Рішення

від 26.12.2017 по справі 804/6991/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2017 року Справа № 804/6991/17 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОСОБА_1 за участі секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: представників позивача представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Спецрембуд" до Головного управління Державної фіскальної служби Ураїни у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із порушенням вимог Податкового кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Спецрембуд" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № НОМЕР_1 з податку на додану вартість на загальну суму 819157,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Відповідачем були надані заперечення на позовну заяву, в яких він зазначає, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Документальне підтвердження проведених господарських операцій із зазначеним підприємством відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Також на думку контролюючого органу позивач діяв без належної обачності і йому мало бути відомо фактичний та адміністративно-майновий стан його постачальників, умови ведення цими підприємствами господарської діяльності та порушення, які ними допускались. Таким чином, за твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентами-посередниками, які не виконували своїх податкових зобов'язань та порушували приписи господарського та цивільного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 27.10.2017 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в судове засідання.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проси в задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, з таких підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 11.10.2017 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 819157,50 грн. (основний платіж - 655326,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 163831,50,50 грн.).

Вказане податкове повідомлення-рішення винесено на підставі ОСОБА_2 від 25.09.2017 року № 13066/04-36-1421/24995186 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Спецрембуд" з питань дотримання податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам ТОВ Голдест Груп (код ЄДРПОУ 40784089) за період з 01.12.2016 року по 31.12.2016 року.

Актом встановлено порушення п. 44.1 статті 44, пп. а п. 198.1 та абзаців першого і другого п, 198.3, п. 198.6 сі. 198 Податкового кодексу України від 02.12,2010 № 2755-VІ (із змінами та доповненнями), Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом МФУ від 28.01.2016 №21, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.01.2016р. за №159/28289 в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 655326 грн., в тому числі за грудень 2016 року на суму 655326 грн.

Крім того, актом перевірки встановлено, що ПП Спецрембуд на підтвердження факту здійснення операцій з придбання у TOB Голдест Груп роликів конвеєрних та барабану надані документи, за результатами аналізу яких встановлено:

- згідно п.2.4 договору купівлі-продажу від 21.12.2016 №21/12 якість товару, що передається продавцем, повинна відповідати сертифікатам. Натомість, до перевірки надані паспорти на ролики та барабан, в яких відомості щодо продукції надані не в повному обсязі. Так, в паспортах відсутня інформація щодо дати випуску продукції, вимоги по збереженню, перевезенню та експлуатації, посилання на нормативно-технічну документацію, згідно якої виготовлено продукцію, терміни експлуатації. В паспортах відсутні, також, підписи відповідальних за складання паспортів осіб та печаток підприємства - виробника;

- в ТТН в графі пункт навантаження не зазначена повна адреса, у зв'язку з чим неможливе визначити фактичне місце навантаження продукції.

За результатами аналізу та електронної обробки податкової інформації, що наявна в інформаційно-аналітичних системах органів ДФС по постачальнику - ТОВ Голдест Груп встановлено, що згідно даним податкової звітності неможливо встановити наявність основних засобів трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, необхідних для ведення господарської діяльності (фінансова звітність, Декларація з податку на прибуток, звіти за ф. 1 ДФ за 2016 рік не подавались). За період діяльності суб'єкта господарювання декларації з податку на додану вартість надані лише за жовтень-грудень 2016 року. Фактично до листопада 2016 року підприємство не здійснювало фінансово-господарську діяльність. Тобто, позивач при здійсненні господарських операцій з ТОВ Голдест Груп не мав підтверджень ділової репутації, гарантій виконання зобов'язань, необхідних ресурсів та відповідного досвіду, та інших ознак комерційної привабливості для обрання саме цього контрагента.

Згідно даних ЄРПН у грудні 2016 року ТОВ Голдест Груп зареєстровано податкові накладні на продаж інформаційних, автотранспортних послуг, робот з фізичної ліквідації проммайданчику, продаж труби, барабану, роликів конвеєрних, шпал дерев'яних та ін. Придбане білизну, послуги генпідряду, скраплений газ, послуги з оренди вантажного автотранспорту, труби та ін. Не встановлено придбання послуг по оренді землі, складських приміщень, навантажувально-розвантажувальних робіт, та інше.

За результатами аналізу ЄРПН ТОВ Голдест Груп не здійснював придбання в листопаді-грудні 2016 року ролики конвеєрні та барабан 2-х приводний, що свідчить про відсутність джерела їх законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва.

Враховуючи вищезазначене, в ході перевірки факт реального здійснення господарських операцій між ПП Спецрембуд та ТОВ Голдест Груп у грудні 2016 року не підтверджено.

Таким чином, за висновками податкового органу ПП Спецрембуд здійснено безпідставне оформлення нереальних господарських операцій з ТОВ Голдест Груп з одержання ТМЦ і неправомірно складені первинні документи, інформація з яких перенесена до облікових регістрів всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб'єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п'ятого ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , в основі якої має бути дійсний рух певного активу.

Вказані порушення стали підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № НОМЕР_1.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.

З наведеного слідує, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

Також варто наголосити, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат (у тому числі і по сплаті ПДВ) первинними документами покладається на платника, адже саме він виступає суб'єктом, що використовує включену постачальником до ціни товару суму ПДВ при обчисленні суми податку, яка підлягає перерахуванню до бюджету, а також зменшує об'єкт оподаткування податку на прибуток за фактом понесення витрат.

Крім того, пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р., встановлено, що первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціальних форм, затверджених міністерствами та відомствами України.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПП СПЕЦРЕМБУД (Покупець) та ТОВ Голдест Груп (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №21/12 від 21.12.2016 року.

Предметом вказаного договору була поставка товару, а саме: ролики конвеєрні та барабан 2-х приводний. Перевезення товару здійснювалось автомобільним транспортом Продавця на склад Покупця.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: видаткова накладна №000251216 від 21.12.2016р. (на поставку роликів конвеєрних в асортименті в кількості 1208 шт. на суму 1156548,00 грн., в т.ч. ПДВ 192758,00 грн.). Товар був доставлений ТОВ Голдест Груп на склад позивача за адресою с. Лозуватка, вул. Леніна, 137 автомобілем НОМЕР_2 водій ОСОБА_6, що підтверджується ТТН від 21.12.2016 року №21/12. А також, надана видаткова накладна №00005674 від 29.12.2016р. (на поставку барабана 2-х приводного Ч.2Б73103-ОСБ в кількості 1 шт. на суму 2775410,00 грн., в т.ч. ПДВ 462568,33 грн. Товар був доставлений ТОВ Голдест Груп на склад позивача за адресою с. Лозуватка, вул. Леніна, 137, автомобілем НОМЕР_2 водій ОСОБА_6, що підтверджується ТТН від 29.12.2016 року №29/12.

З акту перевірки вбачається, що позивачем були отримані податкові накладні від 21.12.2016 року № 5 на ролики конвеєрні на загальну суму 1156547,00 грн., в т.ч. ПДВ 192757,90 грн. та від 29.12.2016 року № 41 на барабан на загальну суму 2775410,00 грн., в т.ч. ПДВ 462568,30 грн.

Також позивачем надані паспорти якості на товар та рахунки на оплату.

Таким чином, для підтвердження правомірності формування платником податків витрат та податкового кредиту були надані первинні, розрахункові документи, податкові накладні. Транспортування товару підтверджується товарно-транспортними накладними. Інших документів, які б підтверджували право платника податків на податковий кредит, закон не вимагає.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки не є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Щодо окремих недоліків товарно-транспортних накладних, на які посилається податковий орган в акті перевірки, суд зазначає таке.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Так само наявність недоліків товарно-транспортної накладної не є беззаперечним доказом безтоварності операцій з поставки товарів. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаним контрагентом позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення від 11.10.2017 року № НОМЕР_1.

Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Спецрембуд" (вул. Леніна, б. 137, с. Лозуватка, Криворізький район, Дніпропетровська область, 53020, код ЄДРПОУ 24995186) до Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17 А, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 39394856) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області від 11.10.2017 року № НОМЕР_1.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного підприємства "Спецрембуд" судовий збір в сумі 12287,36 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 29 грудня 2017 року.

Суддя ОСОБА_1