено арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, свідоцтво №194 від 28.02.2013р. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Зобов'язати ліквідатора банкрута Штельманчука М.С. вчинити певні дії.

Не погодившись з даною постановою, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм права, просить постанову господарського суду скасувати, провадження у справі припинити.

Скаржник зазначає, що постанова містить лише інформацію про те, що розпорядником майна подано до суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, з якого вбачається, що підприємство є недостатньо ліквідним та неплатоспроможним здійснювати розрахунки за зобов'язаннями у зв'язку з недостатньою кількістю майнових активів. Так, боржник має ознаки стійкої фінансової неплатоспроможності.

Також скаржником зазначено, що зі змісту оскаржуваної постанови не вбачається, що мало місце дослідження судом фінансового становища боржника, з'ясування ознак його неплатоспроможності, встановлення обставин можливості задоволення боржником визнаних судом вимог кредиторів лише через застосування ліквідаційної процедури та відповідно наявності достатніх підстав для визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Крім того, скаржник зауважив, що фіскальний орган був позбавлений права провести документальну позапланову перевірку, у зв'язку із тим, що боржник та його посадові особи не знаходяться за юридичною адресою.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови місцевого господарського суду, заслухавши пояснення присутнього у судовому засіданні ліквідатора, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на викладене нижче.

Як вбачається з матеріалів справи, Приватним підприємством "Сфера", м. Суми подано заяву про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м. Павлоград Дніпропетровської області, вул.Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2017р. прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Ухвалою суду від 03.08.2017р. порушено провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Магазин "Ізюминка", м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613, введено процедуру розпорядження майном та призначено розпорядника майна арбітражного керуючого Штельманчука Михайла Сергійовича, свідоцтво №194 від 28.02.2013р. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Ухвалою суду від 19.10.2017р. затверджено реєстр вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ Магазин "Ізюминка", м. Павлоград Дніпропетровської області, вул.Комарова, 3А, код ЄДРПОУ 19304613, з вимогами наступних кредиторів:

- ПП "Сфера", м. Суми - 16000,00грн. (1 черга), 1015000,00грн. (4 черга).

Ухвалою суду від 07.11.2017р. замінено кредитора Приватне підприємство "Сфера" його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРО-ТОП" (49083, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 35112205) в частині визнаних кредиторських вимог у розмірі 16000,00грн. (1 черга), 1015000,00грн. (4 черга).

08.11.2017р. відбулись збори кредиторів на яких визначено кількісний склад комітету кредиторів та його повноваження (протокол №2 від 08.11.2017р.).

Зборами кредиторів прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С. (протокол №1 від 14.11.2017р.).

Розпорядником майна подано клопотання про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, призначення ліквідатором арбітражного керуючого Штельманчука М.С. Крім того, розпорядником майна подано до суду аналіз фінансово-господарської діяльності боржника з якого вбачається, що підприємство є недостатньо ліквідним та неплатоспроможним здійснювати розрахунки за зобов'язаннями у зв'язку із недостатньою кількістю майнових активів. Так, боржник має ознаки стійкої фінансової неплатоспроможності.

Як встановлено місцевим судом, осіб, які б мали бажання відновити платоспроможність боржника через його санацію або шляхом укладання мирової угоди не виявлено, заперечень щодо відкриття ліквідаційної процедури, визнання боржника банкрутом та стосовно запропонованої комітетом кредиторів кандидатури арбітражного керуючого для призначення ліквідатором банкрута не надійшло.

Враховуючи рішення комітету кредиторів, відсутність пропозицій щодо санації боржника, беручи до уваги, що інших пропозиції стосовно подальшого руху справи до суду та комітету кредиторів не надійшло, господарський суд прийшов до висновку про необхідність прийняття постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строком на 1 рік згідно статті 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Здійснюючи перегляд даної справи, суд апеляційної інстанції враховує таке.

Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" № 2147-VІІІ від 03.10.2017, який діє з 15.12.2017, внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Згідно п.9 Перехідних положень ГПК України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Стаття 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Вказана конституційна норма конкретизована законодавцем в ст. 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якою учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, реалізація конституційного права на оскарження судового рішення названим Законом ставиться в залежність від положень процесуального закону.

Таким чином, Господарський процесуальний кодекс України повинен містити імперативні норми про те, в яких випадках особа має право оскаржити рішення суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Частиною 1 статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.255 ГПК України передбачено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи те, що у справах про банкрутство, окрім судових рішень у формі ухвал, в одному випадку, у разі визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури, виноситься постанова, оскарження такої постанови відбувається з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (п.5 ст.41 ГПК України).

У відповідності до абз. 16 ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

При цьому колегія суддів бере до уваги, що вищевказаний перелік учасників провадження у справі про банкрутство не є вичерпним, оскільки до учасників справи про банкрутство названа стаття відносить також інших осіб, які у випадках, передбачених Законом про банкрутство, беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Водночас, інші випадки участі органу доходів і зборів у справі про банкрутство платника податків Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання банкрутом" не передбачені.

Таким чином, орган доходів і зборів не віднесений чинним законодавством до інших, окрім кредиторів, учасників справи про банкрутство.

Особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу учасника провадження у справі про банкрутство, а саме кредитора, лише після заявлення у встановленому порядку грошових вимог до боржника та визнання їх господарським судом. Тільки після цього така особа має процесуальне право на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство.

Відповідно до п.1 ст.23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

Згідно з п.4 ст.23 Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідне правило не поширюється на вимоги кредиторів щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Необхідно зауважити, що виходячи з аналізу норм ст.ст. 10, 11 Закону про банкрутство, особа, яка має грошові вимоги до боржника, набуває статусу кредитора - сторони ( учасника провадження у справі про банкрутство) з моменту визнання її грошових вимог до боржника, а також надання правової оцінки змісту вказаних вимог господарським судом та прийняття відповідної ухвали.

При зверненні з апеляційною скаргою податковою інспекцією не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його (скаржника) права та обов'язки.

Так, слід зазначити, що судове рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб.

Таким чином, заявник не набув у встановленому порядку статусу учасника справи про банкрутство, тому на момент звернення з апеляційною скаргою був позбавлений можливості оскаржити судові рішення у справі про банкрутство.

Отже, у зв'язку з викладеним та враховуючи аналіз норм законодавства щодо порядку визначення та визнання кредитором у справі про банкрутство, передбачений ст.ст. 1, 10, 11, а також ст.23 Закону про банкрутство, колегія суддів дійшла висновку, що інспекція на момент звернення з апеляційною скаргою не набула статусу кредитора або іншого учасника, відтак, не є стороною у даній справі про банкрутство у розумінні норм ст. 1 Закону про банкрутство, а оскаржувана в апеляційному порядку постанова про визнання боржника банкрутом не стосується його прав та обов'язків, а тому остання не мала права апеляційного оскарження прийнятої у справі постанови.

Крім того необхідно зазначити, що відповідно ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст.ст.75, 78 Податкового кодексу України проведення документальних позапланових перевірок дотримання вимог податкового законодавства знаходиться у виключної компетенції державної податкової служби, остання не позбавлена права здійснювати, в межах повноважень, свої функції та проводити перевірку дотримання вимог податкового законодавства платником податків, а у разі виявлення порушень норм податкового законодавства та встановленні заборгованості боржника по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів) заявляти свої претензії до такого боржника шляхом подачі ліквідатору заяви з кредиторськими вимогами.

Отже, чинним законодавством не обмежуються повноваження податкових органів на проведення перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів) суб'єктів господарювання, які перебувають у процедурах банкрутства. В будь-якому випадку порушення провадження у справі про банкрутство боржника та винесення постанови судом про визнання боржника банкрутом і введення ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним планової або позапланової перевірки боржника.

Орган податкової служби вправі звернутися з цього приводу до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість проведення перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Державній податковій інспекції була направлена копія ухвали суду першої інстанції про порушення провадження у справі від 03.08.2017р. для розгляду питання щодо проведення позапланової перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова інспекція не зверталась до господарського суду із заявою з вимогами до боржника у зв'язку з наявністю заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів).

При зверненні до суду апеляційної інстанції ДПІ також не надано доказів наявності у неї грошових вимог до боржника.

Враховуючи, що скаржник не набув статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим позбавлений права на оскарження судових рішень у даній справі про банкрутство.

Крім того, скаржником не доведено, а з матеріалів справи не вбачається, що оскаржуваною постановою місцевого суду вирішено питання про його права та обов'язки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.

З урахуванням наведеного, керуючись ст.ст.234,235, п.3 ч.1 ст.264 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2017 року у справі № 904/7461/17.

Головуючий О.В. Чус

Судді В.О. Кузнецов

І.М. Науменко