Рішення

від 06.02.2018 по справі 2-3581/11

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

2-3581/11

2/465/992/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06.02.2018 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Ванівського Ю.М.

при секретарі Школьніковій К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: ВГІРФО Франківського району м. Львова, ЛКП Сонячне , про визнання такою, що втратила право на користування житловим приміщенням у зв'язку із переїздом на інше постійне місце проживання та зняття реєстрації та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування квартирою,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 треті особи: ВГІРФО Франківського району м. Львова, ЛКП Сонячне , про визнання відповідачки такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою 64 по вул. Я. Музики, 34 у м. Львові. Зобов'язання ВГІРФО Франківського району м. Львова зняти ОСОБА_3 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1.

Свою позовну заяву ОСОБА_1 мотивує тим, що її син, ОСОБА_2, інтереси якого вона представляє, є внуком основного квартиронаймача ОСОБА_4, яка в 1971 р. отримала 2 кімнати по вул. ОСОБА_5 (кол. Кулібіна) 34/64 у м. Львові ні сім'ю з 4 чоловік: на себе, дочку ОСОБА_4 (зараз - ОСОБА_3 ) І.В., дочку ОСОБА_4 (зараз - ОСОБА_6) Л.В. та сина - ОСОБА_7П, які проживають в даній квартирі з моменту заселення. ОСОБА_7 (ОСОБА_6В.) вийшла заміж і з 1987 р. не проживає в даній квартирі. ОСОБА_7 - син основного квартиронаймача, проживав у вищевказаній квартирі разом із своєю сім'єю (дружиною - ОСОБА_1 і сином ОСОБА_2В.) до дня своєї смерті, тобто до 18.07.2011 р.; мати чоловіка позивачки - ОСОБА_4, проживала в квартирі до дня своєї смерті, тобто до 12 липня 2006 року; ОСОБА_4 (по чоловіку - ОСОБА_3) І.В. постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1 до свого одруження. З 1991 р. відповідачка виїхала на постійне місце проживання до свого чоловіка в с. Корничі, Самбірського району, Львівської області, де надала держава на її сім'ю квартиру, яку пізніше було приватизовано на її членів сім'ї (крім неї). За час спільного проживання відповідачка з чоловіком збудували власний будинок в с. Баранівці, Самбірського району, Львівської області, що підтверджується довідкою з ОСОБА_8 - Баранецької сільської ОСОБА_9 від 13.03.2007 р. Крім того ОСОБА_3 працює в Корницькій школі Самбірського району Львівської області вчителем з 1995 р. По даний час вона та її члени сім'ї проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2. Після залишення місця проживання, а саме квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_3, ним не цікавилася, не сплачувала платежів на її утримання. Всі ці роки обов'язки, що випливають з договору найму житлового приміщення виконували ОСОБА_7 та ОСОБА_4 На основі вищевикладеного, ОСОБА_7 07.12.2005 р. звернувся в суд з позовом про визнання такими, що втратили право на проживання у вищевказаній квартирі своїх сестер - ОСОБА_6, її дочки - ОСОБА_10 та відповідачки по даній справі - ОСОБА_3 разом із двома неповнолітніми дітьми. Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2007 р. визнано ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_2 та зняття їх з реєстраційного обліку за вищевказаною адресою. Ухвалою колегії суддів Судової палати в цивільних справи апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2008 року рішення суду першої інстанції залишено без змін за винятком скасування рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2007 року в частині визнання ОСОБА_3 втрати права користування спірною квартирою та в цій частині закрито провадження по справі, оскільки ОСОБА_7 відмовився від такої позовної вимоги. Відмова ґрунтувалася на обіцянці відповідачки допомагати нашій сім'ї утримувати спірну квартиру (на той час мати - основний квартиронаймач - ОСОБА_4 вже померла), а також виходячи із прохання відповідачки залишити її прописаною у спірній квартирі так, як вона стоїть на черзі в Львівській міській раді на отримання житла і у разі виписки її з квартири, вона втратить право отримати ще одну квартиру. Однак, ОСОБА_3 жодного разу так і не появлялася у спірній квартирі, не сплачувала платежів за її утримання. ОСОБА_7 будучи інвалідом III групи загального захворювання і маючи на утриманні - інваліда, не міг повністю сплачувати за квартиру. Виходячи із цієї ситуації чоловіком (ОСОБА_7П.) прийняте рішення отримання субсидії. Однак, на його прохання надати відповідачкою довідку про її доходи, останньою було відмовлено. На основі вищевикладеного, видно, що відповідачка не збиралася проживати у спірній квартирі, де позивачка проживає із своєю малолітньою дитиною - сином ОСОБА_7, після смерті якого, ОСОБА_1 повністю утримує вищевказане житло, сплачує комунальні послуги і за відповідачку, оскільки остання коштів на це не виділяє.

Так як неповнолітній син не може сам захистити свої права та інтереси, позивачка, як мама виступає законним його представником та просить позовну заяву задоволити в повному обсязі.

В подальшому, ОСОБА_1 уточнила заявлені позовні вимоги я яких просить: Винести рішення, яким визнати відповідачку, а саме ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування житловим приміщенням - квартирою 64 по вул. Я. Музики, 34 у м. Львові, та зняти її з реєстраційного обліку; Пункт 2 позовної заяви, а саме зобов'язання ВГІРФО Франківського району м. Львова зняти ОСОБА_3 з реєстрації в квартирі АДРЕСА_1,- виключити; У зв'язку із зміною назви третьої особи - ВВГІРФО Франківського району м. Львова, вважати третьою особою Франківський відділ Державної міграційної служби ГУМВС України у Львівській області.

26.09.2012 р. ОСОБА_3 подала зустрічну позовну заяву про усунення перешкод в користуванні житловою квартирою, яку мотивує тим, що саме ОСОБА_1 порушує її права, як власника квартири, що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Музики, 34/64, так як чинить перешкоду у користуванні і безпідставно проживає у ній. Крім того зазначає про те, що їй, ОСОБА_3, та ОСОБА_2 - сину її покійного брата (ОСОБА_7П.), належить на праві власності в рівних частках житлова квартира, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Музики, 34/64. Даний факт підтверджується свідоцтвом від 14.11.2011 р. про право власності на квартиру. В вищевказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_3 та ОСОБА_2 даний факт підтверджується довідкою ЛКП Сонячне .

ОСОБА_3 також зазначає про те, що у вищевказану житлову квартиру самовільно, без будь-якого погодження з власниками квартири, які одночасно і зареєстрованими особами у ній, вселилася і проживає ОСОБА_1, що підтверджується акти ЛКП Сонячне від 15.08.2011 р., 31.08.2011 р.; 03.11.2011р.; 03.03.2011 р. надання згоди на вселення ОСОБА_1 у вищевказану квартиру не надавалося ОСОБА_3 Тобто таке вселення було здійснено незаконно та самовільно.

В житловій квартирі, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Музики, 34/64, ОСОБА_3 проживала з моменту її отримання, тобто з 30 серпня 1971 року разом із своєю сім'єю, а саме матір'ю (ОСОБА_4В), братом (ОСОБА_7П.), сестрою (ОСОБА_7П.).

ОСОБА_3 ніколи не припиняла своє проживання у вищевказаній квартирі, крім того, там постійно знаходяться її речі, вона постійно доглядала за своєю матір'ю, яка померла в липні 2007 року. Брала участь в сплаті за житлово-комунальні послуги шляхом передачі своїх грошових кошів або матері за час її життя, або своєму брату (ОСОБА_7П.). Після смерті брата, ОСОБА_8, ОСОБА_1 не має жодного відношення до вищевказаної квартири та грубо, цинічно і зухвало, самовільно захопила батьківську квартиру, яка не допускає первинного відповідача до неї. Вважає, що має факт самовільного захоплення квартири. Зазначає, що протягом останніх місяців в неї не було можливості проживати у спірній квартирі через дії вторинного відповідача. З приводу вищевказаних подій, ОСОБА_3 неодноразово зверталася за допомогою до правоохоронних органів, що підтверджується заявами на ім'я начальника Франківського РВ ЛМУ УМВС України. Вторинний позивач також наголошує на тому, що в акті від 30.11.2011 р. ЛКП Сонячне комісія чітко зафіксувала, ОСОБА_3 не має фактичного доступу до житла, так як ОСОБА_1 відмовилася надати ключі від спірної квартири. Первинний відповідач вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити, оскільки ОСОБА_3 є співвласником житла, розташованого за адресою: м. Львів, вул. Музики, 34/64, крім того, остання зареєстрована у нім та не надавала згоди на вселення первинного позивача. На основі вищевикладеного просить вторинний позов задоволити

У судовому засіданні представник первинного позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні, викладеним у позовні заяві. Просить первинний позов задоволити. В зустрічному позові - відмовити.

Представник відповідача заперечив проти первинного позову, надавши аналогічні пояснення викладені у вторинному позові. Просить позовні вимоги ОСОБА_3 задоволити.

Третя особа ЛКП Сонячне позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала, просила такі задоволити.

В ході судових засідання в якості свідка було допитано ОСОБА_11, який зазначив про те, що з 1979 р. проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. У квартирі ОСОБА_3 нікого не бачить, з 2009 року, ніхто там не проживає та йому не відомо де ОСОБА_3 (первинний відповідач) знаходиться та проживає. Кріт того свідок ОСОБА_12 зазначила про те, що з 1979 р. проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3. З 2009 року ОСОБА_3 не бачила.

В якості свідка також було допитано ОСОБА_13, яка зазначила про те, що є кумою первинного позивача, майже кожного вечора приходить до неї у гості. Жодного разу не бачила ОСОБА_14, та зауважила, що остання виїхала до свого чоловіка та проживає там із сім'єю.

Свої пояснення також надав свідок ОСОБА_15, зазначивши про те, що ніколи не бачив сестер ОСОБА_10, тільки чув розмову по телефону із плачем, в якій позивачка просила про допомогу аби ОСОБА_3 приїхала. Однак жодного разу так і не бачив відповідачку. Додатково наголосив на тому, що в 1992 р. виїжджала сестра, здається, ОСОБА_14, якій він допомагав грузити речі в машину. Зі слів ОСОБА_7, сестра виїжджала на постійно до чоловіка, від квартири фактично відмовилася. Окремо зазначив, що частенько буває в позивачки у гостях, речей ОСОБА_3 не бачив. Зі слів позивачки, вказав, що вона все сплачує, і ніякої допомоги не має.

Дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до наступного висновку.

30 серпня 1971 р. ОСОБА_4, сім'я якої складалася із 4 осіб, а саме 2 доньок: ОСОБА_16 та ОСОБА_17, сина - ОСОБА_7, та самої же ОСОБА_4, видано ордер серії АБ №012856 на право зайняття 2 квартири та кухні із загальною площею 26.52 кв. м в окремій квартирі АДРЕСА_3.

Судом встановлено, що 02 квітня 2005 року Франківським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції видано свідоцтво про шлюб серії І-СГ №008614 між ОСОБА_7 та ОСОБА_18, про що зроблено в Книзі реєстрації шлюбів відповідний актовий запис №96.

03 січня 2003 року у ОСОБА_7 та ОСОБА_18 народився син - ОСОБА_2, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва серії І-СГ №294077.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка працює вчителькою в Корницькій СЗШ, разом із дітьми, а саме ОСОБА_9 та ОСОБА_3 дійсно, з вересня 1992 р., проживає у ІНФОРМАЦІЯ_5, що підтверджується копією довідки від 15.01.2002 р., виданої виконкомом Корницької сільської ради Самбірського району Львівської області.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2007 року ОСОБА_6В, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_3, визнано такими, які втратили право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_4 та зазначено про зняття їх з реєстраційного обліку за даною адресою.

Ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області від 10 липня 2008 р. прийнято відмову від позову ОСОБА_7 в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування кв. 64, по вул. Я. Мудрого, 34 у м. Львові, закрито провадження у справі у цій частині.

В решті рішення Франківського районного суду м. Львова від 15 жовтня 2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

18 липня 2011 року помер ОСОБА_7, що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії І-СГ №256359.

Відповідно до довідок від 10.09.2010 р., та 03.11.2011 р. виданих виконкомом Корницької сільської ради Самбірського району Львівської області ОСОБА_3 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6 без реєстраційного обліку та працює вчителем в Корницькій СЗШ І-ІІ ст.

Відповідно до актів, виданих ЛКП Сонячне від 15.08.2011 р., 31.08.2011р., 03.11.2011 р. встановлено, що по вул. Я.Музика, 34/64 у м. Львові проживає без реєстрації ОСОБА_1, яка являється опікуном дитини-інваліда, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований і проживає за даною адресою. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8 зі слів свідків не проживає за вищевказаною адресою з 1991 р. і не сплачує комунальні послуги. Місце проживання останньої: Львівська область, Самбірський район, с. Корничі,

Станом на 17.11.2011 р. по вул. Я. Музики 34/64 зареєстровано 3 осіб, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_2

Відповідно до акту, виданого ЛКП Сонячне від 31.11.2011 р. встановлено, що ОСОБА_3 не має фактичної можливості доступу до житлового приміщення, а саме кв. 64, по вул. Я. Мудрого, 34 у м. Львові, оскільки ОСОБА_1 відмовилась надати ключі.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_3 неодноразово зверталася у правоохоронні органи, щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщення, яке розташоване за адресою м. Львів, вул. Я. Музики 34/64.

Як вбачається із матеріалів справи, Свідоцтвом про право власності на квартиру №236095 від 14 листопада 2011 року посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: вул. ОСОБА_5 АДРЕСА_5 дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2015 року у справі №1326/10939/2012 визнано приватизацію квартири АДРЕСА_6. Наказ Департаменту економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради № 2063 -Ж-Ф від 14 листопада 2011 року, визнано недійсним. Свідоцтво про право власності № 236095 від 14 листопада 2011 року на квартиру АДРЕСА_7, виданого Департаментом економічної політики Управління комунальної власності Львівської міської ради згідно з Наказом № 2063 -Ж-Ф від 14 листопада 2011 року, визнано недійсним. Скасовано державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_8.

Станом на 22.03 2017 р. встановлено, що у житловому приміщенні, що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Музики 34/64 проживає зареєстрований ОСОБА_2 та разом із ним проживає без реєстрації ОСОБА_1

Крім того до матеріалів справи додано квитанції про оплату комунальних послуг а квартиру АДРЕСА_8.

Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03.10.2017 року внесенні зміни до відповідних Кодексів.

Згідно п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України , із змінами внесеними відповідно до зазначеного Закону , справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Враховуючи, що внесенні зміни до ЦПК України набрали чинності 15 грудня 2017 року, суд вважає розглянути справу за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Крім того, ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996р. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя - наявність чи відсутність прописки самі по собі не можуть бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилась туди як член сім'ї наймача (власника) приміщення, або ж для відмови їй у цьому.

Згідно ст. 405 ЦК України , члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла, або законом.

Згідно ст. 71 Житлового кодексу України , при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Ст. 72 Житлового Кодексу України встановлено, що визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться у судовому порядку.

У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року зазначено, що вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст. ст. 71 , 72 , 116 , 156 ЖК України ; ст. 405 ЦК України ).

Проте, відповідно до ст. 3 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та п. 3 Правил реєстрації місця проживання реєстрація та зняття з реєстрації місця проживання здійснюється виконавчим органом сільської, селищної або міської ради або сільським головою (у разі коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні , п. 8 Правил реєстрації місця проживання з питань прописки необхідно звертатися до органу реєстрації безпосередньо (тобто до відповідного органу місцевого самоврядування) або до центру надання адміністративних послуг (у випадку, якщо такий центр створено і він надає цю послугу у вашій територіально-адміністративній одиниці).

Відповідно до ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та п. 26 Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р .), якою безпосередньо передбачено, що зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом 7 днів на підставі: судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або право користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Таким чином, виходячи із заявлених позовних вимог, встановлених обставин справи, системного аналізу положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що первинний позов підлягає до часткового задоволення в частині визнання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Я. Музики, 34/64. оскільки, реєстрація останньої у квартирі позивача створює останньому незручності у користуванні та розпорядженні майном. Більше того, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_3 не проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9 більше 6 місяців.

Суд відмовляє у задоволені первинного позову в частині зняття з реєстраційного обліку ОСОБА_3 на підставі ст.7 Закону України Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні та п. 26 Правил реєстрації місця проживання (Постанова КМУ №207 від 02.03.2016 р .).

В свою чергу, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити, оскільки викладенні в зустрічному позові обставини справи нічим не підтверджуються, є надуманими та безпідставними. Посилання вторинного позивача на Свідоцтвом про право власності на квартиру №236095 від 14 листопада 2011 року не заслуговує на увагу, оскільки таке скасоване на підставі Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2015 року у справі №1326/10939/2012. Факт не проживанням ОСОБА_3 за адресою м. Львів, вул. Я. Музики, 34/64 знаходить своє відображення в матеріалах справи, а саме в актах, а також в показах свідків. На підставі вищевикладеного, у зв'язку із недоведеністю викладених у зустрічному позові обставин справи, суд відмовляє у такому задоволенні.

Керуючись ст.ст. 12 , 19 , 81 , 141 , 257 , 263-265 , 273 , 354 ЦПК України ,-

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Визнати ОСОБА_3, 06.07.1963 р.н такою, що втратила право користування житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Я. Музики, 34/64.

В решті заявлених позовних вимог ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Я. Музики, 34/64 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України , тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд м. Львова.

Суддя Ванівський Ю.М.