Ухвала

від 15.02.2018 по справі 697/1631/17

КАНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 697/1631/17

Провадження № 2-п/697/1/2018

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2018 р. м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Русакова Г.С.

за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_1

заявника - ОСОБА_2

позивача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою Державного підприємства Центр державного земельного кадастру про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 697/1631/17 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати; середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідач (ДП Центр ДЗК ) звернулось до суду з заявою, в якій просить поновити строк звернення на подання заяви про перегляд заочного рішення та скасувати заочне рішення суду від 15.08.2017, яким задоволені позовні вимоги ОСОБА_3 та стягнуто на його користь з Черкаської регіональної філії ДП Центр ДЗК заборгованість з нарахованої, але не виплаченої заробітної плати в сумі 34296,95 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 28848,24 грн., моральну шкоду в розмірі 5000,00 грн. та судовий збір в розмірі 1280,00 грн.

В обґрунтування доводів заяви зазначено, що Черкаська РФ Центру ДЗК є відокремленим підрозділом Державного підприємства Центр державного земельного кадастру та не може бути відповідачем по справі, юридичною особою є Державне підприємство Центр ДЗК . Таким чином, Центру ДЗК не надходило жодних процесуальних документів, які б ставили до відома підприємство про наявність в провадженні суду справи, про стан та дати судового розгляду даної справи. Про існування самого рішення також стало відомо лише 05.10.2017. Також в заяві зазначено, що судом невірним є розрахунок обчислення розміру середнього заробітку, який стягнутий судом як компенсація за час затримки розрахунку при звільненні. Наголошував, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору та відсутність права вимоги про відшкодування моральної шкоди, завданої невиплатою належних сум при звільненні, просив скасувати заочне рішення суду від 15.08.2017 і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримала заяву про перегляд заочного рішення та просила її задовольнити. Пояснила, що вони не мали можливості захистити свої права, а позивач пропустив строк для звернення з даним позовом до суду.

Позивач заперечив проти доводів представника відповідача та просив відмовити у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали заяви про перегляд заочного рішення та додані до неї додатки, суд дійшов висновку, що заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.288 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що про час і місце розгляду справи було повідомлено представника відповідача уповноважену особу Черкаської філії ДП Центр ДЗК , що відповідно до ч.10 ст.128 ЦПК є належним врученням повістки відповідачу.

Так як, про час та місце розгляду справи належно повідомлялась Черкаська регіональна філія Центр ДЗК , що не позбавляло відповідача можливості реалізувати своє право на участь у судовому засіданні через представника Черкаської філії чи повідомити, що філія не може бути відповідачем.

Отже, доказів поважності причин неявки представника відповідача у судове засідання при розгляді позову ОСОБА_3 відповідачем не надано та судом не встановлено.

Також посилання заявника про отримання копії заочного рішення 05.10.2017 суд не приймає до уваги, оскільки на адресу Черкаської регіональної філії ДП ДЗК , яка є структурним підрозділом ДП Центр ДЗК , було направлено копію рішення 17.08.2017 та вручено уповноваженому представнику 18.08.2017 (а.с.32).

За таких обставин судом встановлено, що ДП Центр ДЗК належним чином було сповіщене про ухвалення заочного рішення.

Разом з цим, за вимогами ч. 1 ст. 288 ЦПК України для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення.

Суд не приймає до уваги посилання представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч.2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

У рішенні Конституційного Суду України №8-рп/2013 від 15.10.2013 щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 233 КЗпП України, ст. 1, 12 Закону України "Про оплату праці" вказується, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на викладене, суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування строків позовної давності до заявлених ОСОБА_3 вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі та інших виплат, пов'язаних з порушенням трудових прав, оскільки відповідачем було порушено гарантоване державою право позивача на оплату праці, а тому право працівника на звернення до суду за захистом своїх прав, пов'язане з отриманнях належних йому виплат не обмежено будь-яким строком в силу ч.2 ст. 233 КЗпП України.

Доводи представника відповідача про неправильність обчислення розміру компенсації середньоденної заробітної плати, яка підлягає застосуванню при розрахунку середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, є необґрунтованими та не підтверджуються належними і допустимими доказами. Натомість зазначені обставини встановлювались судом на підставі довідки про доходи позивача від 15.03.2017 (а.с.13), дійсність якої відповідачем не спростована.

В цьому контексті слід зауважити, що неналежна оцінка судом обставин справи (порядок обчислення розміру середнього заробітку) або вже досліджених доказів не може бути підставою для перегляду заочного рішення, оскільки така оцінка здійснюється за внутрішнім переконанням суду, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних доказів (ст.89 ЦПК). Неповне з'ясування судом обставин справи, на підставі вже досліджених судом доказів, або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування або зміни рішення суду в апеляційному порядку, а не для перегляду заочного рішення суду.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 15.08.2017.

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Державного підприємства Центр державного земельного кадастру про перегляд заочного рішення по цивільній справі № 697/1631/17 за позовом ОСОБА_3 до Черкаської регіональної філії державного підприємства Центр державного земельного кадастру про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати; середнього заробітку за весь час затримки при звільненні по день фактичного розрахунку та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Відповідно до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текс ухвали складено 16.02.2018.

Головуючий /підпис/ ОСОБА_4

Згідно оригіналу, який знаходиться в матеріалах справи № 697/1631/17

Головуючий Г . С . ОСОБА_4